про закриття провадження у справі
08 жовтня 2019 року Справа № 915/1698/19
м. Миколаїв
Господарський суд Миколаївської області,
головуючий суддя Давченко Т.М.
за участю секретаря судового засідання Говоріної А.Е.
без участі представника заявника, який не з?явився в засідання;
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 915/1698/19
за заявою товариства з обмеженою відповідальністю "Приват-Житло-Юг",
вул. Адмірала Макарова, 40/3, м. Миколаїв, 54030;
в особі голови ліквідаційної комісії Тихоши Дмитра Сергійовича,
пр. святих Кирила і Мефодія, 19, м. Херсон, 73020;
про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю "Приват-Житло-Юг" в порядку ст. 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"
Товариство з обмеженою відповідальністю (ТОВ) "Приват-Житло-Юг" в особі голови ліквідаційної комісії Тихоши Дмитра Сергійовича звернулося до Господарського суду Миколаївської області з заявою від 08.07.2019 про порушення провадження у справі про банкрутство ТОВ "Приват-Житло-Юг" за ознаками ст. 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон).
Заяву мотивовано тим, що, за результатами аналізу фінансово-господарської діяльності заявника у нього не виявлено майнових активів, зокрема, рухомого, нерухомого майна, корпоративних прав, дебіторської заборгованості, цінних паперів та грошових коштів, достатніх для погашення наявної кредиторської заборгованості в сумі 143417328 грн. 88 коп.
Ухвалою від 01.08.2019 відкрито провадження в даній справі та призначено її до розгляду для вирішення питання щодо можливості визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури на 13.08.2019.
В засіданні, яке відбулося 13.08.2019, оголошено перерву до 17.09.2019, проте в зазначену дату засідання не відбулося у зв?язку з перебуванням головуючого в даній справі судді у відпустці.
Ухвалою від 26.09.2019 призначено в даній справі судове засідання на 08.10.2019.
Від заявника (боржника), належним чином повідомленого про час та місце проведення засідання, представник не з?явився.
Дослідивши матеріали справи щодо наявності підстав для визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури, суд приходить до такого.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону, провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом (ГПК) України, іншими законодавчими актами України.
Статтею 1 Закону передбачено, що банкрутство ? визнана господарським судом неспроможність боржника відновити свою платоспроможність за допомогою процедур санації та мирової угоди і погасити встановлені у порядку, визначеному цим Законом, грошові вимоги кредиторів не інакше як через застосування ліквідаційної процедури.
Неплатоспроможність - це неспроможність боржника виконати після настання встановленого строку грошові зобов?язання перед кредиторами не інакше, як через відновлення його платоспроможності.
Ліквідацією, в розумінні Закону, є припинення суб?єкта підприємницької діяльності, визнаного господарським судом банкрутом, з метою здійснення заходів щодо задоволення в порядку цього Закону вимог кредиторів шляхом продажу його майна.
Статтею 95 Закону визначено, що якщо вартості майна боржника-юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, така юридична особа ліквідується в порядку, передбаченому цим Законом. У разі виявлення зазначених обставин ліквідатор (ліквідаційна комісія) зобов?язаний звернутися до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство такої юридичної особи. Обов?язковою умовою звернення до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство є дотримання боржником порядку ліквідації юридичної особи відповідно до законодавства України. За результатами розгляду заяви про порушення справи про банкрутство юридичної особи, майна якої недостатньо для задоволення вимог кредиторів, господарський суд визнає боржника, який ліквідується, банкрутом, відкриває ліквідаційну процедуру, призначає ліквідатора в порядку, встановленому цим Законом для призначення розпорядника майна. Обов?язки ліквідатора можуть бути покладені на голову ліквідаційної комісії (ліквідатора) незалежно від наявності у нього статусу арбітражного керуючого. Вирішення питання щодо визнання боржника банкрутом здійснюється в судовому засіданні, що проводиться не пізніше чотирнадцяти днів після відкриття провадження (проваджень) у справі в загальному порядку, визначеному цим Законом.
