Справа №758/10761/13-ц
Апеляційне провадження №22-ц/824/13010/2019
07 жовтня 2019 року Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах - головуючого Сержанюка А.С., суддів Лівінського С.В., Суханової Є.М., із участю секретаря Топольського В.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Києві матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Подільського районного суду м. Києва від 24 травня 2019 року у справі за скаргою ОСОБА_2 на дії та постанову начальника Монастирищенського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області Редька Олександра Олександровича, заінтересована особа ОСОБА_1 , боржник ОСОБА_2 ,
27 лютого 2019 року ОСОБА_2 звернувся до суду із названою скаргою, де просиввизнати неправомірними дії начальника Монастирищенського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області Редька Олександра Олександровича про стягнення з нього аліментів в розмірі 241 230 грн., що становить ј частину від продажу ним нерухомості, а саме: квартири АДРЕСА_1 ,
визнати незаконною та скасувати постанову від 12 лютого 2019 року про арешт майна боржника ОСОБА_2 з метою забезпечення стягнення аліментів у нарахованому розмірі.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що начальник Монастирищенського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області Редько Олександр Олександрович неправомірно включив до доходів скаржника кошти, отримані ним від продажу квартири і нарахував аліменти в розмірі 241 230 грн., що становить 1/4 частину від вартості квартири та, як наслідок, неправомірно наклав арешт на усе майно заявника.
Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 24 травня 2019 року скаргу ОСОБА_2 задоволено.
Визнано неправомірним включення до доходів ОСОБА_2 за лютий 2019 року грошових коштів, отриманих від продажу квартири АДРЕСА_1 для визначення розміру заборгованості по аліментах в межах виконавчого провадження №41494533.
Скасовано постанову начальника Монастирищенського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області Редька Олександра Олександровича від 12 лютого 2019 про арешт майнаборжникаОСОБА_2 в межах виконавчого провадження №41494533.
На обґрунтування постановленої ухвали місцевий суд зазначив, що включення до доходів ОСОБА_2 за лютий 2019 року грошових коштів, отриманих від продажу квартири АДРЕСА_1 для визначення заборгованості по аліментах в межах виконавчого провадження №41494533 є протиправним, а відтак, такі дії начальника Монастирищенського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області Редька Олександра Олександровича слід визнати неправомірними.
Не погоджуючись із постановленою ухвалою, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, посилаючись на її незаконність та необґрунтованість, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, а також неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права при її постановленні.
Просить ухвалу Подільського районного суду м. Києва від 24 травня 2019 року скасувати та ухвалити нове судове рішення яким в задоволенні поданої скарги відмовити.
Суд, закінчивши з'ясування обставин справи і перевірку їх доказами, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі, у межах доводів та вимог апеляційної скарги, вислухавши учасників процесу в судових дебатах, вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити, керуючись наступним.
Відповідно до ч. 3 ст. 451 ЦПК України якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.
Як встановлено судом, що підтверджується і матеріалами справи, постановою від 15 січня 2014 року державного виконавця відділу державної виконавчої служби Подільського районного управління юстиції Вангорського Сергія Миколайовича було відкрите виконавче провадження щодо примусового стягнення аліментів на підставі виконавчого листа №758/10761/13-ц, виданого 18 грудня 2013 року Подільським районним судом міста Києва про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини від усіх видів доходів щомісячно, починаючи з 19 серпня 2013 року і до досягнення дитиною повнолітнього віку ( а.с. 9-10, 13 ).
13 серпня 2018 року старшим державним виконавцем Подільського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Полінським Борисом Андрійовичем було винесено постанову про передачу виконавчого провадження №41494533 до Монастирищенського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області (а.с. 14-15 ).
Постановою від 31 серпня 2018 року начальника Монастирищенського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області Редьки Олександра Олександровича виконавче провадження №41494533 було прийняте до виконання Монастирищенським районним відділом державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області ( а.с. 17 ).
07 вересня 2018 року ОСОБА_2 продав належну йому на праві власності квартиру АДРЕСА_1 за 964 920 грн. ( а.с. 24 ).
Як вбачається з довідки-розрахунку заборгованості по аліментам станом на 12 лютого 2019 року, начальник Монастирищенського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області Редько Олександр Олександрович включивв дохід ОСОБА_2 241 230 грн., як 1/4 частину грошових коштів,отриманих від вартостіпродажу квартири у лютому 2019 року, ( а.с. 31-32 ).
Оскільки аліменти у визначено розмірі не були сплачені ОСОБА_2 одержувачу аліментів ОСОБА_1 , начальник Монастирищенського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області Редько Олександр Олександрович постановою від 12 лютого 2019 року наклав арешт на все рухоме та нерухоме майно ОСОБА_2 , у зв'язку з наявною заборгованістю зі сплати аліментів у розмірі 241 230 грн. ( а.с. 34 ).
Не погоджуючись з такими діями начальника Монастирищенського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області Редька Олександра Олександровича 27 лютого 2019 року ОСОБА_2 звернувся до суду із названою скаргою ( а.с. 1-8 ).
Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 24 травня 2019 року скаргу ОСОБА_2 задоволено ( а.с. 85-89 ).
Визнано неправомірним включення до доходів ОСОБА_2 за лютий 2019 року грошових коштів, отриманих від продажу квартири АДРЕСА_1 для визначення розміру заборгованості по аліментах в межах виконавчого провадження №41494533.
