Ухвала від 18.09.2019 по справі 357/9153/19

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 11-сс/824/5063/2019 Головуючий в 1 інст.: ОСОБА_1

Доповідач: ОСОБА_2

УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 вересня 2019 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду в складі:

головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

при секретарі судового засідання ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали провадження за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_6 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , на ухвалу слідчого судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 16 серпня 2019 року, відносно

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Біла Церква, Київської області, громадянина України, не одруженого, курсанта 3 курсу військового інституту Київського національного університету ім. Тараса Шевченка, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

за участю: прокурора захисника підозрюваного ОСОБА_8 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою слідчого судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 16 серпня 2019 року задоволено клопотання старшого слідчого СВ Білоцерківського ВП ГУ НП в Київській області ОСОБА_9 у кримінальному провадженні № 12019110030002309.

Застосовано запобіжний захід - тримання під вартою підозрюваному за ч. 2 ст. 187 КК України ОСОБА_7 , строком на 60 днів - по 12 жовтня 2019 року включно по 13 год. 40 хв. та визначено утримувати його в Державній установі «Київський СІЗО» Міністерства юстиції України.

Строк тримання під вартою встановлено рахувати з 14 серпня 2019 року з моменту фактичного затримання.

Розмір застави підозрюваному не визначався.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, захисник ОСОБА_6 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу та постановити нову, якою відмовити прокурору в задоволені його клопотання.

На обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт зазначає, що підозра є необґрунтованою, оскільки матеріали клопотання не містять достатньої сукупності доказів, які б достовірно та поза розумним сумнівом підтверджували причетність ОСОБА_7 до інкримінованого йому кримінального правопорушення.

Також апелянт зазначає, що як слідчий суддя в ухвалі, так і слідчим у клопотанні, вказано, що запобігти наявним у справі ризикам може лише найбільш суворий запобіжний захід, не проаналізували свої висновки в контексті кримінального провадження та в співставленні з даними про особу підозрюваного, а також не послалися на жодний доказ, який би підтверджував вказані твердження.

Крім того апелянт вказує, що під час розгляду клопотання слідчий суддя так і не обговорив можливість застосування до ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, з одночасним покладенням будь-яких обов'язків, передбачених ст. 194 КПК України, оскаржувана ухвала таких відомостей не містить. Апелянт вважає, що саме такий запобіжний захід буде дієвим і зможе перешкодити настанню вказаних вище ризиків.

Заслухавши доповідь судді, пояснення захисника та підозрюваного, які підтримали апеляційну скаргу і просили її задовольнити, пояснення прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, вивчивши матеріали провадження і перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга захисника підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з представлених в апеляційний суд матеріалів, Білоцерківським відділом поліції Головного управління Національної поліції в Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12019110030002309 від 14.08.2019 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що у невстановлений досудовим розслідуванням час у ОСОБА_7 виник умисел на вчинення розбійного нападу з метою заволодіння грошовими коштами осіб. З цією метою, ОСОБА_7 13.08.2019 року на телеграм каналі розмістив оголошення про продаж квадроциклу, вартістю 4000 доларів США, якого насправді у ОСОБА_7 не було.

На вказане оголошення відгукнувся ОСОБА_10 , який домовився з ОСОБА_7 про огляд вказаного квадроциклу та його придбання.

З метою реалізації свого злочинного умислу, ОСОБА_7 запропонував ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 вчинити розбійний напад із застосуванням сили, з метою незаконного заволодіння грошових коштів ОСОБА_10 , які останній мав привезти із собою на обумовлену зустріч.

ОСОБА_11 , ОСОБА_13 та ОСОБА_12 на вказану пропозицію погодились, при чому розподілили між собою ролі, домовившись про виконання конкретних дій.

Для реалізації свого злочинного умислу та полегшення здійснення нападу, ОСОБА_7 , 14.08.2019 року близько 11.00 год. в магазині «Форос» по бульв. Олександрійському придбав газовий балон із сльозогінним газом з метою його застосування для подолання супротиву з боку потерпілих, та передав його ОСОБА_13

14.08.2019 року близько 12.00 год. ОСОБА_11 , ОСОБА_7 , ОСОБА_13 на автомобілі «Опель Зафіра», д.н.з. НОМЕР_1 » під керуванням ОСОБА_12 вирушили на зустріч до ОСОБА_10 та ОСОБА_14 , які мали намір придбати квадроцикл. Зустрівши їх на в'їзді в м. Біла Церква, поряд з АЗС «БРСМ» по вул. Київська, ОСОБА_13 підійшов до ОСОБА_14 та сказав їхати за автомобілем Опель Зефіра до гаражного приміщення де ніби то зберігається квадроцикл.