За змістом наведених норм Закону про банкрутство особлива процедура банкрутства боржника, що ліквідується власником, що передбачена статтею 95 Закону про банкрутство, випливає з процедури добровільної ліквідації юридичної особи, тобто ліквідації юридичної особи за рішенням її учасників (власників) або органу, уповноваженого на це установчими документами.
Так, необхідною передумовою для звернення із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство боржника в порядку, передбаченому ст. 95 Закону, є дотримання вимог цивільного та господарського законодавства щодо добровільної ліквідації юридичної особи. Така правова позиція викладена і в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.07.2019 у справі № 922/2870/18.
Процедура добровільної ліквідації юридичної особи передбачена статтями 105, 110, 111 ЦК України, які містять положення про ліквідацію юридичної особи (суб?єкта господарювання).
Так, юридична особа ліквідується, зокрема, за рішенням її учасників, або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, в тому числі у зв?язку із закінченням строку, на який було створено юридичну особу, досягнення мети, для якої її створено, а також в інших випадках, передбаченими установчими документами; якщо вартість майна юридичної особи є недостатньою для задоволення вимог кредиторів, юридична особа ліквідується в порядку, встановленому законом про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом. (п. 1 ч. 1, ч. 3 ст. 110 ЦК України).
Порядок ліквідації юридичної особи визначений нормами ст. 111 ЦК України та передбачає вчинення ліквідаційною комісією (ліквідатором) в добровільній (досудовій) процедурі ліквідації юридичної особи сукупності дій та заходів, передбачених цією статтею, з наданням доказів їх проведення.
Лише дотримання визначених ст. 111 ЦК України вимог та вчинення сукупності визначених нормами цієї статті дій із доданням доказів їх проведення є підставою для звернення ліквідатора із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство за особливою процедурою, що порушується в порядку норм ст. 95 Закону про банкрутство. При цьому, необхідною та обов?язковою передумовою порушення провадження у справі про банкрутство в порядку ст. 95 Закону є надання належних доказів на підтвердження наявності всіх передумов для порушення провадження згідно із цією статтею саме на момент звернення боржника із відповідною заявою (аналогічна позиція викладена в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.04.2018 у справі № 904/8185/17 та від 23.01.2019 у справі № 908/608/18).
У свою чергу, встановлення судом обставин недотримання необхідних передумов звернення із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство боржника у порядку ст. 95 Закону може бути підставою для припинення порушеного провадження (висновок про застосування норм права, викладений у постановах Верховного Суду від 18.04.2018 у справі № 922/2362/17, від 19.06.2019 у справі 912/1298/18, від 25.07.2019 у справі № 904/4503/18).
У відповідності до п. 36.7 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 28.03.2013 № 01-06/606/2013 "Про Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції Закону України від 22.12.2011 № 4212-VI)" (зі змінами) (далі ? Інфолист), як передумову звернення до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство боржника, що ліквідується власником, визначено дотримання боржником порядку ліквідації юридичної особи відповідно до цивільного та господарського законодавства (стаття 95 Закону).
Порушення провадження у справі про банкрутство боржника, що ліквідується власником, здійснюються у підготовчому засіданні суду за результатами перевірки судом дотримання заявником порядку ліквідації юридичної особи відповідно до цивільного та господарського законодавства та вимог частини четвертої статті 11 Закону щодо наявності майна, достатнього для покриття судових витрат.
Вирішення питання щодо визнання банкрутом такого боржника та призначення ліквідатора повинно здійснюватися в судовому засіданні, що проводиться не пізніше чотирнадцяти днів після порушення провадження у справі, в якому судом перевіряється поданий ліквідаційний баланс боржника та з?ясовується факт недостатності вартості майна боржника для задоволення вимог кредиторів. Ліквідатором боржника, що ліквідується власником, може бути голова ліквідаційної комісії або арбітражний керуючий, який призначається в порядку, встановленому Законом для призначення розпорядника майна, тобто кандидатура арбітражного керуючого на призначення ліквідатором визначається судом за допомогою автоматизованої системи з відбору кандидатів на призначення арбітражного керуючого у справах про банкрутство (ч. 2 ст. 95 Закону).
