20 березня 2019 року м. Київ
Суддя Київського апеляційного суду Балацька Г.О., розглянувши в залі суду у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Печерського районного суду м. Києва від 25 січня 2019 року стосовно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , -
Цією постановою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та на нього за цим законом накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 10.200 (десять тисяч двісті) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Як у постанові суду першої інстанції вказано, що за викладених в протоколі про адміністративне правопорушення серії БД № 287856 від 29.10.2018 обставин доведено, що в м. Києві по мосту "Патона" в напрямку лівого берега, водій ОСОБА_1 керував автомобілем "Infiniti FX35", д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, тремтіння рук та незв'язне мовлення.
Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився в присутності двох свідків: ОСОБА_2 , ОСОБА_3
Водій ОСОБА_1 порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху України та вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, ОСОБА_1 в апеляційній скарзі просить скасувати постанову Печерського районного суду м. Києва від 25.01.2019 стосовно нього як необґрунтовану та незаконну та закрити провадження в справі.
Обґрунтовуючи свої апеляційні вимоги, ОСОБА_1 вказує, що судом першої інстанції, всупереч його заявам та клопотанням про неможливість прибути в судові засідання, а також його перебування на листу непрацездатності, було прийнято рішення в справі, що є порушенням приписів ст. 268 КУпАП.
Крім того, ОСОБА_1 зазначає, що на момент подачі апеляційної скарги, сплинули строки накладення адміністративного стягнення у даному провадженні, а тому він вважає, що справа підлягає закриттю, як то передбачено ст. 38 КУпАП.
Провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 надійшло до суду апеляційної інстанції 20.02.2019 і вперше було призначено до судового розгляду на 12.45 год. 06.03.2019.
В означений час та день розгляду справи, ОСОБА_1 в суд апеляційної інстанції не з?явився, а тому, на дотримання вимог ст. 294 КУпАП щодо строків розгляду справи та задля вчасного повідомлення особи, яка подала апеляційну скаргу, в телефонному режимі о 14.20 год. 06.03.2019 ОСОБА_1 був повідомлений про наступне судове засідання - на 11.45 год. 20.03.2019.
20.03.2019 на адресу Київського апеляційного суду поштовою кореспонденцією від ОСОБА_1 надійшло письмове клопотання, датоване 18.03.2019, в якому останній просив розглядати судову справу № 757/54763/18-п (реєстраційний номер № 33/824/1221/2019) без його участі.
Неявка ОСОБА_1 в судове засідання не перешкоджає розгляду справи.
Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи, дослідивши доводи апеляційної скарги з додатками, переглянувши відеозапис подій з нагрудної камери працівника поліції, слід дійти до наступних висновків.
Згідно зі ст. 268 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
На виконання вимог ст. 278 КУпАП, при підготовці справи про адміністративне правопорушення до розгляду, орган (посадова особа) вирішує, зокрема, питання чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду.
Як регламентують положення ст. 277-2 КУпАП, повістка особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, вручається не пізніше як за три доби до дня розгляду справи в суді, в якій зазначається дата і місце розгляду справи.
Дані вимоги закону під час судового провадження справи за протоколом про адміністративне правопорушення судом першої інстанції в цілому дотримані, оскільки зматеріалів справи видно, що судом першої інстанції, на виконання вимог ст. 277-2 КУпАП, ОСОБА_1 направлялися повідомлення рекомендованою кореспонденцією про дату, час та місце розгляду справи на 03.12.2018, 25.01.2019 (а.с. 7, 12), після отримання яких ОСОБА_1 надсилав клопотання про відкладення розгляду справи у зв?язку з хворобою (а.с. 8-9, 18) та у зв?язку з його участю в розгляді цивільної справи в Октябрському районному суді м. Полтави (а.с. 14-17, 22-25).
Що стосується заяви ОСОБА_1 , викладеної в клопотанні до місцевого суду від 21.01.2019, що надійшло - 24.01.2019, про його участь у розгляді справи Октябрським районним судом м. Полтави 25.01.2019, то слід зауважити, що суддя місцевого суду в ухвалі про прийняття справи до провадження від 13.11.2018, прийняв рішення справу розглянути 25.01.2019 в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін за наявними матеріалами (а.с. 34-36).
Даних про те, що ОСОБА_1 дійсно приймав участь у розгляді цивільної справи № 750/11020/18 - ним не надано, як і не повідомив ОСОБА_1 Печерський районний суд м. Києва про призначення вказаної справи до розгляду на 25.01.2019, коли ухвала була оприлюднена 30.11.2018, за тим, що рішення про відкладення розгляду справи за протоколом про адміністративне правопорушення суддя районного суду м. Києва приймав 03.12.2018.
