Постанова
Іменем України
02 жовтня 2019 року
м. Київ
справа № 336/6501/18
провадження № 61-11230св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є.,
суддів: Бурлакова С. Ю. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., Коротуна В. М.,
учасники справи:
заявник - Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію акціонерного товариства «Родовід Банк» Шевченко Андрій Миколайович,
суб'єкт оскарження - Шевченківський відділ державної виконавчої служби м. Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області,
суб'єкт оскарження - Дніпровський відділ державної виконавчої служби
м. Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області,
заінтересована особа - ОСОБА_1 ,
заінтересована особа - ОСОБА_2 ,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію акціонерного товариства «Родовід Банк» Шевченка Андрія Миколайовича на ухвалу Шевченківського районного суду м. Запоріжжя у складі судді Суркової В. П. від 29 жовтня 2018 року та постанову
Запорізького апеляційного суду у складі колегії суддів: Гончар М. С., Кочеткової І. В., Маловічко С. В. від 17 квітня 2019 року,
1. Описова частина
Короткий зміст скарги
У жовтні 2018 року Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію акціонерного товариства «Родовід Банк» Шевченко А. М. (далі - АТ «Родовід Банк») звернувся до суду зі скаргою в якій, посилаючись на те, що державним виконавцем не вжито заходів примусового виконання рішення, що передбачені статтею 18 Закону України «Про виконавче провадження», просив:
1) визнати протиправною бездіяльність Шевченківського та Дніпровського відділів державної виконавчої служби м. Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області у виконавчому провадженні за виконавчим листом Шевченківського районного суду м. Запоріжжя № 336/4187/13-ц про стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь АТ «Родовід Банк» заборгованості за кредитним договором;
2) зобов'язати Шевченківський та Дніпровський відділи державної виконавчої служби м. Запоріжжя вчинити виконавчі дії з опису, оцінки та реалізації майна боржника ОСОБА_1 , а саме будинку
АДРЕСА_1 ; вчинити в повному обсязі виконавчі дії з розшуку іншого майна боржників ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ; здійснити виклик боржників ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Шевченківського та Дніпровського відділів державної виконавчої служби м. Запоріжжя; здійснити заходи щодо обмеження виїзду боржників ОСОБА_1 , ОСОБА_2 за межі України як осіб, що мають невиконанні боргові зобов'язання.
Скарга мотивована тим, що рішенням Шевченківського районного суду
м. Запоріжжя від 07 жовтня 2013 року стягнуто з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ПАТ «Родовід Банк» заборгованість за кредитним договором у сумі 479 217 грн 35 коп., на підставі вказаного судового рішення 28 жовтня
2013 року банк отримав виконавчий лист.
23 січня 2014 року Шевченківським відділом державної виконавчої служби
м. Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області за заявою АТ «Родовід Банк» відкрито виконавче провадження.
12 квітня 2016 року виконавчий лист було направлено до Ленінського відділу державної виконавчої служби м. Запоріжжя за належністю.
Про подальші виконавчі дії Шевченківським та Дніпровським відділами державної виконавчої служби АТ «Родовід Банк» не повідомлялось, що і стало приводом для звернення до суду з цією скаргою.
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 29 жовтня
2018 року скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «Родовід Банк» Шевченка А. М. залишено без розгляду.
Залишаючи скаргу без розгляду, суд першої інстанції виходив з того, що про порушення права, яке полягало у невжитті державним виконавцем заходів примусового виконання рішення суду, стягувачу було відомо з 12 квітня
2016 року, але скарга подана до суду лише 22 жовтня 2018 року, тобто з пропуском строку, встановленого частиною першою статті 449 ЦПК України.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Запорізького апеляційного суду від 17 квітня 2019 року апеляційну скаргу ПАТ «Родовід Банк» залишено без задоволення, а ухвалу Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 29 жовтня 2018 року -
без змін.
Апеляційний суд погодився з висновком суду першої інстанції про залишення скарги без розгляду, оскільки скарга подана банком з пропуском встановленого законом строку, без заяви про його поновлення.
Узагальнені доводи касаційної скарги
У червні 2019 року АТ «Родовід Банк» подало до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та ухвалити нове рішення про задоволення скарги у повному обсязі.
Касаційна скарга мотивована тим, що судами не враховано, що банк оскаржує саме бездіяльність Шевченківського та Дніпровського відділів державної виконавчої служби м. Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області у виконавчих провадженнях, а не постанову Шевченківського відділу державної виконавчої служби м. Запоріжжя від 12 квітня 2016 року про передачу виконавчого листа відносно боржника за належністю, у зв'язку із чим суди дійшли помилкового висновку про пропуск ним строку, встановленого частиною першою статті 449 ЦПК України.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Ухвалою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від
09 серпня 2019 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано справу № 336/6501/18 з Шевченківського районного суду м. Запоріжжя.
