ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
м. Київ
10 жовтня 2019 року № 640/2013/19
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Клименчук Н.М., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження (письмового провадження) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві про визнання неправомірними дій, скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві (далі - відповідач), у якому просить суд:
1. Визнати неправомірними дії старшого державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Шеремети Олександра Вікторовича.
2. Скасувати рішення старшого державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Шеремети Олександра Вікторовича, викладене у формі повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання від 28.12.2018.
3. Зобов'язати старшого державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Шеремету Олександра Вікторовича прийняти постанову про відкриття виконавчого провадження.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.03.2019 відкрито спрощене провадження у справі.
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що відповідачем протиправно повернуто виконавчий документ стягувачу, посилаючись на те, що у виконавчому листі вказано боржником Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, однак за змістом виконавчого документу особою, яка має вчинити певні дії є Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський». На думку позивача, такі дії державного виконавця є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Відповідачем отримано ухвалу про відкриття провадження у справі та матеріали позовної заяви 26.03.2019, однак станом на дату розгляду справи відзив на позовну заяву до суду не надходив.
Розглянувши подані документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, Окружним адміністративним судом міста Києва встановлено наступне.
Окружним адміністративним судом м. Києва видано виконавчий лист від 27.11.2018 №826/8450/17, відповідно до якого примусовому виконанню підлягає рішення в частині зобов'язання Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" Волкова Олександра Юрійовича (01601, м. Київ, вул. Прорізна, 8) надати Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо ОСОБА_1 як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладом за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на підставі договору банківського рахунку "Поточний рахунок для обслуговування строкового вкладу (депозиту)" від 25.03.2016 №980-024-000002456 на суму 150000 грн. (сто п'ятдесят тисяч гривень).
Вказаний виконавчий лист подано ОСОБА_1 до Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві для примусового виконання.
За результатом розгляду заяви позивача про примусове виконання виконавчого листа Окружного адміністративного суду м. Києва від 27.11.2018 №826/8450/17 старшим державним виконавцем Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Шереметою Олександром Вікторовичем направлено позивачу повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання.
Вважаючи такі дії державного виконавця протиправними, ОСОБА_1 оскаржила їх до суду, просила скасувати повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання та зобов'язати державного виконавця прийняти постанову про відкриття виконавчого провадження.
Оцінивши за правилами статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, Окружним адміністративним судом міста Києва зроблено висновок, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначаються Законом України «Про виконавче провадження» №1404-VIII від 02.06.2016.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Статтею 2 названого Закону передбачено, що виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: 1) верховенства права; 2) обов'язковості виконання рішень; 3) законності; 4) диспозитивності; 5) справедливості, неупередженості та об'єктивності; 6) гласності та відкритості виконавчого провадження; 7) розумності строків виконавчого провадження; 8) співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями; 9) забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.
Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України «Про виконавче провадження» у виконавчому документі зазначаються:
1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище, ім'я, по батькові та посада посадової особи, яка його видала;
2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ;
3) повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім'я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи;
4) ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стягувача та боржника (для юридичних осіб - за наявності);
реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) боржника (для фізичних осіб - платників податків);
5) резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень;
6) дата набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню);
7) строк пред'явлення рішення до виконання.
У виконавчому документі можуть зазначатися інші дані (якщо вони відомі суду чи іншому органу (посадовій особі), що видав виконавчий документ), які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення, зокрема місце роботи боржника - фізичної особи, місцезнаходження майна боржника, реквізити рахунків стягувача і боржника, номери їх засобів зв'язку та адреси електронної пошти.
У разі пред'явлення до примусового виконання рішення міжнародного юрисдикційного органу у випадках, передбачених міжнародним договором України, такий виконавчий документ повинен відповідати вимогам, встановленим міжнародним договором України.
