Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
Харків
30 вересня 2019 р. № 520/7631/19
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді - Мінаєвої К.В.,
за участю секретаря судового засідання - Остропільця Є.Є.,
розглянувши без участі сторін у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Головного управління ДФС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46,м. Харків,61057, код ЄДРПОУ 39599198) до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) про стягнення податкового боргу,
До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач, Головне управління Державної фіскальної служби у Харківській області, з адміністративним позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , в якому просить суд:
- стягнути до бюджету України з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , податкова адреса АДРЕСА_1 , суму податкового боргу в загальному розмірі 8505,60 гривень.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що станом на дату подання позову Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 має податковий борг в сумі 8505,60 грн., а саме: з єдиного податку з фізичних осіб у розмірі 6226,80 грн., який виник внаслідок не сплати згідно заяви платника про застосування спрощеної системи оподаткування та податкового повідомлення-рішення №0022075206 від 18.02.2019 р. на суму 2278,80 грн. Враховуючи викладене, позивач просить суд стягнути з відповідача до бюджету податковий борг.
Ухвалою суду від 09.08.2019 р. відкрито спрощене провадження у справі, запропоновано відповідачу надати відзив на позовну заяву у разі невизнання адміністративного позову. Ухвалою суду від 06.09.2019 р. справа призначена до розгляду у підготовче судове засідання. Ухвалою суду від 30.09.2019 р. закрито підготовче провадження у справі.
30.09.2019 року позивач надав через канцелярію суду заяву, в якій зазначив, що не заперечує проти розгляду справи в порядку письмового провадження. Відповідач у судове засідання не прибув, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений судом належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення, своїм правом надання відзиву на позов не скористався.
Відповідно ч.1 ст.205 Кодексу адміністративного судочинства України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. За правилами, встановленими ч.4 ст.229 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Враховуючи відсутність підстав для відкладення розгляду справи, відсутність перешкод для розгляду справи по суті, суд дійшов висновку про розгляд справи по суті за відсутністю сторін.
Дослідивши матеріали адміністративної справи, доводи позову, зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні відносини, суд виходить з наступних підстав та мотивів:
Судом встановлено, що Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 внесена в якості суб'єкта господарювання - фізичної особи-підприємця до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців за реєстраційним номером облікової картки НОМЕР_1 , запис проведення державної реєстрації - 24610000000001481.
Відповідач перебуває на обліку в Південному управлінні ГУ ДФС у Харківській області, як платник єдиного податку на спрощеній системі оподаткування 2 групи. (а.с.17-18)
Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 має податковий борг в загальному розмірі 8505,60 грн., у тому числі:
1. з єдиного податку з фізичних осіб у розмірі 6226,80 грн., який виник на підставі згідно заяви платника про застосування спрощеної системи оподаткування №8247 від 08.12.2017 р., що включає:
- за терміном сплати 20.08.2018 р. у розмірі 744,60 грн.;
- за терміном сплати 20.09.2018 р. у розмірі 744,60 грн.;
- за терміном сплати 20.10.2018 р. у розмірі 744,60 грн.;
- за терміном сплати 20.11.2018 р. у розмірі 744,60 грн.;
- за терміном сплати 20.12.2018 р. у розмірі 744,60 грн.;
- за терміном сплати 20.01.2019 р. у розмірі 834,60 грн.;
- за терміном сплати 20.02.2019 р. у розмірі 834,60 грн.;
- за терміном сплати 20.03.2019 р. у розмірі 834,60 грн.
2. згідно ст.126 Податкового Кодексу України, платнику винесено та направлено податкове повідомлення-рішення №0022075206 від 18.02.2019 р. на суму 2278,80 грн.
З метою інформування платника податків про наявність податкового боргу на адресу останнього було виставлено податкову вимогу №1617-52 від 24.10.2018, яка була вручена платнику 11.12.2018 року. (а.с.22)
З дати направлення зазначеної вимоги податковий борг платника податків існував не припиняючись, у зв'язку з чим вказана податкова вимога не втратила своєї юридичної сили. Станом на дату звернення до суду податкова вимога є дійсною, в судовому порядку не оскаржувалась, не є скасованою, зміненою або відкликаною. Станом на дату звернення з даним позовом сума заборгованості обліковуються в інтегрованих картках відповідача.
Надаючи правову оцінку обставинам справи суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до п.п.20.1.19 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи; стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.
Відповідно до п.п. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України платники податків зобов'язані сплачувати податки та збори в строки та в розмірах, встановленим цим Кодексом та законами з питань митної справи, що повністю узгоджується з приписами ст. 19 Конституції України щодо обов'язку кожного сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
За приписами п.54.1 ст. 54 Податкового кодексу України платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання, яку зазначає у податковій (митній) декларації, а у випадках, передбачених п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України, обов'язок визначення суми грошових зобов'язань платника податків покладено на контролюючий орган, який згідно зі ст. 58 Податкового кодексу України реалізує такі повноваження шляхом надсилання платнику податків податкового повідомлення-рішення.
Строки сплати сум податкового зобов'язання встановлені ст. 57 Податкового кодексу України та складають 10 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку для подання податкової декларації, визначеного п. 49.18 ст. 48 Податкового кодексу України, або протягом такого ж строку за днем отримання податкового повідомлення - рішення, а у випадку оскарження - за днем узгодження.