Скасовано постанову начальника Монастирищенського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області Редька Олександра Олександровича від 12 лютого 2019 про арешт майнаборжникаОСОБА_2 в межах виконавчого провадження №41494533.
На обґрунтування постановленої ухвали місцевий суд зазначив, що включення до доходів ОСОБА_2 за лютий 2019 року грошових коштів, отриманих від продажу квартири АДРЕСА_1 для визначення заборгованості по аліментах в межах виконавчого провадження №41494533 є протиправним, з посиланням на те, що перелік видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів, у пункті 1 прямо не передбачає, що кошти від продажу майна входять в даний перелік, 2) оскільки підпункт 19 передбачає включення до переліку видів доходів інші види заробітку, однак кошти від продажу нерухомого майна не є заробітком за економічною суттю, 3) оскільки кошти від продажу майна в розумінні ст.195 СК України не є фактичним заробітком платника аліментів, а є майном, яке до продажу мало вираз квартири, а після продажу - її грошовий еквівалент, тобто не відбулося заробітку / збагачення, ( там же ).
Проте, зазначений висновокмісцевого суду суперечить положенням ст. 81 СК України та ч. 3 ст. 181 СК України, які вказують на необхідність визначення розміру аліментів від частки доходу платника, а не його заробітку.
Зміст положень Переліку видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб включає до поняття «заробітку» також і виплати, які заробітною платою не є, зокрема доходи від підприємницької діяльності, кооперативів, тощо, що свідчить про більш широке тлумачення змісту поняття «заробіток», ніж виплати, які виплачуються в межах трудових правовідносин.
Крім того, у пункті 13 Переліку видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб вказується, що утримання аліментів провадиться з суми заробітку ( доходу ), що належить особі, яка сплачує аліменти, після утримання з цього заробітку ( доходу ) податків. Вживання терміну «дохід» у дужках після поняття «заробіток» може розумітися як визнання цих понять синонімами в контексті приписів цього Переліку видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб.
Отже, Перелік видів доходів, які враховуються при визначені розміру аліментів, не є вичерпним.
З урахуванням системного способу тлумачення вищевказаний Перелік видів доходів, які враховуються при визначені розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб, є підзаконним нормативно-правовим актом, а тому тлумачення його положень має здійснюватися з урахуванням дійсного змісту норм закону, на розвиток та виконання якого він прийнятий.
Зазначені положення грунтуються на висновках Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду Верховного Суду від 05 вересня 2019 року по справі 760/4569/18-ц, де серед іншого зазначено, що звуження змісту норм закону за допомогою положень підзаконних нормативно-правових актів є неприпустимим.
Окрім іншого, з точки зору апеляційного суду, правомірність такого висновку підтверджується і п. 14.1.54. Податкового кодексу України, згідно якого дохід з джерелом їх походження з України це будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України ( включаючи виплату ( нарахування ) винагороди іноземними роботодавцями ), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні, у тому числі, але не виключно, доходи у вигляді, зокрема, доходів від продажу рухомого та нерухомого майна, доходів від відчуження корпоративних прав, цінних паперів, у тому числі акцій українських емітентів.
Таким чином, враховуючи викладене та на переконання апеляційного суду, місцевий суд помилково прийшов до висновку, що включення до доходів ОСОБА_2 за лютий 2019 року грошових коштів, отриманих від продажу квартири АДРЕСА_1 для визначення заборгованості по аліментах в межах виконавчого провадження №41494533 є протиправним.
При цьому, з точки зору другої інстанції, нарахування аліментів з отриманих доходів, у тому числі з продажу майна, відповідає нормам діючого законодавства України та, по суті, узгоджується з Переліком видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб, який не є вичерпним.
Відтак, враховуючи викладене, начальник Монастирищенського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області Редько Олександр Олександрович діяв відповідно до Закону України «Про виконавче провадження», в межах своїх повноважень, а тому право заявника не було порушено.
За таких обставин, суд першої інстанції, неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи,вважав встановленими обставини, що мають значення для справи, які судом не доведені, зробив висновки, які не відповідають матеріалам справи, і, без додержання зазначених норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст.ст. 81, 181 СК України, постанови Кабінету Міністрів України №146 від 26 лютого 1993 року «Про перелік видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб», ст.ст. 5, 10-13, 76-81, 263, 447, 450-451 ЦПК України, ухвалив незаконне і необґрунтоване рішення про задоволення поданої скарги.
Таким чином, доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 , на переконання апеляційного суду, знайшли своє підтвердження, унаслідок чого рішення місцевого суду підлягає скасуванню із ухваленням нового про залишення поданої скарги без задоволення у відповідності до ст. 376 ЦПК України та названих положень матеріального і процесуального права за її необґрунтованістю.
Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 5, 10-13, 76-81, 263, 367, 368, 374, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Ухвалу Подільського районного суду м. Києва від 24 травня 2019 року у справі за скаргою ОСОБА_2 на дії та постанову начальника Монастирищенського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області Редька Олександра Олександровича, заінтересована особа ОСОБА_1 , боржник ОСОБА_2 скасувати та ухвалити нове судове рішення яким подану скаргу залишити без задоволення.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення.
Головуючий А.С. Сержанюк
Судді: С.В. Лівінський
Є.М. Суханова