Номер провадження: 22-ц/813/8128/19
Номер справи місцевого суду: 504/3641/16-ц
Головуючий у першій інстанції Добров П.В.
Доповідач Таварткіладзе О. М.
07.10.2019 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд в особі судді-доповідача Таварткіладзе О.М., розглянувши клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору за подачу апеляційної скарги на ухвалу Комінтернівського районного суду Одеської області від 26 грудня 2016 року про повернення позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору купівлі-продажу недійсним,
Ухвалою Комінтернівського районного суду Одеської області від 26 грудня 2016 року позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору купівлі продажу недійсним постановлено вважати неподаною та повернуто позивачу.
Не погоджуючись з такою ухвалою суду, 06.09.2019 року ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу.
Апеляційна скарга містить клопотання про звільнення апелянта від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу Комінтернівського районного суду Одеської області від 26 грудня 2016 року з тих підстав, що ОСОБА_1 досяг пенсійного віку та має скрутне матеріальне становище.
Проте, суд вважає за необхідне відмовити в задоволенні такого клопотання з огляду на наступне.
Згідно до ч. 1,3 ст. 136 ЦПК України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.
З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.
Згідно ст. 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Відповідно до п. 29 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі статтею 12 ЦПК повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Звертаючись з даним клопотанням, заявник не надав доказів того, що у нього на момент подання апеляційної скарги дійсно відсутні кошти (бюджетні асигнування) для сплати судового збору та доказів, які б свідчили про вжиття скаржником усіх необхідних заходів для сплати судового збору.
Разом з цим, у статті 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, у зв'язку із цим, саме по собі клопотання апелянта про звільнення від сплати судового збору, без підтверджуючих на те документів, не може вважатися достатньою підставою для звільнення від сплати судового збору.
Відмова у звільненні від сплати судового збору не порушує положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо права особи на справедливий суд, оскільки не перешкоджає апелянту у доступі до суду і не ускладнює його таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права. Судовий збір, його об'єкти та ставки, підстави і порядок сплати, а також умови звільнення від сплати встановлені законом, тобто справляння судового збору переслідує законну мету.
В рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Креуз проти Польщі" від 19 червня 2001 року зазначено, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв'язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду.
Оскільки заявником не надано достатніх і належних доказів на підтвердження скрутного матеріального становища, суд не може задовольнити дане клопотання.
Керуючись ст. 8 Закону України «Про судовий збір», ст. 136 ЦПК України, суд
Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору за подачу апеляційної скарги на ухвалу Комінтернівського районного суду Одеської області від 26 грудня 2016 року про повернення позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору купівлі-продажу недійсним.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Одеського апеляційного суду О.М. Таварткіладзе