Близько 12.30 год. вказані особи приїхали до гаражних приміщень, розташованих напроти буд АДРЕСА_2 , де ОСОБА_13 повідомив ОСОБА_10 та ОСОБА_14 , що він за місцем свого проживання залишив ключі від гаражного приміщення, де зберігається квадроцикл, та повернеться за декілька хвилин. Після цього ОСОБА_11 , ОСОБА_7 , ОСОБА_13 на автомобілі «Опель Зафіра», д.н.з. НОМЕР_1 » під керуванням ОСОБА_12 вирушили до невстановленого досудовим розслідуванням будинку, в районі масиву Леваневського в м.Біла Церква, де ОСОБА_12 взяв стартовий пістолет з метою залякування потерпілих та подавлення можливого супротиву.

Близько 13.00 год. ОСОБА_11 , ОСОБА_7 , ОСОБА_13 на автомобілі «Опель Зафіра», д.н.з. НОМЕР_1 » під керуванням ОСОБА_12 повернулись до гаражного приміщення розташованого біля буд 61 по вул. Карбишева в м. Біла Церква. Попередньо домовившись, та узгодивши свої дії направленні на вчинення розбою з метою заволодіння грошових коштів ОСОБА_10 та ОСОБА_14 .

На виконання обумовлених домовленостей, переслідуючи корисливий мотив, ОСОБА_11 вийшов з автомобіля «Опель Зафіра», д.н.з. НОМЕР_1 » з метою спостереження за навколишньою обстановкою та повідомлення у випадку виникнення перешкод для здійснення розбою та можливості бути викритим, ОСОБА_15 пересів на переднє водійське сидіння автомобіля «Опель Зафіра», д.н.з. НОМЕР_1 », не залишаючи його салону, а ОСОБА_12 та ОСОБА_13 вийшли з автомобіля та направились до гаражного приміщення де залишились їх чекати ОСОБА_10 та ОСОБА_14 .

ОСОБА_13 , реалізуючи попередні домовленості, здійснюючи чітко визначені дії, підійшов до ОСОБА_14 та ОСОБА_10 , дістав з кишені балон із слізогінним газом, який придбав та передав йому ОСОБА_7 , розпилив в обличчя ОСОБА_14 та ОСОБА_10 , після чого почав наносити удари по голові та тілу ОСОБА_14 , а ОСОБА_12 здійснив постріл в гору з стартового пістолету та почав наносити удари по голові та тілу ОСОБА_10 . Подолавши супротив ОСОБА_14 , ОСОБА_13 реалізуючи злочинний умисел направлений на розбій з метою заволодіння грошовими коштами, пред'явив ОСОБА_14 незаконну вимогу передачі зазначених коштів. Останній уникаючи настання для свого життя та здоров'я негативних наслідків, усвідомлюючи фізичну перевагу нападників, передав проти своєї волі ОСОБА_16 4000 доларів США.

В цей час ОСОБА_12 реалізуючи спільний злочинний умисел спрямований на заволодіння майном потерпілих, усвідомлюючи незаконність своїх дій, вихопив у ОСОБА_10 ключі від автомобіля "Шевроле Авео" д.н.з. НОМЕР_2 , відкрив його, з якого забрав особисті речі та грошові кошти останнього в сумі 100 доларів США та 500 грн.

Після заволодінням майном потерпілих ОСОБА_12 та ОСОБА_13 повернулись до автомобіля Опель Зефіра, за кермом якого вже знаходився ОСОБА_7 , а також повернувся ОСОБА_11 .

З метою уникнення викриття та можливого переслідування, ОСОБА_12 та ОСОБА_13 , ОСОБА_7 та ОСОБА_11 виїхали за межі м. Біла Церква, де в подальшому в с. Фурси були затримані працівниками Білоцерківського ВП ГУ НП в Київській області.

14.08.2019 о 13 год. 40 хв. в порядку ст. 208 КПК України затримано ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_7 та ОСОБА_11 за підозрою у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.187 КК України.

15.08.2019 року ОСОБА_7 було повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 187 КК України.

16.08.2019 року старший слідчий СВ Білоцерківського ВП ГУ НП в Київській області ОСОБА_9 , за погодженням з прокурором Білоцерківської місцевої прокуратури ОСОБА_17 , звернувся до слідчого судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області з клопотання про застосування запобіжного заходу - тримання під вартою ОСОБА_7 підозрюваному у вчиненні вищезазначеного злочину, у зв'язку з наявністю ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілих у справі у кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення.

