Справа № 128/2637/19
08 жовтня 2019 року місто Вінниця
Суддя Вінницького районного суду Вінницької області Саєнко О.Б., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Луко-Мелешківської сільської ради Вінницького району Вінницької області про встановлення факту родинних відносин та про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом ?-
01.10.2019 до Вінницького районного суду Вінницької області надійшли матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Луко-Мелешківської сільської ради Вінницького району Вінницької області про встановлення факту родинних відносин та про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом, справа № 128/2637/19, в якій позивач просить суд: встановити, факт що чоловік позивача ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 являвся рідним сином ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 .Визнати право власності в порядку спадкування за законом на 1/2 частку житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що розташований: АДРЕСА_1 , за ОСОБА_1 .
Вивчивши позовну заяву та додані до неї документи, суд вважає, що позовна заява позивача підлягає залишенню без руху, виходячи з такого.
Так, зі змісту позовних вимог, судом убачається, що позивачем заявлено дві позовні вимоги - майнового характеру та немайнового характеру.
Відповідно до п.3 ч. 3 ст. 175 ЦПК, позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці.
Згідно п.2 ч.1 ст.176 ЦПК ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна.
Відповідно до п 5 ч.3 ст175 ЦПК позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Згідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Також позивачем до позову подано клопотання про звільнення від сплати судових витрат, яке мотивовано тим, що її майновий стан не дозволяє сплатити судовий збір у даній справі, оскільки вона перебуває в складних фінансових обставинах, а саме вона не отримує ніяких доходів крім пенсії, яка становить 2000 гривень, проживає вона одна .Позивач вважає, що вразі сплати нею судового збору за даним позовом, вона буде позбавлена засобів для існування на місяць.
У зв'язку з зазначеними обставинами просить суд звільнити її від сплати судового збору за даним позовом.
Згідно ч. ч.1, 3 ст. 136 ЦПК, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.
Відповідно до положень, викладених в ст. 8 Закону України « Про судовий збір», вбачається, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
З вищезазначеного убачається, що позивач може бути суб'єктом ч.1 ст.8 Закону України « Про судовий збір», однак нею не вказано ціну позову, виходячи з вартості частки спірного житлового будинку на яку вона претендує та просить суд визнати право власності, станом на день звернення до суду із зазначенням доказів, що підтверджують вказану обставину (тобто ціну позову).
Тому на даній стадії, без вищезазначених доказів, суд позбавлений можливості встановити чи розмір судового збору за даним позовом перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік , а отже розглянути по суті клопотання позивача про звільнення її від сплати судового збору за даним позовом.
Крім цього, слід зазначити наступне.
Згідно роз'яснень, викладених у п.23 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30 травня 2008 р. № 7, вбачається, що свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Тобто, визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадщини у нотаріальному порядку, у зв'язку з чим, виникає цивільно-правовій спір.
В зв'язку з вищезазначеним, позивач повинна зазначити докази, що підтверджують на час звернення до суду із даним позовом, що у неї існують перешкоди для оформлення спадщини у нотаріальному порядку.
Отже їй слід надати суду постанову нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії, тобто що на її звернення до нотаріуса , останній відмовив їй у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом ( за заповітом) на частку спадкового житлового будинку на яку позивач претендує; також позивачу слід вказати ціну позову, виходячи з вартості частки спірного житлового будинку на яку вона просить суд визнати право власності з зазначенням доказів, що підтверджують вказану ціну позову станом на день звернення до суду.
Зазначені вище недоліки заяви перешкоджають відкриттю провадження по даній цивільній справі.
Згідно до ч.1 ст.185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись ст. ст. 175, 185 ЦПК України, суддя -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Луко-Мелешківської сільської ради Вінницького району Вінницької області про встановлення факту родинних відносин та про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом ?- залишити без руху.
Роз'яснити позивачу, що вона має виправити вказані в ухвалі недоліки в строк , який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Якщо позивач в цей же строк не виправить вказані недоліки позовної заяви, то вона буде вважатися судом неподаною і повернута позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає .
Суддя: