Справа № 640/669/19 Суддя (судді) першої інстанції: Смолій І.В.
09 жовтня 2019 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Ганечко О.М.,
суддів Василенка Я.М.,
Сорочка Є.О.,
розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 25.06.2019 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області, треті особи: ОСОБА_2 , Департамент Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області, треті особи: ОСОБА_2 , Департамент Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 25.06.2019 адміністративний позов залишено без розгляду.
Не погоджуючись із вказаною ухвалою суду про залишення позову без розгляду, позивач подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права, просить скасувати вказану ухвалу, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Сторони у судове засідання не з'явились, про дату, час і місце судового засідання повідомлені належним чином.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
Відповідно до ч. 2 ст. 313 Кодексу адміністративного судочинства України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.
Згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Заслухавши суддю доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Згідно ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
У відповідності до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області, треті особи: ОСОБА_2 , Департамент Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 04.02.2019 прийнято до провадження справу відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними в справі матеріалами. (а.с. 1-2 т. 1)
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 22.04.2019 призначено розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначено справу до розгляду в підготовчому засіданні на 14.05.2019. (а.с. 255-256)
Зважаючи на зазначене, колегія суддів вважає за необхідне вказати наступне.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 240 КАС України, суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо позивач не прибув (повторно не прибув, якщо він не є суб'єктом владних повноважень) у підготовче засідання чи у судове засідання без поважних причин або не повідомив про причини неявки, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності..
Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.
При цьому, як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, позивач, як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Крім того, колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу на те, що відповідно до приписів ч. 2 ст. 44 КАС України, учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Відповідно до ч. 5 ст. 205 КАС України, у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо неявка перешкоджає розгляду справи. Якщо відповідач наполягає на розгляді справи по суті, справа розглядається на підставі наявних у ній доказів.
Обґрунтовуючи висновки про обов'язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 07.07.1989 у справі «Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain», Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов'язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
У рішенні від 26.04.2007 у справі «Олександр Шевченко проти України», Європейський суд з прав людини висловив позицію про те, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Вищезазначені положення у сукупності зобов'язують заявника (сторону) до активної ролі в судовому розгляді справи для забезпечення найкоротшого строку вирішення спору та усунення обставин, що призводять до затягування адміністративного процесу.
Відсутність будь-яких заяв або клопотань у даній справі з боку позивача свідчить про незацікавленість позивача у її своєчасному розгляді.
Залишаючи адміністративний позов без розгляду, суд першої інстанції констатував, що у судові засідання, що призначені на 14.05.2019 та 25.06.2019, позивач/уповноважений представник позивача не прибув, хоча був належним чином повідомлений про час, дату та місце судового вирішення справи, що підтверджується матеріалами справи. Заяв про відкладення розгляду справи та/або про розгляд справи без його участі не подав.
Слід зазначити, що в матеріалах справи наявна копія довіреності від 26.10.2017, що посвідчена приватним нотаріусом Васильківського міського нотаріального округу Київської області Нещасною Т.М., яка видана з правом передоручення повноважень третім особам, терміном на 7 років та дійсна до 26.10.2024.
Згідно змісту вказаної довіреності, ОСОБА_1 , уповноважила ОСОБА_2 , представляти її інтереси, зокрема: в усіх судах, передбачених Законом України «Про судоустрій і статус суддів», в тому числі місцевих, господарських, третейських, адміністративних, апеляційних, касаційних, Апеляційному та Верховному судах України, Вищому спеціалізованому суді України з розгляду цивільних і кримінальних справ, тощо.
З наданих повноважень, згідно даної довіреності, є, зокрема: право подавати та підписувати від імені довірителя позовні заяви та будь-які інші заяви; представляти доводи, міркування та заперечення з усіх питань; знайомитись з матеріалами справ; одержувати документи, що стосуються прав та законних інтересів довірителя (довідки, кореспонденцію, копії рішень, ухвал, постанов тощо. (а.с. 36 т. 1)
Як вже зазначалось вище, ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 22.04.2019 призначено розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначено справу до розгляду в підготовчому засіданні на 14.05.2019.
