Справа № 11-cc/824/5334/2019 Слідчий суддя в 1-й інстанції: ОСОБА_1
Категорія: ст. 183 КПК Доповідач: ОСОБА_2
25 вересеня 2019 року місто Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні з використанням відеоконференцзв'язку з Державною установою «Київський слідчий ізолятор» де перебуває підозрюваний ОСОБА_6 , в приміщенні суду апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 29 серпня 2019 року, -
за участю:
прокурора - ОСОБА_8 ,
захисника - ОСОБА_7 ,
підозрюваного - ОСОБА_6
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 29.08.2019 року задоволено клопотання слідчого ГСУ НП у м. Києві ОСОБА_9 , погоджене прокурором Генеральної прокуратури України ОСОБА_10 про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком до 26 вересня 2019 року включно, щодо:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
який підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.28, ч.2 ст. 194, ч. 2 ст.15, п.п. 5, 6, 11, 12 ч.2 ст.115 КК України.
Не погоджуючись з таким рішення слідчого судді, захисник ОСОБА_7 в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 подала апеляційну скаргу, у якій просить ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 29.08.2019 року скасувати та постановити нову ухвалу, якою застосувати до підозрюваного більш м'який запобіжний захід або визначити альтернативний запобіжний захід у вигляді застави.
В обґрунтування доводів поданої апеляційної скарги, захисник зазначає про невідповідність висновків суду першої інстанції фактичним обставинам кримінального провадження. ОСОБА_6 під час затримання опору не чинив, не переховувався від органів досудового розслідування та суду, не вчиняв інших кримінальних правопорушень, співпрацює із органами досудового розслідування. На даний час ОСОБА_6 є єдиним годувальником сім'ї на утриманні знаходиться тяжкохвора мати 1975 р.н., а також малолітній не працюючий брат 2011 р.н. В клопотанні відсутні будь-які умови та обставини передбачені ст.ст.177, 178 КПК України, як підстави для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Заслухавши доповідь судді, пояснення підозрюваного та його захисника, які підтримали апеляційну скаргу і просили її задовольнити, прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив ухвалу слідчого судді залишити без змін, вивчивши матеріали провадження і перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів виходить з наступного.
З матеріалів, наданих до апеляційного суду вбачається, що Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування в кримінальному провадженні, яке зареєстроване 28.07.2018 року в ЄРДР за № 12018100010007242 за підозрою ОСОБА_6 , ОСОБА_11 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 194 КК України, ОСОБА_12 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 2 ст. 15, пунктами 5, 6, 11, 12 ч. 2 ст. 115 КК України, а також за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 255 КК України.
Органом досудового розслідування зазначено, що 27.07.2018 року ОСОБА_6 , ОСОБА_11 та інші невстановлені особи, перебуваючи за адресою: м. Київ, вул. Академіка Вільямса, 19 /14 , діючи умисно, з корисливих мотивів, за попередньою змовою групою осіб, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, шляхом підпалу знищили автомобіль BMW 730D, номерний знак НОМЕР_1 , в результаті чого потерпілому ОСОБА_13 заподіяно майнової шкоди на суму 2 875 235 грн., що більше ніж в шістсот разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян, тобто є особливо великим розміром.
28.02.2019 року ОСОБА_12 та ОСОБА_6 , діючи умисно та з корисливих мотивів, за попередньою змовою групою осіб, перебуваючи за адресою: проспект Героїв Сталінграда, 24-А, м. Київ, шляхом встановлення вибухового пристрою на переднє ліве колесо автомобіля AUDI Q7, д.н.з. НОМЕР_2 , та приведення його в дію, вчинили закінчений замах на умисне вбивство ОСОБА_14 , тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, вчинене способом, небезпечним для життя багатьох осіб. Тобто, ОСОБА_12 та ОСОБА_6 виконали усі дії, які вважали необхідними для доведення злочину до кінця, але злочин не було закінчено з причин, які не залежали від їх волі.
26.03.2019 року ОСОБА_6 та ОСОБА_11 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 194 КК України.
26.03.2019 року на підставі ухвали слідчого судді Печерського м. Києва за місцем фактичного проживання ОСОБА_12 та ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_3 проведено обшук, в ході якого виявлено та вилучено 1 гранату Ф-1; 1 протипіхотну міну МОН-50; 212 боєприпасів калібру 5,45 мм з маркуванням «222 REM»; 100 боєприпасів калібру 9 мм з маркуванням «Mеsko 9х18»; 13 боєприпасів з маркуванням «12»; 480 боєприпасів калібру 5,45 мм; 15 боєприпасів калібру 9 мм. з маркуванням «270-02»; 22 боєприпаси калібру 9 мм з маркуванням «33-88»; 93 боєприпаси калібру 9 мм; 10 боєприпасів калібру 7,62 мм для гвинтівки «Мосіна»; 1 автомат Калашникова; 1 пістолет Макарова з маркуванням «04-0483»; 2 пістолета Макарова без маркування, 3 капсулі-детонатори № 8-А, 1 підривач до ручної кумулятивної гранати «РКГ-3», 2 підривачі «МД-5», 1 підривач до запалу типу УЗРГМ, 2 шматки пластичної вибухової речовини, 3 модернізовані спрощені підривачі «МУВ», 2 запали «УЗРГМ».