16.08.2019 року ухвалою слідчого судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 16 серпня 2019 року задоволено вказане клопотання старшого слідчого та застосовано запобіжний захід - тримання під вартою підозрюваному за ч. 2 ст. 187 КК України ОСОБА_7 , строком на 60 днів - по 12 жовтня 2019 року включно по 13 год. 40 хв. та визначено утримувати його в Державній установі «Київський СІЗО» Міністерства юстиції України.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.

Під час розгляду клопотання про застосування щодо ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий суддя правильно встановив, що наведені у ньому дані, виклад яких зроблено з посиланням на матеріали кримінального провадження, свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України.

При судовому розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд з'ясував питання про те, чи підтверджується наявність зазначених у клопотанні слідчого підстав застосування запобіжного заходу, вимогам передбачених ст. 177 КПК України.

Відповідно до ст. 178 КПК України, судом також враховано тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_7 у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, характеризуючі дані про особу підозрюваного, в їх сукупності.

Отже, перевіряючи доводи та обставини, на які посилаються слідчий та прокурор у клопотанні, слідчим суддею з'ясовано, що наведені у клопотанні дані свідчать про наявність підстав, передбачених ч. 1 ст. 194 КПК України для застосування щодо підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Разом з тим, як вважає колегія суддів, застосовуючи до підозрюваного ОСОБА_7 винятковий запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя не в повній мірі дотримався вимог кримінального процесуального законодавства України, а саме припустився порушень вимог ст. ст. 177, 178, 183, 194 КПК України, які істотно вплинули на правильність прийнятого рішення.

За таких обставин, застосовуючи до підозрюваного ОСОБА_7 найбільш суворий запобіжний захід, слідчим суддею не з'ясовано та не наведено переконливих аргументів на користь того, що застосування більш м'яких запобіжних заходів не зможе забезпечити його належної процесуальної поведінки.

В контексті практики Європейського суду з захисту прав людини, слід зазначити, що при оцінці позбавлення свободи будь-кого суд не обмежується проголошеними видимими цілями взяття та тримання під вартою, про які йдеться, але також розглядає істинні наміри та цілі, що стоять за ними ("Боцано проти Франції").

У всіх випадках, коли ризику ухилення обвинуваченого від слідства можна запобігти за допомогою застави чи інших запобіжних заходів, обвинуваченого має бути звільнено і в таких випадках національні органи завжди мають належним чином досліджувати можливість застосування таких альтернативних запобіжних заходів ("Боротюк проти України" п. 62).

Сама по собі тяжкість злочину, в якому підозрюється особа, не може бути підставою для обґрунтування твердження про можливу втечу цієї особи ("Piruzyan v. Armenia" п. 95).

Так, колегією суддів встановлено, що ОСОБА_7 раніше не судимий, є особою молодого віку, має позитивні характеристики, грамоти та подяки, місце реєстрації де постійно проживає, має міцні соціальні зв'язки: працездатних батька (1974 року народження) та матір (1978 року народження), молодших брата (2005 р.н.) та сестру (2009 р.н.), постійне місце проживання в с. Шкарівка, Білоцерківського району, що підтверджено довідками про склад сім'ї та місце проживання, навчається - курсант 3 курсу військового інституту Київського національного університету ім. Тараса Шевченка. Наведені дані в своїй сукупності, як вважає колегія суддів, дають підстави вважати, що застосування до ОСОБА_7 такого виключного запобіжного заходу як тримання під вартою є невиправдано суворим запобіжним заходом. Зокрема, хоча повідомлена ОСОБА_7 підозра є обґрунтованою, однак з огляду на дані про особу підозрюваного, його вік, міцність соціальних зв'язків, майновий, сімейний стан та інші обставини, передбачені ст. 178 КПК України, якісвідчать на користь зменшення ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, в даному кримінальному провадженні існує можливість застосування більш м'якого запобіжного заходу. Тому колегія суддів приходить до висновку, що відносно підозрюваного ОСОБА_7 може бути застосований більш м'який запобіжний захід. У зв'язку з цим колегія суддів переконана, що пропорційним тому ступеню небезпеки, ризики якого існують у кримінальному провадженні, а також тим завданням, які має досягти орган досудового розслідування, є запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.

На підставі викладеного, колегія суддів не погоджується з рішенням слідчого судді щодо необхідності задоволення клопотання слідчого про застосування до підозрюваного ОСОБА_7 такого заходу забезпечення кримінального провадження, як запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки обставин необхідності обмеження права особи на свободу, передбаченого кримінальним процесуальним законом України, ст. 5 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини в контексті зазначеного кримінального провадження немає, крім того при здійсненні вибору між залишенням під вартою та звільненням презумпція залишається за звільненням ("Bykov v. Russia" п. 61).

