Справа № 909/898/19
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
08.10.2019 м. Івано-Франківськ
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Ткаченко І. В. розглянув в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін справу № 909/898/19 за позовом приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АРКС" про стягнення з приватного акціонерного товариства Страхова компанія "Галицька" страхового відшкодування у розмірі 49 496 грн 94 коп.
АТ СК "АРКС" звернулось до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом про стягнення з ПрАТ СК "Галицька" 49 496 грн 94 коп., з яких 39 861 грн 86 коп. - завдана шкода, 691 грн 30 коп. - 3 % річних, 8 144 грн 92 коп. - пеня та 798 грн 86 коп. - інфляційні втрати. В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначає, що 31 серпня 2018 р., відбулася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобілів "Volkswagen Polo" державний номер НОМЕР_1 та марки "Fiat Scudo" державний номер НОМЕР_2 , внаслідок якої була завдана майнова шкода власнику транспортного засобу марки "Volkswagen Polo", цивільно-правова відповідальність якого була застрахована позивачем на підставі договору добровільного страхування. У зв'язку із виплатою останньому страхового відшкодування позивач набув права зворотної вимоги до відповідальної за завдану шкоду особи. Оскільки відповідальність власника транспортного засобу марки "Fiat Scudo" була застрахована відповідачем на підставі договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс серії АМ № 0513611), саме на останнього покладений обов'язок із відшкодування завданої шкоди. У зв'язку із невиконанням грошового зобов'язання позивач також просить суд стягнути з відповідача пеню, 3 % річних та інфляційні втрати за період з 16 січня по 14 серпня 2019 р., що нараховані на суму виплаченого страхового відшкодування.
29 серпня 2019 р., суд відкрив провадження у даній справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, а також зобов'язав відповідача у п'ятнадцятиденний строк з дня отримання ухвали подати суду відзив на позов.
Відповідно до даних рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, копію ухвали про відкриття провадження у справі відповідач отримав 11 вересня 2019 р., відтак строк для подання відзиву розпочався 12 вересня 2019 р. та закінчився - 26 вересня 2019 р.
Відповідач у встановлений судом строк відзиву на позов не подав.
Згідно з ч. 1 ст. 118 ГПК України, право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.
Статтею 178 ГПК України передбачене право відповідача подати суду відзив на позовну заяву. Разом з тим, як визначено в ч. 3 цієї статті, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
При розгляді даної справи суд також керується положеннями п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 р. про те, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку, що кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п. 35 рішення Європейського суду з прав людини від 07 липня 1989 р. у справі Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).
Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суд
13 серпня 2018 р., АТ "СК "АХА Страхування" (20 червня 2019 р. змінено найменування на АТ СК "АРКС") та ОСОБА_1 уклали договір добровільного страхування наземного транспорту "Все включено" № 238502а8кп, предметом якого є майнові інтереси страхувальника (вигодонабувача), що не суперечать законодавству України, пов'язані з володінням, користуванням і розпорядженням наземним транспортним засобом марки Volkswagen Polo державний номер НОМЕР_1 .
31 серпня 2018 р., у м. Києві відбулася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобілів марки Volkswagen Polo державний номер НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 та "Fiat Scudo" державний номер НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2
04 вересня 2018 р., ОСОБА_1 звернулась до позивача із повідомленням про настання події, що має ознаки страхового випадку та заявою про виплату страхового відшкодування за договором добровільного страхування транспортного засобу.
12 вересня 2018 р., на підставі страхового акту від 11 вересня 2018 р. № АХА2407780, ремонтної калькуляції № 1.003.18.0 від 04 вересня 2018 р., рахунку від 04 вересня 2018 р. № СНС4347378-1, розрахунку страхового відшкодування, висновку № 328 від 05 вересня 2018 р. позивач здійснив виплату страхового відшкодування в розмірі 48 530 грн 52 коп. на рахунок виконавця ремонтних робіт, що підтверджується копією платіжного доручення від 12 вересня 2018 р. № 494 387.
При цьому відповідно до даних висновку експертного автотоварознавчого дослідження з визначення вартості відновлювального ремонту колісного транспортного засобу № 328 від 05 вересня 2018 р., загальна вартість відновлювального ремонту автомобіля марки Volkswagen Polo державний номер НОМЕР_1 із врахуванням коефіцієнту фізичного зносу склала 39 861 грн 86 коп.
Постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 01 листопада 2018 р. у справі № 761/34255/18 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, що спричинило згадану ДТП, було визнано ОСОБА_2 .
Як зазначає у своїй позовній заяві позивач, відповідно до даних централізованої бази МТСБУ, власник "Fiat Scudo" державний номер НОМЕР_2 мав дійсний поліс серії НОМЕР_3 0513611 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, виданий ПрАТ СК "Галицька" з лімітом відповідальності за шкоду майну у розмірі 100 000 грн із франшизою 0 грн.