26.03.2019 року ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 194 КК України.
30.03.2019 року підозрюваного ОСОБА_6 оголошено в розшук.
01.04.2019 року слідчим суддею Печерського районного суду м. Києва надано дозвіл на затримання підозрюваного ОСОБА_6 з метою його приводу до суду для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
03.06.2019 року матеріали досудового розслідування відносно ОСОБА_6 виділено з матеріалів досудового розслідування № 12018100010007242 в окреме кримінальне провадження № 12019000000000494.
03.06.2019 року досудове розслідування в кримінальному провадженні № 12019000000000494 зупинено у зв'язку з розшуком підозрюваного ОСОБА_6 .
13.06.2019 року досудове розслідування в кримінальному провадженні № 12019000000000494 відновлено у зв'язку з встановленням місцезнаходження підозрюваного ОСОБА_6 .
13.06.2019 року досудове розслідування в кримінальному провадженні № 12019000000000494 відновлено у зв'язку з встановленням місцезнаходження підозрюваного ОСОБА_6 .
13.06.2019 року ОСОБА_6 затримано на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 01.04.2019 року про дозвіл на затримання з метою приводу для участі в розгляді клопотання про тримання під вартою.
14.06.2019 року слідчим суддею Печерського районного суду м. Києва стосовно підозрюваного ОСОБА_6 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування. Одночасно визначено запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 261 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 501 381 грн.
06.07.2019 року слідчим суддею Печерського районного суду м. Києва продовжено строк тримання підозрюваного ОСОБА_6 під вартою до 03.09.2019 року включно.
28.08.2019 року ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, пунктами 5, 6, 11, 12, ч. 2 ст. 115 КК України.
29.08.2019 року слідчий ГСУ НП у м. Києві ОСОБА_9 за погодженням із прокурором Генеральної прокуратури України ОСОБА_10 про продовження ОСОБА_6 строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 29.08.2019 року клопотання слідчого задоволено та продовжено ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком до 26.09.2019 року включно.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто з метою запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Розглядаючи клопотання прокурора про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для прийняття законного і обґрунтованого рішення, суд, відповідно до ст. 178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Згідно з вимогами ст. ст. 197, 199 КПК України за відсутності підстав для зміни запобіжного заходу з тримання під вартою на такий, що не пов'язаний з ізоляцією від суспільства, строк тримання підозрюваного під вартою може бути продовжений у разі неможливості закінчення досудового розслідування в частині доведеного обвинувачення в строки, встановлені статтею 219 цього Кодексу.
Під час розгляду клопотання слідчого про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_6 , слідчий суддя правильно встановив, що наведені у ньому дані, виклад яких зроблено з посиланням на матеріали кримінального провадження, свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.28, ч.2 ст. 194, ч. 2 ст.15, п.п. 5, 6, 11, 12 ч.2 ст.115 КК України.
Як вбачається з ухвали слідчого судді, журналу судового засідання та технічного запису, на основі наданих слідчим матеріалів, які обґрунтовують клопотання, слідчий суддя дослідив клопотання і матеріали, які його обґрунтовують, та встановив, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце та підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, які приведені у клопотанні слідчого та доданих до нього матеріалах.
Враховуючи, що слідчий суддя на даному етапі кримінального провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на наведені у клопотанні старшого слідчого та доданих до нього матеріалах дані у слідчого судді були всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.28, ч.2 ст. 194, ч. 2 ст.15, п.п. 5, 6, 11, 12 ч.2 ст.115 КК України.
Більш того, якщо виходити з поняття «обґрунтована підозра», приведеного в п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», то обґрунтована підозра означає, що існують факти і інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Фактів і інформації, які переконливо свідчать про причетність ОСОБА_6 до вчинення вищевказаних кримінальних правопорушень, в клопотанні слідчого та доданих до нього матеріалах міститься достатньо для висновку про обґрунтованість повідомленої ОСОБА_6 підозри.
Отже, дослідивши матеріали клопотання в межах своєї компетенції, слідчий суддя у висновках, які зробив орган досудового розслідування відносно ОСОБА_6 чогось очевидно необґрунтованого чи недопустимого не встановив. Не виявлено таких обставин і колегією суддів.
Перевіряючи доводи клопотання слідчого на предмет наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов правильного висновку про їх наявність з огляду на значну суспільну небезпечність кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_6 , на тяжкість покарання, яке загрожує підозрюваному у разі визнання його винним у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, та конкретні обставини кримінального провадження.
При оцінці ризику переховування від правосуддя може братися до уваги (поряд з іншими обставинами) і загроза відносно суворого покарання. Так, у рішення ЄСПЛ «Пунцельт проти Чехії» («Punzelt v. CzechRepublic») 31315/96 від 25.04.2000, Страсбурзький суд визнав достатнім мотивування чеських судів, що прийняли рішення про тримання під вартою з огляду в тому числі на те, що заявникові загрожувало відносно суворе покарання.
