07 жовтня 2019 року
м. Київ
справа № 760/21651/17
провадження №22-ц/824/13089/2019
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - суддіЛапчевської О.Ф.,
суддівБолотова Є.В., Музичко С.Г.,
за участю секретаря судового засідання Потапьонок К.В.,
учасники справи: відповідач ОСОБА_1 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1
на рішення Солом'янського районного суду міста Києва від 22 січня 2019 року /суддя Лазаренко В.В./
у справі за позовом Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про стягнення в порядку регресу витрат, пов'язаних з виплатою страхового відшкодування, -
Позивач звернувся з вимогами про стягнення в порядку регресу витрат, пов'язаних з виплатою страхового відшкодування у сумі 31 258, 63 грн.
Рішенням Солом'янського районного суду міста Києва від 22 січня 2019 року позов задоволено, стягнуто з ОСОБА_1 на користь МТСБУ 31 258, 63 грн. /а.с. 36-37/
Не погоджуючись з вказаним рішенням, апелянт звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив рішення суду скасувати.
На підтвердження вимог, викладених в апеляційній скарзі, апелянт посилався на необґрунтованість висновків суду першої інстанції. Вважає, що судом першої інстанції не повно з'ясовані обставини справи, зокрема те, що відповідно до п. 13.1 ст. 13 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» учасники бойових дій, особи з інвалідністю звільняються від обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності на території України. Вказував, що він з 06.11.2003 р. отримав статус учасника бойових дій, а тому звільнений від обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, а тому висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи. Зазначав також що він звільнений від сплати судового збору, як особа з інвалідністю другої групи, а тому незаконним є і стягнення з нього судового збору.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення відповідача, який з'явився у судове засідання, перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи, матеріали справи в межах апеляційного оскарження, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а судове рішення скасуванню з ухваленням рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, на підставі наступного.
Судом встановлено, що 03.01.2016 о 18.10 на 7-му км + 900 м автодороги Київське півкільце - Боярка відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «Фольксваген-Поло», д.н.з. НОМЕР_1 , яким керував відповідач, та автомобіля «Субару-Форестер», д.н.з. НОМЕР_2 , належного ОСОБА_2
Вина відповідача встановлена постановою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 26.02.2016, відповідно до змісту якої вбачається, що відповідач, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, при керуванні автомобілем «Фольксваген-Поло», д.н.з . НОМЕР_1 , під час руху був неуважним, не стежив за дорожньою обстановкою та відповідно не реагував на її зміну, відволікався від керування, в наслідок чого допустив виїзд на смугу зустрічного руху, де скоїв зіткнення з автомобілем «Субару-Форестер», д.н.з. НОМЕР_2 , що призвело до механічних пошкоджень транспортних засобів.
Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди власнику автомобіля «Субару-Форестер», д.н.з. НОМЕР_2 , - ОСОБА_2 , завдано матеріальних збитків.
Згідно висновку спеціаліста про оцінку розміру шкоди від 03.02.2016, виконаного оцінювачем ОСОБА_3 , вартість відновлювального ремонту з врахуванням коефіцієнту фізичного зносу складників КТЗ «Субару-Форестер», д.н.з. НОМЕР_2 , складає 37 510, 35 грн. з врахуванням ПДВ.
З матеріалів справи вбачається, що на час здійснення дорожньо-транспортної пригоди відповідач не мав чинного договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
У зв'язку із відсутністю у відповідача вказаного договору заява про виплату страхового відшкодування від 25.04.2016 подана власником пошкодженого транспортного засобу до МТСБУ.
10.06.2016 МТСБУ прийнято рішення при виплату ОСОБА_2 страхового відшкодування.
Відповідно до платіжного доручення від 13.06.2016 №4703рв МТСБУ сплачено страхове відшкодування у розмірі 31 258, 63 грн.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції керувався вимогами ст. 1191 ЦК України яка встановлює, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом; підпунктом 38.1.1 пункту 38.1 статті 38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», який визначає, що МТСБУ після сплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до власника, водія транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім осіб, зазначених у пункті 13.1 статті 13 цього Закону.
Встановивши, що відповідач є особою, відповідальною за завдані в наслідок дорожньо-транспортної пригоди збитки, і зазначені збитки відшкодовані за рахунок страхового відшкодування, сплаченого позивачем, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача витрат, пов'язаних з виплатою вказаного страхового відшкодування, у загальному розмірі 31 258, 63 грн. є законними та обґрунтованими, а тому їх належить задовольнити у повному обсязі.
Однак з таким висновком суду погодитись не можна з наступних підстав.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що у повідомленні про дорожньо-транспортну пригоду наявна позначка в даних ОСОБА_1 про наявність посвідчення учасника бойових дій, інваліда війни /а.с. 10/, на що суд першої інстанції уваги не звернув.
Таким чином, судом першої інстанції не повно з'ясовані обставини справи, зокрема те, що відповідно до п. 13.1 ст. 13 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» учасники бойових дій, особи з інвалідністю звільняються від обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності на території України.
З 06.11.2003 р. ОСОБА_1 отримав статус учасника бойових дій, а тому звільнений від обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, на що суд першої інстанції уваги не звернув, а тому висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи.
Таким чином, зважаючи на те, що відповідач звільнений від обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності на підставі п. 13.1 ст. 13 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», виплату за шкоду в такому разі здійснює МТСБУ, ліміт відповідальності, встановлений ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у межах 50 тисяч гривень перевищено не було, колегія суддів доходить висновку, що підстави для стягнення з ОСОБА_1 відсутні, оскільки саме на МТСБУ покладено обов'язок по виплаті у порядку регресу відшкодування.
Відповідно до ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи.
Керуючись ст.ст. 376, 381, 382 ЦПК України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Солом'янського районного суду міста Києва від 22 січня 2019 року - задовольнити.
Рішення Солом'янського районного суду міста Києва від 22 січня 2019 року -скасувати.
У задоволенні позову Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про стягнення в порядку регресу витрат, пов'язаних з виплатою страхового відшкодування, - відмовити.
Постанова суду апеляційної інстанції касаційному оскарженню не підлягає.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.
Головуючий: Судді: