26 вересня 2019 року справа № 580/1853/19
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Білоноженко М.А.,
за участю:
секретаря судового засідання - Кучеренко І.О.,
представника позивача - Биченка І.Я . (за ордером);
представника відповідача - Дубиновської Ю.О. (за довіреністю)
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Ліга" до Управління Держпраці у Черкаській області про визнання протиправною, та скасування постанови про накладення штрафу,
10 червня 2019 року до Черкаського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Ліга" (далі - позивач) з адміністративним позовом до Управління Держпраці у Черкаській області (далі - відповідач), в якому просило:
- визнати протиправною та скасування постанову відповідача від 02.05.2019р. № ЧК-287/15/АВ/П/ПТ/ТД-ФС-192 про накладення на позивача штрафу за порушення законодавства про працю.
Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 03.07.2019р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.
В обгрунтування позовних вимог, зазначених у позовній заяві вказано, що за результатами інспекційного відвідування, посадовими особами відповідача складено Акт, яким встановлено порушення позивачем вимог законодавства про працю, зокрема ч.1 ст. 21, ч.3 ст. 24 КзПП та постанови КМУ №413, з огляду на укладення із працівниками цивільно-правових угод, що мають ознаки трудових договорів та на підставі Акту прийнято постанову про накладення штрафу. Представником позивача зазначено, що між товариством та переліченими у акті інспекційного відвідування фізичними особами були укладені цивільно-правові договори, предметом яких є виконання конкретно визначеного обсягу робіт та надання послуг. Вказані відносини мали винятково цивільно-правовий характер оскільки припинилися за фактом виконання визначеного у цих угодах об'єму робіт, про що складались відповідні акти здачі-прийняття виконаних робіт (наданих послуг) та сплачувалась їх вартість. Крім того, зауважив, що положення КзПП та інших актів трудового законодавства розповсюджують свою дію на працівників за трудовим договором, натомість цивільно-правові відносини між сторонами регулюються положеннями Цивільного Кодексу України. Також вказав, що Постанову КМУ від 26.04.2017р. №295, на підставі Порядку якої службовими особами відповідача проведено інспекційне відвідування, скасовано постановою Шостого ААС від 14.05.2019р. у справі 826/8917/17. На підставі зазначеного, вважає складену постанову про накладення штрафу протиправною та такою, що підлягає скасуванню.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити.
19.07.2019р., в межах строку встановленого судом, до суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого позовні вимоги не обгрунтовані та зазначено про доцільність відмови в їх задоволенні. В обгрунтування заперечень проти задоволення позовних вимог представником відповідача зазначено, що Актом інспекційного відвідування від 02.04.2019р. № ЧК-287/15/АВ зафіксовано порушення позивачем вимог ч.ч. 1, 3 ст. 24 КЗпП України, а також постанови Кабінету Міністрів України № 413, що полягає у фактичному допуску до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу та повідомлення Державної фіскальної служби про прийняття працівників на роботу 30 (тридцяти) осіб. Представником відповідача зауважено, що посадовими особами, при перевірці дотримання позивачем вимог трудового законодавства, встановлено, що цивільно-правові договори не містять вимог щодо обсягу робіт (послуг), який має бути виконаний (наданий) виконавцем замовнику. Крім того, Акти прийняття-передачі виконання робіт за цивільно-правовим договором лише фіксує факт виконання робіт однак не містить жодної інформації щодо конкретного обсягу виконаних робіт (наданих послуг), тобто Актами зафіксовано прийняття замовником від виконавця процесу роботи, що є характерною ознакою трудових відносин. Також, звернуто увагу, що характер робіт виконавців за цивільно-трудовими договорами відповідають трудовим обов'язкам за переліком професій передбачених Національним класифікатором України "Класифікатор професій ДК 003:2010", що свідчить про необхідність оформлення правовідносин виключно на умовах трудового договору. Зазначено, що з огляду на неналежне оформлення трудових відносин, що виражено у допуску працівників до роботи без укладення трудових договорів у письмовій формі та не повідомлення податкового органу про прийняття працівників на роботу порушено чч. 1, 3 ст. 24 КЗпП України, з огляду на що оскаржувана постанова правомірна а позовні вимоги не підлягають до задоволення.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення учасників справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
19.03.2019р. Управлінням Держпраці у Черкаській області винесено наказ №418-Н про проведення інспекційного відвідування з питань оформлення трудових відносин у товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Ліга" та видано направлення на проведення інспекційного відвідування №406.
