вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"10" жовтня 2019 р. Справа№ 910/6688/19
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Козир Т.П.
суддів: Куксова В.В.
Яковлєва М.Л.
розглянувши у порядку письмового провадження, без виклику учасників справи, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Квірту"
на ухвалу господарського суду міста Києва від 15.07.2019 (повний текст складено 15.07.2019)
у справі №910/6688/19 (суддя Лиськов М.О.)
за позовом Акціонерного товариства "Укртрансгаз"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Квірту"
про виконання в натурі зобов'язання,
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15 липня 2019 року повернуто зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Квірту" до Акціонерного товариства "Укртрансгаз" про визнання правовідносин за Договором про закупівлю товарів від 21.02.2018 припиненими.
Не погодившись з прийнятою ухвалою суду, Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Квірту" звернулось з апеляційною скаргою, у якій просить скасувати оскаржувану ухвалу та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Заявник вважає, що суд першої інстанції порушив норми процесуального права, оскільки заявник достатньо обґрунтував підставу для поновлення строку для подачі зустрічного позову, тому суд першої інстанції повинен був прийняти позов до провадження і подання зустрічного позову не є зловживанням процесуальними правами.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10 вересня 2019 року відкрито апеляційне провадження, встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу - до 27 вересня 2019 року, сторонам роз'яснено, що апеляційна скарга буде розглянута у письмовому провадженні, без виклику учасників справи.
25 вересня 2019 року позивач подав відзив на апеляційну скаргу, у якому заперечує проти її задоволення, посилаючись на те, що відповідачем було подано зустрічну позовну заяву з пропуском встановленого судом строку, без поважних причин, тому суд обґрунтовано повернув його заявнику.
Відповідно до ч. 2 ст. 273 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції розглядається протягом тридцяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження у справі.
Враховуючи, що апеляційне провадження у даній справі було відкрито 10 вересня 2019 року, апеляційна скарга мала бути розглянута до 10 жовтня 2019 року.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши апеляційну скаргу, Північний апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що у травні 2019 року Акціонерне товариство "Укртрансгаз" звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Квірту" про зобов'язання виконати в натурі зобов'язання, передбачені договором №т-20/1802000782 від 21.02.2018, а саме, поставити та передати запасну частину до МК-8 - кришку силового циліндра 8209-1400-1 в кількості 1 шт.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29 травня 2019 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі.
Пунктом 3 вказаної ухвали запропоновано відповідачу у строк до 17.06.2019, але у будь-якому випадку не пізніше, ніж протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали, подати суду відзив на позов відповідно до вимог статті 165 Господарського процесуального кодексу України, а також всі докази, що підтверджують заперечення проти позову; забезпечити направлення позивачу копії відзиву на позов та доданих до нього документів, докази на підтвердження такого направлення надати суду.
Копія ухвали отримана відповідачем 01.06.2019, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення (а.с.4), отже, відзив на позовну заяву мав бути поданий у строк до 17.06.2019 (понеділок).
05.06.2019 представник відповідача - адвокат Дядюра Н.О. подала клопотання про ознайомлення з матеріалами справи та ознайомилась з нею 10.06.2019 (а.с.14).
12.06.2019 представник позивача подав клопотання про розгляд справи з повідомленням сторін у судовому засіданні.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18 червня 2019 задоволено клопотання позивача про розгляд справи з повідомленням сторін у судовому засіданні, судове засідання у справі призначено на 10.07.2019.
19.06.2019 від відповідача до Господарського суду міста Києва надійшов відзив на позовну заяву, підписаний адвокатом Дядюрою Н.О. (направлений до суду 18.06.2019) (а.с.67-77).
10 липня 2019 року відповідачем подано зустрічну позовну заяву, у якій він просить визнати припиненими правовідносини договором №т-20/1802000782 від 21.02.2018. Також просить визнати поважною причину пропуску строку для подання зустрічної позовної заяви та поновити цей строк.
В якості підстави для поновлення строку на подання зустрічного позову відповідач послався на погіршення фінансового стану та неможливість забезпечення належною правовою допомогою.
Зустрічна позовна заява також була підписана представником відповідача - адвокатом Дядюрою Н.О.
Оскаржуваною ухвалою Господарського суду міста Києва від 15 липня 2019 року зустрічну позовну заяву повернуто заявнику.
Повертаючи зустрічну позовну заяву, суд першої інстанції прийшов до висновку, що зустрічний позов поданий з пропущенням встановленого строку, що є підставою для повернення такої заяви заявнику. При цьому суд визнав відсутніми підстави для поновлення строку на подання зустрічного позову та наголосив відповідачу на недопустимості зловживання процесуальними правами.
Північний апеляційний господарський суд погоджується із висновками суду першої інстанції щодо наявності підстав для повернення зустрічної позовної заяви з огляду на наступне.
Пунктом 3 ч. 2 ст. 43 ГПК України встановлено, що крім прав та обов'язків, визначених у статті 42 цього Кодексу, відповідач має право подати зустрічний позов у строки, встановлені цим Кодексом.
