Справа №369/3475/15-кГоловуючий у І інстанції: ОСОБА_1
Провадження №11-кп/824/1029/2019
03 жовтня 2019 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду в складі:
головуючого судді ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з участю секретаря ОСОБА_5 ,
учасників судового провадження:
прокурорів ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
обвинуваченого ОСОБА_8 ,
потерпілого ОСОБА_9 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Київського апеляційного суду матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12014110200002013, по обвинуваченню:
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Петропавлівська Борщагівка Києво-Святошинського району Київської області, зареєстрованого в АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого:
у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, за апеляційними скаргами прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_10 та потерпілого ОСОБА_9 на вирок Києво-Святошинського районного суду Київської області від 10 грудня 2018 року,-
Вироком Києво-Святошинського районного суду Київської області від 10 грудня 2018 року ОСОБА_8 визнано невинуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, та виправдано за недоведеністю, що в його діях є склад злочину.
Цивільний позов потерпілого ОСОБА_9 залишено без розгляду.
По справі вирішено питання про речові докази та судові витрати.
За вироком суду ОСОБА_8 визнаний невинуватим та виправданий за пред'явленим йому обвинуваченням у тому, що він 11.07.2014 близько 2 години ночі, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння та керуючи автомобілем марки «ВАЗ 21011», д.н.з. НОМЕР_1 , рухався по вул. Леніна, зі сторони вул. Авіаторів в напрямку вул. Чкалова, в с. Петропавлівська Борщагівка Києво-Святошинського району Київської області.
На відстані 45,1 метри до перехрестя вулиць Леніна та Чкалова водій ОСОБА_8 проявив неуважність, не слідкував за дорожньою обстановкою та її зміною, під час виникнення небезпеки для руху не вжив заходів для зменшення швидкості руху керованого ним автомобіля аж до повної його зупинки, внаслідок чого скоїв наїзд на пішохода ОСОБА_9 , який рухався в попутному з ним напрямку.
В результаті дорожнього-транспортної пригоди пішохід ОСОБА_9 отримав тілесні ушкодження у вигляді: політравми, закритої черепно-мозкової травми, забою головного мозку, посттравматичного субарахноїдального крововиливу, крововиливу в шлуночки головного мозку, закритої травми грудної клітини, переломів 1-9 ребер зліва з наявністю лівостороннього гемопневмотораксу, перелому обох кісток правої гомілки, перелому лівої лопатки, саден голови та обличчя, які відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя в момент їх спричинення.
В даній дорожній обстановці, водій ОСОБА_8 грубо порушив вимоги п.п.1.5, 2.3б, 2.9а, 12.3 ПДР України, що стало причиною виникнення і настання даної дорожньо-транспортної пригоди і знаходяться в прямому причинному зв'язку з наслідками, які наступили в результаті ДТП - отримання тяжких тілесних ушкоджень потерпілим ОСОБА_9 .
В поданих апеляційних скаргах прокурор у кримінальному провадженні та потерпілий просять вирок суду скасувати через порушенням судом норм матеріального та процесуального права та невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи.
В обґрунтування апеляційних вимог зазначають, що суд першої інстанції помилково взяв до уваги показання обвинуваченого ОСОБА_8 , оскільки вони спростовуються наданими у справі доказами. Зокрема, не відповідають дійсності його свідчення щодо складних дорожніх умов на місці ДТП, поганого освітлення і туману, оскільки за свідченнями потерпілого ОСОБА_9 , свідків ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та ОСОБА_13 , що також підтверджується даними протоколу огляду місця події, в зазначений час на місці пригоди туману не було.
Для перевірки обставин ДТП, на виконання ухвали суду, сторона обвинувачення намагалася провести слідчий експеримент, проте обвинувачений двічі відмовлявся від його проведення, посилаючись на невідповідність погодних умов тим, що були у день пригоди. За відсутності добровільної згоди обвинуваченого слідча дія не могла бути проведена. Проте, судом це помилково розцінено як ухилення сторони обвинувачення від з'ясування істини у справі.
Апелянти також не погоджуються з висновком суду про те, що ОСОБА_8 не перебував у стані алкогольного сп'яніння у момент наїзду на потерпілого, з огляду на результати медичного огляду в ЦРЛ Києво-Святошинського району. Вважають, що правильними є результати огляду ОСОБА_8 безпосередньо на місці події за допомогою приладу Драгер, результат якого показав наявність вмісту в організмі обвинуваченого етилового спирту в кількості 0,4 проміле.
