08 жовтня 2019 року м. Київ
Справа 759/16289/17
Апеляційне провадження № 22-ц/824/11843/2019
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого Желепи О.В.,
суддів Іванченка М.М., Олійника В.І.
розглянув у порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Святошинського районного суду м. Києва від 20 травня 2019 року (у складі судді Миколаєць І.Ю., інформація про дату складення повного тексту рішення відсутня)
в справі за позовом ОСОБА_1 до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Котельникова-11», третя особа: Відділ державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Святошинського району управління державної реєстраційної служби Головного територіального управління юстиції у місті Києві про визнання бездіяльності неправомірною та зобов'язання вчинити дії та припинення трудових відносин,-
У жовтні 2017 р. позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив суд:
визнати бездіяльність Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Котельникова-11» щодо не проведення загальних зборів вирішення питання про звільнення Голови Правління «Котельникова-11» ОСОБА_1 неправомірною; зобов'язати Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Котельникова-11» провести загальні збори співвласників будинку покладених на нього Статутом обов'язків про обрання нового Голови Правління ОСББ та створенню нового виконавчого органу та вжити заходів щодо внесення відповідачем відповідних змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» з приводу Голови Правління; трудові відносини між ОСОБА_1 і Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку «Котельникова-11» визнати припиненими з 29 серпня 2016 року, у зв'язку зі звільненням ОСОБА_1 за власним бажанням на підставі ч. 1 ст. 38 КЗпП України.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовував тим, що 7 червня 2016 року було створено ОСББ «Котельникова- 11», та рішенням загальних зборів від 07 червня 2016 року його було обрано головою правління ОСББ «Котельникова-11»
Заявою від 29 серпня 2016 року ОСОБА_2 повідомив уповноважений орган ОСББ «Котельникова-11» про своє бажання звільнитися за станом здоров'я в порядку, передбаченому статтею 38 КЗпП України, у зв'язку з чим наказом від 1 вересня 2016 року ОСОБА_2 було звільнено з посади Голови Правління ОСББ «Котельникова-11» .
Однак, уповноважений орган ОСББ «Котельникова-11» - загальні збори ОСББ «Котельникова-11» з моменту направлення заяви про звільнення, проведення зборів Правління та видання наказу про звільнення на дату звернення з цим позовом до суду не вчинив будь-яких дій щодо обрання нового Голови Правління ОСББ «Котельникова-11», створення нового виконавчого органу ОСББ «Котельникова-11» та дій щодо внесення змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, щодо звільнення позивача - ОСОБА_1 , чим порушив конституційне право позивача на вільний вибір роботи.
Уповноважений на звільнення Голови Правління ОСББ орган проігнорував повідомлення позивача про його звільнення і, хоч розглянув по суті заяву позивача про звільнення протягом передбачених законодавством строків, не виконав покладені на нього Статутом обов'язки обрання нового Голови Правління ОСББ і створення нового виконавчого органу.
З огляду на викладене, своєю бездіяльністю, яка виразилася у не розгляді та не вжитті заходів для прийняття рішення про звільнення позивача в межах статутної діяльності ОСББ «Котельникова-11» були порушені трудові права позивача, зокрема його право бути звільненим із займаної посади за власним бажанням, та право на вільне обрання місця роботи на власний розсуд.
Таким чином, на думку позивача, його право на звільнення з роботи з ініціативи працівника, передбачене частиною 1 статті 38 КЗпП України, а також право щодо вільного вибору праці було порушеним.
Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 20 травня 2019 року у задоволенні позову ОСОБА_1 до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку'Котельникова-11», третя особа: Відділ державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Святошинського району управління державної реєстраційної служби Головного територіального управління юстиції у місті Києві про визнання бездіяльності неправомірною та зобов'язання вчинити дії та припинити трудові відносини відмовлено.
Не погодившись з таким рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та постановити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги. Посилаючись на його незаконність та необґрунтованість, не повне з'ясування обставин справи, порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.
В обґрунтування апеляційних вимог, посилався на те, що заява від 29 серпня 2016 року про звільнення не відкликалась і фактично трудові відносини з відповідачем припинені з 1 вересня 2016 року, а тому згідно приписів трудового законодавства України, а саме на підставі ст. 38 КзпП позивач припинив трудові правовідносини з ОСББ «Котельникова-11».
Не вчинення дій по скликанню загальних зборів ОСББ «Котельникова-11», та дій щодо внесення змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, щодо звільнення позивача - ОСОБА_1 , порушує його конституційне право на вільний вибір роботи.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 02 вересня 2019 року відкрито апеляційне провадження, копію апеляційної скарги з додатками надіслано учасникам справи і встановлено строк для подачі ними відзиву на апеляційну скаргу в 5-ти денний строк з моменту отримання даної ухвали.
Відзиву на апеляційну скаргу у визначений судом строк учасники справи не подали.
Відповідно до ч.3 ст.360 ЦПК України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду ухвали суду першої інстанції.
