Іменем України
09 жовтня 2019 року
м. Київ
справа №701/61/16-а
адміністративне провадження №К/9901/13673/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді Кравчука В.М., суддів Єзерова А.А., Стародуба О.П.,
розглянув в порядку письмового провадження
касаційну скаргу ОСОБА_1
на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 26 травня 2016 року (колегія у складі суддів Троян Н.М., Бужак Н.П., Твердохліб В.А.)
у справі №701/61/16-а
за позовом ОСОБА_1
до Виконавчого комітету Буцької селищної ради Маньківського району Черкаської області
третя особа на стороні відповідача ОСОБА_2
про визнання протиправним та скасування рішення.
І. РУХ СПРАВИ
1. 25.01.2015 до Маньківського районного суду Черкаської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Буцької селищної ради Маньківського району Черкаської області, третя особа на стороні відповідача ОСОБА_2
2. Позивач просила суд визнати протиправним та скасувати рішення Виконавчого комітету Буцької селищної ради Маньківського району Черкаської області №77 від 23.12.2015 «Про надання дозволу на перепланування та переобладнання житлового будинку по
АДРЕСА_1 . Постановою Маньківського районного суду Черкаської області від 15.03.2016 позовні вимоги задоволено в повному обсязі.
4. Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 26.05.2016 скасовано постанову Маньківського районного суду Черкаської області від 15.03.2016 та прийнято нову про задоволення позову частково, а саме виключити з мотивувальної частини рішення виконавчого комітету Буцької селищної ради Маньківського району Черкаської області №77 від 23.12.2015 «Про надання дозволу на перепланування та переобладнання житлового будинку по АДРЕСА_1 » посилання на абз. 2 частини «а» п.6.1. розділу 6 «Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно», затвердженого Наказом Міністерства юстиції України №6/5 від 28.01.2003, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28.01.2003 за №66/7387 «Про внесення змін та доповнень до Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно». В решті позовних вимог відмовлено.
5. 10.06.2016 до Вищого адміністративного суду України надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 . Позивач просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції. Просить справу розглядати за її участю.
6. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 13.06.2016 відкрито касаційне провадження.
7. У зв'язку з ліквідацією Вищого адміністративного Суду України справу передано на розгляд до Верховного Суду.
II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
8. Між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 тривалий час існує спір щодо поділу та розподілу будинку з надвірними спорудами, що знаходиться за адресою
АДРЕСА_1 . Рішенням Маньківського районного суду Черкаської області від 30.09.2015 (справа №701/1109/14-ц) позов ОСОБА_2 та зустрічний позов ОСОБА_1 задоволено частково.
10. Апеляційна скарга ОСОБА_2 на зазначене судове рішення розглядалась Апеляційним судом Черкаської області (№22ц/793/2728/15).
11. В межах апеляційного розгляду справи, Апеляційний суд Черкаської області направив Виконавчому комітету Буцької селищної ради лист від 12.11.2015, в якому просив надати відповідь про можливість надання дозволу на переобладнання та перепланування будинку згідно з варіантами, визначеними у висновку судової будівельно-технічної експертизи №СЕ-1-1-298/14 від 22.04.2015, з уточненнями від 04.09.2015.
12. 23.12.2015 Виконавчим комітетом Буцької селищної ради Маньківського району Черкаської області прийнято рішення №77 «Про надання дозволу на перепланування та переобладнання житлового будинку по
АДРЕСА_1 . У вступній частині рішення вказано, що таке прийнято «розглянувши цивільну справу Апеляційного суду Черкаської області за апеляційною скаргою ОСОБА_2 про виділ в натурі частки з майна, що є у спільній частковій власності та про усунення перешкод у користуванні майном (переобладнання та перепланування будинку по АДРЕСА_1 , відповідно до ч. 10 п. б ст. 30 Закону України «Про місцеве самоврядування», та абз.2 частини «а» п.6.1. розділу 6 «Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно», затвердженого Наказом Міністерства юстиції України №6/5 від 28.01.2003.
