Справа № 761/11866/19
Провадження № 2/761/4737/2019
12 вересня 2019 року Шевченківський районний суд м.Києва в складі:
головуючого судді Юзькової О.Л.
при секретарях Горюк В.А.,
за участі
позивача ОСОБА_1 ,
представників відповідачів Довгалюк А.В. , Геркіял І.М. ,
представника третьої особи Ємельяненко Л.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ПрАТ «АК «Київводоканал», Київська міська державна адміністрація, третя особа: Управління праці та соціального захисту населення Шевченківської районної в м. Києві державної адміністрації про захист прав споживачів, визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернулась до суду з даним позовом, мотивуючи свої вимоги наступним. Позивач є власником квартири АДРЕСА_1 ( ЖБК «Десна» ). 26.04.2014 р. набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення розрахунків за електроносії» . Даним Законом внесено зміни до Закону України «Про житлово-комунальні послуги», зокрема, статтю 29 було доповнено ч. 3щодо укладення договорів про надання послуг централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води у багатоквартирному будинку укладаються між власником квартири, орендарем чи квартиронаймачем та виконавцем цих послуг. Проте, ані ЖБК «Десна», ані ПАТ «АК «Київводоканал» не поспішали виконувати свої обов'язки та укладати договори. Натомість, протягом 3-х років продовжували надання послуг на підставі колективних договорів. Головою правління виставлялись рахунки за послуги водопостачання на свій розсуд. Зазначене підтверджується інформацією із ГІОЦ отриманому у кримінальному провадженні відкритому стосовно незаконної діяльності голови правління ЖБК 2Десна» Шевченківським УП ГУНП в м. Києві Лише з 01.06.2017 р. ПАТ «АК «Київводоканал» розпочав виставляти рахунки за індивідуальними договорами. ЖБК «Десна» необґрунтовано вказав для позивача обсяг водовідведення та водопостачання холодної води у розмірі 20 м3, а гарячої води - 3 м3, проте позивач сплачувала за надані послуги згідно до норм споживання встановленими постановою КМУ № 579 від 16.06.2015 р., а саме з 07.07.2015 р. - за водовідведення та водопостачання холодної води - у розмірі 4,5 м3, гарячої води - у розмірі 3 м3. 17.10.2017 р. упевнившись, що виставлення рахунків щодо сплати 20 м3 води не є помилковим, а систематичним, позивач звернулась зі скаргою до ПАТ «АК «Київводоканал». 06.11.2017 р. ОСОБА_1 отримала відповідь , яка всупереч вимогам чинного законодавства не містила копій запитуваних документів на підтвердження обґрунтованості виставлених рахунків. Щодо запитуваного перерахунку за послуги водопостачання і водовідведення ПАТ АК 2Київводоканал» лише здійснив перерахунок за водовідведення гарячої води у розмірі 88,27 грн. і це при тому, що гаряче водопостачання було відсутнє 4 місяці з червня по вересень 2017 р. Після надання відповіді позивачу продовжують надходити рахунки за споживання і водовідведення холодної води у обсязі 20 м3. 02.04.2018 р. позивач звернулась зі скаргою до КМДА як до центрального органу виконавчої влади про порушення ПАТ «АК «Київводоканал» в сфері комерційного обліку послуг постачання та відведення холодної води відповідно до ст. 15 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» та ст. 5 Закону України «Про захист прав споживачів» через небажання відповідача надати документи на підтвердження обґрунтованості виставлених рахунків та просила ініціювати перевірку діяльності надавача послуг. Відповідь було надано Шевченківською РДА, де зазначено про відсутність повноважень щодо проведення перевірки правильності нарахування житлово-комунальних послуг. За період з червня 2017 р. по лютий 2019 р. підприємство здійснило надлишкові необґрунтовані нарахування у розмірі 5 461 грн. 76 коп. за послуги водопостачання і водовідведення холодної води та ц період з листопада 2017 р. по квітень 2018 року та з жовтня 2018 р. по лютий 2019 р. у розмірі 57 грн. 24коп. за послуги водовідведення гарячої води, стосовно