Отже, після відкриття провадження у справі та при вирішенні питання щодо визнання боржника банкрутом суд зобов?язаний перевірити існування сукупності обставин, передбачених указаними вище приписами законодавства, зокрема, поданий ліквідаційний баланс боржника, та з?ясувати факт недостатності вартості майна боржника для задоволення вимог кредиторів.
Судом встановлено, що учасниками ТОВ "Приват-Житло-Юг", згідно п. 1.2 статуту товариства в редакції протоколу загальних зборів учасників товариства від 26.09.2011 № 26/09-11, є ТОВ "Надія-Миколаїв", ТОВ "АРАЛІ" та громадянка ОСОБА_1
Товариство з 29.09.2015 перебуває в стані ліквідації за рішенням загальних зборів учасників ТОВ "Приват-Житло-Юг", оформленим протоколом від 29.09.2015 (а.с. 91-92); іншим рішенням, оформленим тим же протоколом, призначено ліквідатором боржника ОСОБА_2 з наданням їй всіх необхідних повноважень щодо управління справами товариства, та встановлено для пред?явлення вимог кредиторів двомісячний строк з моменту публікації повідомлення про припинення товариства.
Про перебування боржника в стані ліквідації 02.10.2015 внесені відомості о Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Рішенням загальних зборів учасників товариства, оформленим протоколом від 28.12.2015 № 2 (а.с. 101-102), затверджено проміжний ліквідаційний баланс боржника, а рішенням загальних зборів учасників товариства, оформленим протоколом від тієї ж дати за № 3 (а.с. 106-107), вирішено звернутися до Господарського суду Миколаївської області з заявою про порушення справи про банкрутство боржника та призначення ліквідатором останнього ОСОБА_2 , яка виконувала повноваження ліквідатора у процедурі ліквідації товариства за рішенням власника.
У подальшому іншим рішенням загальних зборів учасників товариства, оформленим протоколом від 09.02.2016 (а.с. 162-163), учасники боржника звільнили ліквідатора ОСОБА_2 та обрали ліквідатором боржника ОСОБА_3 .; крім того, у зв?язку з необхідністю додаткового з?ясування обставин щодо наявності у товариства рухомого, нерухомого майна або інших активів, учасники товариства відмінили своє рішення про звернення до суду з заявою про порушення справи про банкрутство ТОВ "Приват-Житло-Юг" та вирішили здійснювати ліквідацію товариства у порядку, визначеному законодавством.
Вже 17.02.2016 (через 8 днів після прийняття попереднього рішення), заслухавши доповідь новообраного ліквідатора ОСОБА_3, загальні збори учасників товариства знову прийняли рішення, оформлене протоколом від 17.02.2016 (а.с. 112-113), про звернення до Господарського суду Миколаївської області з заявою про порушення справи про банкрутство ТОВ "Приват-Житло-Юг" та призначення ліквідатором останнього ОСОБА_3 , який виконував повноваження ліквідатора у процедурі ліквідації товариства за рішенням власника.
На виконання зазначеного рішення боржником 24.02.2016 подано до Господарського суду Миколаївської області заяву про порушення справи про банкрутство ТОВ "Приват-Житло-Юг", і ухвалою від 10.03.2016 порушено провадження у справі № 915/179/16 про банкрутство ТОВ "Приват-Житло-Юг" за ознаками ст. 95 Закону.
Постановою від 15.02.2016 у справі № 915/179/16, зокрема, визнано товариство банкрутом та відкрито щодо нього ліквідаційну процедуру, проте у подальшому зазначену постанову скасовано постановою Одеського апеляційного господарського суду від 06.07.2016, а провадження у справі № 915/179/16 припинено.