За доводами апелянтів, судом не надано належної оцінки показанням експерта ОСОБА_14 , який в судовому засіданні роз'яснив свій висновок №198/Е та вказав, що малоймовірною є версія про те, що потерпілий сам кинувся на автомобіль з огляду на комплекс отриманих ним ушкоджень, зокрема перелому правої гомілки, що свідчить про його вертикальне положення у момент наїзду.
Натомість суд першої інстанції поклав провину у скоєнні ДТП на потерпілого, який ніби то був неуважним та порушив Правила дорожнього руху, що вважають неприпустимим за наведених обставин кримінального провадження.
Таким чином, за результатами апеляційного розгляду прокурор просить скасувати виправдувальний вирок суду та ухвалити обвинувальний, яким ОСОБА_8 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 роки. На підставі ст.75 цього Кодексу звільнити ОСОБА_8 від відбування основного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, встановивши іспитовий строк 3 роки.
Потерпілий просить вирок суду скасувати та ухвалити новий, яким ОСОБА_8 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 8 років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 роки. Стягнути з ОСОБА_8 на його користь 150000 грн. на відшкодування моральної шкоди.
Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора та потерпілого, які підтримали свої апеляційні скарги, виправданого ОСОБА_8 , який заперечував проти доводів апеляційних скарг та вважав вирок суду першої інстанції законним і обґрунтованим, провівши судові дебати та вислухавши останнє слово ОСОБА_8 , дослідивши за клопотанням учасників судового провадження матеріали кримінального провадження, проаналізувавши доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги прокурора та потерпілого підлягають частковому задоволенню, з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст.370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим та вмотивованим. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст.94 цього Кодексу.
При цьому, статтею 94 КПК України визначено, що слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожен доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Жоден доказ не має наперед встановленої сили.
Згідно з ч.1 ст.368 КПК України суд, ухвалюючи вирок, крім іншого, повинен вирішити: чи мало місце діяння, у вчиненні якого обвинувачується особа; чи містить це діяння склад кримінального правопорушення і якою статтею закону України про кримінальну відповідальність він передбачений, чи винен обвинувачений у вчиненні цього кримінального правопорушення.
Рішення суду про необхідність виправдання ОСОБА_8 мотивоване тим, що докази, надані органом досудового розслідування, не доводять порушення ОСОБА_8 Правил дорожнього руху під час зіткнення з потерпілим ОСОБА_9 .
Зокрема, судом визнано неналежним доказом висновок автотехнічної експертизи №5-01/224 від 25.03.2015 року, оскільки не вдалося усунути суперечності між вихідними даними, які враховувалися експертом, та показаннями обвинуваченого щодо дорожньої обстановки, яка мала місце на час ДТП. У вихідних даних для проведення експертизи зазначалося, що на момент ДТП проїзна частина в темну пору доби була освітлена вуличними ліхтарями, дорожнє покриття сухе, однак за поясненнями обвинуваченого на місці зіткнення стояв густий туман, а дорожнє освітлення було вимкнене, тому оглядовість була мінімальною.
Задля усунення цієї неузгодженості судом надавалося доручення прокурору на проведення слідчого експерименту за участю ОСОБА_8 , який не відбувся, оскільки обвинувачений відмовився його проводити в умовах, які не відповідали тим умовам, які були на момент події.
З цих підстав суд не взяв до уваги і протокол проведення слідчого експерименту від 12.03.2015 року за участі потерпілого та свідка ОСОБА_11 . Таким чином суд визнав, що органом досудового розслідування не доведено наявності технічної можливості в обвинуваченого попередити наїзд на пішохода шляхом застосування екстреного гальмування.
Водночас, суд дійшов висновку, що саме необережні дії потерпілого, який знаходився на проїзній частині в нетверезому стані, призвели до наїзду на нього.
Суд також визнав недоведеним перебування ОСОБА_8 у стані алкогольного сп'яніння, оскільки показники приладу Драгер, за допомогою якого обвинувачений пройшов огляд на місці події, спростовуються висновком лікаря ЦРЛ Києво-Святошинського району Київської області від 11.07.2014 року, відповідно до якого ОСОБА_8 станом на 04:45 год. не перебував у стані сп'яніння.