яких ПАТ «АК «Київводоканал» має бути здійснено перерахунок.. Зважаючи на наведене ОСОБА_1 просить суд зобов'язати ПАТ «АК «Київводоканал» здійснити перерахунок за особовим рахунком НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 ) за послугу централізоване постачання холодної води та водовідведення в розмірі 5 461 грн.76 грн. за період з червня 2017 р. по лютий 2019 року; зобов'язати ПАТ «АК «Київводоканал» здійснити перерахунок за особовим рахунком НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 ) за послугу централізоване водовідведення гарячої води в розмірі 57 грн. 24 коп. за період з листопада 2017 р. по квітень 2018 року та з жовтня 2018 р. по лютий 2019 року; визнати незаконним ненадання ПАТ «АК «Київводоканал» споживачу ОСОБА_1 у відповідь на заяву від 17.10.2017 р. облікової інформації і не ознайомлення з показаннями вузлів комерційного обліку питної води; визнати незаконною бездіяльність КМДА стосовно нездійснення перевірки ПАТ «АК «Київводоканал» засад комерційного обліку водопостачання та водовідведення холодної води та водопостачання гарячої води у відповідності до чинного законодавства та зобов'язати КМДА здійснити таку перевірку, ознайомити позивача з її результатами.
Провадження у справі було відкрито 25.03.2019 р. та вирішено питання про її розгляд за правилами загального позовного провадження.
В подальшому позивач пункт 1 позовних вимог виклала в такій редакції: зобов'язати ПАТ «АК «Київводоканал» здійснити перерахунок за особовим рахунком НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 ) за послугу централізоване постачання холодної води та водовідведення в розмірі 5 798 грн. 97 коп. (п'ять тисяч сімсот дев'яносто вісім грн.. 97 коп.) за період з червня 2017 р. по квітень 2019 р., пункт 2 позовних вимог в такій редакції: зобов'язати ПАТ «АК «Київводоканал» здійснити перерахунок за особовим рахунком НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 ) за послугу централізоване водовідведення гарячої води в розмірі 82 грн. 87 коп. (вісімдесят дві грн.. 87 коп.) за період з листопада 2017 р. по квітень 2018 р. та з жовтня 2018 р. по квітень 2019 р.
Від представника ПАТ «АК «Київводоканал» надійшов відзив на позовну заяву де зазначено наступне. Протягом 2017-2018 років неодноразово на всі звернення позивача ПрАТ «АК «Київводоканал» надавало розгорнуту інформацію, що нарахування за надані та спожиті ОСОБА_1 послуги, здійснюються відповідно до порядку встановленого п. 11 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою КМУ від 21.01.2005 р. № 630. А саме: у разі встановлення будинкових засобів обліку води у багатоквартирному будинку, де окремі квартири обладнані квартирними засобами обліку води, споживач, який не має квартирних засобів обліку, оплачує послуги згідно з показаннями будинкових засобів обліку. Різниця розподіляється між споживачами, які не мають квартирних засобів обліку, та споживачами, які не зняли та не передали показання квартирного засобу обліку води виконавцю, пропорційно кількості мешканців квартири. Будинок позивача обладнаний працюючим та повіреним загально будинковим приладом обліку холодної води. Квартирні прилади у позивача відсутні і їй наголошувалось про можливість їх встановлення з метою усунення будь - яких непорозумінь. Укладений ПрАТ «АК «Київодоканал» з позивачем договір свідчить проте, що остання повідомлена яким чином здійснюються нарахування.
ОСОБА_1 подано відповідь на відзив. Позивач вказала, що єдиними і належними доказами. Якими відповідач може підтвердити виставлені рахунки за надані послуги є надання належним чином завірених відомостей про щомісячні показання, факти здійснення повірки всіх встановлених в будинку засобів обліку та належним чином складені акти про відсутність витоків. Крім того, споживач має право на отримання від виконавця послуги детальний розрахунок розподілу обсягу спожитих комунальних послуг між споживачами багатоквартирного будинку.