У подальшому рішеннями загальних зборів учасників товариства, оформленими протоколами від 13.06.2019 №№ 7-8 (а.с. 156-159), вирішено звільнити ОСОБА_3 від виконання обов?язків ліквідатора товариства та призначити (обрати) нового голову ліквідаційної комісії (ліквідатора) ? Тихошу Д.С., про що внести відомості до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань; знову звернутися до Господарського суду Миколаївської області з заявою про порушення провадження у справі про банкрутство боржника.
Після прийняття зазначеного рішення головою ліквідаційної комісії Тихошею Д.С. подано до Господарського суду Миколаївської області заяву, що розглядається.
При перевірці згаданих вище та обумовлених викладеними вище приписами законодавства підстав для визнання боржника банкрутом, судом встановлено наступне.
Законодавством, чинним на момент прийняття засновниками боржника рішення про припинення товариства внаслідок ліквідації (29.09.2015), передбачалося наступне.
З дати внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців запису про рішення засновників (учасників) юридичної особи, суду або уповноваженого ними органу щодо ліквідації юридичної особи ліквідаційна комісія (ліквідатор) зобов?язана вжити всіх необхідних заходів щодо стягнення дебіторської заборгованості юридичної особи, що ліквідується, та письмово повідомити кожного з боржників про припинення юридичної особи в установлені цим Кодексом строки.
Ліквідаційна комісія (ліквідатор) заявляє вимоги та позови про стягнення заборгованості з боржників юридичної особи.
Ліквідаційна комісія (ліквідатор) зобов?язана повідомити учасників юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, про її участь в інших юридичних особах та/або надати відомості про створені нею господарські товариства, дочірні підприємства.
Під час проведення заходів щодо ліквідації юридичної особи до завершення строку пред?явлення вимог кредиторів ліквідаційна комісія (ліквідатор) закриває рахунки, відкриті у фінансових установах, крім рахунка, який використовується для розрахунків з кредиторами під час ліквідації юридичної особи.
Ліквідаційна комісія (ліквідатор) вживає заходів щодо інвентаризації майна юридичної особи, що припиняється, а також майна її філій та представництв, дочірніх підприємств, господарських товариств, а також майна, що підтверджує її корпоративні права в інших юридичних особах, виявляє та вживає заходів щодо повернення майна, яке перебуває у третіх осіб.
У випадках, установлених законом, ліквідаційна комісія (ліквідатор) забезпечує проведення незалежної оцінки майна юридичної особи, що припиняється.
Ліквідаційна комісія (ліквідатор) вживає заходів щодо закриття відокремлених підрозділів юридичної особи (філій, представництв) та відповідно до законодавства про працю здійснює звільнення працівників юридичної особи, що припиняється.
Ліцензії, документи дозвільного характеру та інші документи, а також печатки та штампи, які підлягають поверненню органам державної влади, органам місцевого самоврядування, повертаються їм ліквідаційною комісією (ліквідатором).
Для проведення перевірок та визначення наявності або відсутності заборгованості із сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових коштів до Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування ліквідаційна комісія (ліквідатор) забезпечує своєчасне надання органам доходів і зборів та Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування документів юридичної особи (її філій, представництв), у тому числі первинних документів, регістрів бухгалтерського та податкового обліку.
До моменту затвердження ліквідаційного балансу ліквідаційна комісія (ліквідатор) складає та подає органам доходів і зборів, Пенсійного фонду України та фондів соціального страхування звітність за останній звітний період.
Ліквідаційна комісія (ліквідатор) після закінчення строку для пред?явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний баланс, що включає відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується, перелік пред'явлених кредиторами вимог та результат їх розгляду.
Проміжний ліквідаційний баланс затверджується учасниками юридичної особи, судом або органом, що прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи.
Виплата грошових сум кредиторам юридичної особи, що ліквідується, у тому числі за податками, зборами, єдиним внеском на загальнообов?язкове державне соціальне страхування та іншими коштами, що належить сплатити до державного або місцевого бюджету, Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування, провадиться у порядку черговості, встановленому статтею 112 цього Кодексу.
