печерський районний суд міста києва
Справа № 757/49924/19-к
02 жовтня 2019 року слідчий суддя Печерського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю представника особи, яка звернулась зі скаргою - адвоката ОСОБА_3 , прокурора ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Києві скаргу адвоката ОСОБА_3 , подану в інтересах ОСОБА_5 на бездіяльність службових осіб військової прокуратури Центрального регіону України та Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві , яка полягає неповерненні тимчасово вилученого майна у кримінальному провадженні № 42019110330000065 від 17.05.2019, -
17.09.2019 адвокат ОСОБА_3 , в інтересах ОСОБА_5 звернувся до суду із скаргоюна бездіяльність службових осіб військової прокуратури Центрального регіону України та Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві , яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна у кримінальному провадженні № 42019110330000065 від 17.05.2019 вказує на те, що під час обшуку з 10.07.2019 до 11.07.2019 без ухвали суду було здійснено обшук у складському приміщенні за адресою: м. Харків, Беркоса, 86-а, що належить на праві власності ТОВ Фірма «Арбат «ЛТД», та є орендованим ОСОБА_5 . Під час обшуку було вилучено майно, належне ОСОБА_5 на праві власності та придбане ним на підставі контракту № 91/3 від 06.04.2006 року, укладеного з ДП «Ресурспостач», за результатами конкурсу на право закупівлі продукції, оформленого протоколом засідання конкурсної комісії від 23.03.2006 року.
В обґрунтування доводів та вимог скарги зазначено, що у постанові прокурора від 10.07.2019 була зазначена мета проникнення до орендованих ОСОБА_5 приміщень: виявлення та вилучення військового майна. Проте, фактично було вилучено комплектуючі механізми до двигунів, які є приватною власністю ОСОБА_5 з 2006 року, та не є військовим майном, оскільки не було придбано ним у військових частинах, закладах, установах та організаціях Збройних Сил України.
Вилучене ж у ОСОБА_5 майно за жодним військовими частинами, закладами, установами та організаціями Збройних Сил України не закріплене на теперішній час та не було закріплене на час укладання контракту - 06.04.2006 року, а тому не є військовим майном та не має відношення до кримінального провадження.
16 липня 2019 року ОСОБА_5 звернувся до військової прокуратури Центрального регіону України з клопотанням про негайне повернення вилученого у нього майна, однак відповіді на це звернення не отримав дотепер.
Попри викладені обставини, Ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 17 липня 2019 року, №359/6494/19, задоволено клопотання слідчого територіального управління Державного бюро розслідувань розташованого у місті Києві ОСОБА_6 , про арешт майна, у кримінальному провадженні №42019110330000065 від 17.05.2019 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 410 КК України. Клопотання розглянуто слідчим суддею без повідомлення та виклику власника майна ОСОБА_5 .
У подальшому стало відомо, що 12.07.2019 року прокурор відділу військової прокуратури Центрального регіону ОСОБА_7 визнав вилучене в ході обшуків майно ОСОБА_5 речовими доказами.
13.08.2019 року ОСОБА_5 звернувся із заявами до військової прокуратури Центрального регіону України та до Територіального управління Державного бюро розслідувань у м. Києві, у яких повідомив про законний спосіб придбання ним у 2006 році майна, яке під час обшуку 10-11.07.2019 року вилучено у нього за адресою АДРЕСА_1 . Відповіді на ці заяви не отримано дотепер.
На підставі Контракту № 91/3 від 06.04.2006 року, укладеного між ФОП ОСОБА_5 та ДП «Ресурспостач», за результатами конкурсу на право закупівлі продукції державного мобілізаційного резерву, що реалізовувалась в порядку розбронювання, який був оформлений Протоколом засідання конкурсної комісії від 23.03.2006 року, ОСОБА_5 придбав вищевказане майно із 100% оплатою.
Фактично у ОСОБА_5 було вилучено не двигуни, а комплектуючі механізми до двигунів, що підтверджується відповіддю від розробника ДП «ХКБД», в якій зазначено, що після тривалого зберігання двигунів 5ТДФ-А вони не можуть вважатись новими, в зв'язку з тим, що гумово-технічні частини виробу через 10 років можуть втрачати свої властивості, внаслідок чого може порушуватись герметичність порожнин систем охолодження, змащення, паливоподачі, повітря подачі, як слідство, двигуни будуть виходити з ладу при вводі їх в експлуатацію, тощо. При цьому задовільний зовнішній вигляд двигуна не може бути підставою стверджувати про придатність двигуна до експлуатації.