20 серпня 2019 року справа № 336/6501/18 надійшла до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суд установив, що 28 жовтня 2013 року Шевченківським районним судом
м. Запоріжжя видано виконавчий лист у справі № 336/4187/13-ц про стягнення солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь АТ «Родовід Банк» заборгованості за кредитним договором № 34.2/ІЖ-005.06.1 від 13 грудня 2006 року в сумі 479 217 грн 35 коп. (поточна заборгованість за кредитом - 182 879 грн 84 коп.; прострочена заборгованість за кредитом - 1 170 грн
36 коп.; прострочена заборгованість за процентами - 127 840 грн 84 коп.; прострочена заборгованість за щомісячною платою за проведення розрахунків - 11 154 грн 22 коп.; пеня за прострочення кредиту - 23 103 грн 53 коп.; пеня за прострочення процентів - 28 154 грн 06 коп.; 3% річних від простроченої суми кредиту - 2 665 грн 91 коп.; 3% річних від простроченої суми процентів - 3 248 грн 59 коп.
На підставі вказаного вище виконавчого документу постановою державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції від 23 січня 2014 року відкрито виконавче провадження, копія постанови направлена сторонам виконавчого провадження.
Постановою старшого державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби від 12 квітня 2016 року зазначений виконавчий лист для виконання направлений за місцем роботи боржника ОСОБА_2 , що за територіальністю належить до Ленінського відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції, виконавче провадження закінчено.
Постановою державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби від 12 квітня 2016 року виконавчий лист направлено за належністю, а виконавче провадження закінчено.
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до положень частини другої статі 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, Верховний Суд дійшов висновків про часткове задоволення касаційної скарги.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Частинами першою, другою статті 400 ЦПК України передбачено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим (частина перша статті 263 ЦПК України).
Зазначеним вимогам закону прийнята у справі постанова апеляційного суду не відповідає.
Згідно з частиною першої статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Частина третя статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» передбачає, що виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право здійснювати дії, передбачені пунктами першим - двадцять другим частини третьої зазначеного закону.
Відповідно до положень статті 28 Закону України «Про виконавче провадження» копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур'єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених пунктами 1-4 частини дев'ятої статті 71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі. Документи виконавчого провадження доводяться до відома або надсилаються адресатам не пізніше наступного робочого дня з дня їх винесення.
Згідно зі статтею 74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.
Статтею 447 ЦПК України передбачено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Статтею 449 ЦПК України встановлено строк для звернення зі скаргою, зокрема, скаргу може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права або свободи. Пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом.
Відповідно до частини другої статті 451 ЦПК України, у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).
Відповідно до частини першої статті 41 Закону України «Про виконавче провадження», у разі якщо постанова виконавця про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа стягувачу визнана судом незаконною чи скасована в установленому законом порядку, виконавче провадження підлягає відновленню за постановою виконавця не пізніше наступного робочого дня з дня одержання виконавцем відповідного рішення.
Залишаючи без розгляду скаргу, суд першої інстанції посилався на те, що виконавчий лист про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Родовід Банк» суми боргу у розмірі 479 217,35 грн направлено для виконання за місцем роботи боржника постановою старшого державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби від 12 квітня
2016 року, тобто про порушення права щодо невжиття державним виконавцем заходів для примусового виконання рішення суду стягувачу було відомо з 12 квітня 2016 року, проте із скаргою до суду він звернувся лише 22 жовтня 2018 року, тобто з пропуском строку, встановленого частиною першою статті 449 ЦПК України. При цьому судом не були взяті до уваги доводи скарги Уповноваженої особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «Родовід Банк» Шевченка А. М.
Апеляційний суд з висновками суду першої інстанції погодився.
Однак з висновками апеляційного суду колегія суддів погодитись
не може виходячи з такого.
Переглядаючи справу в апеляційному порядку та погоджуючись із висновками суду першої інстанції про залишення скарги без розгляду у зв'язку з пропуском строку, апеляційний суд у порушення вимог статей 367, 382 ЦПК України не звернув уваги на те, що заявник ставив питання про визнання протиправною бездіяльності посадових осіб Шевченківського та Дніпровського відділів державної виконавчої служби м. Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області, що є триваючим правопорушенням та виключає можливість застосування строку, встановленого частиною першою статті 449 ЦПК України.
Перевірка доводів касаційної скарги, пов'язаних з установленням фактичних обставин справи та оцінкою доказів у ній перебуває поза визначеними статтею 400 ЦПК України межами перегляду справи в касаційному порядку.
Суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, тому немає правових підстав для ухвалення нового рішення або зміни судових рішень у цій справі.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Відповідно до частини четвертої статті 411 ЦПК України справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.
Виходячи з викладеного вище колегія суддів дійшла висновку про передачу справи на новий розгляд до апеляційного суду для повного, всебічного та об'єктивного дослідження і встановлення фактичних обставин, що мають важливе значення для правильного вирішення справи.
Щодо судових витрат
Згідно з частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України суд касаційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.
З огляду на те, що судом касаційної інстанції рішення не змінюється та не ухвалюється нове рішення, підстави для нового розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з розглядом справи у суді першої та апеляційної інстанції, а також розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, відсутні.
Керуючись статтями 400, 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,
Касаційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію акціонерного товариства «Родовід Банк» Шевченка Андрія Миколайовича задовольнити частково.
Постанову Запорізького апеляційного суду від 17 квітня 2019 року скасувати, а справу передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Судді: М. Є. Червинська С. Ю. Бурлаков А. Ю. Зайцев
Є. В. Коротенко
В. М. Коротун