Номер провадження: 33/813/929/19
Номер справи місцевого суду: 523/5082/19
Головуючий у першій інстанції Малиновський О.М.
Доповідач Журавльов О. Г.
07.10.2019 року м. Одеса
Суддя Одеського апеляційного суду Журавльов О.Г., за участю секретаря Воронової Є.Р., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову судді Суворовського районного суду м. Одеси від 23 травня 2019 року,
встановив:
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ОБ №073691 від 16.03.2019 року,16 березня 2019 року ОСОБА_1 о 08:20 годин по вул. Центральна, 129 в с. Спаське Татарбунарського району Одеської області керував автомобілем марки «RENAULT», державний номер НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння.
Від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку водій відмовився в присутності двох свідків, чим порушив вимоги п. 2.5 «Правил дорожнього руху України», за що передбачена відповідальність ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Постановою судді Суворовського районного суду м. Одеси від 23 травня 2019 року ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 10200,00 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Стягнуто на користь держави судовий збір у розмірі 384,20 грн.
Не погодившись з прийнятим рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій ставиться питання про скасування оскаржуваної постанови та закриття провадження у справі у зв'язку з відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Доводи апеляційної скарги обґрунтовано тим, що: 1) судове засідання відбулось за відсутності його та осіб, які були присутніми під час складання протоколу; 2) він був позбавлений права надавати докази, заявляти клопотання та обрати захисника.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, про дату час та місце слухання справи повідомлявся належним чином. 04.10.2019 року до канцелярії суду засобом електроного листування від нього надійшло клопотання №ЕП - 6679 про проведення судового засідання 07.10.2019 року в режимі відеоконференції.
Згідно ч. 2 ст. 212 ЦПК України учасник справи подає заяву про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду не пізніше ніж за п'ять днів до судового засідання.
В порушення зазначених норм законодавства, заяву було подано апелянтом 04.10.2019 року, тому у задоволенні клопотання слід відмовити.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов до висновку про відмову у задоволенні апеляційної скарги з наступних підстав.
Згідно ч. 7 ст. 294 КУпАП України апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.
Відповідно до ст. 245 КУпАП, провадження по справам про адміністративні правопорушення повинно бути засновано на своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному з'ясуванню обставин справи та вирішення її в точній відповідності з законом.
Оцінка доказів, у відповідності до ст. 252 КУпАП, здійснюється за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.
Судом встановлено, що 16 березня 2019 року ОСОБА_1 о 08:20 годин по вул. Центральна, 129 в с. Спаське Татарбунарського району Одеської області керував автомобілем марки «RENAULT», державний номер НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння.
Від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку водій відмовився в присутності двох свідків.
Своїми діями гр. ОСОБА_1 порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Вказані обставини підтверджуються: протоколом про адміністративне правопорушення серії ОБ № 073691 від 16.03.2019 року у відношенні ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КпАП України, з якого вбачається, що на місці зупинки працівниками патрульної поліції було запропоновано водію ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп'яніння, показами свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 від 16.03.2019 року.
Після відмови правопорушника пройти огляд його було відсторонено від подальшого керування автомобілем, про що міститься відповідна відмітка на адміністративному протоколі (а.с. 3).
Порядок проходження огляду на стан сп'яніння встановлений ст. 266 КУпАП, а також затверджений постановою Кабінету Міністрів України №1103 від 17 грудня 2008 року «Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду» та «Інструкцією про виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженою спільним наказом МВС та МОЗ України №1452/735 від 09.11.2015 року.
Згідно з п. п. 2-7 Розділу ІІ «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» (далі Інструкція), затвердженої спільним наказом МВС України та МОЗ України, 09.11.2015 №1452/735, огляд на стан алкогольного сп'яніння водія транспортного засобу здійснюється поліцейськими, які мають спеціальні звання.
Наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України від 09.11.2015 року №1452/735, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за №1413/27858 «Про затвердження Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» визнано таким, що втратив чинність, спільний наказ Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України від 09 вересня 2009 року №400/666, та була затверджена нова Інструкція та додатки до неї.
Пунктами 12 діючої Інструкції встановлено, що у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу І цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
Згідно п. 2.5 Правил дорожнього руху України, водій повинен за вимогою працівника поліції пройти у встановленому порядку медичний огляд для виявлення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних або токсичних речовин.
Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння в медичному закладі ОСОБА_1 відмовився.
Згідно п. 2.5 Правил дорожнього руху України, водій повинен за вимогою працівника поліції пройти у встановленому порядку медичний огляд для виявлення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних або токсичних речовин.
Відповідно до вимог ст. 265-2 КУпАП, у разі наявності підстав вважати, що водієм вчинено порушення, передбачені частинами першою, другою, третьою, четвертою, шостою і сьомою статті 121, частиною третьою статті 122 (в частині порушення правил зупинки, стоянки, що створюють перешкоди дорожньому руху або загрозу безпеці руху), статтями 122-5, 124, 126, частинами першою, другою, третьою і четвертою статті 130, статтями 132-1, 206-1 цього Кодексу, працівник уповноваженого підрозділу, що забезпечує безпеку дорожнього руху, тимчасово затримує транспортний засіб шляхом блокування або доставляє його для зберігання на спеціальний майданчик чи стоянку, що дозволяється виключно у випадку, якщо розміщення затриманого транспортного засобу суттєво перешкоджає дорожньому руху (якщо розміщення затриманого транспортного засобу суттєво перешкоджає дорожньому руху), в тому числі за допомогою спеціального автомобіля - евакуатора. Про тимчасове затримання робиться відповідний запис у протоколі про адміністративне правопорушення.