У разі недостатності в юридичної особи, що ліквідується, коштів для задоволення вимог кредиторів ліквідаційна комісія (ліквідатор) організовує реалізацію майна юридичної особи.
До затвердження ліквідаційного балансу ліквідаційна комісія (ліквідатор) складає та подає органам доходів і зборів, Пенсійного фонду України та фондів соціального страхування звітність за останній звітний період.
Після завершення розрахунків з кредиторами ліквідаційна комісія (ліквідатор) складає ліквідаційний баланс, забезпечує його затвердження учасниками юридичної особи, судом або органом, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, та забезпечує подання органам доходів і зборів.
Майно юридичної особи, що залишилося після задоволення вимог кредиторів (у тому числі за податками, зборами, єдиним внеском на загальнообов?язкове державне соціальне страхування та іншими коштами, що належить сплатити до державного або місцевого бюджету, Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування), передається учасникам юридичної особи, якщо інше не встановлено установчими документами юридичної особи або законом.
Документи, що підлягають обов?язковому зберіганню, передаються в установленому законодавством порядку відповідним архівним установам.
Ліквідаційна комісія (ліквідатор) забезпечує подання державному реєстраторові документів, передбачених законом для проведення державної реєстрації припинення юридичної особи в установлений законом строк (ст. 111 ЦК України в редакції, актуальній на 29.09.2015).
При відкритті провадження в даній справі судом, з метою повного та всебічного дослідження обставин справи і вирішення питання щодо можливості визнання боржника банкрутом, зобов?язано голову ліквідаційної комісії боржника до подати суду документи, необхідні, зокрема, для перевірки дотримання боржником вимог ст. 111 ЦК України: аналіз фінансово-господарського стану боржника на предмет виявлення ознак неплатоспроможності підприємства та дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства, виконаний у відповідності до Методичних рекомендацій щодо виявлення ознак неплатоспроможності підприємства та ознак дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства, затверджених наказом Міністерства економіки України від 19.01.2006 № 14 (у редакції наказу Міністерства економіки України від 26.10.2010 № 1361( v1361665-10); актуальні відомості щодо інвентаризації та оцінки майна боржника; ймовірної ліквідаційної маси боржника.
Із змісту документів, поданих боржником при зверненні до суду та на виконання вимог ухвали суду про відкриття провадження у справі, випливає таке.
1. Щодо надання ліквідатором органам доходів і зборів та Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування документів юридичної особи, у тому числі первинних документів, регістрів бухгалтерського та податкового обліку та подання цим органам звітності за останній звітний період.
Голова ліквідаційної комісії Тихоша Д.С. у заяві від 16.07.2019 зазначає, що на виконання ч. 7 ст. 111 ЦК України ним направлено органам доходів і зборів, Пенсійного фонду України та фондів соціального страхування звітність за останній звітний період, повідомлення про прийняття засновниками рішення про припинення діяльності товариства та про необхідність проведення перевірки, а також направлено до податкового органу заяву про ліквідацію платників податків форми № 8-ОПП.
На підтвердження цих доводів до заяви додано повідомлення про прийняття засновниками рішення про припинення діяльності товариства та про необхідність проведення перевірки (а.с. 180-181), поштові квитанції та описи вкладень до цінних листів (а.с. 182-190), із змісту яких (з урахуванням позначок поштового відділення) випливає, що назване повідомлення та додані до нього звітні документи направлено 16.07.2019: Фонду соціального страхування України, Пенсійному фонду України та ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва ГУ ДФС у Миколаївській області.