14. В п. 1 рішення вказано, що Буцька селищна рада не заперечує про можливість надання дозволу на переобладнання та перепланування вказаного будинку згідно першого варіанту розподілу будинку, визначеного у висновку судової будівельно-технічної експертизи №СЕ-1-1-298/14 від 22.04.2015, з уточненнями від 04.09.2015.
ІІІ. АРГУМЕНТИ СТОРІН
15. Позивач свої вимоги обгрунтовувала тим, що ОСОБА_1 , як співвласник частини будинку, не зверталась до селищної ради з проханням про надання дозволу на його переобладнання та перепланування. Зазначала, що на час прийняття селищною радою рішення №77 від 23.12.2015, рішення Маньківського районного суду переглядалось в апеляційному порядку. Остаточне рішення про поділ будинку апеляційним судом ще не було винесено, а лише було призначено додаткову експертизу. Буцька селищна рада не мала підстав посилатися на можливість надання такого дозволу, виходячи з самого факту перегляду справи про виділ часток із права спільної часткової власності апеляційним судом та на інші варіанти такого виділу, зазначені у висновку експертизи, окрім другого варіанту поділу, який був визнаний у рішенні Маньківського районного суду. Тому селищна рада немала жодного права надавати дозвіл на переобладнання та/або перепланування будинку згідно будь-яких інших варіантів експертизи, оскільки вони станом на той час не були визначені рішенням суду як обов'язкові для виконання.
16. Третя особа ОСОБА_2 проти позову заперечувала. Стверджувала, що оскаржуване рішення не створює, не змінює і не припиняє прав чи обов'язків для будь-яких осіб, на його підставі не можливо вчинити жодних дій щодо нерухомого майна.
ІV. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
17. Суд першої інстанції виходив з того, що оскільки дозвіл на перепланування та переобладнання жилого будинку надано селищною радою самовільно та без згоди ОСОБА_1 , то рішення про надання дозволу на перепланування та переобладнання житлового будинку.
18. Суд апеляційної інстанції дійшов протилежного висновку та задовольнив позов частково. Суб'єктом запиту до органу місцевого самоврядування виступав не позивач, а Апеляційний суд Черкаської області. Однак, Правила утримання жилих будинків та прибудинкових територій передбачають лише перелік необхідних документів, які повинен надати заявник - власник. який особисто звертається за відповідним дозволом, серед яких згода інших співвласників. Ненадання такої згоди зі сторони позивача не може бути підставою для скасування оскаржуваного рішення, оскільки між співвласниками існує спір про право на вирішення якого суд направив запит відповідачеві.
19. Водночас, відповідач приймаючи рішення №77 від 23.12.2015 керувався зокрема абз.2 частини «а» п.6.1. розділу 6 «Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно», затвердженого Наказом Міністерства юстиції України №6/5 від 28.01.2003. Однак, Тимчасове положення втратило чинність 01.01.2013. Оскільки допущене порушення з боку відповідача не є підставою для скасування рішення №77 від 23.12.2015, яке на думку апеляційного суду, прийнято правомірно, з нього слід виключити лише посилання на зазначений нормативно-правовий акт, що втратив чинність.
V. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
20. У касаційні скарзі позивач покликається на те, що суд апеляційної інстанції допустив неправильне застосування норм права, а саме: орган місцевого самоврядування прийняв рішення без відома хоча б одного з співвласників будинку; орган місцевого самоврядування не вправі вибирати спосіб поділу будинку, визначеного у висновку експерта (їх було чотири); орган місцевого самоврядування надав дозвіл на переобладнання та поділ будинку згідно з першим варіантом висновку експертизи, проте у рішенні суду визнано за можливий другий варіант.
21. Заперечень на касаційну скаргу не подано.
VI. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
22. Верховний Суд розглянув доводи касаційної скарги, перевірив правильність застосування норм матеріального та процесуального права та дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення.
23. В першу чергу Суд зважає на те, що даний спір стосується оцінки рішення органу місцевого самоврядування приймати рішення щодо питання надання дозволу на перепланування та переобладнання житлового будинку. Його вирішення не має на меті вирішення майнового спору, що існував між ОСОБА_1 чи ОСОБА_2 щодо житлового будинку, співвласниками якого вони є.