Не сплачені платником податків, у встановлений ПКУ строк, суми узгоджених грошових зобов'язань (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності) визнаються податковим боргом (п. п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
З матеріалів справи слідує, що рекомендованим листом на адресу позивача: АДРЕСА_1 , було направлено податкове повідомлення-рішення від 18.02.2019 р., вручено не було та повернулось на адресу контролюючого органу з відміткою "інші причини, що не дали змоги виконати обов'язки щодо пересилання поштового відправлення". (а.с.21)
Згідно положень п.58.3 ст.58 Податкового кодексу України, у разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.
За наведених обставин податкове повідомлення-рішення вважається врученим. В судовому порядку відповідачем оскаржено не було, отже, є узгодженим.
Відповідно п.291.2, 291.3 ст.291 Податкового Кодексу України, спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності. Юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.
Суб'єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на групи платників єдиного податку.
Як встановлено судом з матеріалів справи, відповідач є платником єдиного податку другої групи.
Положеннями п.291.4 ст.291 Податкового Кодексу України встановлено, що друга група - фізичні особи - підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв: не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб; обсяг доходу не перевищує 1500000 гривень.
Ставки єдиного податку для платників першої групи встановлюються у відсотках (фіксовані ставки) до розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року (далі у цій главі - прожитковий мінімум), другої групи - у відсотках (фіксовані ставки) до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (далі у цій главі - мінімальна заробітна плата), третьої групи - у відсотках до доходу (відсоткові ставки). (п.293.1 ст.293 Податкового Кодексу України).
Положеннями п.293.4 Податкового Кодексу України встановлені ставки єдиного податку для платників єдиного податку першої - третьої групи (фізичні особи - підприємці) у розмірі 15 відсотків:
1) до суми перевищення обсягу доходу, визначеного у підпунктах 1, 2 і 3 пункту 291.4 статті 291 цього Кодексу;
2) до доходу, отриманого від провадження діяльності, не зазначеної у реєстрі платників єдиного податку, віднесеного до першої або другої групи;
3) до доходу, отриманого при застосуванні іншого способу розрахунків, ніж зазначений у цій главі;
4) до доходу, отриманого від здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування;
5) до доходу, отриманого платниками першої або другої групи від провадження діяльності, яка не передбачена у підпунктах 1 або 2 пункту 291.4 статті 291 цього Кодексу відповідно.
Податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку першої, другої та четвертої груп є календарний рік. Податковий (звітний) період починається з першого числа першого місяця податкового (звітного) періоду і закінчується останнім календарним днем останнього місяця податкового (звітного) періоду.
Платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця. Нарахування авансових внесків для платників єдиного податку першої і другої груп здійснюється контролюючими органами на підставі заяви такого платника єдиного податку щодо розміру обраної ставки єдиного податку, заяви щодо періоду щорічної відпустки та/або заяви щодо терміну тимчасової втрати працездатності. (п.295.1, 295.2 ст.295 Податкового Кодексу України)
Статтею 300 Податкового Кодексу України передбачено, що платники єдиного податку несуть відповідальність відповідно до цього Кодексу за правильність обчислення, своєчасність та повноту сплати сум єдиного податку, а також за своєчасність подання податкових декларацій.
За приписами п. п. 19-1.1.22 п. 19-1 ст. 19-1 ПКУ погашення податкового боргу, стягнення своєчасно не нарахованих та/або несплачених сум єдиного внеску та інших платежів здійснюють контролюючі органи.
Контроль за своєчасністю подання платниками податків передбаченої законом звітності (декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів), своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків, зборів, платежів покладено на органи державної фіскальної служби. Крім того, п. п. 19-1.1.34 п. 19-1.1 ст. 19-1 на контролюючі органи покладено функцію застосування і своєчасного стягнення сум передбачених законом штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за порушення податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Право контролюючих органів на звернення до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини закріплено також в п. п. 20.1.34 п. 20.1 ст. 20 ПКУ.
Відповідно до п. 95.1 ст. 95 ПКУ на контролюючі органи покладено також обов'язок здійснювати за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Пунктом 95.2 ст. 95 ПКУ встановлено, що стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.
Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини (п. 95.3 ст. 95 ПКУ).
Судом встановлено, що на момент подачі позову та розгляду справи судом сума заборгованості відповідачем не погашена, з моменту направлення податкової вимоги податковий борг не переривався, податкове повідомлення-рішення не оскаржувалось та не є скасованим.
Таким чином, оскільки при розгляді справи підтверджено наявність податкового боргу, а вжиті контролюючим органом заходи не призвели до його погашення, тому позовні вимоги належить задовольнити шляхом прийняття рішення про стягнення до бюджету України з відповідача суми податкового боргу.
Згідно із частиною другою статті 139 КАС України, при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз. З урахуванням такого правила, витрати позивача - суб'єкта владних повноважень, зі сплати судового збору за звернення до суду із даним позовом із відповідача не стягуються.
Керуючись ст. 242-246, 250, 255, 295, пп.15.5 п.15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов Головного управління ДФС у Харківській області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу - задовольнити.
Стягнути до бюджету України з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , податкова адреса АДРЕСА_1 , суму податкового боргу в загальному розмірі 8505 (вісім тисяч п'ятсот п'ять) гривень 60 коп.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Повний текст рішення підписано 10 жовтня 2019 року.
Суддя Мінаєва К.В.