Судом встановлено, що зазначені документи:
- по-перше, направлені указаним вище органам вже після звернення боржника 08.07.2019 до суду з заявою в порядку ст. 95 Закону;
- по-друге, направлені безпосередньо до Пенсійного фонду України та Фонду соціального страхування України, без урахування того, що перевірку мають проводити уповноважені органи, на обліку яких перебуває юридична особа, та яким, в силу норм абз. 2 ч. 7 ст. 111 ЦК України, подається звітність;
- по-третє, повідомлення направлене боржником не до Державної фіскальної служби України, а до ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва ГУ ДФС у Миколаївській області, без урахування того, що на даний час такого органу не існує, що випливає з відомостей офіційного сайту ДФС та Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Натомість, у Миколаївській області існують: Миколаївське управління ГУ ДФС у Миколаївській області та ДПІ у м. Миколаєві ГУ ДФС у Миколаївській області, і до одного з цих органів, з урахуванням того, в котрому з них перебуває на обліку боржник, належало направляти документи, передбачені ст. 111 ЦК України до звернення до суду з даною заявою.
Ураховуючи викладене, суд визнає, що боржником не доведено належними доказами виконання вимог ч. 7 ст. 111 ЦК України (ні в частині своєчасності направлення відповідного повідомлення, ні в частині реального забезпечення проведення перевірок діяльності боржника).
2. Щодо вжиття ліквідаційною комісією (ліквідатором) заходів щодо інвентаризації майна боржника, а також майна, що підтверджує її корпоративні права в інших юридичних особах, виявлення та вжиття заходів щодо повернення майна, яке перебуває у третіх осіб.
На підтвердження вчинення дій, передбачених ч. 4 ст. 111 ЦК України, головою ліквідаційної комісії разом з супровідним листом від 13.08.2019 подано наказ від 09.08.2019 № 1/09-19 про проведення інвентаризації та датовані 09.08.2019 документи: акт інвентаризації наявності грошових документів; акт інвентаризації наявності фінансових інвестицій; акт інвентаризації розрахунків з дебіторами і кредиторами; інвентаризаційний опис необоротних активів; акт результату інвентаризації грошових коштів; звіт про проведення аналізу фінансово-господарської діяльності неплатоспроможного підприємства; інвентаризаційні описи запасів, необоротних активів, біологічних активів, капітальних інвестицій, нематеріальних активів.
Порядок проведення інвентаризації активів і зобов?язань та оформлення її результатів регулюється Положенням про інвентаризацію активів та зобов'язань, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 02.09.2014 № 879 та зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 30.10.2014 за № 1365/26142, пунктом 5 розділу І якого визначено, що інвентаризація проводиться з метою забезпечення достовірності даних бухгалтерського обліку та фінансової звітності підприємства. Під час інвентаризації активів і зобов?язань перевіряються і документально підтверджуються їх наявність, стан, відповідність критеріям визнання і оцінка.
У розділі ІІ Положення зазначено, що для проведення інвентаризації на підприємстві розпорядчим документом керівника підприємства створюється інвентаризаційна комісія з представників апарату управління підприємства, бухгалтерської служби (представників аудиторської фірми, централізованої бухгалтерії, суб?єкта підприємницької діяльності-фізичної особи, яка здійснює ведення бухгалтерського обліку на підприємстві на договірних засадах) та досвідчених працівників підприємства, які знають об?єкт інвентаризації, ціни та первинний облік (інженери, технологи, механіки, виконавці робіт, товарознавці, економісти, бухгалтери). Інвентаризаційну комісію очолює керівник підприємства (його заступник) або керівник структурного підрозділу підприємства, уповноважений керівником підприємства. У тих випадках, коли бухгалтерський облік ведеться безпосередньо керівником підприємства, інвентаризаційну комісію очолює керівник підприємства самостійно. Інвентаризація проводиться повним складом інвентаризаційної комісії (робочої інвентаризаційної комісії) та у присутності матеріально відповідальної особи.
Отже, проведення інвентаризації майна боржника в досудовій процедурі ліквідації одноособово ліквідатором без створення комісії та залучення матеріально-відповідальних осіб є недопустимим; такий висновок викладено і в постанові Вищого господарського суду України від 15.11.2017 у справі № 905/94/17.
Разом із тим, подані головою ліквідаційної комісії документи свідчать про те, що інвентаризація майна боржника була останнім одноособово, без створення інвентаризаційної комісії та без участі матеріально відповідальної особи.