На зворотному листі ухвали Окружного адміністративного суду м. Києва від 22.04.2019 міститься власноручна розписка ОСОБА_2., в тому числі як представника ОСОБА_1 , про отримання двох ухвал від 22.04.2019. (а.с. 256 т. 1)
14.05.2019 до суду від Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України надійшло клопотання про відкладення підготовчого засідання. (а.с. 3-5 т. 2)
Згідно протоколу судового засідання від 14.05.2019, у судове засідання позивач/уповноважений представник не прибув, представник відповідача також не прибув. У судове засідання з'явились: третя особа ОСОБА_2 та представник третьої особи-2 ОСОБА_4. Судом відкладено розгляд справи до 25.06.2019 о 13-15. (а.с. 6, 6-а т. 2)
Згідно наявного в матеріалах справи зворотного рекомендованого повідомлення про вручення поштової кореспонденції, повістку про виклик у судове засідання ОСОБА_1 отримав її представник за довіреністю ОСОБА_2. 23.05.2019. (а.с. 10 т. 2)
Вручення повістки представнику учасника справи вважається також врученням повістки і цій особі. (ч. 10 ст. 126 КАС України)
Згідно протоколу судового засідання від 25.06.2019, у судове засідання позивач/уповноважений представник не прибув, представник відповідача не прибув, третя особа також не прибула. У судове засідання з'явився представник третьої особи-2 ОСОБА_4. Судом поставлено на обговорення питання щодо неявки позивача/представника, на що, представник третьої особи вказав, що вважає розгляд справи за відсутності позивача неможливим, просив залишити позовну заяву без розгляду. (а.с. 213 т. 3)
Отже, з наявних в справі матеріалів вбачається, що позивач уповноважила ОСОБА_2 представляти свої інтереси в судах з певним широким колом прав (зокрема і в Окружному адміністративному суді м. Києва з правом отримання поштової кореспонденції). Колегією суддів встановлено та перевірено, що уповноважений представник позивача був обізнаний про дату та час засідань як 14.05.2019, так і 25.06.2019, про що свідчать його підписи на ухвалі суду про перехід в загальне позовне провадження від 22.04.2019 та на зворотному повідомленні про отримання повістки про виклик. Жодних клопотань/заяв про відкладення підготовчих засідань чи про неможливість прибути у підготовче засідання, позивачем та/або уповноваженим представником не подавалось, у зв'язку з чим, судом першої інстанції цілком обгрунтовано було застосовано приписи п. 4 ч. 1 ст. 240 Кодексу адміністративного судочинства України (позивач не прибув (повторно не прибув, якщо він не є суб'єктом владних повноважень) у підготовче засідання чи у судове засідання без поважних причин або не повідомив про причини неявки, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності).
Слід зазначити, що учасники справи повинні добросовісно користуватись своїми правами, не допускаючи процесуальних зловживань.
В апеляційній скарзі наголошено на тому, що ОСОБА_1 вважає, що її не повідомлено належним чином про засідання, призначені на 14.05.2019 та 25.06.2019, оскільки на вказану в позовній заяві адресу не надходило жодних поштових відправлень. Крім того, на переконання апелянта, суд, на шкоду її інтересам, ухвалив розглядати дану справу в порядку загального позовного провадження. Апелянт вказує на те, що справа підпадає саме під підстави/правила її розгляду за правилами спрощеного позовного провадження. Також, апелянт наголошує на тому, що з 22.04.2019 (після зміни порядку розгляду справи) ОСОБА_2 не вважається її представником.
Апелянт вказує на те, що у зв'язку з розглядом справи в загальному позовному провадженні, 14.05.2019 головуючим суддею не було допущено ОСОБА_2 до участі у справі, як представника позивача, що обмежило її право на судовий захист.
Колегія суддів вважає за необхідне вказати таке.
Відповідно до положень ч. ч. 1-3 ст. 12 КАС України, адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Згідно з ч. 3 ст. 257 КАС України, при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі. (ч. 1 ст. 260 КАС України)
Так, ст. 257 КАС України, передбачений порядок, згідно якого при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує, зокрема, категорію та складність справи; обсяг та характер доказів у справі, кількість сторін та інших учасників справи, тощо. Тобто, приписи КАС України надають суду право, з урахування обставин справи (складності, обсягу) визначати форму провадження у справі за для дотримання принципів верховенства права та офіційного з'ясування всіх обставин справи. Положеннями КАС України не заборонено суду здійснювати перехід зі спрощеного позовного провадження у загальне, натомість, зворотне - не передбачено (перехід із загального до спрощеного).
Постановляючи ухвалу про перехід зі спрощеного до загального позовного провадження, суд першої інстанції вказав на те, що з метою забезпечення повного і всебічного з'ясування обставин в адміністративній справі та витребування доказів, необхідний перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження.
Колегія суддів не має правових підстав стверджувати, що судом першої інстанції було помилково здійснено зазначений вище перехід до загального провадження у справі, зважаючи на значний обсяг матеріалів справи (3 томи, значна кількість матеріалів виконавчого провадження) та питань, що підлягали з'ясуванню для повного та всебічного розгляду справи.
Крім того, слід зазначити, що провадження у даній справі здійснюється за правилами загального позовного провадження, що у свою чергу передбачає проведення підготовчого засідання для виконання завдань підготовчого засідання, визначених приписами 180 КАС України.
Щодо посилань апелянта на її неналежне повідомлення судом першої інстанції про дату та час розгляду справи, колегія суддів враховує, що про всі дати призначення судових засідань був обізнаний (повідомлений) її представник за довіреністю - ОСОБА_2., який в силу повноважень за довіреністю, уповноважений отримувати за позивача копії судових рішень та поштової кореспонденції. Стосовно втрати чинності довіреності від 26.10.2017 та/або її скасування, до суду першої інстанції повідомлень від позивача не надходило.
Враховуючи повторну неявку позивача без надання суду належних доказів поважності причин неявки в судове засідання, колегія суддів підтримує висновок суду першої інстанції про те, що адміністративний позов підлягав залишенню без розгляду, на підставі п. 4 ч. 1 ст. 240 Кодексу адміністративного судочинства України.
За таких обставин, апеляційна скарга є необґрунтованою, її доводи не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду, не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому, у її задоволенні необхідно відмовити, а ухвала суду першої інстанції про залишення позову без розгляду підлягає залишенню без змін.
Керуючись ст. ст. 240, 243, 250, 315, 316, 321, 322, 325, 328 - 331 КАС України, суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 25.06.2019 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена, з урахуванням положень ст. 329 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя О.М. Ганечко
Судді Я.М. Василенко
Є.О. Сорочко