24. Водночас, ОСОБА_1 оскаржила до суду рішення Буцької селищної ради №77 від 23.12.2015 «Про надання дозволу на перепланування та переобладнання житлового будинку по АДРЕСА_1 , оскільки цивільний спір між нею та ОСОБА_2 ще не було вирішено остаточно, а орган місцевого самоврядування наперед вирішив в якому варіанті можливим є переобладнання та перепланування будинку.
25. Суд апеляційної інстанції фактично визнав законним рішення №77 від 23.12.2015 як таке, що не порушує прав та інтересів позивача.
26. Верховний Суд з таким висновком погоджується.
27. Як вбачається з матеріалів справи, Апеляційний суд Черкаської області, розглядаючи вказану цивільну справу, направив запит Буцькій селищній раді з метою отримання відповіді про можливість надання дозволу на переобладнання та перепланування будинку, розташованого на АДРЕСА_1 варіантів, визначених у висновку судової будівельно-технічної експертизи, з уточненням.
28. Статтею 152 Житлового кодексу Української РСР (в редакції відповідно до Закону України від 06.05.1993 №3187-ХІ) визначено, що переобладнання і перепланування жилого будинку (квартири), що належить громадянинові на праві приватної власності, провадяться з дозволу виконавчого комітету місцевої Ради народних депутатів.
29. На виконання отриманого запиту Буцька селищній раді прийняла оскаржуване рішення №77 від 23.12.2015 у якому зазначила, що не заперечує про можливість поділу та перепланування будинку за першим варіантом експертизи.
30. Водночас, у п. 7 постанови Пленуму Верховного Суду України від 04.10.1991 № 7 «Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок» судам роз'яснено, що в спорах про поділ будинку в натурі учасникам спільної часткової власності на будинок може бути виділено відокремлену частину будинку, яка відповідає розміру їх часток у праві власності. У тих випадках, коли для поділу необхідне переобладнання та перепланування будинку, він проводиться при наявності дозволу на це виконкому місцевої ради (ст. 152 ЖК УРСР). Якщо сторона оспорює рішення виконкому щодо дозволу на переобладнання та перепланування і воно є необґрунтованим, суд може не погодитись з ним, мотивуючи це в рішенні.
31. Після цього, ухвалою Апеляційного суду Черкаської області від 11.08.2016, залишено без змін рішення суду першої інстанції, яким задоволено частково позови ОСОБА_2 та ОСОБА_1 та обрано для поділу в натурі будинку та земельної ділянки другий варіант експертизи.
32. Тобто Буцька селищна рада на час отримання запиту діяла у відповідності до наданих їй повноважень, а суд апеляційної інстанції, в свою чергу, прийняв судове рішення, відмінне від рішення №77 від 23.12.2015. Юридичною підставою поділу та переобладнання будинку стало саме судове рішення, яке набрало законної сили, а не рішення селищної ради.
33. За таких обставин, колегія суддів погоджується з судом попередньої інстанції, що оскаржуване рішення не порушує прав чи законних інтересів позивача. Крім того, як правильно зазначив суд, ненадання такої згоди зі сторони позивача не може слугувати підставою для скасування оскаржуваного рішення, оскільки між співвласниками існує спір про право, на вирішення якого і направлено запит Апеляційного суду Черкаської області до відповідача - Буцької селищної ради.
34. Враховуючи наведене, Суд не встановив порушень норм процесуального права при ухваленні судового рішення і погоджується з висновком суду апеляційної інстанції у справі, якими доводи скаржника відхилено.
35. Відповідно до ст. 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
36. У разі залишення касаційної скарги без задоволення судові витрати не відшкодовуються.
Керуючись ст. 328, 342, 343, 349, 350, 355, 356 КАС України, Суд -
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 26 травня 2016 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач В.М. Кравчук
Суддя А.А.Єзеров
Суддя О.П. Стародуб