02.04.2019р., за результатами інспекційного відвідування, посадовими особами Управлінням Держпраці у Черкаській області складено Акт інспекційного відвідування юридичної особи, яка використовує найману працю № ЧК-287/15/АВ, яким встановлено порушення вимог трудового законодавства, а саме:
Адміністрацією ТОВ Агрофірма «Ліга» допущено гр. ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 до роботи без видання наказу про прийняття на роботу, повідомлення органу ДФС про прийняття працівника на роботу, а шляхом укладення цивільно-правових угод, що мають ознаки трудових договорів, чим порушено ч.1 ст.21 КЗпП України, ч.3. ст. 24 КЗпП України, Постанови КМУ № 413.
02.05.2019р. Заступником начальника Управління Держпраці у Черкаській області Жарковою М.В. розглянувши справу про накладення штрафу та на підставі Акта інспекційного відвідування від 02.04.2019р. № ЧК-287/15/АВ, складено постанову про накладення на ТОВ Агрофірма «Ліга» штрафу у розмірі 3 755 700, 00 грн.
Вважаючи вказану постанову протиправною, позивач звернувся до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».
Відповідно до статті 1 вказаного Закону, державний нагляд (контроль) - це діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.
Частиною 4 статті 2 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» передбачено, що заходи контролю здійснюються зокрема органами державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами.
Відповідно до приписів Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 №96 (далі - Положення №96) Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов'язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.
Згідно з пунктом 7 Положення № 96, Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.
Відповідно до Положення про Управління Держпраці, затвердженого у новій редакції наказом Держпраці від 03.08.2018 № 84 (далі - Положення № 84), Управління Держпраці у Черкаській області є територіальним органом Державної служби України з питань праці та відповідно їй підпорядковується.
Згідно з підпунктом 5 пункту 4 Положення № 84 Управління Держпраці у Черкаській області відповідно до покладених на нього завдань здійснює державний нагляд (контроль) за дотриманням законодавства про працю юридичними особами, у тому числі, їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами, та фізичними особами, які використовують найману працю.
Згідно частини 1 статті 259 Кодексу законів про працю України державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затверджений постановою Кабінету Міністрів України №295 від 26.04.2017 визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю (далі - об'єкт відвідування).
Так, згідно п. 2 Порядку №295, державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці, зокрема, виконавчих органів міських рад міст обласного значення та сільських, селищних, міських рад об'єднаних територіальних громад (з питань своєчасної та у повному обсязі оплати праці, додержання мінімальних гарантій в оплаті праці, оформлення трудових відносин) (далі - виконавчі органи рад).
Питання проведення інспекційних відвідувань та організація невиїзних інспектувань регламентуються пунктом 5 Порядку №295, підпунктом 3 якого встановлено, що інспекційне відвідування проводиться за рішенням керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин, прийнятим за результатами аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством, та джерел, зазначених у підпунктах 1, 2, 47 цього пункту.
Відповідно до ст. 21 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін. Працівник має право реалізувати свої здібності до продуктивної і творчої праці шляхом укладення трудового договору на одному або одночасно на декількох підприємствах, в установах, організаціях, якщо інше не передбачене законодавством, колективним договором або угодою сторін. Особливою формою трудового договору є контракт, в якому строк його дії, права, обов'язки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення і організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін. Сфера застосування контракту визначається законами України.