За таких обставин суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність у діях ОСОБА_8 складу злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, а тому його виправдав.
Суд апеляційної інстанції вважає такі висновки суду незаконними та необґрунтованими, з огляду на наступне.
Як судом першої інстанції, так і апеляційним судом досліджено наступні докази, надані стороною обвинувачення, а саме:
- протокол огляду місця ДТП від 11.07.2014 року, згідно з яким на ділянці дороги в напрямку від вул. Авіаторів до вул. Комсомольської в с. Петропавлівська Борщагівка Києво-Святошинського району Київської області стався наїзд на пішохода автомобілем марки «ВАЗ 21011», д.н.з. НОМЕР_1 . В подальшому водій даного автомобіля залишив місце пригоди, зник в невідомому напрямку та був повернутий на місце пригоди. Дорога на місці події має по одній смузі руху в кожному напрямку, сухе та чисте асфальтобетонне покриття, наявна розмітка, з обох боків проїзної частини тротуар. Регулювання руху на даній ділянці здійснюється автоматичним світлофором. Ділянка дороги в момент огляду освітлена природнім освітленням, видимість конкретної перешкоди не встановлювалась. Погода була ясною, без опадів. На схемі місця ДТП зі слів водія ОСОБА_8 встановлено приблизне місце наїзду на пішохода (том 2, а.с.6-11);
- протокол огляду технічного стану автотранспорту та акт огляду і тимчасового затримання транспортного засобу № 185 від 11.07.2014 року, згідно з якими на автомобілі «ВАЗ 21011», д.н.з. НОМЕР_1 , виявлені механічні пошкодження лобового скла, лівого дзеркала бокового огляду, лівої передньої стійки, даху (т.2, а.с.11, 12);
- протокол про застосування технічного приладу «Драгер», згідно з яким вміст алкоголю в організмі ОСОБА_8 становив 0,61‰, та результати аналізу № 124, згідно з яким станом на 2:35 год. в його сечі вміст алкоголю становить 0,42‰ (том 2 а.с.15);
- висновок за результатами медичного огляду ОСОБА_8 , згідно якого станом на 04:45 год. 11.07.2014 року, у нього не виявлено ознак сп'яніння (том 2, а.с.13-14);
- довідка виконкому Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області (№ 1-12/1540 від 26.12.2014 у), згідно з якою станом на грудень 2014 року по центральній вулиці Леніна функціонує вуличне освітлення з 17 години до 01 години, по вулиці Чкалова, до якої примикає вулиця Комсомольська, - з 17-ї до 05-ї години. Станом на 11.07.2014 року по вул. Леніна функціонувало вуличне освітлення згідно включеного таймеру, тобто вулиця освітлювалась з 17.00 до 01.00 години (том 2 а.с. 38, том 3 а.с. 132);
- довідка служби автомобільних доріг у Київській області Укравтодору №06с/186 від 02.02.2015, згідно з якою максимально допустима швидкість на ділянці автомобільної дороги О-101306 Петропавлівська Борщагівка - Чайка, км 0+700 - км 1+400 в межах с. Петропавлівська Борщагівка - 60 км/год (том 2 а.с. 48-49);
- довідка Центральної геофізичної обсерваторії від 16.12.2014 № 16-05/-2346, згідно якої 11.07.2014 з 00 годин до 06-ї години за даними об'єднаної гідрометереологічної станції Київ, яка знаходиться найближче до перехрестя вул. Леніна та вул. Комсомольської в с. Петропавлівська Борщагівка Києво-Святошинського району Київської області, погодні умови та умови видимості були наступні: в 00 годин (температура ґрунту 18 °С, температура повітря 17,8 °С, вологість 94%, видимість (км) - «-», хмарність загальна/нижнього ярусу в балах (0-10) - 3/0, форми хмар - висококупчасті, напрям вітру (румби) - південний, швидкість вітру - 3 м/с, опадів не було, атмосферні явища (час початку і закінчення) - туман поземний 02.14-05.18, туман просвічуваний 05.08-05.42; о 3-й годині (температура ґрунту 16 °С, температура повітря 16,8 °С, вологість 94%, видимість (км) - «-», хмарність загальна/нижнього ярусу