Рішення щодо експлуатації або списання двигунів, які тривалий час зберігалися на складах, приймає сторона, яка є власником двигунів, на підставі актів технічного стану.
Згідно наявного у матеріалах кримінального провадження Договору поставки №1 та специфікації №1 від 24.06.2019 року ОСОБА_5 мав намір поставити ТОВ «Смарт Консалт ТІМ» саме 10 комплектів деталей та вузлів двигуна 5 ТДФ-А на 980 тис. грн. В законодавстві України відсутні заборони та обмеження на розпорядження майном, яке належить мені на праві власності.
На думку ОСОБА_5 у матеріалах кримінального провадження №42019110330000065 від 17.05.201 відсутні данні про існування обґрунтованої підозри щодо вчинення ним будь-якого злочину та відсутні докази, які б вказували на вчинення ним злочину. Відсутні будь-які докази того, що майно ОСОБА_5 , на яке накладений арешт, було отримане ним з порушенням чинного законодавства. Так само відсутні данні, які б свідчили, що він не мав права здійснювати його продаж. До речі, відсутні докази того, що майно ОСОБА_5 , на яке накладений арешт, є саме двигунами до танків. Доводи ОСОБА_5 про те, що він продавав запасні частини до двигунів, органом досудового слідства не спростовані.
Взагалі відсутні об'єктивні данні про вчинення службовими особами Департаменту військово-технічної політики, розвитку озброєння та військової техніки Міністерства оборони України, чи посадовими особами державних підприємств оборонно-промислового комплексу Харківщини будь-яких службових злочинів з метою заволодіння майном, яке у подальшому придбав ОСОБА_5 і на яке був накладений арешт.
ОСОБА_5 надав до вищевказаних правоохоронних органів документальне підтвердження стосовно того, що вилучене у нього майно не є знаряддям вчинення кримінального правопорушення, об'єктом кримінально протиправних дій, або таким, що набуте кримінально протиправним шляхом.
Київський апеляційний суд 21.08.2019 року скасував ухвалу Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 17 липня 2019 року у справі №359/6494/19, якою слідчий суддя ОСОБА_8 задовільнив клопотання слідчого територіального управління Державного бюро розслідувань розташованого у місті Києві ОСОБА_6 , про арешт майна ОСОБА_5 , у кримінальному провадженні №42019110330000065 від 17.05.2019, та одночасно Київський апеляційний суд відмовив слідчому у задоволенні поданого ним клопотання про накладення арешту на майно ОСОБА_5 .
При винесенні ухвали від 21.08.2019 року Київський апеляційний суд, крім інших обставин, також врахував, що у матеріалах, які додані до клопотання слідчого про накладення арешту на майно ОСОБА_5 , відсутні докази, що арештоване майно, було знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегло на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, набуте кримінально протиправним шляхом. Суд зробив висновок про невідповідність майна вимогам ст. 98 КПК України, що в свою чергу свідчить про формальність постанови прокурора відділу військової прокуратури Центрального регіону України від 12.07.2019 року про визнання вилученого у ОСОБА_5 майна речовими доказами.
Вищевказана ухвала Київського апеляційного суду відповідно до вимог ч.4 ст.424 КПК є остаточною та оскарженню не підлягає.
Тобто, 21.08.2019 року Київський апеляційний суд у справі №11-сс/824/4694//2019 скасував судове рішення, яким 17.07.2019 року було накладено арешт на майно ОСОБА_5 та відмовив органу досудового слідства в задоволенні клопотання про накладення арешту на майно ОСОБА_5 . Тимчасово вилучене у ОСОБА_5 майно повинно бути повернуто йому правоохоронними органами, що його незаконно вилучили.
23.08.2019 року адвокатом ОСОБА_3 направлено до військової прокуратури Центрального регіону України та до Територіального управління Державного бюро розслідувань у м. Києві клопотання в порядку ст.220 КПК України щодо повернення тимчасово вилученого майна власнику - ОСОБА_5 , до якого долучено скорочений текст ухвали Київського апеляційного суду м.Києва у справі №11-сс/824/4694//2019 від 21.08.2019 року. Однак в задоволення моїх клопотань відмовлено з формальних підстав.