Механізм накладення на суб'єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, передбачених частиною другою статті 265 Кодексу законів про працю України та частинами другою - сьомою статті 53 Закону України "Про зайнятість населення" визначає Порядок накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 № 509 (далі - Порядок № 509).
Відповідно до пункту 2 Порядку № 509 штрафи накладаються Головою Держпраці, його заступниками, начальниками управлінь і відділів Держпраці та їх заступниками (з питань, що належать до їх компетенції), начальниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками. Штрафи можуть бути накладені на підставі: рішення суду про оформлення трудових відносин із працівником, який виконував роботу без укладення трудового договору, та встановлення періоду такої роботи чи роботи на умовах неповного робочого часу в разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, в установі, організації; акта про виявлення під час перевірки суб'єкта господарювання або роботодавця ознак порушення законодавства про працю та/або зайнятість населення, складеного посадовою особою Держпраці чи її територіального органу, виконавчого органу міської ради міста обласного значення та сільської, селищної, міської ради об'єднаної територіальної громади; акта документальної виїзної перевірки ДФС, її територіального органу, в ході якої виявлені порушення законодавства про працю.
Суд зауважує, що вказаним пунктом передбачено можливість накладення штрафу на підставі акту про порушення виявлене під час перевірки, а не під час інспекційного відвідування. Так, за приписами Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю та Порядку здійснення державного нагляду за додержанням законодавства про працю, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 р. № 295, інспекційне відвідування є формою державного контролю за додержанням законодавства про працю, а перевірка формою державного нагляду.
В ході розгляду справи відповідачем надано відзив на позовну заяву, що ним проведено саме інспекційне відвідування, за наслідком складено акт інспекційного відвідування, форма якого затверджена Наказом Міністерства соціальної політики України № 1338 від 18.08.2017 року.
Стосовно суті викладених у акті порушень, суд зазначає, що аналіз змісту статті 265 КЗпП України та положень Порядку № 509, дозволяє дійти висновку про можливість накладення штрафу на суб'єкта господарювання саме за фактичний допуск працівника до виконання службових обов'язків без укладення трудового договору та лише за умови встановлення факту вчинення порушення вимог частини третьої статті 24 КЗпП України.
Крім того, суд звертає увагу на наступне.
З матеріалів справи а саме: копій цивільно-правових договорів укладених директором ТОВ АФ "Ліга" (в якості Замовника) із фізичними особами (Виконавцями) судом встановлено:
- 01.07.2019р. ОСОБА_6 , в якості виконавця взяв на себе зобов'язання виконати роботи по газації приміщень в строк з 01.07.2018р. по 31.07.2018р.;
- 02.07.2019р. ОСОБА_22 , в якості виконавця взяв на себе зобов'язання виконати ремонтні роботи в строк з 02.07.2018р. по 31.07.2018р.;
- 01.07.2019р. ОСОБА_25 , в якості виконавця взяла на себе зобов'язання надати послуги в годівлі та утриманні ВРХ в строк з 01.07.2018р. по 31.07.2018р.;
- 01.07.2019р. ОСОБА_8 , в якості виконавця взяв на себе зобов'язання по охороні приміщень і великої рогатої худоби; прийняття телят в нічний час в строк з 01.07.2018р. по 31.07.2018р.;
- 01.07.2019р. ОСОБА_30 , в якості виконавця взяв на себе зобов'язання по охороні токового господарства в строк з 01.07.2018р. по 31.07.2018р.;
- 01.07.2019р. ОСОБА_27 , в якості виконавця взяла на себе зобов'язання по годівлі та утриманні ВРХ в строк з 01.07.2018р. по 31.07.2018р.;