У запереченнях на відповідь на відзив представник ПАТ «АК «Київводоканал» наголосив, що обов'язок для виконавця послуг, на який посилається позивач, виник у відповідача лише 01.05.2019 р. - з дня набрання сили Закону України «Про житлово-комунальні послуги», в той час як спірні правовідносини мають період - з червня 2017 р. по квітень 2019 р.
В судовому засіданні ОСОБА_1 підтримала заявлені вимоги, просила задовольнити.
Представник ПАТ «АК «Київводоканал» заперечував щодо задоволення вимог, які є безпідставними.
Представник Київської міської держаної адміністрації повідомив про відсутність компетенції щодо ініціювання та проведення перевірок про які йшлося у зверненні позивача.
Представник Управління праці та соціального захисту населення Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації повідомила, що Управління не може надати пояснення щодо спірних правовідносин.
Вислухавши пояснення учасників процесу, дослідивши надані докази та надавши їм належну оцінку суд вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають, зважаючи на наступне.
Встановлено і не заперечується сторонами, що позивач ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 та споживачем послуг, що їх надає Публічне акціонерне товариство «Акціонерна компанія «Київводоканал».
Як свідчать умови договору про надання послуг з централізованого постачання холодної води та водовідведення (з використанням внутрішньо будинкових систем» № 1055813 від 01.06.2017 р. , ПАТ «АК «Київводоканал» взяв на себе зобов'язання надавати споживачеві ОСОБА_1 відповідної якості послуги з централізованого постачання холодної води та послуг з водовідведення холодної та гарячої води, а споживач взяв на себе зобов'язання своєчасно оплачувати послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, що передбачені договором.
ОСОБА_1 зазначає, що рахунки за надані послуги не відповідають дійсності - 20 м3 на кожну особу в квартирах без встановлених лічильників, повну інформацію ПАТ «АК «Київводоканал» не надав, не довів споживачу правомірність розрахунків, а тому мають зобов'язання по здійсненню перерахунку за зазначений у позові період.
Також позивач просить захистити її права шляхом визнання незаконним ненадання ПАТ «АК «Київводоканал» на її заяву облікову інформацію і не ознайомлення з показаннями вузлів комерційного обліку питної води, визнати незаконною бездіяльність КМДА та зообв1язати відповідача провести перевірку дотримання ПАТ «АК «Київводоканал» засад комерційного обліку водопостачання.
На час укладення договору з відповідачем, спірний період порядок обліку та оплата послуг здійснювалась відповідно до Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої вроди і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженого постановою КМУ № 630 від 21.07. 2005 р. № 630.
В п. 11 Правил зазначено, що у разі встановлення будинкових засобів обліку води у багатоквартирному будинку, де окремі (або всі) квартири обладнані квартирними засобами обліку, споживачі, які не зняли та не передали показання квартирного засобу обліку виконавцю та які не мають квартирних засобів обліку (у разі обладнання всіх квартир квартирними засобами обліку - споживачі, які не зняли та не передали показання квартирного засобу обліку виконавцю), оплачують послуги згідно з показаннями будинкових засобів обліку, не враховуючи витрати води виконавця, юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, які є власниками або орендарями приміщень у цьому будинку, та сумарних витрат води за показаннями всіх квартирних засобів обліку. Різниця розподіляється між споживачами, які не мають квартирних засобів обліку, та споживачами, які не зняли та не передали показання квартирного засобу обліку води виконавцю, пропорційно кількості мешканців квартири в разі відсутності витоків із загальнобудинкової мережі, що підтверджується актом обстеження, який складається виконавцем у присутності не менш як двох мешканців будинку.
Сторони погодили аналогічну позицію у п. 2.4 договору № , що у разі встановлення будинкових засобів обліку у багатоквартирному будинку, де окремі квартири обладнані квартирними засобами обліку, споживач, який не має квартирних засобів обліку, оплачує послуги згідно з показаннями будинкових засобів обліку, не враховуючи витрати води виконавця, юридичних осіб - підприємців, які є власниками або орендарями приміщень у цьому будинку та сумарних витрат води за показаннями усіх квартирних засобів обліку. Різниця розподіляється між споживачами, які не мають квартирних засобів обліку, пропорційно кількості мешканців квартири в разі відсутності витоків із загально будинкової мережі, що підтверджується актом обстеження, який складається виконавцем у присутності не менш як двох мешканців будинку та представника організації, що обслуговує внутрішньо будинкову мережу.