в балах (0-10) - 0/0, форми хмар не визначені, напрям вітру (румби) - штиль, швидкість вітру - «-», опадів не було, атмосферні явища (час початку і закінчення) - туман поземний 02.14-05.18, туман просвічуваний 05.08-05.42; о 6-й годині (температура ґрунту 17 °С, температура повітря 16,2 °С, вологість 93%, видимість 4 км, хмарність загальна/нижнього ярусу в балах (0-10) - 2/0, форми хмар - перисті, напрям вітру (румби) - штиль, швидкість вітру - «-», опадів не було, атмосферні явища (час початку і закінчення) - туман поземний 02.14-05.18, туман просвічуваний 05.08-05.42 (том 2 а.с. 51);
- висновок експерта № 443 від 10.11.2014 року, яким не встановлено пошкоджень чи несправностей рульового керування чи системи робочого гальма автомобіля автомобілі «ВАЗ 21011», д.н.з. НОМЕР_1 (том 2 а.с.28-32);
- висновок судово-медичної експертизи №198/Е від 23.01.2015, згідно з яким у ОСОБА_9 наявні пошкодження у вигляді політравми, закритої черепно-мозкової травми, забою головного мозку, посттравматичного субарахноїдального крововиливу, крововиливу в шлуночки головного мозку, закритої травми грудної клітини, переломів 1-9 ребер зліва з наявністю лівостороннього гемопневмотораксу, перелому обох кісток правої гомілки, перелому лівої лопатки, саден голови та обличчя. Описані тілесні ушкодження утворились від дії тупого (их) предмета (ів), за давністю можуть відповідати строку та обставинам, вказаним у постанові та відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечні для життя в момент спричинення (забій головного мозку з субарахноїдальним крововиливом та крововиливом в шлуночки мозку, закрита травма грудної клітини з множинними переломами ребер та розвитком гемоаневмотораксу). З урахуванням характеру та локалізації ушкоджень, які мали місце у потерпілого ОСОБА_9 за наданою медичною документацією, можна зробити висновок про те, що у момент ДТП він, найвірогідніше, перебував у вертикальному або близькому до нього положенні, повернутий правою боковою поверхнею тіла до транспортного засобу, що рухався (том 2 а.с.35-37).
Допитаний в суді апеляційної інстанції експерт ОСОБА_14 підтвердив зроблені ним висновки та роз'яснив, що первинний контакт відбувся між автомобілем та правою гомілкою потерпілого, з чого можливо зробити висновок, що ОСОБА_9 перебував у вертикальному положенні, повернутий праворуч до автомобіля в момент їх зіткнення;
- протоколи слідчого експерименту від 12.03.2015 року, під час якого відтворено обставини дорожньо-транспортної пригоди за участю потерпілого ОСОБА_9 та свідків ОСОБА_15 та ОСОБА_12 . Згідно зі встановленими під час слідчої дії обставинами свідки разом з потерпілим ОСОБА_9 рухалися пішки в с.Петропавлівська Борщагівка по вул. Леніна, в темну пору доби, при штучному освітленні проїзної частини. Потерпілий ішов по розділовій смузі проїзної частини дороги , де його збив автомобіль, що рухався в попутному напрямку. Контакт відбувся передньою лівою частиною автомобіля з задньою частиною тіла ОСОБА_9 , тобто в момент наїзду ОСОБА_9 був повернутий спиною до автомобіля. До удару напрямок руху потерпілий не змінював, рухався в темпі спокійного кроку, під час руху не хитався. Експериментальним шляхом було встановлено, що автомобіль ВАЗ рухався зі швидкістю близько 40 км/год. (том 2 а.с.90-93, 94-97);
- висновок автотехнічної експертизи № 5-01/224 від 25.03.2015, згідно з яким в заданій дорожній ситуації водій автомобіля «ВАЗ-21011», д.н.з. НОМЕР_1 , повинен був діяти відповідно до вимог п.п.12.2, 12.3 ПДР; в заданій дорожній ситуації, при заданих вихідних даних, водій мав технічну можливість попередити наїзд на пішохода шляхом застосування термінового гальмування в момент виникнення небезпеки для його руху; в заданій дорожній ситуації дії водія з технічної точки зору не відповідають вимогам п.12.3 ПДР (том 2 а.с.101-103). Допитаний в суді апеляційної інстанції експерт ОСОБА_16 підтвердив зроблені ним висновки та пояснив, що з урахуванням наданих йому вихідних даних обвинувачений дійсно мав технічну можливість попередити зіткнення шляхом застосування екстреного гальмування або вивороту керма;