10 жовтня 2018 р., позивач звернувся до відповідача із вимогою № 8481/18/ЦВ про здійснення страхового відшкодування, однак відповідач зазначену вимогу не виконав.
Отже, предметом даного спору є вимога про стягнення з відповідача на користь позивача страхового відшкодування.
Відповідно до пунктів 1, 3, 4 ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини; завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; інші юридичні факти.
За змістом положень ч. 1 та п. 1 ч. 2 ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, зокрема, є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Згідно з ч. 3 ст. 512 та ст. 515 ЦК України, кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом. Заміна кредитора не допускається у зобов'язаннях, нерозривно пов'язаних з особою кредитора, зокрема у зобов'язаннях про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю.
Як визначено в ст. 979 ЦК України, за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Згідно з ст. 993 ЦК України, до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Аналогічні норми містить ст. 27 Закону України "Про страхування".
Відповідно до п. 22.1 ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Згідно з ст. 6 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого.
Відповідно до ч. 2 ст. 12 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи.
За змістом ст. 9 Закону України "Про страхування", франшиза - частина збитків, які не відшкодовуються страховиком за договором страхування.
Відповідно до ст. 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.
В п. 1.8 ст. 1 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" визначено, що страховий поліс - єдина форма внутрішнього договору страхування, яка посвідчує укладення такого договору.
Згідно з ч. 1 ст. 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Враховуючи, що цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу, що винуватий у спричиненні згаданої ДТП, була застрахована відповідачем, обов'язок з відшкодування завданої внаслідок ДТП шкоди слід покласти на останнього у межах ліміту відповідальності у розмірі витрат пов'язаних з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, в межах витрат на виплату страхового відшкодування із врахуванням відповідної франшизи у розмірі 39 861 грн 86 коп.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Грошовим зобов'язанням є таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана сплатити гроші на користь другої сторони (кредитора), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Грошове зобов'язання може виникати не тільки з договірних відносин, а й з інших підстав, передбачених цивільним законодавством, зокрема і факту завдання майнової шкоди іншій особі.
Отже, зважаючи на юридичну природу правовідносин сторін як грошових зобов'язань, на них поширюється дія положень ч. 2 ст. 625 ЦК України.
Наведена правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 01 червня 2016 р. у справі № 3-295гс16 та постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 30 січня 2018 р. по справі № 910/17993/15.
Приписами ст. 230 ГК України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно з ст. 992 ЦК України, страховик зобов'язаний сплатити неустойку в розмірі, встановленому договором або законом у разі несплати страховиком страхувальникові або іншій особі страхової виплати.
Відповідно до п. 36.5 ст. 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування (регламентної виплати) з вини страховика (МТСБУ) особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня.
Згідно з ч. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Заяву позивача про виплату страхового відшкодування відповідач отримав 12 жовтня 2019 р., відтак виплата страхового відшкодування мала бути здійснена відповідачем до 10 січня 2019 р. включно.
Відтак період, за який позивач мав право нараховувати відповідачу пеню, - з 11 січня до 11 липня 2019 р.
Водночас позивач нараховує відповідачу пеню з 16 січня до 14 серпня 2019 р.
Враховуючи наведене, задоволенню підлягає вимога ПрАТ СК "АРКС" про стягнення з ПрАТ СК "Галицька" пені за період 16 січня до 11 липня 2019 р., що становить 6 958 грн 90 коп.
Перевіривши розрахунки інфляційних втрат та трьох процентів річних, враховуючи межі позовних вимог, суд дійшов висновку щодо задоволення зазначених вимог у повному обсязі.
Отже, позов ПрАТ СК "АРКС" слід задовольнити частково.
Витрати позивача по сплаті судового збору, згідно з положеннями ст. 129 ГПК України, суд покладає на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись статтями 129, 237, 238, 240, 241, 252 ГПК України, суд
позов задовольнити частково;
з приватного акціонерного товариства Страхова компанія "Галицька" (76018, м. Івано-Франківськ, вул. Василіянок, буд. 22; ідентифікаційний код 22186790) на користь приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АРКС" (04070, м. Київ, вул. Іллінська, 8; ідентифікаційний код 20474912) стягнути 39 861 (тридцять дев'ять тисяч вісімсот шістдесят одну) грн 86 коп. страхового відшкодування, 6 958 (шість тисяч дев'ятсот п'ятдесят вісім) грн 90 коп. пені, 691 (шістсот дев'яносто одну) грн 30 коп. три проценти річних, 798 (сімсот дев'яносто вісім) грн 86 коп. інфляційних втрат та 1 874 (одну тисячу вісімсот сімдесят чотири) грн 97 коп.
Судовий збір у розмірі 46 грн 03 коп. залишити за позивачем.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя І. В. Ткаченко