Судом встановлено і не оспорюється позивачем, що квартира АДРЕСА_1 не обладнана квартирними засобами обліку споживання води
Як свідчать матеріали справи, 17.10.2017 р. позивач звернулась до ПАТ «АК «Київводоканал» і скаргою та просила, зокрема, надати інформацію стосовно обсягу споживання послуг водовідведення і водопостачання холодної води у будинку за адресою: АДРЕСА_1: загальний обсяг постачання холодної води та водовідведення за будинковим лічильником окремо за кожен місяць у період з червня по вересень 2017 р., по квартирний обсяг постачання холодної води та водовідведення за встановленими індивідуальними лічильниками окремо за кожен місяць у період з червня по вересень 2017 року, по квартирної інформації щодо кількості мешканців та наявність чи відсутність квартирного лічильника станом на вересень 2017 р., по квартирну інформацію стосовно встановлених індивідуальних лічильників: дата встановлення, дата останньої повірки, ким здійснювалась повірка, ким і коли здійснювалася остання перевірка показань.
У відповідь на заяву ОСОБА_1 , уповноваженою особою ПАТ «АК «Київводоканал» надано 06.11.2017 р. надано відповідь де зазначено, зокрема, що у зверненні не наведені підстави збору інформації про мешканців будинку АДРЕСА_1, які б зобов'язували Товариство надати таку інформацію, а також не надано документів, які б свідчили про надання вказаними громадянами дозволу на збір цієї інформації.
До відповіді долучено довідку щодо обсягу споживання холодної води по будинку АДРЕСА_1 за червень - серпень 2017 р. Запропоновано позивачу для усунення суперечок встановити квартирні засоби обліку води та повідомлено про те, що оскільки в будинку гаряче водопостачання з червня по вересень 2017 р. було відсутнє, здійснено корегування надання послуг водовідведення.
Не погоджуючись з відповіддю ПАТ «АК «Київводоканал», ОСОБА_1 направила в адресу голови КМДА скаргу , відповідно до якої просила ініціювати перевірку ПАТ «АК «Київводоканал» щодо відповідності виставлених рахунків за послуги водопостачання і водовідведення холодної води дійсному обсягу споживання, звернувши увагу на занижений обсяг споживання квартирами, в яких встановлені квартирні лічильники та результати перевірки, складений акт та інші матеріали, пов'язані з цією перевіркою, надати для ознайомлення.
26.04.2018 р. за дорученням Київської міської державної адміністрації голова Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації повідомив ОСОБА_1 про відсутність повноважень на проведення перевірки правильності нарахування за житлово-комунальні послуги, до відповіді долучив копію відповіді ПАТ «АК «Київводоканал» від 24.04.2018 р.
Приймаючи рішення по суті спору, суд має наголосити на наступному.
За приписами ч.ч 1-4 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
При цьому за положеннями ч. 5 ст. 12 ЦПК України суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість: 1) керує ходом судового процесу; 2) сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; 3) роз'яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов'язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; 4) сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; 5) запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов'язків.
В свою чергу за положеннями ч.ч. 1,2 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Разом з тим ч. 1 ст. 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання, відповідно до ст. 80 ЦПК України.
Громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення, відповідно до положень ст. 1 Закону України «Про звернення громадян».
Під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги, відповідно до ст. 3 Закону України «Про звернення громадян».
При цьому, в розумінні вищезазначеної норми права, скарга - звернення з вимогою про поновлення прав і захист законних інтересів громадян, порушених діями (бездіяльністю), рішеннями державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, посадових осіб.
Відповідно до ст. 20 Закону України «Про звернення громадян» звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п'яти днів.
Так, скарга ОСОБА_1 було розглянуто ПАТ «АК «Київводоканал» та надано вмотивовану відповідь та в межах компетенції надано відповідну інформацію.
