про залишення позовної заяви без руху
08 жовтня 2019 року Справа № 915/2075/19
м.Миколаїв
Господарський суд Миколаївської області у складі судді Семенчук Н.О., розглянувши матеріали
за позовом: Приватного акціонерного товариства «Концерн Стирол», 84610, Донецька область, м.Горловка, вул.Горлівської дивізії, 10; адреса для листування: 18001, м.Черкаси, а/с 183
до відповідача: Державного підприємства науково - виробничого комплексу газотурбобудування «Зоря» - «Машпроект», 54018, м.Миколаїв, проспект Богоявленський, буд.42А
про: стягнення 8 276 040,00 грн.,
03.10.2019 Приватне акціонерне товариство «Концерн Стирол» звернулось до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою №1127/09-19 30.09.2019 про стягнення з Державного підприємства науково - виробничого комплексу газотурбобудування «Зоря» - «Машпроект» суму авансового платежу за Договором №1304 від 24.06.2010 в розмірі 8 276 040,00 грн.
Як на підставу позовних вимог позивач посилається на те, що між позивачем та відповідачем було укладено Договір №1304 від 24.06.2010, відповідно до якого підрядник зобов'язався виконати капітальні ремонтні роботи двигуна ДГ80Л. Позивач на виконання умов Договору перерахував на рахунок відповідача авансовий платіж у розмірі 8 276 040,00 грн. Вказує, що після проведення повної дефекації двигуна відповідач повідомив про те, що ним було виявлено додаткові пошкодження компресорної частини, у зв'язку з чим відповідач збільшив ціну капітального ремонту двигуна ДГ80Л на 5 245 776,00 грн. На виконання п.2.2 Договору між сторонами проводились переговори, за результатом яких між ними так і не було досягнуто взаємної згоди щодо укладення відповідної Додаткової угоди. Вказує, що враховуючи вимоги п.2.2 Договору, щодо його розірвання після недосягнення взаємної згоди протягом 10-ти днів з моменту надання замовнику відомостей стосовно проведеної дефекації та калькуляції вартості робіт, позивачем було направлено відповідачу лист - вимогу щодо повернення авансового платежу. Однак, вимога не була задоволена відповідачем, що стало підставою для звернення позивача до суду з позовом.
Разом з позовною заявою позивач подав клопотання про відстрочення сплати судового збору, в якому просить відстрочити сплату судового збору у справі, у відповідності до вимог частини 1 статті 8 Закону України "Про судовий збір", посилаючись на те, що Приватне акціонерне товариство «Концерн Стирол» немає спроможності здійснювати господарську діяльність та отримувати прибуток, а отже виконувати будь-які поточні зобов'язання, в тому числі із сплати судового збору при зверненні до суду. Вказує, що підприємство опинилось у дуже скрутному становищі, який не дозволяє позивачу самостійно реалізувати власне право на судовий захист.
Розглянувши позовну заяву з доданими до неї документами, господарський суд дійшов до висновку що позовна заява підлягає залишенню без руху з наступних підстав.
Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 164 Господарського процесуального кодексу України, до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Статтею 7 Закону України "Про державний бюджет України на 2019 рік" встановлено, що прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб з 1 січня 2019 року складає 1 921 грн. 00 коп.
Згідно до пункту 1 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру сплачується 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Як вбачається з прохальної частини позовної заяви, позивачем заявлено вимогу майнового характеру, а саме: стягнення грошових коштів у загальному розмірі 8 276 040,00 грн., отже, при зверненні з даним позовом, останній мав сплатити судовий збір у розмірі 124 140,60 грн.
Стаття 8 Закону України "Про судовий збір" містить вичерпний перелік осіб, яким Законом надано право на отримання відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати.
Так, частиною 1 статті 8 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Тобто, статтею 8 Закону України "Про судовий збір" чітко визначені умови та суб'єктний склад осіб, за наявності яких суд може своєю ухвалою за клопотанням сторони відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.
Отже, виходячи зі змісту вищевказаної статті Закону, право на надання відстрочки для сплати судового збору для юридичних осіб взагалі відсутнє. Відповідно, судовий збір повинен бути сплачений позивачем в установленому законом порядку та розмірі.
Враховуючи викладене, суд не вбачає підстав для відстрочення сплати судового збору до прийняття рішення, в той же час відсутність сплати судового збору надає суду достатньо правових підстав для залишення позовної заяви без руху.
Відтак, враховуючи відсутність сплати судового збору, суд дійшов висновку про невідповідність позовної заяви вимогам пункту 2 частини 1 статті 164 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху; в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
З огляду на викладене суд залишає позовну заяву без руху в порядку та на підставах, передбачених ст. 174 Господарського процесуального кодексу України.
Відтак, виявлені недоліки можуть бути усунені позивачем шляхом подання до суду відповідних документів, які підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку та розмірі.
Керуючись статтями 164, 174, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. У задоволенні клопотання Приватного акціонерного товариства «Концерн Стирол» про відстрочення сплати судового збору - відмовити.
2. Позовну заяву №1127/09-19 30.09.2019 Приватного акціонерного товариства «Концерн Стирол» - залишити без руху.
3. Приватному акціонерному товариству «Концерн Стирол» усунути встановлені при поданні позовної заяви недоліки в строк який не перевищує 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
4. Роз'яснити Приватному акціонерному товариству «Концерн Стирол», що при невиконанні вимог даної ухвали, позовна заява вважається неподаною та повертається заявнику.
Додаток:
- акт відділу документального забезпечення господарського суду Миколаївської
області від 03.10.2019- на 1-му аркуші (для позивача)
Ухвала суду, у відповідності до ч.2 ст.235 Господарського процесуального кодексу України, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Н.О. Семенчук