- 01.07.2019р. ОСОБА_5 , в якості виконавця взяв на себе зобов'язання з надання послуг погрузчика в строк з 01.07.2018р. по 31.07.2018р.;
- 01.07.2019р. ОСОБА_14 , в якості виконавця взяв на себе зобов'язання по наданню послуг слюсара по ремонту в строк з 01.07.2018р. по 31.07.2018р.;
- 01.07.2019р. ОСОБА_28 , в якості виконавця взяла на себе зобов'язання з годівлі та утримання ВРХ в строк з 01.07.2018р. по 31.07.2018р.;
- 01.07.2019р. ОСОБА_2 , в якості виконавця взяв на себе зобов'язання з погрузки кормів в строк з 01.07.2018р. по 31.07.2018р.;
- 01.07.2019р. ОСОБА_7 , в якості виконавця взяв на себе зобов'язання по косінню кормів в строк з 01.07.2018р. по 31.07.2018р.;
- 05.07.2019р. ОСОБА_17 , в якості виконавця взяв на себе зобов'язання по перевезенню гербіцидів до оприскувача, насіння та міндобрив в поле, зерна від комбайна в строк з 05.07.2018р. по 31.07.2018р.;
- 01.07.2019р. ОСОБА_32 , в якості виконавця взяв на себе зобов'язання по перевезенню молока з корівника в молокоблок, перевезення дробілки зі складу в корівник в строк з 01.07.2018р. по 31.07.2018р.;
- 01.07.2019р. ОСОБА_15 , в якості виконавця взяв на себе зобов'язання по наданню послуг слюсара по ремонту в строк з 01.07.2018р. по 31.07.2018р.;
- 01.07.2019р. ОСОБА_31 , в якості виконавця взяла на себе зобов'язання по годівлі та утриманню ВРХ в строк з 01.07.2018р. по 31.07.2018р.;
- 02.07.2019р. ОСОБА_21 , в якості виконавця взяв на себе зобов'язання з надання послуг ремонтних робіт в строк з 02.07.2018р. по 31.07.2018р.;
- 01.07.2019р. ОСОБА_12 , в якості виконавця взяв на себе зобов'язання по видаленню гною з приміщень в строк з 01.07.2018р. по 31.07.2018р.;
- 01.07.2019р. ОСОБА_26 , в якості виконавця взяв на себе зобов'язання по обслуговуванню і ремонту обладнання для водопостачання в строк з 01.07.2018р. по 31.07.2018р.;
- 02.07.2019р. ОСОБА_23 , в якості виконавця взяв на себе зобов'язання з ремонтних робіт в строк з 02.07.2018р. по 31.07.2018р.;
- 01.07.2019р. ОСОБА_16 , в якості виконавця взяв на себе зобов'язання з надання послуг слюсара по ремонту у строк з 01.07.2018р. по 31.07.2018р.;
- 04.07.2019р. ОСОБА_19 , в якості виконавця взяв на себе зобов'язання по перевезенню насіння в поле, обідів та вечерь, зерна на току в строк з 04.07.2018р. по 31.07.2018р.;
- 01.07.2019р. ОСОБА_9 , в якості виконавця взяв на себе зобов'язання по охороні приміщень і великої рогатої худоби в строк з 01.07.2018р. по 31.07.2018р.;
- 02.07.2019р. ОСОБА_20 , в якості виконавця взяв на себе зобов'язання надання послуг ремонтних робіт в строк з 02.07.2018р. по 31.07.2018р.;
- 01.07.2019р. ОСОБА_29 , в якості виконавця взяв на себе зобов'язання по охороні токового господарства в строк з 01.07.2018р. по 31.07.2018р.;
- 02.07.2019р. ОСОБА_24 , в якості виконавця взяв на себе зобов'язання по здійсненню ремонтних робіт в строк з 02.07.2018р. по 31.07.2018р.;
- 01.07.2019р. ОСОБА_10 , в якості виконавця взяв на себе зобов'язання по видаленню гною з приміщень в строк з 01.07.2018р. по 31.07.2018р.;
- 01.07.2019р. ОСОБА_4 , в якості виконавця взяв на себе зобов'язання по доставці та роздачі кормів в строк з 01.07.2018р. по 31.07.2018р.;
- 01.07.2019р. ОСОБА_13 , в якості виконавця взяв на себе зобов'язання з надання послуг слюсара по ремонту в строк з 01.07.2018р. по 31.07.2018р.;
- 01.07.2019р. ОСОБА_3 , в якості виконавця взяв на себе зобов'язання з надання послуг погрузчика в строк з 01.07.2018р. по 31.07.2018р.;
- 02.07.2019р. ОСОБА_18 , в якості виконавця взяв на себе зобов'язання з перевезення гербіцидів до оприскувача, насіння в поле, зерна від комбайна в строк з 02.07.2018р. по 23.07.2018р.