29 серпня 2019 року адвокатом ОСОБА_3 отримано в Київському апеляційному суді м. Києва повний текст ухвали цього суду
09.09.2019 року адвокатом ОСОБА_3 повторно направлено до військової прокуратури Центрального регіону України та до Територіального управління Державного бюро розслідувань у м. Києві клопотання в порядку ст.220 КПК України щодо повернення тимчасово вилученого майна власнику - ОСОБА_5 , до якого долучено повний текст ухвали Київського апеляційного суду м.Києва у справі №11-сс/824/4694//2019 від 21.08.2019 року. До цього клопотання додано лист Державного агентства резерву України №4106/1-19 від 25.07.2019 року з додатками, який на нашу думку підтверджує доводи ОСОБА_5 про законне придбання ним у 2006 році за результатами конкурсу, згідно контракту, розброньованих на підставі розпоряджень Кабінету Міністрів України від 18.02.1998 року та від 03.06.2003 року матеріальних цінностей із сплатою стовідсоткової їх вартості.
16.09.2019 року адвокатом ОСОБА_3 отримано письмову відмову Територіального управління Державного бюро розслідувань у м. Києві у задоволенні мого клопотання від 09.09.2019 року. Попри наданий органу досудового слідства повний текст ухвали Київського апеляційного суду від 21.08.2019 року, скасування арешту на майно ОСОБА_5 , отримано формальну відповідь, у якій слідчий повідомив, що речі не можуть бути повернуті власнику, оскільки визнані ще до скасування арешту речовими доказами у кримінальному провадженні №42019110330000065 від 17.05.2019 року.
Дотепер відповідь на клопотання адвоката ОСОБА_3 від 09.09.2019 року з військової прокуратури Центрального регіону України не надійшли.
Представник особи, яка звернулась зі скаргою - адвокат ОСОБА_3 в судовому засіданні вимоги скарги підтримав та просив задовольнити у повному обсязі з підстав викладених у скарзі.
Прокурор ОСОБА_4 в судовому засіданні заперечував щодо задовлення клопотання в повному обсязі.
Вивчивши скаргу, заслухавши позицію представника особи, яка звернулась зі скаргою, заперечення прокурора, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, приходить до висновку.
Судовим розглядом встановлено, що у провадженні слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві знаходиться кримінальне провадження № 42019110330000065 від 17.05.2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 410 КК України.
У поясненнях, доданих до скарги адвокат ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_5 просив: зобов'язати службових осіб військової прокуратури Центрального регіону України, слідчого Територіального управління Державного бюро розслідувань у м. Києві ОСОБА_6 або іншого слідчого, що здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні №42019110330000065 від 17.05.2019 року повернути власнику ОСОБА_5 вилучене військовою прокуратурою Центрального регіону України упродовж 10.07.2019 року та 11.07.2019 року під час проведення обшуків його майно, а саме:
-двигуни типу 5ТДФА в дерев'яних ящиках та паспортами до них з наступними номерами двигунів: Ш08ЕТ9388; Ш08ЕТ9290; Ш08ЕТ9292; Ш08ЕТ9391; Ш06ЕТ9162; Ш09ЕТ9462; Ш09ЕТ9394; Ш09ЕТ9393; Ш09ЕТ9374;
-двигуни типу 5ТДФА в дерев'яних ящиках та паспортами до них з наступними номерами двигунів: Ш09ЕТ9395; Т03ЕТ9216; Ш09ЕТ9379; Ш07ЕТ8221; 02ЕТ9171; Ш05ЕТ9071; Ш07ЕТ8253; Ш06ЕТ9164; Ш09ЕТ9392; Ш08ЕТ9289 (без паспорту);
-двигуни типу 5ТДФА в дерев'яних ящиках та паспортами до них з наступними номерами двигунів: НОМЕР_1 ; Ш09ЕТ9397; Ш08ЕТ8204 із відомостями індивідуального комплексу ЗІП та пакувальним аркушем; Ш08ЕТ8309; Ш07ЕТ8246 із відомостями індивідуального комплексу ЗІП та пакувальним аркушем; Ш08ЕТ9369 із відомостями індивідуального комплексу ЗІП та пакувальним аркушем; Ш09ЕТ9463 із відомостями індивідуального комплексу ЗІП та пакувальним аркушем; Ш09ЕТ9390 без паспорту; Є12ЕТ8595 без паспорту; Х01ЕТ8092;
-двигуни типу 5ТДФА в дерев'яних ящиках та паспортами до них з наступними номерами двигунів: НОМЕР_2 з паспортом; Ш08ЕТ9357 з паспортом; Ш07ЕТ8202; Ш08ЕТ9294; Ш08ЕТ9334 із відомостями індивідуального комплексу ЗІП та пакувальним аркушем; Ш09ЕТ9389; Ш08ЕТ9359; Ш09ЕТ9464 із відомостями індивідуального комплексу ЗІП та пакувальним аркушем; Ш08ЕТ9293 із відомостями індивідуального комплексу ЗІП та пакувальним аркушем;
-двигуни типу 5ТДФА з паспортами та наступними номерами: Ш08ЕТ9356; Ш09ЕТ9396; Ш09ЕТ9367; Ш09ЕТ9454; Ш08ЕТ4341; Ш08ЕТ9286; Ш08ЕТ8269; Ш05ЕТ8113; Т03ЕТ9224; Ш06ЕТ9155 (без паспорту);
-двигуни типу 5 ТДФА з паспортами та наступними номерами: Ш06ЕТ9159 ; Ш05ЕТ 9076; Ш06ЕТ9163; Ш08ЕТ9306; Ш05ЕТ9056; Ш08ЕТ9342; Ш07ЕТ8262; Ш08ЕТ8300; Ш08ЕТ9157 (в паспорті № НОМЕР_3 - закреслено), Ш НОМЕР_4 - без паспорту;
-двигуни типу 5 ТДФА з паспортами та наступними номерами: НОМЕР_5 ; Ш08ЕТ8261; Х06ЕТ9346; Х10ЕТ9054; Ш07ЕТ8222; Ш07ЕТ8216; виріб з маркуванням Ш06ГТ1659 схожий на двигун.