У справі «Амбрушкевич проти Польщі» (Ambruszkiewicz v. PolandN7/03 від 04.05.2006) Європейський суд з прав людини наголошує, що не викликає протиріч те, що в деяких особливих випадках позбавлення свободи може бути єдиним засобом, який дозволяє гарантувати явку обвинуваченого суду, зокрема, з урахуванням його особистості та характеру злочину, а також тяжкості ймовірного покарання. Крім того, Європейський суд з прав людини вважає за необхідне, щоб підстави, наведені владою на обґрунтування застосування запобіжного заходу у вигляді позбавлення свободи, були доповнені конкретними фактами стосовно підозрюваного, а мотиви за обставинами справи могли вбачатися переконливими та відповідними.
Зокрема, наявні в матеріалах кримінального провадження докази та обставини, на які посилається слідчий у клопотанні, дають достатні підстави вважати, що ОСОБА_6 , який підозрюється у вчиненні тяжкого та особливо тяжкого кримінального правопорушення, яке спричинило смерть людини, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, знищити або приховати речі та документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на потерпілого, перешкоджати кримінальному провадженні іншим чином, тобто заявлені у клопотанні слідчого ризики є реальними. Тому слідчий суддя обґрунтовано вказав, що більш м'який запобіжний захід не здатний запобігти зазначеним ризикам.
Також, для завершення досудового розслідування в даному кримінальному провадженні існує законодавчо встановлена необхідність у проведенні слідчих та процесуальних дій за результатами яких можливо отримати докази у кримінальному провадженні, а також провести інші процесуальні та слідчі дії, потреба в яких може виникнути під час досудового розслідування.
Обґрунтованість та необхідність проведення вказаних процесуальних дій, перевірена слідчим суддею Печерського районного суду міста Києва при винесенні процесуального рішення - ухвали постанови про продовження строку досудового розслідування від 18.06.2019 року та підтверджена в судовому засіданні матеріалами клопотання.
При цьому слідчий суддя врахував тяжкість та суспільну небезпечність кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_6 , врахував дані про особу підозрюваного, на підставі чого слідчий суддя дійшов висновку про відсутність достатніх стримуючих факторів, які б дозволили менш суворим запобіжним заходам запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, які на даний час не зменшилися та продовжують існувати.
Дослідивши належним чином всі матеріали провадження, дані, які характеризують особу підозрюваного та інші передбачені ч. 1 ст. 178 КПК України обставини, слідчий суддя навів в ухвалі мотиви, з яких прийняв відповідне рішення, а тому підстав для застосування щодо ОСОБА_6 більш м'яких запобіжних заходів не вбачається.
Врахувавши встановлені підстави, а також конкретні обставини кримінального правопорушення, слідчий суддя постановив правильне рішення, не визначивши ОСОБА_6 заставу в порядку, передбаченому ч. 4 ст. 183 КПК України, врахувавши як встановлені під час розгляду клопотання ризики так і те, що він підозрюється у вчиненні злочину, який спричинив загибель людини.
На підставі наведеного, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з рішенням слідчого судді місцевого суду щодо необхідності задоволення клопотання слідчого, оскільки він довів обставини, які виправдовують подальше обмеження права ОСОБА_6 перебувати на волі. Таке судове рішення не суперечить вимогам ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та цілком відповідає практиці Європейського Суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства. Відтак, колегія суддів апеляційної інстанції приходить до висновку, що саме запобіжний захід у вигляді тримання під вартою має забезпечити виконання підозрюваним ОСОБА_6 процесуальних обов'язків у даному кримінальному провадженні.
Істотних порушень вимог КПК України, які б перешкодили чи могли перешкодити слідчому судді місцевого суду постановити законну та обґрунтовану ухвалу, колегією суддів апеляційної інстанції - не виявлено.
Зважаючи на викладене, рішення слідчого судді є законним, обґрунтованим і вмотивованим, оскільки постановлене згідно норм кримінального процесуального закону з ретельним дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених КПК України, та ухвалене на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені достатніми даними, дослідженими та об'єктивно оціненими судом, в порядку та в межах, передбачених на даній стадії кримінального провадження, натомість доводи та твердження захисника, про які йдеться в поданій апеляційній скарзі, колегія суддів апеляційної інстанції вважає не є підставами для скасування ухвали слідчого судді, у зв'язку з чим приходить до висновку про залишення поданої апеляційної скарги без задоволення, а оскаржуваної ухвали слідчого судді - без змін.
Керуючись ст. ст. 176-178, 194, 196, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів -
Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 29 серпня 2019 року, якою задоволено клопотання слідчого ГСУ НП у м. Києві ОСОБА_9 погоджене прокурором Генеральної прокуратури України ОСОБА_10 про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком до 26 вересня 2019 року, щодо ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1 , - залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 ,- залишити без задоволення.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення є остаточною і оскарженню не підлягає.
_____________________ ___________________ ____________________
ОСОБА_2 ОСОБА_4 ОСОБА_3