Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
Іменем України
про залишення позову без розгляду
10 жовтня 2019 р. Справа № 619/3142/18
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого - судді: Заічко О.В.,
при секретареві судового засідання: Мараєвій О.В.,
розглянувши у підготовчому засіданні в порядку письмового провадженні в приміщенні суду в м. Харкові клопотання відповідача про залишення позову без розгляду у справі за позовом Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_2 про зобов'язання вчинити певні дії,-
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить суд: зобов'язати відповідача знести самочинно реконструйований житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 .
У підготовче засідання представник позивача та третя особа не прибули, належним чином повідомлялись про дату, час та місце розгляду справи.
Відповідачем подано клопотання про залишення позову без розгляду за п.1 ч.1 ст. 240 КАС України, яке просив вирішити у письмовому провадженні.
Суд, на підставі ст. 205 КАС України, вважає можливим розглянути справу у письмовому провадженні.
Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється згідно до вимог ч. 4 ст. 229 КАС України.
Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд встановив наступне.
Згідно п.10 ч.2 ст. 180 КАС України, у підготовчому засіданні суд вирішує заяви та клопотання учасників справи.
Правові та організаційні основи містобудівної діяльності унормовано Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності".
Частиною 1 ст. 38 вищезазначеного Закону встановлено, що у разі виявлення факту самочинного будівництва об'єкта, перебудова якого з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб, істотного порушення будівельних норм є неможливою, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю видає особі, яка здійснила (здійснює) таке будівництво, припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил з визначенням строку для добровільного виконання припису.
У разі якщо особа в установлений строк добровільно не виконала вимоги, встановлені у приписі, орган державного архітектурно-будівельного контролю подає позов до суду про знесення самочинно збудованого об'єкта та компенсацію витрат, пов'язаних з таким знесенням.
Перевіряючи наявність права у суб'єкта владних повноважень на звернення до суду з позовом, суд зазначає наступне.
Відповідно до п. 5 ч. 4 ст. 46 КАС України громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, громадські об'єднання, юридичні особи, які не є суб'єктами владних повноважень, можуть бути відповідачами лише за адміністративним позовом суб'єкта владних повноважень: в інших випадках, коли право звернення до суду надано суб'єкту владних повноважень законом.
23 квітня 2014 року постановою Кабінету Міністрів України № 150 «Питання функціонування територіальних органів Державної архітектурно-будівельної інспекції» ліквідовано як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної архітектурно-будівельної інспекції за переліком згідно з додатком та погоджено пропозицію щодо утворення її територіальних органів як структурних підрозділів апарату Інспекції в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі.
08 липня 2014 року набула чинності постанова Кабінету Міністрів України від 02 липня 2014 року № 230 «Про внесення зміни у додаток 1 до постанови Кабінету Міністрів України від 5 квітня 2014 року № 85», відповідно до якої територіальні органи інспекцій стали підрозділами центрального апарату Держархбудінспекції України.
Відповідно наказом Держархбудінспекції України від 17 листопада 2014 року № 441 затверджено Положення про організацію ведення претензійно-позовної роботи у Державній архітектурно-будівельній інспекції України та її територіальних органах - структурних підрозділах апарату Держархбудінспекції, яким встановлено єдиний порядок ведення претензійно-позовної роботи у Держархбудінспекції України та її територіальних органах - структурних підрозділах (далі - ТСП).
Відповідно до цього Положення у Держархбудінспекції України створено відповідний структурний підрозділ - Департамент нормативно-правового забезпечення (далі - Департамент), у складі якого діє відділ представництва інтересів в судах, а у ТСП - відповідно уповноважена особа, відповідальна за ведення претензійно-позовної роботи.
19 серпня 2015 року постановою КМУ № 671 «Деякі питання діяльності органів державного архітектурно-будівельного контролю» затверджене Примірне положення про органи державного архітектурно-будівельного контролю та установлено що:
- органи державного архітектурно-будівельного контролю є правонаступниками прав та обов'язків Державної архітектурно-будівельної інспекції щодо здійснення переданих повноважень відповідно до Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»;
- до завершення здійснення заходів з утворення органів державного архітектурно-будівельного контролю в Київській та Севастопольській міських державних адміністраціях та сільських, селищних, міських радах або визначення структурних підрозділів місцевих державних адміністрацій, виконавчих органів сільських, селищних, міських рад, на які покладаються повноваження, визначені Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності», а також затвердження актів спільної комісії такі повноваження здійснює Державна архітектурно-будівельна інспекція.