-паспорт виробу 457 №Ш08ЕТ9340, двигун з маркуванням № НОМЕР_6
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КПК України, під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов'язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.
Стаття 167 КПК України, встановлює, що тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення.
Згідно ч. 2 ст. 167 КПК України, тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони: підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення; є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом; одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.
Відповідно до ст. 169 КПК України, вилучене майно є тимчасово вилученим та має бути повернуте особі, у якої вони вилучені у випадках, передбачених ч. 5 ст. 171 та ч. 6 ст. 173 КПК України, а саме: за клопотанням слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано протягом 48 годин після вилучення майна, в іншому випадку вилучене майно має бути негайно повернуте особі, у якої воно було вилучено.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 93 КПК України, сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених цим Кодексом.
У зв'язку зі здійсненням досудового розслідування у вищевказаному кримінальному провадженні, з 16:25 10.07.19 до 21:00 11.07.2019 без ухвали суду було здійснено обшук у складському приміщенні за адресою: м. Харків, Беркоса, 86-а.
При здійсненні кримінального провадження органом досудового розслідування має бути неухильно дотримано загальні засади кримінального провадження, встановлені ст.ст. 7, 8 КПК України, в тому числі верховенство права, законність та недоторканість права власності.
Згідно із ч. 2 ст. 100 КПК України, речовий доказ або документ, наданий добровільно або на підставі судового рішення, зберігається у сторони кримінального провадження, якій він наданий. Сторона кримінального провадження, якій наданий речовий доказ або документ, зобов'язана зберігати їх у стані, придатному для використання у кримінальному провадженні. Речові докази, які отримані або вилучені слідчим, прокурором, оглядаються, фотографуються та докладно описуються в протоколі огляду. Зберігання речових доказів стороною обвинувачення здійснюється в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 100 КПК України, речовий доказ, який був наданий стороні кримінального провадження або нею вилучений, повинен бути якнайшвидше повернутий володільцю, крім випадків, передбачених статтями 160-166, 170-174 цього Кодексу.
Разом з тим, вимоги передбачені ч. 1 ст. 100 КПК України виконані стороною обвинувачення не були, тобто речовий доказ не повернутий його володільцю.
Відповідно до ч. 2 ст. 8 КПК України, принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини. Відповідно до ст. 1 Протоколу № 1 до Конвенції, кожна фізична чи юридична особа має право на повагу до своєї власності. Жоден не може бути позбавлений свого майна інакше як в інтересах суспільства та на умовах, передбачених законом та загальними принципами міжнародного права.
Із змісту положень ст. 236 КПК України вбачається, що вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.
Проте, стороною обвинувачення не доведено, що вилучене майно під час обшуку має відношення до кримінального провадження .
Разом з цим, стороною обвинувачення не доведено та не надано доказів, які б давали підстави для утримання майна ОСОБА_5 , який не має жодного процесуального статусу у кримінальному провадженні, оскільки доказів, які б могли свідчити, що вилучене майно є таким, що містить інформацію про факти підготовки, координування спланованих дій та вчинення кримінальних правопорушень, тобто, що є предметом кваліфікації у кримінальному провадженні № 42019110330000065 від 17.05.2019 не надано, враховуючи, що досудове розслідування здійснюється протягом тривалого проміжку часу.