Згідно заяв, що містяться в матеріалах справи (ас. 75-169), поданих переважною більшістю осіб, щодо яких відповідачем зроблено висновок про їх трудові відносини з позивачем, такі особи вказали, що в трудових відносинах з позивачем не перебували, а лише надавали послуги, за що отримали відповідну винагороду, про що були складені та підписані відповідні акти приймання-передачі.
Відповідно до ч.1 ст.21 КЗпП України трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.
Згідно з ч.3 ст.24 КЗпП України, працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ч.1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частиною 1 ст.627 ЦК України передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно зі ст.628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором (ч.1 ст.901 ЦК України).
Таким чином, за трудовим договором працівника приймають на роботу (посаду), включену до штату підприємства, для виконання не індивідуально-визначеної роботи, а трудових функцій в діяльності підприємства за конкретною кваліфікацією, професією, посадою. Працівникові гарантується заробітна плата, встановлені трудовим законодавством гарантії, пільги, компенсації тощо. Після закінчення виконання визначеного завдання трудова діяльність не припиняється. Предметом трудового договору є власне праця працівника в процесі виробництва, тоді як предметом цивільно-правового договору є виконання його стороною певного визначеного обсягу робіт.
За цивільно-правовим договором оплачується не процес праці, а її результати, які визначаються після закінчення роботи і оформляються актами передачі виконаних робіт (наданих послуг), на підставі яких провадиться їх оплата. Цивільно-правовим договором може бути передбачено попередню або поетапну оплату. У трудовій книжці запис про виконання роботи за цивільно-правовим договором не робиться.
Наведений висновок щодо застосування вказаних норм права викладений у постанові Верховного Суду від 29.08.2018 року у справі № 587/1714/17.
Згідно висновку, викладеному Верховним Судом в постанові від 26.09.2018р. у справі № 822/723/17, основною ознакою, що відрізняє цивільні відносини від трудових, є те, що трудовим законодавством регулюється процес організації трудової діяльності. За цивільно-правовим договором процес організації трудової діяльності залишається за його межами, метою договору є отримання певного матеріального результату. Виконавець, який працює за цивільно-правовим договором, на відміну від працівника, який виконує роботу відповідно до трудового договору, не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, хоча і може бути з ними ознайомлений, він сам організовує свою роботу і виконує її на власний ризик, працівник не зараховується до штату установи (організації), не вноситься запис до трудової книжки та не видається розпорядчий документ про прийом його на роботу на певну посаду. Отже, трудовий договір - це угода щодо здійснення і забезпечення трудової функції. За трудовим договором працівник зобов'язаний виконувати роботу з визначеної однієї або кількох професій, спеціальностей, посади відповідної кваліфікації, виконувати визначену трудову функцію в діяльності підприємства. Після закінчення виконання визначеного завдання трудова діяльність не припиняється. Предметом трудового договору є власне праця працівника в процесі виробництва, тоді як предметом договору цивільно-правового характеру є виконання його стороною певного визначеного обсягу робіт».
З наданих позивачем договорів вбачається, що виконавці виконують роботу на свій ризик, самостійно організовують виконання роботи, не підлягають під дію правил внутрішнього трудового розпорядку, не мають права на одержання допомоги із соціального страхування, не сплачують внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням. За результатами виконаних робіт сторонами підписано акти прийняття-передачі виконаних робіт.