Згідно із ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
За правилами ч.1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши доповідь судді Желепи О.В., з'ясувавши обставини справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія приходить до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Вищевказаним вимогам рішення районного суду в повній мірі не відповідає.
Судом першої інстанції встановлено, що 07 червня 2016 року власниками квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку за адресою АДРЕСА_1 було створено об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Котельникова-11» та рішенням загальних зборів від «7» червня 2016 року було обрано голову правління ОСББ «Котельникова-11» - Доценка Євгена Юрійовича.
Скликання зборів урегульовані п. 4 Статуту, саме Голова правління скликає загальні збори.
29 серпня 2016 року голова правління ОСББ «Котельникова-11» ОСОБА_1 подав заяву про звільнення його з займаної посади на підставі статті 38 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) за станом здоров'я (а.с. 4).
29 серпня 2016 року проведено засідання Правління ОСББ «Котельникова-11» на якому вирішено питання про звільнення голови правління ОСОБА_1 за власними бажанням (а.с. 5).
Згідно акту прийому-передачі від 29 серпня 2016 року ОСОБА_1 передав, а заступник Голови Правління ОСОБА_4 прийняв всі документи та печатку ОСББ «Котельникова-11» (а.с. 7-8).
Наказом від 1 вересня 2016 року ОСОБА_2 , було звільнено з посади Голови Правління ОСББ «Котельникова-11» за власними бажанням згідно зі статтею 38 КЗпП України (а.с. 6).
Згідно зі ст. 38 КЗпП України працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні.
У разі, коли заява працівника про звільнення з роботи за власним бажанням зумовлена неможливістю продовжувати роботу (переїзд на нове місце проживання; переведення чоловіка або дружини на роботу в іншу місцевість; вступ до навчального закладу; неможливість проживання у даній місцевості, підтверджена медичним висновком; вагітність; догляд за дитиною до досягнення нею чотирнадцятирічного віку або дитиною з інвалідністю; догляд за хворим членом сім'ї відповідно до медичного висновку або особою з інвалідністю I групи; вихід на пенсію; прийняття на роботу за конкурсом, а також з інших поважних причин), власник або уповноважений ним орган повинен розірвати трудовий договір у строк, про який просить працівник.
Якщо працівник після закінчення строку попередження про звільнення не залишив роботи і не вимагає розірвання трудового договору, власник або уповноважений ним орган не вправі звільнити його за поданою раніше заявою, крім випадків, коли на його місце запрошено іншого працівника, якому відповідно до законодавства не може бути відмовлено в укладенні трудового договору.
Працівник має право у визначений ним строк розірвати трудовий договір за власним бажанням, якщо власник або уповноважений ним орган не виконує законодавство про працю, умови колективного чи трудового договору.
Відповідно до п.п. 2 п. 3.2 Статуту передбачено, що до виключної компетенції загальних зборів співвласників належить обрання членів правління об'єднання та голови правління, членів ревізійної комісії, представників співвласників.
Тобто до розділу 3 підрозділів 3.1 та 3.2 Статуту ОСББ «Котельникова-11» до компетенції загальних зборів належить призначення голови Правління, проте не його звільнення. Єдиною підставою звільнення є наказ про звільнення.
Наказом від 01 вересня 2016 року ОСОБА_2 було звільнено з посади Голови Правління ОСББ «Котельникова-11» за власними бажанням згідно зі статтею 38 КЗпП України (а.с. 6). Даний наказ підписаний в.о. голови правління Крижановським А.Ю. Тобто 1 вересня 2016 року позивач фактично припинив повноваження Голови Правління відповідно до наказу № 03/16 «Про звільнення з роботи», звільнившись за власним бажанням на підставі статті 38 КЗпП України.
Відповідно до ст. 4 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та ч. ч. 1, 3 ст. 43 Конституції України, кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Використання примусової праці забороняється.
За приписами ст. 22 Кодексу законів про працю України (надалі за текстом - КЗпП України), відповідно до Конституції України будь-яке пряме або непряме обмеження прав чи встановлення прямих або непрямих переваг при припиненні трудового договору залежно від роду і характеру занять не допускається.
З наведених приписів чинного законодавства вбачається, що елементом конституційного права особи на працю - є й право бути звільненим.
Відповідно до ст. 15 Цивільного Кодексу України (надалі за текстом - ЦК України), кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 2 ст. 16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути:
1) визнання права;
2) визнання правочину недійсним;
3) припинення дії, яка порушує право;
4) відновлення становища, яке існувало до порушення;
5) примусове виконання обов'язку в натурі;
6) зміна правовідношення;
7) припинення правовідношення;
8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди;
9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди;
10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.
Статтею 43 Конституції України передбачено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.
Кодекс законів про працю встановлює загальні вимоги до порядку розірвання трудових відносин, не враховуючи специфіку становища керівника господарського товариства. По суті, директор об'єднує в собі і статус найманого працівника (який визначається на підставі норм трудового права) і статус виконавчого органу господарського товариства (який визначається на підставі норм корпоративного права). Ні норми трудового договору, ні положення Статуту не повинні погіршувати становище директора порівняно з тим обсягом гарантій, наданих йому трудовим законодавством. Тобто, директор завжди може скористатися ст. 38 КзПП й ініціювати розірвання трудового договору за власним бажанням.