Таким чином, суд приходить до висновку про обґрунтованість поданої скарги щодо бездіяльності, яка полягає у неповерненні вилученого майна, оскільки, вбачається порушення права власника на володіння, користування та розпоряджання своїм майном, а відтак скарга підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 169, 171, 173, 236, 303, 307, 309, 372 КПК України, слідчий суддя,-
Скаргу адвоката ОСОБА_3 , подану в інтересах ОСОБА_5 на бездіяльність службових осіб військової прокуратури Центрального регіону України та Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві , яка полягає неповерненні тимчасово вилученого майна у кримінальному провадженні № 42019110330000065 від 17.05.2019 - задовольнити.
3обов'язати службових осіб військової прокуратури Центрального регіону України, слідчого Територіального управління Державного бюро розслідувань у м. Києві ОСОБА_6 або іншого слідчого, що здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні №42019110330000065 від 17.05.2019 року повернути ОСОБА_5 вилучене військовою прокуратурою Центрального регіону України упродовж 10.07.2019 року та 11.07.2019 року під час проведення обшуків його майно, а саме:
-двигуни типу 5ТДФА в дерев'яних ящиках та паспортами до них з наступними номерами двигунів: Ш08ЕТ9388; Ш08ЕТ9290; Ш08ЕТ9292; Ш08ЕТ9391; Ш06ЕТ9162; Ш09ЕТ9462; Ш09ЕТ9394; Ш09ЕТ9393; Ш09ЕТ9374;
-двигуни типу 5ТДФА в дерев'яних ящиках та паспортами до них з наступними номерами двигунів: Ш09ЕТ9395; Т03ЕТ9216; Ш09ЕТ9379; Ш07ЕТ8221; 02ЕТ9171; Ш05ЕТ9071; Ш07ЕТ8253; Ш06ЕТ9164; Ш09ЕТ9392; Ш08ЕТ9289 (без паспорту);
-двигуни типу 5ТДФА в дерев'яних ящиках та паспортами до них з наступними номерами двигунів: НОМЕР_1 ; Ш09ЕТ9397; Ш08ЕТ8204 із відомостями індивідуального комплексу ЗІП та пакувальним аркушем; Ш08ЕТ8309; Ш07ЕТ8246 із відомостями індивідуального комплексу ЗІП та пакувальним аркушем; Ш08ЕТ9369 із відомостями індивідуального комплексу ЗІП та пакувальним аркушем; Ш09ЕТ9463 із відомостями індивідуального комплексу ЗІП та пакувальним аркушем; Ш09ЕТ9390 без паспорту; Є12ЕТ8595 без паспорту; Х01ЕТ8092;
-двигуни типу 5ТДФА в дерев'яних ящиках та паспортами до них з наступними номерами двигунів: НОМЕР_2 з паспортом; Ш08ЕТ9357 з паспортом; Ш07ЕТ8202; Ш08ЕТ9294; Ш08ЕТ9334 із відомостями індивідуального комплексу ЗІП та пакувальним аркушем; Ш09ЕТ9389; Ш08ЕТ9359; Ш09ЕТ9464 із відомостями індивідуального комплексу ЗІП та пакувальним аркушем; Ш08ЕТ9293 із відомостями індивідуального комплексу ЗІП та пакувальним аркушем;
-двигуни типу 5ТДФА з паспортами та наступними номерами: Ш08ЕТ9356; Ш09ЕТ9396; Ш09ЕТ9367; Ш09ЕТ9454; Ш08ЕТ4341; Ш08ЕТ9286; Ш08ЕТ8269; Ш05ЕТ8113; Т03ЕТ9224; Ш06ЕТ9155 (без паспорту);
-двигуни типу 5 ТДФА з паспортами та наступними номерами: Ш06ЕТ9159; Ш05ЕТ 9076; Ш06ЕТ9163; Ш08ЕТ9306; Ш05ЕТ9056; Ш08ЕТ9342; Ш07ЕТ8262; Ш08ЕТ8300; Ш08ЕТ9157 (в паспорті № НОМЕР_3 - закреслено), Ш НОМЕР_4 - без паспорту;
-двигуни типу 5 ТДФА з паспортами та наступними номерами: Ш07ЕТ8218; Ш08ЕТ8261; Х06ЕТ9346; Х10ЕТ9054; Ш07ЕТ8222; Ш07ЕТ8216; виріб з маркуванням Ш06ГТ1659 схожий на двигун;
-паспорт виробу 457 №Ш08ЕТ9340, двигун з маркуванням № НОМЕР_6
Ухвала слідчого судді оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1