Частиною 4 статті 4 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред'явлення, якщо:
1) рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, не набрало законної сили (крім випадків, коли рішення у встановленому законом порядку допущено до негайного виконання);
2) пропущено встановлений законом строк пред'явлення виконавчого документа до виконання;
3) боржника визнано банкрутом;
4) Національним банком України прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку-боржника;
5) юридичну особу - боржника припинено;
6) виконавчий документ не відповідає вимогам, передбаченим цією статтею, або якщо стягувач не подав заяву про примусове виконання рішення відповідно до статті 26 цього Закону;
7) виконання рішення не передбачає застосування заходів примусового виконання рішень;
8) стягувач не надав підтвердження сплати авансового внеску, якщо авансування є обов'язковим;
9) виконавчий документ не підлягає виконанню органами державної виконавчої служби, приватним виконавцем;
10) виконавчий документ пред'явлено не за місцем виконання або не за підвідомчістю.
З матеріалів справи слідує, що державним виконавцем за результатом розгляду заяви ОСОБА_1 щодо примусового виконання виконавчого листа Окружного адміністративного суду м. Києва від 27.11.2018 №826/8450/17, встановлено, що згідно виконавчого документу зобов'язано Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський» вчинити певні дії. Разом з тим, виконавчим документом боржником визначено Фонд гарантування вкладів фізичних осіб.
У зв'язку із цим державним виконавцем зроблено висновок про те, що вказаний у виконавчому листі боржник не відповідає особі, яка повинна вчинити певні дії.
Згідно із пунктом 4 розділу ІІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 №512/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 02.04.2012 за №489/20802 виконавчий документ повертається без прийняття до виконання у випадках, передбачених частиною четвертою статті 4 Закону, про що орган державної виконавчої служби або приватний виконавець надсилає стягувачу повідомлення протягом трьох робочих днів з дня пред'явлення виконавчого документа.
Державним виконавцем складено повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання від 28.12.2018 та у повідомленні, зокрема, вказано на те, що позивач має право звернутися до суду чи іншого органу (посадової особи), що видав виконавчий документ, щодо приведення його у відповідність із зазначеними вимогами, відповідно до частини 4 статті 4 Закону України «Про виконавче провадження».
Суд дійшов висновку про правомірність та обґрунтованість дій старшого державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Шеремети Олександра Вікторовича щодо повернення виконавчого листа Окружного адміністративного суду м. Києва від 27.11.2018 №826/8450/17, оскільки даний виконавчий лист не відповідає вимогам Закону України «Про виконавче провадження».
Так, державним виконавцем правильно вказано на те, що у виконавчому листі Окружного адміністративного суду м. Києва від 27.11.2018 №826/8450/17 особа, вказана боржником не є тією особою, повинна вчинити певні дії за даним виконавчим документом.
Крім того, судом встановлено, що позивач не зверталась до Окружного адміністративного суду м. Києва із заявою про виправлення описки у виконавчому листі від 27.11.2018 №826/8450/17.
Отже, позовні вимоги про визнання неправомірними дій старшого державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Шеремети Олександра Вікторовича та скасування повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання від 28.12.2018 задоволенню не підлягають.
Щодо позовної вимоги про зобов'язання старшого державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Шеремету Олександра Вікторовича прийняти постанову про відкриття виконавчого провадження, суд зазначає, що ця вимога є похідною від попередніх позовних вимог, та з огляду на відмову у їх задоволенні, підстави для зобов'язання відповідача прийняти постанову про відкриття виконавчого провадження відсутні.
У відповідності до частини 2 статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно із частинами 1, 2, 5 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані учасниками справи докази, а також усні та письмові доводи учасників справи стосовно заявлених позовних вимог, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
Керуючись положеннями статей 6, 8, 9, 77, 243-246 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві про визнання неправомірними дій, скасування рішення, зобов'язання вчинити дії відмовити повністю.
Рішення суду, відповідно до частини 1 статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Позивач: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ).
Відповідач: Шевченківський районний відділ державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві (ЄДРПОУ 34967593, адреса: 04032, м.Київ, вул. Саксаганського, будинок 110).
Суддя Н.М. Клименчук