Отже, структурні підрозділи з питань державного архітектурно-будівельного контролю Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій та виконавчі органи з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад у межах делегованих цим Законом державних повноважень є підконтрольними центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, представляють інтереси Держархбудінспекції України при розгляді спорів у судах, однак не можуть самостійно виступати як сторони в адміністративному процесі.
Аналогічного правового висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 03.12.2018 по справі № 817/226/16.
Таким чином, належним позивачем у даній справі є Державна архітектурно-будівельна інспекція України, відтак, право звернення до суду з позовними вимогами, щодо знесення самочинного будівництва у Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області відсутнє.
З урахуванням вищезазначеного, суд вказує про відсутність процесуальної дієздатності у позивача щодо звернення до суду з даним адміністративним позовом.
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 240 КАС України, суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо: позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності.
Згідно ч.1 та 2 ст. 43 КАС України, здатність мати процесуальні права та обов'язки в адміністративному судочинстві (адміністративна процесуальна правоздатність) визнається за громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, органами державної влади, іншими державними органами, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами, підприємствами, установами, організаціями (юридичними особами); здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки, у тому числі доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність), належить фізичним особам, які досягли повноліття і не визнані судом недієздатними, а також фізичним особам до досягнення цього віку у спорах з приводу публічно-правових відносин, у яких вони відповідно до законодавства можуть самостійно брати участь.
Суд вказує, що адміністративна процесуальна правоздатність та адміністративна процесуальна дієздатність є складовими адміністративної процесуальної правосуб'єктності. При цьому, друга складова неможлива без наявності першої.
Дієздатність - здатність особи своїми власними діями набувати права і обов'язки, самостійно реалізовувати їх. Дієздатність передбачає здатність розпоряджатись правами та виконувати обов'язки. Іншими словами, це можливість реалізовувати правоздатність. Наявність дієздатності свідчить про те, що суб'єкт здатний чинити дії, які породжують юридичні наслідки.
Дієздатність беруть до уваги саму по собі далеко не завжди. Загальна правосуб'єктність, а також правосуб'єктність у ряді галузей права існує як єдина праводієздатність, яка одночасно охоплює два моменти: можливість мати права і обов'язки; можливість їх самостійної реалізації.
Зазначений випадок відноситься до даної справи.
В аспекті даних спірних правовідносин відповідно до положень ч.1 ст. 38 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" суд вказує, що абзацом другим частини 1 даної статті передбачено право звернення до суду з позовом в органах державного архітектурно-будівельного контролю, а не у виконавчого органу з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад.
Аналогічних висновків дійшов також Другий апеляційний адміністративний суд у справах № 2040/7233/18, № 619/3142/18.
У даному випадку також є неможливим застосування приписів ст.48 КАС України та заміни неналежного позивача, оскільки до суду звернувся позивач, який взагалі не володіє відповідною адміністративною дієздатністю і не може існувати як позивач у спорі, що розглядається .
Клопотання подане відповідачем у строк, визначений ч.2 ст.240 КАС України.
Згідно ч.1, п.1 ч.2 ст. 183 КАС України, у підготовчому засіданні суд постановляє ухвалу (ухвали) про процесуальні дії, що необхідно вчинити до закінчення підготовчого провадження та початку судового розгляду справи по суті. За результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу, зокрема, про: залишення позовної заяви без розгляду.
Підсумовуючи наведене, суд приходить до висновку про залишення даного позову без розгляду з огляду на приписи п.1 ч.1 ст. 240 КАС України.
Керуючись ст.ст.240, 248, 256, 294, 295, 297 КАС України, суд ,-
Клопотання відповідача - задовольнити.
Позов Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_2 про зобов'язання вчинити певні дії - залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття судового рішення судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Ухвала може бути оскаржена протягом п'ятнадцяти днів з дня її складання шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду або в порядку, передбаченому п. 15.5 Розділу VII КАС України, а саме: до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд.
Суддя Заічко О.В.