Відповідно до ч. 3 ст. 407 КПК України, за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвалу слідчого судді, суд апеляційної інстанції має право залишити ухвалу без змін або скасувати ухвалу та постановити нову ухвалу.

З урахуванням викладеного, ухвала слідчого судді місцевого суду, як така, що постановлена з порушенням вимог кримінального процесуального закону України, підлягає скасуванню, з постановленням нової ухвали, якою клопотання старшого слідчого СВ Білоцерківського ВП ГУ НП в Київській області ОСОБА_9 , погоджене прокурором Білоцерківської місцевої прокуратури ОСОБА_17 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_7 16 червня 2000 року, слід задовольнити частково та застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, заборонивши йому цілодобово залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 , в межах строку досудового розслідування, а саме до 12.10.2019 року, включно, який на думку колегії суддів, в повній мірі забезпечить запобігання ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

Керуючись ст. ст. 176, 177, 178, 182, 183, 184, 193, 194, 309, 404, 405, 407 ч. 3 п. 2, 418 ч. 1, 422 КПК України, колегія суддів -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , - задовольнити частково.

Ухвалу слідчого судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 16 серпня 2019 року, якою задоволено клопотання старшого слідчого СВ Білоцерківського ВП ГУ НП в Київській області ОСОБА_9 у кримінальному провадженні № 12019110030002309 та застосовано запобіжний захід - тримання під вартою підозрюваному за ч. 2 ст. 187 КК України ОСОБА_7 , строком на 60 днів - по 12 жовтня 2019 року включно по 13 год. 40 хв. та визначено утримувати його в Державній установі «Київський СІЗО» Міністерства юстиції України.

Строк тримання під вартою встановлено рахувати з 14 серпня 2019 року з моменту фактичного затримання. Без визначення застави підозрюваному, -скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою клопотання старшого слідчого СВ Білоцерківського ВП ГУ НП в Київській області ОСОБА_9 у кримінальному провадженні № 12019110030002309 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_7 , - задовольнити частково.

Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, заборонивши йому цілодобово залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 , в межах строку досудового розслідування, а саме до 12.10.2019 року, включно.

Підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який утримується у Державній установі "Київський слідчий ізолятор" з-під варти звільнити.

На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,наступні обов'язки:

- прибувати за кожною вимогою слідчого, прокурора або суду у кримінальному провадженні;

- не відлучатися цілодобово із місця свого проживання, а саме: АДРЕСА_1 , без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- утримуватися від спілкування з будь-якою особою, визначеною слідчим, прокурором, слідчим суддею, судом, або спілкуватися з нею із дотриманням умов, визначених слідчим, прокурором, слідчим суддею, судом;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;

- носити електронний засіб контролю.

Строк дії даної ухвали встановити до 12 жовтня 2019 року включно.

Негайно доставити ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 , де звільнити його з-під варти.

Роз'яснити ОСОБА_7 , що у разі невиконання покладених на нього обов'язків до нього може бути застосований більш суворий запобіжний захід.

Ухвалу про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передати на виконання до органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Орган Національної поліції повинен негайно поставити на облік підозрюваного ОСОБА_7 і повідомити про це старшого слідчого СВ Білоцерківського ВП ГУ НП в Київській області ОСОБА_9 та прокурора Білоцерківської місцевої прокуратури Київської області ОСОБА_8 .

Працівники органу Національної поліції з метою контролю за поведінкою підозрюваного ОСОБА_7 , який перебуває під домашнім арештом, мають право з'являтися в житло в якому він проживає, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього зобов'язань, використовувати електронні засоби контролю.

Виконання ухвали покласти на старшого слідчого СВ Білоцерківського ВП ГУ НП в Київській області ОСОБА_9 .

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Білоцерківської місцевої прокуратури Київської області ОСОБА_8 .

Ухвала апеляційного суду відповідно до правил, визначених ч. 4 ст. 424 КПК України, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає

Судді:

______________ ________________ __________________

ОСОБА_2 ОСОБА_4 ОСОБА_3

Попередній документ
84845101
Наступний документ
84845103
Інформація про рішення:
№ рішення: 84845102
№ справи: 357/9153/19
Дата рішення: 18.09.2019
Дата публікації: 21.02.2023
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Київський апеляційний суд
Категорія справи: Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти власності