Після тимчасового затримання транспортного засобу працівник відповідного уповноваженого підрозділу Національної поліції зобов'язаний надати особі можливість повідомити про тимчасове затримання транспортного засобу та своє місцезнаходження іншу особу за власним вибором і вжити заходів щодо повернення автомобіля до місця постійної дислокації, а також забороняє експлуатацію транспортного засобу до усунення несправностей, виявлених у процесі його огляду, або до демонтажу спеціальних світлових або звукових сигнальних пристроїв.
У разі відсторонення особи від керування транспортним засобом, можливість керування цим транспортним засобом надається уповноваженій нею особі, яка має посвідчення водія відповідної категорії та може бути допущена до керування транспортним засобом.
Крім того, статтями 260, 265-1 та 266 КУпАП (глава 20 Заходи забезпечення провадження у справах про адміністративне правопорушення) передбачено імперативний обов'язок співробітників поліції тимчасово вилучати посвідчення водія, оскільки ст. 130 КУпАП передбачає накладення стягнення у вигляді позбавлення права керуванням транспортним засобом, та відстороняти від керування транспортними засобами осіб, щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, з наступним оглядом особи на стан сп'яніння.
Поряд з цим, за вимогами ч. 2 ст. 266 КУпАП встановлення поліцейським ознак сп'яніння в особи, що керує транспортним засобом є правовою підставою для огляду на стан сп'яніння та/або направлення такої особи для огляду до відповідного закладу охорони здоров'я.
Тобто з системного аналізу ст.ст. 260, 265-1 та 266 КУпАП слідує, що в разі складання відповідного адміністративного протоколу за ст. 130 КУпАП стосовно певного водія, відносно останнього повинні одночасно бути застосовані наступні заходи забезпечення провадження у справах про адміністративне правопорушення: вилучення посвідчення водія; відсторонення від керування транспортними засобом; огляд на стан сп'яніння.
Враховуючи встановлене, апеляційний суд визнає обґрунтованими висновки суду першої інстанції про те, що ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, яка передбачає відповідальність за відмову особи, яка керує транспортним засобом від проходження відповідно до встановленого законом порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
При розгляді адміністративної справи суд першої інстанції повно та об'єктивно розглянув справу та прийняв правильне рішення про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до вимог ст. 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Положеннями ст. 33 КУпАП передбачено, що при накладені стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність.
Апеляційний суд вважає, що адміністративне стягнення щодо правопорушника ОСОБА_1 було накладене судом першої інстанції з дотриманням вимог статей 23, 33 КУпАП в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 про відсутність в його діях події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП є необґрунтованими і не знайшли свого підтвердження в ході апеляційного розгляду справи.
Посилання апеляційної скарги, що ОСОБА_1 був позбавлений права надавати докази, заявляти клопотання та обрати захисника є безпідставними, оскільки з матеріалів справи вбачається наступне.
В судове засідання 16.04.2019 року ОСОБА_1 та його представником були подані клопотання про ознайомлення із матеріалами справи про адміністративне правопорушення.
25.04.2019 року та 26.04.2019 року представником ОСОБА_1 були подані клопотання про зміну підсудності, про витребування доказів, про допит в якості свідка інспектора роти (без вказівки прізвища та ініціалів останнього), про допит свідків згідно протоколу про адміністративне правопорушення, про повернення протоколу про адміністративне правопорушення на доопрацювання.
26.04.2019 року ОСОБА_1 було повторно подано заяву про ознайомлення з матеріалами справи з проханням відкласти судове засідання та надати час для вивчення матеріалів справи та формування правової позиці.
Будучи належним чином ознайомленими із матеріалами справи та повідомленими про час та дату судового засідання, 23.05.2019 року ОСОБА_1 та його представник в судове засідання не з'явилися, про причини неявки не повідомили, клопотань про відкладення розгляду справи не надали. При цьому встановлено, що повноважний на час розгляду справи в суді першої інстанції представник за ордером серії АА №149023 адвокат Небеська М.С. здійснює діяльність в м. Одесі, тому посилання щодо неможливості прибути в судове засідання є безпідставними.
Крім того, за приписами ч. 2 ст. 268 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення передбачене статтею 130 КУпАП присутність особи яка притягається до адміністративної відповідальності, не є обов'язковою.
Одночасно апеляційний суд зазначає, що доводи апеляційної скарги щодо порушення судом норм матеріального та процесуального права зводяться до незгоди з висновками суду, особистого тлумачення норм матеріального і процесуального права та не впливають на фактичні обставини справи, які встановлені судом відповідно до законодавства та на законність судового рішення.
Таким чином, апеляційний суд не вбачає підстав для зміни або скасування оскаржуваної постанови суду першої інстанції.
Керуючись статтями 293, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення апеляційний суд,
постановив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову судді Суворовського районного суду м. Одеси від 23 травня 2019 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Одеського апеляційного суду О.Г.Журавльов