- протоколи слідчого експерименту від 12.03.2015 та від 31.05.2016 року, згідно з яким ОСОБА_8 зазначив, що освітлення в місці ДТП не відповідає умовам, які були на місці вчинення ДТП, оскільки тобі не було освітлення та був густий туман, а тому відмовився проводити вказану слідчу дію (том 2 а.с.87-89);
Допитаний в суді першої та апеляційної інстанції обвинувачений ОСОБА_8 показав, що 11.07.2014 він рухався на автомобілі «ВАЗ 21011», д.н.з. НОМЕР_1 , разом зі своєю знайомою ОСОБА_17 в с. Петропавлівська Борщагівка по вул. Леніна зі сторони вул. Авіаторів в напрямку вул. Чкалова, підтримуючи швидкість близько 30 км/год. Асфальтне покриття було вологе, ділянка дороги в той час не освітлювалась, був туман. На дорозі побачив силует чоловіка та намагався його об'їхати, однак той нахилився та стрибнув на його автомобіль, вдарившись боком. Він та пасажир вийшли з автомобіля та побачили потерпілого, який лежав на асфальті, та викликали швидку медичну допомогу. Згодом приїхали невідомі особи, як він вважає - це були друзі потерпілого, та почали їм погрожувати і бити, тому він та ОСОБА_17 були змушені втекти з місця події, в процесі чого чули навіть постріли у свою сторону. Однак ці люди заблокували його автомобіль, витягнули його з машини та почали бити, від чого він втратив свідомість. Коли прибули працівники поліції, нападники вже зникли. З результатом дослідження за допомогою приладу Драгер не згідний, оскільки у той день не вживав алкогольних напоїв та попросив провести огляд в лікарні, за результатами якого у нього не було виявлено стану алкогольного сп'яніння.
Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_9 пояснив, що 11.07.2015 зустрів свого брата ОСОБА_12 та його дівчину ОСОБА_11 . З нагоди дня народження брата вони випили незначну кількість алкогольних напоїв та пішли проводжати ОСОБА_11 додому. На вулиці Леніна в с. Петропавлівська Борщагівка його знайомі йшли по тротуарі, а він йшов по розділовій смузі проїзної частини. Почувши, що позаду їде автомобіль, він звернув на зустрічну смугу руху, проте цей автомобіль вчинив на нього наїзд. Також потерпілий зазначає, що на місці зіткнення було штучне освітлення, погодні умови нормальні, опадів не було.
Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_11 пояснила, що вона разом з ОСОБА_9 та ОСОБА_12 йшли в сторону заправки по Кільцевій дорозі. ОСОБА_9 йшов по роздільній смузі руху, де його збив автомобіль. На місці зіткнення дорога була освітленою вуличними ліхтарями, опадів не було.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_13 пояснив, що вночі 11.07.2015 року йому зателефонував брат потерпілого ОСОБА_18 та повідомив що ОСОБА_9 збив автомобіль. Він приїхав на місце ДТП, де бачив лежачого потерпілого. На місці події були також інші люди, яких він не знає, дорога освітлювалася, опадів не було.
Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_17 пояснила, що вона пізно ввечері разом зОСОБА_8 їхали на автомобілі в селі Петропавлівська Борщагівка. Був сильний туман, а дорога не освітлювалася. Раптово перед автомобілем побачила силует чоловіка, який нахилився по напрямку їх руху та впав під колеса машини. Вони зупинилися, щоб надати допомогу потерпілому. Одразу приїхали знайомі потерпілого та почали погрожувати їй та ОСОБА_8 , тому вони були змушені втекти на автомобілі. Ці особи наздогнали їх та побили, а потім зникли. Згодом працівники поліції повернули їх на місце події.
