Справа № 11-сс/824/5427/2019 Слідчий суддя в суді першої інстанції ОСОБА_1
08 жовтня 2019 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
при секретарі ОСОБА_5
за участю: прокурора ОСОБА_6
захисника ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві апеляційну скаргу прокурора другого відділу процесуального керівництва управління організації та процесуального керівництва у кримінальних провадженнях про злочини спеціальної категорії Департаменту організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням кримінальних правопорушень, підслідних Державному бюро розслідувань, нагляду за додержанням законів його оперативними підрозділами та підтримання публічного обвинувачення у відповідних провадженнях Генеральної прокуратури ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 04 вересня 2019 року,
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 04 вересня 2019 року скаргу захисника ОСОБА_7 задоволено частково; скасовано постанову слідчого в особливо важливих справах першого слідчого відділу управління спеціальних розслідувань Генеральної прокуратури України ОСОБА_8 від 26.11.2018 про зупинення досудового розслідування; встановлено строк 24 години з моменту проголошення ухвали для прийняття слідчим, який проводить досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42014000000001025 та/або прокурором, який здійснює нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням, рішення щодо відновлення досудового розслідування у кримінальному проваджені № 42014000000001025 та внесення відповідних відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань; встановлено процесуальний строк тривалістю 30 днів для проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42014000000001025 від 07.10.2014 року за підозрою ОСОБА_9 у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ст. 340, ч. 3 ст. 27, ст. 365 КК України та прийняття прокурором одного з передбачених ч. 1 ст. 283 КПК України процесуальних рішень у вказаному кримінальному провадженні.
Не погодившись з таким рішенням слідчого судді, прокурор ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 04 вересня 2019 року та постановити нову ухвалу, якою в задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_7 відмовити.
Під час апеляційного розгляду захисником ОСОБА_7 було заявлено відвід колегії суддів Київського апеляційного суду в складі суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 і ОСОБА_4 , проте у задоволенні такої заяви захисника ухвалою Київського апеляційного суду від 08 жовтня 2019 року було відмовлено.
Незважаючи на те, що доводи наведені у заяві про відвід суддів не знайшли свого підтвердження, судді ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 заявили самовідвід з метою уникнення будь-яких сумнівів у неупередженості суддів.
Заслухавши позиції захисника ОСОБА_7 та прокурора з приводу заяви суддів про самовідвід, дослідивши наявні у справі матеріали, колегія суддів, враховуючи положення національного законодавства та практику Європейського суду з прав людини, дійшла наступних висновків.
Статтею 6 Конвенції "Про захист прав людини та основоположних свобод" встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
Аналогічні вимоги щодо гарантування захисту прав, свобод та інтересів кожного у розумні строки незалежним, безстороннім та справедливим судом передбачені у ст.7 Закону України "Про судоустрій і статус суддів".
Зі змісту статті 6 Конвенції та практики Європейського суду з питань неупередженості суду вбачається, що правосуддя має не тільки здійснюватись, а повинно також демонструватись. Під сумнівом - довіра до суду, яку суд має вселяти громадянам у демократичному суспільстві. Як правило, неупередженість означає відсутність упереджень або упередженості, при цьому її наявність або відсутність можуть бути перевірені різними способами (Кіпріану проти Кіпру, п.118; Мікаллеф проти Мальти, п.93). ЄСПЛ у своїй практиці проводить відмінність між суб'єктивним підходом, тобто прагненням переконатися в суб'єктивному обвинуваченні або інтересі певного судді у конкретній справі та об'єктивним підходом, тобто визначенням, чи були судді надані достатні гарантії, щоб виключити будь-які обґрунтовані сумніви в цьому відношенні (Кіпріану проти Кіпру, п. 118; П'єрсак проти Бельгії, п. 30; Грівз проти Сполученого Королівства, п. 69). Разом з тим, чітка відмінність між цими поняттями відсутня, оскільки поведінка судді може не тільки об'єктивно викликати сумніви в його неупередженості з точки зору зовнішнього спостерігача (об'єктивний тест), але мова може також йти про його або її особисте переконання (суб'єктивний тест). Виходячи з наведеного, практика ЄСПЛ говорить про те, що кожний суддя, стосовно якого існують будь-які сумніви щодо недостатньої неупередженості, повинен відмовитись від розгляду справи (Мікалефф проти Мальти).
З урахуванням викладеного, а також беручи до уваги, що в даному провадженні, хоча і з об'єктивних причин, але формально не були дотримані вимоги ст. 422 КПК України щодо строків розгляду апеляційної скарги прокурора, на що також звернула увагу захисник ОСОБА_7 і пов'язала це з упередженістю суддів, колегія суддів вважає, що в даному випадку правомірним та доцільним буде задовольнити заяви суддів про самовідвід з метою виключення будь-яких сумнівів у їх неупередженості при розгляді даного провадження.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 75, 80, 81, ч. 3 ст. 82 КПК України, колегія суддів,
Заяви суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про самовідвід задовольнити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та касаційному оскарженню не підлягає.
Судді:
_________________ _________________ _______________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4