Крім того, представником позивача зазначено, що приймання таких працівників в штат позивач не планував.
При цьому, за цивільно-правовим договором, укладеним між власником і громадянином, останній зобов'язується за винагороду виконувати для підприємства (підприємця) індивідуально визначену роботу.
Основною ознакою, що відрізняє трудовий договір від цивільно-правового, є те, що трудовим договором регулюється процес трудової діяльності, її організація, а за цивільно-правовим договором процес організації трудової діяльності залишається за його межами, оскільки метою договору є отримання певного матеріального результату. Виконавець за цивільно-правовим договором на відміну від працівника за трудовим договором не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, він сам організовує свою роботу і виконує її на власний ризик.
Ще одна відмінність між цивільно-правовим та трудовим договорами полягає в тому, що відповідальність працівника за трудовим договором регулюється лише імперативними нормами Кодексу законів про працю України та інших актів трудового законодавства і не може змінюватися сторонами трудового договору, а відповідальність у цивільно-правових відносинах визначається сторонами у договорі або чинним законодавством України, зокрема нормами Цивільного кодексу України.
За трудовим договором працівникові гарантується заробітна плата, встановлені трудовим законодавством гарантії, пільги, компенсації тощо.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 03.12.2018 року у справі №200/9385/16 та від 28.02.2019 року у справі №824/766/16-а.
Так, з аналізу актів про прийняття-передачі виконання робіт (копії містяться в матеріалах справи) судом встановлено, що виконавці виконали, а замовник прийняв роботи у відповідності до предмету робіт визначених цивільно-правовими договорами.
Суд зазначає, що строк на який укладені цивільно-правові договори, не перевищує одного місяця, а відносини між позивачем та виконавцями не передбачають встановленого графіку роботи, а деякі з них укладено строком менше, ніж один місяць.
Щодо посилання представника відповідача, на не належність актів приймання-передачі, як доказу правової позиції позивача, які на його думку не свідчать про фіксацію фактів виконання робіт, за відсутності зазначеного конкретного обсягу виконаних робіт, що вказує на оплату не результату виконаної роботи а процесу трудової діяльності, суд зазначає наступне.
Відповідно до пояснень наданих представником позивача в ході розгляду справи по суті, виконавці за вказаними цивільно-правовими договорами надавали різні послуги позивачеві, у зв'язку із виникненням необхідності в допомозі під час збирання урожаю, строк якого є разовим і короткочасним. Таким чином, враховуючи короткочасність необхідності в наданні послуг, які надавалися особами, вказаними вище, у позивача були відсутні підстави та потреба у таких особах в штаті підприємства.
Як встановлено судом під час розгляду справи, послуги, що надавалися вищевказаними особами носили характер разових, з огляду на необхідність.
Суд бере до уваги вказані посилання представника позивача за наслідками дослідження предмету цивільно-правових договорів з огляду на специфіку виконуваних виконавцями робіт та їх сезонність. Крім того, суд вважає за доцільне зазначити, що уповноваженими особами під час інспектування, пояснення щодо предмету та встановлення характеру виконуваних робіт у виконавців відібрано не було.
Відповідачем також зазначено що роботи здійснювані виконавцями відповідають трудовим обов'язкам за переліком професій передбачених Національним класифікатором України "Класифікатор професій ДК 003:2010".
З даного приводу суд зазначає, що виконання робіт виконавцями, що підпадають під визначення професії передбачених Національним класифікатором України "Класифікатор професій ДК 003:2010" саме по собі не може слугувати єдиною підставою для укладення трудових відносин.
Крім того, суд вважає за доцільне зазначити, що у відповідності до акту прийняття-передачі виконання робіт, ОСОБА_19 , в якості виконавця взяв виконав та передав роботи з перевезення насіння в поле в період з 04.07.2018р. по 31.07.2018р. Обсяг робіт склав 105 годин.