Також суд бере до уваги доводи представника відповідача, що обов'язок виконавця послуг щодо надання розгорнутого розрахунку розподілу обсягу спожитих комунальних послуг виник у відповідача з дня набрання нової редакції Закону України «Про житлово-комунальні послуги» - з 01.05.2019 р.
Отже норми Закону у даній редакції, з огляду на приписи ст. 58 Конституції України не можуть бути застосовані до правовідносин, які виникли протягом 2017 - 2018 років.
Разом з тим, скарга ОСОБА_1 не містить в собі вимог щодо ознайомлення з показниками вузлів комерційного обліку питної води.
Позивач вказує на бездіяльність Київської міської державної адміністрації стосовно нездійснення перевірки стосовно дотримання ПАТ «АК «Київводоканал» засад комерційного обліку водопостачання та необхідність провести таку перевірку.
Так, позивач посилається на положення ст. 15 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» відповідно по яких справи про правопорушення у сфері комерційного обліку комунальних послуг розглядаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сферах метрологічного нагляду та державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів.
Систему центральних органів виконавчої влади, відповідно до приписів ст. 1 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади» складають міністерства України (далі - міністерства) та інші центральні органи виконавчої влади. Система центральних органів виконавчої влади є складовою системи органів виконавчої влади, вищим органом якої є Кабінет Міністрів України.
Виконавчі органи рад - органи, які відповідно до Конституції України та цього Закону створюються сільськими, селищними, міськими, районними в містах (у разі їх створення) радами для здійснення виконавчих функцій і повноважень місцевого самоврядування у межах, визначених цим та іншими законами, як це зазначено у ст. 1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».
В той час, к Київська міська державна адміністрація входить до системи місцевого самоврядування у місті Києві, яка включає в себе: територіальну громаду міста; міського голову; міську раду; виконавчий орган міської ради; районні ради (у разі їх утворення), відповідно до приписів ст. 7 Закону України «Про столицю України - місто-герой Київ».
Компетенція КМДА передбачена положеннями ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та 22 Закону України «Про столицю України - місто-герой Київ».
За положеннями ст. 19 Конституції України Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
З огляду на обставини встановлені в судовому засіданні, суд приходить до висновку, що відповіді на звернення ОСОБА_1 було надано у встановленому законом порядку, а тому підставі для визнання незаконними дій, бездіяльності відповідачів та зобов'язання останніх вчинити дії відсутні.
Щодо зобов'язання ПАТ «АК «Київводоканал» здійснити перерахунок за особовим рахунком позивача у вказаний в позові період та сумах, слід зазначити наступне.
Доказами в розумінні положень ст. 76 ЦПК України є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів;3) показаннями свідків.
При цьому, відповідно до вимог ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи, відповідно до ст. 79 ЦПК України.
Позивачем не оспорюється отримання послуг, що їх надає ПАТ «АК «Київводоканал», проте на надано будь - якого доказу того, що рахунки на оплату таких послуг не відповідають вимогам чинного законодавства України, а саме - не відповідають об'єму спожитих послуг, порядку їх нарахування .
За приписами ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
З огляду на наведене, беручи до уваги те, що заявляючи вимоги щодо зобов'язання здійснити відповідний перерахунок, позивачем не надано доказів на підтвердження необхідності його здійснення та твердження ґрунтуються на припущеннях підстави для задоволення таких вимог ОСОБА_1 відсутні.
Розподіляючи судові витрати, суд керується положеннями ст. 141 ЦПК України.
Виходячи з наведеного, керуючись ст.ст. 2-5,11-13,133-141,196,200,258,259,263,268,352,354 ЦПК України, ст. 16 ЦК України,
Позов ОСОБА_1 до ПрАТ «АК «Київводоканал», Київська міська державна адміністрація, третя особа: Управління праці та соціального захисту населення Шевченківської районної в м. Києві державної адміністрації про захист прав споживачів, визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії залишити без задоволення.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду, в порядку ст.ст. 353-357 ЦПК України з урахуванням п. 15.5. Перехідних положень цього Кодексу протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту рішення .
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 23.09.2019 року.
Суддя: