Справа № 599/1967/19Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1
Провадження № 11-сс/817/207/19 Доповідач - ОСОБА_2
Категорія - арешт майна
07 жовтня 2019 р. Колегія суддів судової палати в кримінальних справах Тернопільського апеляційного суду в складі:
Головуючого - ОСОБА_2
Суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з участю - прокурора - ОСОБА_5
власників майна - ОСОБА_6 , ОСОБА_7
представника ДП”Зееландія” - ОСОБА_8
захисника - ОСОБА_9
при секретарі - ОСОБА_10 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні 07 жовтня 2019 р. в залі Тернопільського апеляційного суду матеріали справи за апеляційною скаргою начальника Зборівського відділу Тернопільської місцевої прокуратури на ухвалу слідчого судді Зборівського районного суду Тернопільської області від 23 вересня 2019 року про накладення арешту на майно,
Ухвалою слідчого судді Зборівського районного суду Тернопільської області від 23 вересня 2019 року у задоволенні клопотання слідчого СВ Зборівського ВП ТВП ГУНП в Тернопільській області про накладення арешту на тимчасово вилучене майно у кримінальному провадженні №12019210100000219 за ч.1 ст.286 КК України від 17 вересня 2019 року відмовлено.
Своє рішення слідчий суддя мотивував тим, що клопотання слідчого СВ Зборівського ВП ТВП ГУНП в Тернопільській області про накладення арешту на тимчасово вилучене майно у кримінальному провадженні №12019210100000219 за ч.1 ст.286 КК України від 18 вересня 2019 року суперечить вимогам ст.ст. 170,173 КПК України щодо накладення арешту на майно та вирішення питання про арешт майна, у справі відсутні будь-які відомості, які б свідчили про отримання потерпілою ОСОБА_11 тілесних ушкоджень у зв”язку із ДТП.
Окрім того вказав, що суду не надано відповідних процесуальних документів про визнання тимчасово вилученого майна речовими доказами у кримінальному провадженні.
Не погоджуючись з рішенням слідчого судді, начальник Зборівського відділу Тернопільської місцевої прокуратури подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову, якою клопотання слідчого СВ Зборівського ВП ТВП ГУНП в Тернопільській області про накладення арешту на тимчасово вилучене майно у кримінальному провадженні №12019210100000219 за ч.1 ст.286 КК України від 17 вересня 2019 року задовольнити та накласти арешт на автомобілі марки «ВАЗ 21140» д.н.з. НОМЕР_1 згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 від 14.06.2017 року, власником якого є громадянин ОСОБА_7 , житель АДРЕСА_1 ; «Mercedes-Benz Sprinter» д.н.з. НОМЕР_3 згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 від 19.02.2013 року, власником якого є ОСОБА_6 , житель АДРЕСА_2 ; «Mercedes-Benz Sprinter»» д.н.з. НОМЕР_5 згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_6 від 28.10.2015 року, власником якого є ДП «ЗЕЕЛАНДІЯ», а користувачем - ОСОБА_12 , житель АДРЕСА_3 , та причіп «ПА 004» д.н.з. НОМЕР_7 відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_8 від 02.11.2010 року, власником якого є ОСОБА_13 житель с. Пили Жовіківського р-ну. Львівської обл., а користувачем - ОСОБА_7 , житель АДРЕСА_1 , які на даний час знаходяться на майданчику для тимчасового утримання транспортних засобів Зборівського відділення поліції, що за адресою: вул. Б. Хмельницького, 44 м. Зборів, а також на свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 від 14.06.2017 року, НОМЕР_4 від 19.02.2013 року, НОМЕР_6 від 28.10.2015 року та НОМЕР_8 від 02.11.2010 року, які зберігаються при матеріалах кримінального провадження.
З метою проведення ряду необхідних експертиз автомобілів марки «ВАЗ 21140» д.н.з. НОМЕР_9 із причепом «ПА 004» д.н.з. НОМЕР_7 , «Mercedes-Benz Sprinter»» д.н.з. НОМЕР_10 та «Mercedes-Benz Sprinter» д.н.з. НОМЕР_3 просить дозволити доступ до вказаних транспортних засобів.
Також просить дозволити зберігання зазначених транспортних засобів на майданчику для тимчасового утримання транспортних засобів Зборівського відділення поліції, що за адресою: вул. Богдана Хмельницького, 44, м. Зборів Тернопільської області.
В обґрунтування своїх вимог зазначає, що автомобілі марки «ВАЗ 21140» д.н.з. НОМЕР_9 , «Mercedes-Benz Sprinter» д.н.з. НОМЕР_3 , «Mercedes-Benz Sprinter»» д.н.з. НОМЕР_10 та причіп «ПА 004» д.н.з. НОМЕР_7 можуть зберігати на собі сліди кримінального правопорушення, які необхідні для проведення ряду експертиз, втрата яких може негативно вплинути на дослідження і встановлення усіх важливих обставин та істини у кримінальному проваджені, оскільки іншим чином неможливо отримати доступ до зазначених автомобілів.
Заслухавши суддю-доповідача, прокурора- ОСОБА_5 , власників майна - ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , представника ДП”Зееландія” - ОСОБА_8 , захисника ОСОБА_9 , які в судових дебатах залишилися на своїх позиціях, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів погоджується з таким висновком слідчого судді місцевого суду з огляду на наступне.
Положенням ч. 1 ст. 131 КПК України передбачено, що одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна.
Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно в порядку статей 170-173 КПК України для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з'ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.
Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Згідно з ч.2 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Слідчий суддя, суд згідно ч.1 ст.173 КПК України відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.
Відповідно до ч.2 ст.173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати:
1) правову підставу для арешту майна;
2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу);
3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу);
3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу);
4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу);
5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження;
6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
З матеріалів провадження вбачається, що у провадженні т.в.о. заступника начальника слідчого відділення Зборівського ВП ТВП ГУНП в Тернопільській обл. лейтенанта поліції ОСОБА_14 знаходиться кримінальне провадження №12019210100000219 від 18 вересня 2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України.
Підставою для внесення відомостей до ЄРДР за 12019210100000219 від 18 вересня 2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України, стало повідомлення підприємств, установ, організацій та посадових осіб, як зазначено у витягу з ЄРДР, від 18 вересня 2019 р.
В подальшому т.в.о. заст. начальника ВП- начальник СВ Зборівського ВП ТВП ГУНП в Тернопільській обл. лейтенант поліції ОСОБА_15 за погодженням з начальником Зборівського відділу Тернопільської місцевої прокуратури ОСОБА_16 , посилаючись на те, що автомобілі марки «ВАЗ 21140» д.н.з. НОМЕР_9 , «Mercedes-Benz Sprinter» д.н.з. НОМЕР_3 , «Mercedes-Benz Sprinter»» д.н.з. НОМЕР_10 та причіп «ПА 004» д.н.з. НОМЕР_7 можуть зберігати на собі сліди кримінального правопорушення, які необхідні для проведення ряду експертиз, втрата яких може негативно вплинути на дослідження і встановлення усіх важливих обставин та істини у кримінальному проваджені, оскільки іншим чином неможливо отримати доступ до зазначених автомобілів відповідно до вимог ст.ст.16,131, 132, ч.2 ст.ст.170-171 КПК України, звернувся до Зборівського районного суду Тернопільської обл. з клопотанням про накладення арешту на вищевказан транспортні засоби.
Розглядаючи клопотання, внесене в межах кримінального провадження 12019210100000219 від 18 вересня 2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України, слідчий суддя, дослідивши матеріали, додані до клопотання, врахувавши вимоги, передбачені ст.ст. 170,173 КПК України щодо накладення арешту на майно, прийшов до висновку про відмову у задоволенні клопотання слідчого СВ Зборівського ВП ТВП ГУНП в Тернопільській обл. про накладення арешту на майно, з яким погоджується і колегія суддів.
Відмовляючи у накладенні арешту на майно, слідчий суддя зазначає про те, що з наданих матеріалів провадження не вбачається необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої ст.170 КПК України, в тому числі запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Так, до клопотання долучений протокол огляду місця події від 17 серпня 2019 р., у якому зафіксовано місце ДТП, обстановка події,розміщення транспортних засобів, при цьому відсутня інформація про отримання учасниками ДТП будь-яких тілесних ушкоджень., в тому числі і ОСОБА_11 .
Допитаний в судовому засіданні апеляційного суду батько потерпілої ОСОБА_11 пояснив, що його дочка, ОСОБА_11 , яка була доставлена до лікувального закладу із забоєм лобної ділянки голови після ДТП, отримала вказане тілесне ушкодження напередодні ДТП на вулиці з власної необережності, про що можуть підтвердити його дружина ОСОБА_17 , сама ОСОБА_18 та ще одна дочка - Діана, які перебували в автомобілі в момент ДТП. Про цей факт він повідомляв і слідчого.
З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що відсутні правові підстави, передбачені ст.170 КПК України, про накладення арешту на майно.
Апеляційний суд погоджуються з таким висновком суду першої інстанції та вважає його належним чином обґрунтованим, таким який підтверджується доданими матеріалами справи.
Доводи прокурора про відповідність арештованого майна ознакам вимог ст.170 КПК України за наведених вище обставин не заслуговують на увагу та є неспроможними.
Істотних порушень норм КПК України, які б могли стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, як про це зазначається в апеляційній скарзі, не вбачається.
З урахуванням викладеного, за об'єктивним переконанням колегії суддів, ухвалу слідчого судді слід залишити без змін, а апеляційну скаргу прокурора - без задоволення.
Керуючись ст.ст. 170, 173, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу начальника Зборівського відділу Тернопільської місцевої прокуратури залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Зборівського районного суду Тернопільської області від 23 вересня 2019 року про відмову у задоволенні клопотання про накладення арешту на тимчасово вилучене майно у кримінальному провадженні №12019210100000219 за ч.1 ст.286 КК України від 18 вересня 2019 року - без змін.
Ухвала Апеляційного суду відповідно до правил, визначених ч. 4 ст. 424 КПК України, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий - підпис
Судді - два підписи