Що стосується доводів апеляційної скарги про хворобу ОСОБА_1 25.01.2019, то вони самі по собі вказують, що він не їздив на розгляд цивільної справи до місцевого суду м. Полтави.
Між тим, вказаний листок непрацездатності про захворювання ОСОБА_1 саме з 25.01.2019 долучений лише до апеляційної скарги від 01.02.2019.
За викладеним, на дотримання вимог ст. 277 КУпАП, і усуваючи можливість розгляду справи поза строками, передбачені ст. 38 КУпАП, суд першої інстанції дійшов ґрунтовного висновку про можливість розгляду провадження за відсутності ОСОБА_1 , інтереси якого могли бути представлені у встановленому законом порядку адвокатом за його вибором під час проваджень в порядку КУпАП.
При цьому необхідно зауважити, що і в суд апеляційної інстанції ОСОБА_1 не з?явився, використовуючи свої права за власним розсудом.
Апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги, як указано в ст. 294 КУпАП.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об?єктивне з?ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
Як регламентують приписи ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення, зобов?язаний, зокрема, з?ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом?якшують і обтяжують відповідальність особи, а також з?ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, а також іншими документами, як наголошується в ст. 251 КУпАП.
Суд (суддя), у відповідності з приписами ст. 252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об?єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Дані вимоги закону при розгляді матеріалів за протоколом про адміністративне правопорушення судом першої інстанції дотримані і висновок суду про визнання ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння, всупереч нормі п. 2.5 Правил дорожнього руху України, - є правильним, а зміст постанови відповідає вимогам, передбаченими ст.ст. 283, 284 КУпАП, оскільки в ній наведені докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення.
Так, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії БД № 287856 від 29.10.2018, в означений день, о 04 год. 50 хв., в м. Києві по мосту "Патона" в напрямку лівого берега, водій ОСОБА_1 керував автомобілем "Infiniti FX35", д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, незв'язне мовлення, тремтіння пальців рук.
Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння відмовився в присутності двох свідків, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП (а.с. 1).
Дані обставини засвідчили в протоколі про адміністративне правопорушення свідки-поняті ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , що узгоджується з поясненнями останніх від 29.10.2018 (а.с. 4).
Згідно переглянутого відеозапису досліджуваних подій за участі ОСОБА_1 , останній, в присутності двох свідків-понятих на пропозицію працівника поліції пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння за допомогою приладу "Драгер" чи у лікаря у визначеній медичній установі - відмовився.
При цьому слід вказати, що після зупинки працівниками поліції транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 , останній дійсно перебував у стані, що очевидно не відповідав обстановці, а після розпакування мундштука та приєднання його до газоаналізатора "Драгер", в присутності свідків-понятих - водіїв транспортних засобів, які були зупинені працівниками поліції на мосту, ОСОБА_1 не виявив бажання проходити такий огляд, не дивлячись на неодноразових пропозиції працівників поліції, що тривало значний проміжок часу, як і оформлення протоколу про адміністративне правопорушення за участі свідків-понятих.
Відеозапис не вказує на те, що ОСОБА_1 поставив під сумнів правильність встановлення осіб свідків-понятих працівниками поліції з послідуючим їх відображенні в матеріалах справи.
За наведеним, суд першої інстанції, дослідивши всі докази у прсаві, прийшов до ґрунтовного висновку про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, за порушення ним п. 2.5 Правил дорожнього руху України.
Стягнення на ОСОБА_1 накладено в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 про необхідність закриття провадження в справі у зв?язку з закінченням на час подання апеляційної скарги строку, передбаченого ст. 38 КУпАП, - є вільним трактуванням приписів ч. 2 ст. 38 КУпАП, якою передбаченого, крім іншого, що стягнення може бути накладено не пізніше як через три місяці з дня вчинення правопорушення, що фактично і зробив суд першої інстанції постановою від 25.01.2019, встановивши вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення 29.10.2018.
Порушень норм матеріального або процесуального права, які були б підставою для скасування постанови суду першої інстанції, як про це вказано в апеляційній скарзі, під час апеляційного перегляду справи - не встановлено.
У рішенні в справі "О'Галлоран та Франціє проти Сполученого Королівства" від 29.06.2007, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Законом України від 07.07.2016 № 1446-VIII посилена відповідальність за керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
А тому, притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за відмову від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння буде сприяти досягненню основної мети - виховання правопорушника, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, що є ефективним.
За наведеним, апеляційна скарга ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. 294 КУпАП, -
Постанову Печерського районного суду м. Києва від 25 січня 2019 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та на нього за цим законом накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 10.200 (десять тисяч двісті) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік залишити без змін, а його апеляційну скаргу - без задоволення.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає
Суддя Київського апеляційного суду Г.О.Балацька