Крім того, інвентаризацію проведено вже після звернення боржника до суду в порядку ст. 95 Закону.
Ураховуючи викладене, подані боржником відомості щодо проведення інвентаризації не можуть вважатися належним доказом виконання ч. 4 ст. 111 ЦК України.
3. Щодо складання ліквідаційною комісією (ліквідатором) проміжного ліквідаційного балансу.
На підтвердження дотримання зазначених вище вимог ч. 8 ст. 111 ЦК України, боржником подано суду копію проміжного ліквідаційного балансу товариства станом на 15.12.2015 (а.с. 174).
Разом із тим, ураховуючи що рішенням засновників боржника від 09.02.2016 скасовано попереднє рішення від 29.09.2015 про звернення до господарського суду у зв'язку з необхідністю додаткового з'ясування активів боржника, проміжний ліквідаційний баланс, складений станом на дату 15.12.2015, яка передує датам подальшого прийняття рішень про звернення до суду, ? не може вважатись належним доказом, підтверджуючим відомості про склад майна юридичної особи в порядку ч. 8 ст. 111 ЦК України.
Крім того, складенню проміжного ліквідаційного балансу мають передувати дії голови ліквідаційної комісії з проведення інвентаризації та направлення документів на перевірки до відповідних органів; натомість, заявником подано суду копію проміжного ліквідаційного балансу товариства станом на 15.12.2015.
Викладене свідчить про неподання боржником суду складеного належним чином проміжного ліквідаційного балансу за результатами належно проведеної інвентаризації, а також про недоведеність належними та допустимими доказами дотримання боржником у повному обсязі вимог ч. 8 ст. 111 ЦК України.
Ураховуючи зазначені вище обставини, а саме, недотримання боржником приписів ч.ч. 4, 7-8 ст. 111 ЦК України, суд визнає, що боржником не доведено дотримання у повному обсязі порядку досудової ліквідації юридичної особи, що унеможливлює в силу приписів абз. 2 ч. 1 ст. 95 Закону, розгляд справи про банкрутство цього боржника в господарському суді, зокрема, ухвалення судом постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.
Законодавством передбачено, що господарський суд закриває провадження у справі про банкрутство, якщо, зокрема, згідно із законом справа не підлягає розгляду в господарських судах України (п. 9 ч. 1 ст. 83 Закону).
За такого суд дійшов висновку про необхідність закриття провадження в даній справі.
Керуючись ст. ст. 83, 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст. 111 ЦК України, ст.ст. 12, 233-235 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Закрити провадження у справі № 915/1698/19 про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю "Приват-Житло-Юг".
2. Ухвалу надіслати: боржнику, голові ліквідаційної комісії Тихоші Д.С. , учасникам ТОВ "Приват-Житло-Юг": ТОВ "Надія-Миколаїв" (вул. Макарова, 40, м. Миколаїв, 54030); ТОВ "АРАЛІ" (просп. Леніна, 12, кв. 58, м. Миколаїв, 54029); громадянці ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1); Центральному районному суду м. Миколаєва (вул. Декабристів, 41/12, м. Миколаїв, 54020), Департаменту з надання адміністративних послуг Миколаївської міської ради (вул. Адміральська, 20, м. Миколаїв, 54027), Центральному відділу державної виконавчої служби міста Миколаїв Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області (вул. Адміральська, 27/1 (5-й поверх), Державній податковій інспекції у м. Миколаєві Головного управління ДФС у Миколаївській області (вул. Потьомкінська, 24/2, м. Миколаїв, 54030), Головному територіальному управлінню юстиції у Миколаївській області (вул. 8-го Березня, 107, м. Миколаїв, 54020).
Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом чи Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Ухвали, постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається в порядку та у строки, передбачені ст. ст. 256, 257 ГПК України, п.п. 17.5 п. 17 Перехідних положень ГПК України.
Суддя Т.М. Давченко