Представник відповідача вказала про наявність відмітки обліку відпрацьованого ОСОБА_19 робочого часу що суперечить природі цивільно-правового договору та є характерною ознакою трудових відносин.
З даного приводу суд зауважує, що відмітка про обсяг відпрацьованого часу може слугувати в якості підтвердження обліку робочого часу при наявності оформлених, у порядку визначеному законом, трудових відносин. В контексті ж цивільно-трудових відносин, дана відмітка слугує в якості визначеного обсягу робіт (послуг), в зв'язку з чим вказане посилання судом не береться до уваги.
З приводу посилань представника відповідача щодо залежності робіт виконавців від режиму роботи замовника та неможливості виконавцями на власний розсуд організувати свою роботу, що не властиво для цивільних правовідносин, суд зазначає наступне.
З аналізу характеру робіт, та умов визначених цивільно-правовими договорами, судом вбачається, що між замовником та виконавцями не передбачено встановленого графіку роботи. Договори також не містять вимог щодо необхідності проведення виконавцями робіт у робочий час ТОВ АФ "Ліга". Крім того, суд зауважує, що вказане посилання представника відповідача не містить підгрунття з огляду на відсутність у матеріалах справи належних та допустимих доказів на його підтвердження.
Таким чином, укладені між позивачем та фізичними особами договори мають ознаки договорів цивільно-правового характеру. Відповідно, їх укладення та допуск до виконання робіт не потребує повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Щодо долученого представником відповідача до матеріалів справи листа ГУ ПФУ у Черкаській області від 20.09.2019р. №82849/06-08 (клопотання подано до суду 23.09.2019р.) із зазначенням поважності причин неподання вказаного доказу під час підготовчого провадження, суд зазначає наступне.
Відповідно до чч. 4,8 ст. 79 КАС України, якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк. Учасник справи також повинен надати докази, які підтверджують, що він здійснив усі залежні від нього дії, спрямовані на отримання відповідного доказу.
Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, що їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.
Як вбачається з матеріалів справи, інформація вказана у листі органом Пенсійного фонду надана за запитом Управління Держпраці у Черкаській області від 17.09.2019р. №06-13/3079. Тобто запит відповідача подано вже після початку судового розгляду справи по суті, з огляду на що судом зазначена причина неподання вказаного доказу під час підготовчого провадження не може слугувати об'єктивною причиною в розумінні КАС України в зв'язку з чим судом, у відповідності до вимог ч.8 ст. 79 КАС України, вказаний доказ судом не приймається та юридичній оцінці не підлягає.
На підставі зазначеного, з огляду на зроблений судом висновок про відповідність відносин, що стали предметом дослідження в даній справі ознакам цивільно-правових, суд доходить висновку про безпідставність тверджень викладених в акті перевірки щодо неоформлення позивачем трудових відносин з працівниками.
З огляду на винесення відповідачем оскаржуваної постанови на підставі встановлених Актом інспекційного відвідування порушень трудового законодавства, щодо яких судом надано вказану правову оцінку, суд доходить висновку про доцільність визнання її протиправною та вважає необхідним її скасувати.
Згідно з ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України (далі-КАС України), кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З огляду на викладене, суд доходить висновку, що відповідачем не доведено правомірність винесеної постанови, в зв'язку з чим позовні вимоги підлягають до задоволення.
Керуючись ст. 2, 5, 6, 14, 77, 241-246, 255, 263, 295, КАС України суд, -
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправною та скасувати постанову Управління Держпраці у Черкаській області від 02.05.2019р. № ЧК-287/15/АВ/П/ПТ/ТД-ФС-192 про накладення на товариство з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Ліга" штрафу за порушення законодавства про працю.
Копію рішення направити учасникам справи.
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України через суд першої інстанції до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи з урахуванням підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя М.А. Білоноженко
Повний текст рішення складено 07.10.2019р.