Справа № 320/5411/18
про повернення апеляційної скарги
10 жовтня 2019 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі судді-доповідача Кузьмишиної О.М., суддів Костюк Л.О. та Собківа Я.М., перевіривши матеріали апеляційної скарги Київської митниці ДФС на рішення Київського окружного адміністративного суду від 12 липня 2019 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КТА» до Київської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови у прийнятті митної декларації,
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 12 липня 2019 року позов задоволено.
Не погоджуючись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 вересня 2019 року апеляційну скаргу Київської митниці ДФС залишено без руху та надано апелянту десятиденний строк на усунення її недоліків з дня вручення копії ухвали. Апелянту необхідно було усунути недоліки шляхом подачі до суду документу про сплату судового збору, розмір якого, відповідно до розрахунків наведених в ухвалі суду, становить 8245,32 грн.
Ухвала суду про залишення апеляційної скарги без руху була направлена на адресу апелянта та отримана 23 вересня 2019 року, що підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення.
На адресу суду 07 жовтня 2019 року (вх. №36424) від апелянта надійшло клопотання про відстрочення сплати судового збору.
Апелянт посилається на те, що на момент усунення недоліків апеляційної скарги у митниці не достатньо бюджетних асигнувань на сплату судового збору, на підтвердження чого надає копію виписки по рахунку станом на 03.10.2019.
Ознайомившись із заявленим клопотанням, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Згідно із ч. 1 ст. 133 КАС України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
У відповідності до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Положеннями ч. 2 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Отже, законодавством чітко регламентовано право суду на звільнення сторони від сплати судового збору, зменшення його розміру, розстрочення або відстрочення його сплати і єдиною визначальною підставою для правильного вирішення цього питання є майновий стан сторони.
При цьому слід враховувати, що важкий майновий стан сторони входить до предмета доказування і, відповідно, має бути підтверджений належними і допустимими, у розумінні ст.ст. 73, 74 КАС України, доказами.
Апелянтом не надано доказів щодо вжиття заходів спрямованих на отримання коштів на сплату судового збору шляхом звернення до відповідного розпорядника коштів.
Сплата судового збору за подання апеляційної скарги в силу положень ст. 296 КАС України є процесуальним обов'язком сторони, що звертається до суду з апеляційною скаргою.
Як свідчить судова практика Верховного Суду, доводи щодо неналежного фінансування особи, яка утримується за рахунок державного бюджету та має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, а також обставини, пов'язані з фінансуванням установ чи організацій з державного бюджету, відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору суб'єктами владних повноважень не є підставами для звільнення від сплати судового збору, відстрочення його сплати чи розстрочення.
Отже, колегія суддів не встановила обставин, які відповідно до ч. 1 ст. 133 КАС України та ст. 8 Закону України «Про судовий збір» можуть бути підставами для відстрочення апелянту - суб'єкту владних повноважень сплати судового збору.
З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що клопотання про відстрочення сплати судового збору є необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.
У відповідності до ч. 2 ст. 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Згідно з п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
З наведеного вище слідує, що станом на 10 жовтня 2019 року апелянтом не виконано вимоги ухвали суду від 18 вересня 2019 року і не усунуто недоліки апеляційної скарги, а відтак остання підлягає поверненню.
Керуючись ст.ст. 133, 169, 296, 298, 321, 325, 328-331 КАС України, колегія суддів -
У задоволенні клопотання Київської митниці ДФС про відстрочення сплати судового збору - відмовити.
Апеляційну скаргу Київської митниці ДФС на рішення Київського окружного адміністративного суду від 12 липня 2019 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КТА» до Київської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови у прийнятті митної декларації, - повернути особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Суддя-доповідач: О.М. Кузьмишина
Судді: Л.О. Костюк
Я.М. Собків