Аналізуючи наведені письмові докази та показання свідків у їх сукупності на предмет належності, допустимості та достовірності, суд першої інстанції дійшов висновку, що в основу представлених стороною обвинувачення доказів винуватості ОСОБА_8 у порушенні п.п.1.5, 2.3б, 2.9а, 12.3 Правил дорожнього руху, зокрема висновку автотехнічної експертизи № 5-01/224 від 25.03.2015, протоколу слідчого експерименту від 12.03.2015 року, покладено дані про задовільні дорожні умови, наявність освітлення проїзної частини та відсутність опадів. Водночас, за поясненнями обвинуваченого та свідка ОСОБА_17 на ділянці дороги, де сталося зіткнення, був густий туман та відсутнє освітлення, тому видимість була мінімальною. Такі твердження обвинуваченого розтлумачено судом на його користь, оскільки не були перевірені чи спростовані органом досудового розслідування, а наведені вище докази, відповідно, визнані судом неналежними.
З такими висновками колегія суддів не може погодитися.
В ході судового розгляду встановлено та ніким не оспорюється, що дорожньо-транспортна пригода сталася за участі обвинуваченого ОСОБА_8 , який, керуючи автомобілем, здійснив наїзд на потерпілого ОСОБА_9 .
В обґрунтування винуватості ОСОБА_8 у порушення п.п.1.5, 2.3б, 2.9 а та 12.3 ПДР України сторона обвинувачення посилається на висновок автотехнічної експертизи 5-01/224 від 25.03.2015 року, яким встановлено, що в заданій дорожній ситуації водій ОСОБА_8 повинен був діяти відповідно до вимог п.п.12.2, 12.3 ПДР України. При заданих вихідних даних, водій ОСОБА_8 мав технічну можливість попередити наїзд на пішохода шляхом екстреного гальмування в момент виникнення небезпеки для нього. В даній дорожній ситуації дії водія ОСОБА_8 , з технічної точки зору, не відповідають вимогам п.12.3 ПДР України.
Такий висновок зроблений на підставі вихідних даних, які містяться в протоколі огляду місця події від 11.07.2014 року, та здобутих за результатами проведеного слідчого експерименту від 12.03.2015 року, а також показань потерпілого та свідків ОСОБА_11 і ОСОБА_13 , які вказували на задовільні погодні умови та заперечували на місці події наявність опадів у вигляді туману.
Крім цього, судом апеляційної інстанції за клопотанням сторони обвинувачення вперше допитано свідка ОСОБА_19 , яка пояснила, що 11.07.2015 року вона рухалася на автомобілі в с. Петропавлівська Борщагівка та побачила на дорозі скупчення людей. Зупинившись, зрозуміла, що сталося ДТП. На місці події вона побачила потерпілого, який нерухомо лежав на дорозі, та автомобіль, який вчинив наїзд. Вона повідомила свої контактні дані правоохоронцям після їх приїзду, а згодом була допитана працівниками міліції. На місці події ОСОБА_19 не бачила сутичок. Щодо погодних умов зазначила, що не пам'ятає чи був туман, однак видимість була нормальною, оскільки місце події та людей на ньому змогла побачити приблизно за 100 метрів та зупинитися, не застосовуючи екстрене гальмування.
Наведеними вище доказами спростовуються показання обвинуваченого та свідка ОСОБА_17 про погану видимість на дорозі через туман та відсутність вуличного освітлення.
На противагу показанням обвинуваченого про погану видимість, що заважала йому як водію своєчасно виявити потерпілого на дорозі, колегія суддів враховує, що за таких його свідчень про відсутність видимості на дорозі Правила дорожнього руху взагалі забороняють водію здійснювати рух.
Дані довідки Центральної геофізичної обсерваторії від 16.12.2014 № 16-05/-2346 про наявність туману в районі об'єднаної гідрометеорологічної станції Києва не свідчать про його наявність саме на місці ДТП, а також про погану видимість на дорозі, оскільки це спростовується поясненнями свідка ОСОБА_19 .
На переконання колегії суддів за таких обставин свідчення потерпілого та свідків ОСОБА_11 і ОСОБА_13 , з урахуванням даних протоколу огляду місця події, було правомірно взято за основу проведених слідчих експериментів, результати яких враховані як вихідні дати для проведення автотехнічної експертизи.