Порядок подання зустрічного позову регламентований статтею 180 ГПК України, частиною 1 якої встановлено, що відповідач має право пред'явити зустрічний позов у строк для подання відзиву.
Відповідно до ч.ч. 8-9 ст. 165 ГПК України, відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
У відповідності до наведених положень ст. 165 ГПК України ухвалою Господарського суду міста Києва від 29 травня 2019 року було запропоновано відповідачу у строк до 17.06.2019, але у будь-якому випадку не пізніше, ніж протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали, подати суду відзив на позов.
Відповідно до ч. 1 ст. 118 ГПК України, право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.
Доказами, наявними у матеріалах справи, підтверджується, що копія ухвали отримана заявником апеляційної скарги 01.06.2019, а тому є вірним висновок суду першої інстанції про те, що встановлений в ухвалі суду строк для подання відзиву на позовну заяву та відповідно зустрічної позовної заяви сплив 18.06.2019, оскільки останній день для подання відзиву на позовну заяву та, відповідно, зустрічної позовної заяви є 17.04.2019 (понеділок).
Отже, відповідачем було пропущено встановлений строк для подання зустрічної позовної заяви.
Відповідно до ч. 6 ст. 180 ГПК України зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частин першої та другої цієї статті, ухвалою суду повертається заявнику. Копія зустрічної позовної заяви долучається до матеріалів справи.
Таким чином, з наведених процесуальних норм вбачається, що право на подання зустрічного позову може бути реалізовано відповідачем виключно у строк, встановлений судом для подання відзиву на позов, а процесуальним наслідком пропуску такого строку є втрата права на вчинення стороною відповідної процесуальної дії.
Згідно з ч.1 ст. 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Частиною 2 ст. 119 ГПК України визначено, що встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Наведені норми пов'язують можливість відновлення процесуального строку з обов'язковою наявністю поважної причини (чи причин) пропуску відповідного строку. Якщо відновлення процесуального строку здійснюється за заявою сторони, заявник повинен обґрунтувати поважність причини (причин) пропуску строку, в разі необхідності - з поданням доказів цього.
Закон встановлює рівні можливості для сторін і гарантує їм право на захист своїх інтересів. Принцип рівності учасників судового процесу перед законом і судом є важливим засобом захисту їх прав і законних інтересів, що унеможливлює ущемлення будь-чиїх процесуальних прав. Це дає змогу сторонам вчиняти передбачені законодавством процесуальні дії, реалізовувати надані їм законом права і виконувати покладені на них обов'язки. Особи, які беруть участь у справі, вправі вільно розпоряджатися своїми процесуальними правами, в тому числі подавати докази на підтвердження обставин, на які вони посилаються.
Пропуск процесуального строку - це юридичний факт, який настає внаслідок бездіяльності уповноваженої особи в момент настання (або закінчення) цього строку з поважних причин чи з причини, що не можуть бути визнані такими, і такий, що породжує відповідні правові наслідки.
Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними та пов'язані з дійсними істотними труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.
Господарський процесуальний кодекс України не пов'язує право суду відновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Отже, у кожному випадку суд повинен з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінити доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення, та зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.
Відповідачем у зустрічній позовній заяві єдиною причиною пропуску процесуального строку на подання зустрічного позову вказано те, що у зв'язку із погіршенням фінансового стану він не завжди має можливість забезпечити себе належною правовою допомогою.
Однак, вказані доводи не підтверджені жодними доказами, а з матеріалів справи вбачається, що всі заяви по справі від імені відповідача (заява про ознайомлення, відзив на позов, зустрічний позов, апеляційна скарга тощо) подавались і підписувались представником - адвокатом Дядюрою Н.О., яка діє на підставі довіреності від 28.03.2019.
За вказаних обставин, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку щодо відсутності підстав для поновлення процесуального строку.
Отже, порушення місцевим судом норм процесуального права в даному випадку не вбачається.
Згідно зі ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Доступ до правосуддя в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та прецедентної практики Європейського суду з прав людини не може бути абсолютним і підлягає державному регулюванню й обмеженню. Кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема, й процесуальні заборони та обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Доступ до правосуддя здійснюється шляхом точного, послідовного і неухильного дотримання процесуального алгоритму, що передбачений Господарським процесуальним кодексом України.
За таких умов суд першої інстанції правильно з'ясував характер спірних правовідносин, які склались між сторонами, та дійшов обґрунтованого висновку про повернення зустрічної позовної заяви на підставі ч. 6 ст. 180 ГПК України у зв'язку із втратою відповідачем у силу положень статті 118 цього Кодексу права на вчинення відповідної процесуальної дії у межах даного судового провадження, що не спростовано доводами апеляційної скарги, тому ухвала суду першої інстанції підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга залишенню без задоволення.
Оскільки цією постановою суд апеляційної інстанції не змінює рішення та не ухвалює нового, розподіл судових витрат судом апеляційної інстанції не здійснюється.
Керуючись ст.ст. 267-285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Квірту" залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду міста Києва від 15 липня 2019 року - без змін.
2. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 10.10.2019.
Головуючий суддя Т.П. Козир
Судді В.В. Куксов
М.Л. Яковлєв