Справа № 599/408/19Головуючий у 1-й інстанції Снігурський В.В.
Провадження № 22-ц/817/926/19 Доповідач - Ходоровський М.В.
Категорія -
04 жовтня 2019 року м. Тернопіль
Тернопільський апеляційний суд в складі:
головуючого - Ходоровський М.В.
суддів - Бершадська Г. В., Шевчук Г. М.,
секретаря - Панькевич Т.І.
з участю - представників позивача - Говорової І. В. та
Джиби В.В. , представника відповідача - ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі апеляційну скаргу Національної академії внутрішніх справ на ухвалу Зборівського районного суду від 26 липня 2019 року (головуючий суддя Снігурський В.В., дата виготовлення ухвали не вказана) у цивільній справі № 599/408/19 за позовом Національної академії внутрішніх справ до ОСОБА_3 про відшкодування витрат, пов'язаних з утриманням у навчальному закладі,-
У лютому 2019 року Національна академія внутрішніх справ звернулася в суд з позовом до ОСОБА_3 про відшкодування витрат, пов'язаних з утриманням у навчальному закладі в сумі 30 043 грн. 29 коп. та судового збору в сумі 1921 грн. 00 коп.
Позовна заява мотивована тим, що ОСОБА_3 з 09 серпня 2012 року по 26 червня 2015 року навчався в Національної академії внутрішніх справ за рахунок коштів державного бюджету. 09 серпня 2012 року між позивачем, комплектуючим підрозділом -УМВС України в Тернопільській області та відповідачем був укладений договір про підготовку фахівця у вищому навчальному закладі МВС України, згідно умов якого ОСОБА_3 зобов'язався після закінчення навчання відпрацювати не менше три роки за місцем розподілу, а в разі відмови від подальшого проходження служби протягом перших трьох років після закінчення навчання відшкодувати витрати, пов'язані з утриманням у навчальному закладі. 26 червня 2015 року відповідачу виданий диплом бакалавра та направлено для подальшого проходження служби до УМВС України в Тернопільській області. Однак, 22 травня 2018 року відповідача звільнено з служби поліції за власним бажанням, тому згідно умов договору він зобов'язаний повернути навчальному закладу витрати на своє утримання.
Ухвалою Зборівського районного суду від 26 липня 2019 року провадження у справі закрито зв'язку з тим, що справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
В апеляційній скарзі Національна академія внутрішніх справ просить ухвалу суду скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції виніс ухвалу про закриття провадження у даній справі помилково, вважаючи, що даний спір виник з приводу проходження Відповідачем публічної служби. Цей спір стосується відшкодування витрат, пов'язаних з утриманням Відповідача у вищому навчальному закладі, на підставі договору про підготовку фахівця і не стосується проходження Відповідачем публічної служби. Так як спір у справі випливає з договірних правовідносин сторін, заснованих на юридичній рівності, вільному волевиявленні і їх майновій самостійності, його необхідно вирішувати у порядку цивільного судочинства. Основною, і по суті єдиною, підставою для прийняття ухвали є посилання на не обгрунтовану з точки зору чинного процесуального законодавства України правову позицію Великої Палати Верховного Суду, що міститься у постанові від 13.03.2019 року у справі № 723/18/17 (провадження № 14-563цс18).
У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_3 просить апеляційну скаргу відхилити, ухвалу суду залишити без змін.
Відзив мотивований тим, що відповідно до норм КАС України особа, яка проходить службу в поліції, вважається публічною службою. Спори щодо проходження публічної служби від моменту прийняття особи на посаду і до її звільнення, зокрема й питання відповідальності за невиконання договору підготовки фахівця, що зумовлює відшкодування фактичних витрат, пов'язаних з утриманням у навчальному закладі, навіть якщо подання відповідного позову про відшкодування витрат відбувається після її звільнення з публічної служби, підлягають вирішенню в порядку адміністративного судочинства.
У судовому засіданні представники Національної академії внутрішніх справ апеляційну скаргу підтримали, посилаючись на порушення судом норм процесуального права.
Представник відповідача ОСОБА_3 заперечив відносно апеляційної скарги та пояснив, що ухвала суду є законною, обгрунтованою, а доводи апеляційної скарги безпідставними.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення учасників справи, ознайомившись з матеріалами справи, доводами апеляційної скарги в її межах, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення.
Судом встановлено, що 09 серпня 2012 року між Львівським державним університетом внутрішніх справ, УМВС України в Тернопільській області та ОСОБА_3 укладено договір про підготовку фахівця у вищому навчальному закладі МВС України. Згідно п.2.3.6., п.3.3. цього договору відповідач зобов'язався у разі відрахування з навчального закладу чи звільнення з органів внутрішніх справ по закінченню навчання до встановленого трирічного терміну перебування на службі відшкодувати фактичні витрати, пов'язані з його утриманням під час навчання у вищому навчальному закладі. Термін дії договору - до 01 липня 2018 року.
29 липня 2014 року наказом ректора Національної академії внутрішніх справ № 118 о/с рядового міліції ОСОБА_3 зараховано на навчання по переводу з Львівського державного університету внутрішніх справ курсантом другого курсу до Прикарпатського факультету Національної академії внутрішніх справ.
Згідно наказу ректора Національної академії внутрішніх справ від 26 червня 2015 року № 914 ОСОБА_3 закінчив навчання у Національній академії внутрішніх справ та видано диплом бакалавра за кваліфікацією оперуповноважений інспектор (органів внутрішніх справ).
07 листопада 2015 року наказом УМВС України в Тернопільській області №28 о/с відповідача призначено на посаду інспектора Зборівського відділення поліції ТВП ГУНП в Тернопільській області.
Наказом ГУНП в Тернопільській області від 22 травня 2018 року № 139 о/с ОСОБА_3 звільнено зі служби поліції за власним бажанням, до закінчення дії договору від 09 серпня 2012 року.
Постановляючи ухвалу про закриття провадження у справі суд першої інстанції виходив з того, що дана справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, її належить розглядати за правилами КАС України. При цьому суд посилався на правову позицію Великої Палати Верховного Суду, що міститься у постанові від 13.03.2019 року у справі № 723/18/17 (провадження № 14-563цс18).
З таким висновком суду слід погодитись, оскільки він відповідає вимогам закону та грунтується на матеріалах справи.
Пунктом 1 частини першої статті 255 ЦПК України визначено, що суд закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Частиною 4 ст. 263 ЦПК України встановлено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13 березня 2019 р. у цивільній справі №723/18/17 утвердила правову визначеність щодо порядку розгляду вказаної категорії справ. Верховний суд вказав, що за змістом статті 9 Закону України від 20 грудня 1990 року № 565-XII «Про міліцію», чинного на час виникнення спірних правовідносин, на курсантів, слухачів, ад'юнктів, інших атестованих працівників, у тому числі й викладацького складу навчальних закладів Міністерства внутрішніх справ України, поширюються права і обов'язки, гарантії правового і соціального захисту та відповідальність працівників міліції. Відповідно до частини першої статті 20 вказаного Закону № 565-ХІІ працівник міліції є представником державного органу виконавчої влади, а тому його служба є публічною.
Відтак спори, що пов'язані з питаннями реалізації правового статусу особи, яка перебуває на посаді публічної служби, від моменту її прийняття на посаду і до звільнення з публічної служби, зокрема, й питаннями відповідальності за невиконання договору підготовки фахівця, що призвели до відшкодування фактичних витрат, пов'язаних з утриманням у навчальному закладі, навіть якщо подання відповідного позову про відшкодування витрат, відбувається після її звільнення з державної служби, підлягають вирішенню в порядку адміністративного судочинства.
Отже, даний спір не є цивільно - правовим і не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, а підлягає розгляду відповідним адміністративним судом в силу ст.ст. 19,20 Кодексу адміністративного судочинства України.
Тому у межах цивільного судочинства суд не може досліджувати та встановлювати правомірність дій, рішень чи бездіяльності службовця або посадовця, оскільки така можливість передбачена лише в адміністративному судочинстві в силу вимог статті 19 КАС України, якою охоплюється питання прийняття на публічну службу, її проходження та звільнення.
З врахуванням встановлених обставин у справі та зазначених норм права, висновків Верховного Суду у вищезгаданій постанові, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно визнав що дана справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Доводи апеляційної скарги, які зводяться до непогодження із висновками у постанові Верховного Суду, самі по собі не дають підстав вважати, що оскаржена ухвала постановлена з порушенням вимог процесуального закону.
Ухвала суду є законною, обгрунтованою, підстав для її скасування не має.
Стосовно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 35 ч.1, 259 ч.1.2.8, 374 ч.1 п.1, 375, 381 ч.1,3, 382 - 384, 389 ч.1 п. 2, 390 ЦПК України, суд апеляційної інстанції,
Апеляційну скаргу Національної академії внутрішніх справ залишити без задоволення.
Ухвалу Зборівського районного суду від 26 липня 2019 року залишити без змін.
Судові витрати, понесені у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, покласти на сторони в межах ними понесених.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 08 жовтня 2019 року.
Головуючий -
Судді -