про залишення позовної заяви без руху
10 жовтня 2019 р. м. Чернівці Справа № 824/1162/19-а
Суддя Чернівецького окружного адміністративного суду Кушнір В.О., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у Чернівецькій області про визнання протиправною та скасування вимоги, -
У поданому до суду адміністративному позові ОСОБА_1 просить суд визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління Державної фіскальної служби у Чернівецькій області №Ф-76902-50 від 17.07.2019р.
Розглянувши позовну заяву та додані до неї документи, суд дійшов висновку, що її слід залишити без руху з наступних підстав.
Пунктами 3 та 5 частини 1 статті 171 КАС України передбачено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Згідно з ч.1 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (ч.2 ст.122 КАС України).
Частиною 3 статті 122 КАС України передбачено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Зі змісту позову видно, що позивачем оскаржується вимога про сплату недоїмки (боргу) з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Строк оскарження такого рішення встановлений в ч.4 ст.25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 № 2464-VI (далі - Закон №2464-VI) та становить 10 календарних днів з дня надходження вимоги.
Таким чином, Законом №2464-VI встановлено спеціальний строк для звернення до суду з даним позовом.
З матеріалів, доданих до позовної заяви, а також повідомлених у позові обставин слідує, що оскаржувана вимога від 17.07.2019р., у зв'язку з тим, що позивач перебував за межами України, направлена за адресою родичів останнього у с.Мілієве Вижницького району Чернівецької області 01.08.2018р.
В ч.6 ст.161 КАС України визначено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Відповідно до ч.1 ст.123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
В поданій позовній заяві позивач просить суд поновити строк звернення до суду, обґрунтовуючи причини пропущення такого строку тим, що лист з оскаржуваною вимогою був переданий йому тільки 26.09.2019р.
Позивачем на підтвердження обґрунтованості причин пропуску строку звернення до суду з даним позовом надано копію закордонного паспорта, згідно відміток якого він повернувся в Україну 14.09.2019р. При цьому, стверджує, що лист з оскаржуваною вимогою отримав 26.09.2019р.
Водночас, обставин, які б пояснювали причини не звернення до суду в період часу з 14.09.2019р. по 26.09.2019р. позивачем на наведено, як і доказів на обґрунтування таких обставин.
Суд звертає увагу, що строк звернення до суду відповідно до правил ст. 122 КАС України обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Натомість, позивач помилково вважає, що такий строк розпочинається з моменту отримання ним оскаржуваного рішення.
За таких обставин, суд вважає, що причини пропущення строку звернення до суду, наведені позивачем у позовній заяві не є поважними.
Відтак, суд робить висновок про наявність правових підстав для залишення даного позову без руху.
Відповідно до частини першої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Позивачу слід подати до суду заяву про поновлення строку звернення до суду з даним позовом, в якій вказати інші підстави для поновлення такого строку, а також надати відповідні докази поважності причин його пропуску, що відповідає вимогам, зазначеним у ч.6 ст.161 КАС України та ч.1 ст.123 КАС України.
На підставі наведеного та керуючись статтями 169, 241, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя -
1. Позовну заяву залишити без руху.
2. Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - десять днів з моменту отримання даної ухвали шляхом подання до суду заяви про поновлення строку звернення до суду з даним позовом та докази поважності причин його пропуску.
3. Роз'яснити, що в разі невиконання вимог ухвали і не усунення недоліків у вказаний строк позовна заява буде вважатися неподаною і буде повернута особі, яка її подала на підставі пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Заперечення на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя В.О. Кушнір