За наведених обставин колегія суддів визнає належним та допустимим доказом висновок автотехнічної №5-01/224 від 25.03.2015 року, яким встановлено порушення ОСОБА_8 п.12.3 ПДР, що перебуває у причинно-наслідковому зв'язку із настанням дорожньо-транспортної пригоди.
При цьому, дії самого потерпілого колегія суддів не вважає такими, що могли стати причиною зіткнення з транспортним засобом, оскільки матеріали справи не містять доказів того, що він умисно чи з необережністю став на шлях автомобіля. Водночас саме водій зобов'язаний вибрати безпечну швидкість руху для можливості здійснення контролю за рухом транспортного засобу аж до зупинки при виникненні перешкоди.
Суд апеляційної інстанції також не може погодитися з висновком суду першої інстанції про недоведеність перебування ОСОБА_8 в стані алкогольного сп'яніння під час керування транспортним засобом.
Як вбачається з протоколу застосування технічного приладу «Драгер», з використанням якого безпосередньо після дорожньо-транспортної пригоди працівниками поліції проведено огляд ОСОБА_8 , за результатами огляду в крові обвинуваченого виявлено наявність алкоголю в кількості 0,61 проміле. Також 0,42 проміле алкоголю в його організмі виявлено на підставі проведеного аналізу біологічного зразку (сечі) у Київському обласному наркологічному диспансері.
Судом першої інстанції відкинуто наведені вище докази, оскільки, за твердженнями суду, вони спростовуються висновком ЦРЛ Києво-Святошинського району про результати медичного огляду ОСОБА_8 , згідно з яким станом на 04:45 год. у нього не виявлено ознак сп'яніння.
Допитана судом апеляційної інстанції лікар ЦРЛ Києво-Святошинського району ОСОБА_20 , яка проводила медичний огляд ОСОБА_8 , пояснила, що висновку про відсутність у нього стану алкогольного сп'яніння вона дійшла на підставі візуального огляду обвинуваченого та огляду за допомогою приладу Алконт 01СУ, результатом якого була наявність етанолу у повітрі, яке видихав ОСОБА_8 в кількості 0,4‰. За даними відповідного акту огляду пристрій Алконт застосовувався двічі - о 04:45 та 05:05 год. з однаковими результатами. При цьому, лікар зазначила, що 0,4‰ вважає допустимою дозою для даного пристрою.
Разом із цим, відповідно до п.2.7 розділу 2 Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом МОЗ та МВС України № 400/666 від 09.09.2009 року, яка діяла на дату проходження огляду, установлення стану алкогольного сп'яніння здійснюється на підставі огляду з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту у видихуваному повітрі мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові.
Газоаналізатор Алконт 01СУ входив у перелік технічних засобів для проведення огляду водіїв транспортних засобів з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння, затверджених наказом МВС №33 від 01.03.2010 року.
Отже, враховуючи отримані результати огляду ОСОБА_8 на стан сп'яніння, проведеного трьома різними методами, колегія суддів визнає доведеним те, що на момент вчинення наїзду на потерпілого ОСОБА_8 перебував у стані алкогольного сп'яніння, що відповідно до ст.67 КК є обставиною, яка обтяжує його покарання.
За наведених обставин суд апеляційної інстанції визнає доведеним пред'явлене ОСОБА_8 обвинувачення у тому, що він 11.07.2014 близько 2 години ночі, рухаючись на автомобілі марки «ВАЗ 21011», д.н.з. НОМЕР_1 , по вулиці Леніна, зі сторони вулиці Авіаторів в напрямку вулиці Чкалова, в с. Петропавлівська Борщагівка Києво-Святошинського району Київської області, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, проявив неуважність, не слідкував за дорожньою обстановкою та її зміною, під час виникнення небезпеки для руху не вжив заходів для зменшення швидкості руху керованого ним автомобіля аж до повної його зупинки, внаслідок чого скоїв наїзд на пішохода ОСОБА_9 , який рухався в попутному з ним напрямку.
В результаті дорожнього-транспортної пригоди пішохід ОСОБА_9 отримав тілесні ушкодження у вигляді: політравми, закритої черепно-мозкової травми, забою головного мозку, посттравматичного субарахноїдального крововиливу, крововиливу в шлуночки головного мозку, закритої травми грудної клітини, переломів 1-9 ребер зліва з наявністю лівостороннього гемопневмотораксу, перелому обох кісток правої гомілки, перелому лівої лопатки, саден голови та обличчя, які відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя в момент їх спричинення.