Дослідивши наявні в справі докази, колегія суддів приходить до висновку, що обставини справи,які встановлені судом першої інстанції, щодо звільнення позивача з роботи відповідно до наказу та припинення останім трудових відносин з товариством з дати звільнення, а саме з 01 вересня 2016 року відповідають встанволеним обставинам та вимогам Закону.
При цьому суд правомірно відмовив в задоволенні вимог про зобов'язання відповідача провести загальні збори з приводу обрання нового керівництва ОСББ, так як позивач в позові не зазначив, які його права порушуються не обранням нового голови правління.
Разом з тим , відмовляючи в задоволенні позову в повному обсязі, суд не навів ні мотивів ні підстав для відмови в задоволенні вимог позивача, щодо зобов'язання відповідача внести зміни до Єдиного державного реєстру юридичних осіб з приводу припинення повноважень ОСОБА_1 , як голови ОСББ. При цьому суд порушив як норми поцесуального права, не розглянувши всі заявлені вимоги, так і норми матеріального права.
Так, за змістом положень ст.38 КзПП, ст.145 ЦК України, ст.ст. 58,60,62 ЗУ «Про господарські товариства» праву директора на звільнення за власним бажанням кореспондує обов'язок учасників товариства розглянути заяву директора про звільнення, створити новий виконавчим орган та внести дані зміни в Єдиний державний реєстр.
Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, відповідно до наступних критеріїв пошуку: Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Котельникова-11» місцезнаходження юридичної особи: вул. М. Котельникова, 11, м. Київ, 03115, засновники: фізичні особи - власники житлових та нежитлових приміщень; керівником зазначено ОСОБА_1 , а підписантом - ОСОБА_4
Положенням ч. 1 ст. 11 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" визначено, що відомості, що містяться в Єдиному державному реєстрі, є відкритими і загальнодоступними (крім реєстраційних номерів облікових карток платників податків та паспортних даних) та у випадках, передбачених цим Законом, за їх надання стягується плата.
Приписами ч. 1 ст. 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" зазначено про те, що якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.
Відділ державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Святошинського району управління державної реєстраційної служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві без звернення Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Котельникова-11» про внесення відповідних змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» про звільнення із посади Голови Правління ОСББ «Котельникова-11» ОСОБА_1 , не має права проводити такі зміни.
Згідно ст.43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Використання примусової праці забороняється.
Та обставина, що позивач рахується керівником - головою правління ОСББ "Котельникова-11", перешкоджає позивачу працевлаштуватись на нову роботу, про що скаржник вказував як в позовній заяві так і в апеляційній скарзі.
Вимоги в частині зобов'язання внести до ЄДРПОУ відомості про припинення повноважень позивача як Голови ОСББ «Котельникова-11» є похідними та пов'язаними з його звільненням, а тому така вимога підлягала задоволенню.
Відповідач визнає, що трудові відносини з позивачем припинені, проте жодних дій для внесення змін до єдиного державного реєстру з цього приводу не вчиняє.
Суд зазначає, що з прийняттям у 2006 році Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», Конвенція та практика Суду застосовується судами України як джерело права. Так, як зазначено у рішенні по справі "Серявін та інші проти України" від 10.02.2010 року, заява № 4909/04, що суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
Відповідно до вимог п.2 ч.1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.
Підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права (частина 1статті 376 ЦПК України).
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь ОСОБА_1 , пропорційно до задоволених вимог (задоволено одну вимогу з чотирьох немайнових вимог) підлягає стягненню судовий збір в сумі 400, 00 грн. (з яких 160, 00 грн. судовий збір сплачений при подачі позову та 240, 00 грн. судовий збір сплачений до апеляційного суду).
В зв'язку з тим, що ціна позову в даній справі не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, справа згідно п. 1 ч. 6 ст. 19 ЦПК України є малозначною і в силу вимог п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України ухвалене по ній апеляційним судом судове рішення не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п.п. а) г) п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України.
Керуючись ст. ст 367, 374, 376, 381-384, 389 ЦПК України, суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Святошинського районного суду м. Києва від 20 травня 2019 року в частині відмови в задоволенні вимог про зобов'язання вчинити заходи щодо внесення відповідних змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо Голови Правління ОСББ «Котельникова-11» скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення, яким:
Зобов'язати ОСББ "Котельникова -11" звернутись з заявою про виключення з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, з розділу: «Голова Правління ОСББ «Котельникова-11», відомостей про ОСОБА_1 як керівника ОСББ «Котельникова-11».
Стягнути з Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Котельникова-11» ( за адресою 03115, м. Київ, вул. М. Котельникова, 11, ЄДРПОУ 405855714) на користь ОСОБА_1 (за адресою АДРЕСА_2 ) судовий збір в сумі 400, 00 грн.
В іншій частині рішення залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, встановлених п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України.
Повний текст постанови складений 08 жовтня 2019 року.
Головуючий
Судді