В даній дорожній обстановці, водій ОСОБА_8 грубо порушив вимоги п.п.1.5, 2.3б, 2.9а, 12.3 ПДР України, що стало причиною виникнення і настання даної дорожньо-транспортної пригоди і знаходяться в прямому причинному зв'язку з наслідками, які наступили в результаті ДТП - отримання тяжких тілесних ушкоджень потерпілим ОСОБА_9 .
Призначаючи ОСОБА_8 покарання за ч.2 ст.286 КК України колегія суддів, діючи у відповідності до положень ст.65 КК України, враховує характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого ним злочину, який відносяться до категорії тяжких, його наслідки, обставини справи, дані про особу винного, який раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, за місцем роботи та проживання характеризується позитивно.
Обставиною, що пом'якшує покарання, є часткове відшкодування потерпілому завданої шкоди, оскільки ОСОБА_8 добровільно відшкодував ОСОБА_9 10000 гривень на лікування.
Обставиною, що обтяжує покарання, є вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння.
З урахуванням наведених обставин колегія суддів вважає за необхідне призначити ОСОБА_8 покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки з позбавленням права керувати транспортними засобами на 2 роки.
Разом із цим, беручи до уваги дані про особу обвинуваченого, конкретні обставини даного злочину, вчиненого з необережності, добровільне часткове відшкодування ОСОБА_8 завданої шкоди, колегія суддів вважає за можливе виправлення обвинуваченого в умовах без ізоляції від суспільства, а тому звільняє його від відбування основного покарання з випробуванням на підставі ст.75 КК України.
Розглядаючи цивільний позов потерпілого ОСОБА_9 , колегія суддів виходить з наступного.
Відповідно до ст.ст.23, 1167 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
Внаслідок наїзду потерпілому завдано тяжких тілесних ушкоджень, в зв'язку з чим він тривалий час проходив лікування та реабілітацію. Внаслідок триманих тілесних ушкоджень ОСОБА_9 встановлена друга група інвалідності. Ці обставини суттєво та тривало вплинули на звичайний перебіг життя потерпілого, завдали душевних страждань, що зумовило спричинення йому моральної шкоди.
З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що потерпілим доведено той факт, що внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, наслідком якої є спричинення йому тяжких тілесних ушкоджень, йому завдано моральної шкоди в розмірі 100 тис. грн., яка підлягає стягненню на його користь з обвинуваченого, що буде відповідати принципам законності та справедливості.
Відповідно до положень ст.420 КПК України суд апеляційної інстанції скасовує вирок і ухвалює свій вирок у разі скасування необґрунтованого виправдувального вироку суду першої інстанції.
З наведених вище підстав апеляційні скарги прокурора та потерпілого підлягають частковому задоволенню.
Керуючись ст.ст.404, 405, 407, 409, 418, 420 КПК України, колегія суддів,-
Апеляційні скарги прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_10 та потерпілого ОСОБА_9 задовольнити частково.
Вирок Києво-Святошинського районного суду Київської області від 10 грудня 2018 року, ухвалений відносно ОСОБА_8 , скасувати.
Ухвалити новий вирок, яким визнати ОСОБА_8 винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 2 роки.
На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_8 від відбування основного покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки.
На підставі ст.76 КК України зобов'язати ОСОБА_8 періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Речовий доказ автомобіль «ВАЗ 21011», д.н.з. НОМЕР_1 , залишити у користуванні ОСОБА_8 .
Медичну карту стаціонарного хворого № 6840 ОСОБА_9 повернути до ЦРЛ Києво-Святошинського району (Київська область, Києво-Святошинський район, м. Боярка, вул. Соборності, 51).
Частково задовольнити цивільний позов потерпілого та стягнути з ОСОБА_8 на користь ОСОБА_9 100 (сто) тис. грн. в рахунок відшкодування завданих йому моральних збитків.
Стягнути із ОСОБА_8 на користь держави витрати за проведення експертиз у кримінальному провадженні в сумі 1006 гривень 92 копійки.
Вирок може бути оскаржений в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня його проголошення.
Судді:
__________________ _________________ _______________ ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4