ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 61022 м. Харків, пр. Науки, буд.5, тел./факс 702-10-79 inbox@lg.arbitr.gov.ua _____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
07 жовтня 2019 року Справа № 3/5014/866/2012(9/11/2011)
Суддя Косенко Т.В., розглянувши скаргу б/н та без дати Приватного акціонерного товариства “Сєвєродонецьке об'єднання Азот” на постанову головного державного виконавця у справі №3/5014/866/2012(9/11/2011)
за позовом Дочірньої компанії “Газ України” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” (вул. Шолуденка, 1, м. Київ, 04116)
до Приватного акціонерного товариства “Сєвєродонецьке об'єднання Азот” (вул. Пивоварова, 5, м. Сєвєродонецьк, Луганська область, 93404)
про стягнення 509934398 грн 74 коп.
Орган виконання судового рішення - Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (вул. Городецького, 13, м. Київ, 01001)
без виклику представників сторін
Ухвалою Господарського суду Луганської області від 18.02.2016 у справі №3/5014/866/2012(9/11/2011) за позовом Дочірньої компанії “Газ України” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” до Приватного акціонерного товариства “Сєвєродонецьке об'єднання Азот” про стягнення заборгованості за договором поставки природного газу №06/09-1984 від 22.12.2009 у сумі 503912285 грн 25 коп., пені в сумі 2054254 грн 07 коп., інфляційних втрат у сумі 2813306 грн 15 коп., 3% річних у сумі 1154553 грн 27 коп. затверджено мирову угоду у справі №3/5014/866/2012(9/11/2011) від 16.09.2015.
Вказана ухвала господарського суду є виконавчим документом відповідно до вимог, встановлених статтями 3 та 4 Закону України “Про виконавче провадження”.
Ухвалою Господарського суду Луганської області від 01.07.2019, залишеною без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 08.08.2019, скаргу б/н та без дати Приватного акціонерного товариства “Сєвєродонецьке об'єднання Азот” на постанову старшого державного виконавця задоволено; визнано неправомірними дії старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Бурли В.Е. щодо відкриття виконавчого провадження №58668303; скасовано постанову старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Бурли В.Е. про відкриття виконавчого провадження №58668303 від 19.03.2019.
30.09.2019 Приватне акціонерне товариство “Сєвєродонецьке об'єднання Азот” звернулося до Господарського суду Луганської області зі скаргою, в якій заявник просить визнати неправомірними дії головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Сидоренка Р.Г. щодо винесення постанови про арешт майна боржника ВП №51291600 від 09.09.2019 та скасувати постанову про арешт майна боржника ВП №51291600 від 09.09.2019.
Дослідивши матеріали скарги, суд зазначає наступне.
Згідно зі статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» (тут і далі - у редакції, чинній на час звернення зі скаргою) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Одним із засобів юридичного захисту сторін виконавчого провадження при проведенні виконавчих дій є судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних/господарських справах, який передбачає, зокрема, можливість здійснення певних процесуальних дій у виконавчому провадженні лише з дозволу суду, а також обов'язок суду розглянути скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби й позови, що виникають з відносин щодо примусового виконання судових рішень.
Відповідно до частин першої та другої статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом. Рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.
Відповідно до ст.339 Господарського процесуального кодексу України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.
Згідно зі ст.340 Господарського процесуального кодексу України скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції.
Статтею 341 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що скаргу може бути подано до суду: а) у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права; б) у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій. Пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом.
Отже, право на звернення зі скаргою на дії чи бездіяльність державного виконавця пов'язане з наявністю судового рішення, ухваленого за правилами ГПК України.
Частиною першою статті 287 КАС України (у редакції, чинній на час звернення зі скаргою) передбачено, що учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Зазначена норма є загальною і стосується усіх випадків оскарження рішень, дій чи бездіяльності відділу державної виконавчої служби, крім тих, що передбачені прямо в окремому законі.
Відповідно до статті 30 Закону України «Про виконавче провадження», якою врегульовано особливості виконання кількох рішень у разі надходження на виконання кількох виконавчих документів щодо одного боржника, виконання кількох рішень про стягнення коштів з одного боржника здійснюється державним виконавцем, який відкрив перше виконавче провадження щодо такого боржника, у рамках зведеного виконавчого провадження. Виконання кількох рішень про стягнення коштів з одного боржника здійснюється приватним виконавцем у рамках зведеного виконавчого провадження.
За зведеним виконавчим провадженням виконавець вчиняє виконавчі дії щодо виконання усіх судових рішень, незалежно від того, за правилами якої юрисдикції і якими судами вони ухвалені.
При цьому, законодавство не передбачає порядку розгляду скарг на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання зведеного виконавчого провадження, у якому об'єднано виконання судових рішень, ухвалених судами за правилами різних юрисдикцій.
Отже, оскільки чинним законодавством не врегульовано порядку судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання зведеного виконавчого провадження, у якому об'єднано виконання судових рішень, ухвалених судами за правилами різних юрисдикцій, то відповідно до частини першої статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України такі спори відносяться до юрисдикції адміністративних судів та підлягають розгляду за правилами адміністративного судочинства.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 14 березня 2018 року у справі №660/612/16-ц, від 17 жовтня 2018 року у справах №5028/16/2/2012 та №927/395/13, від 14 листопада 2018 року у справі №707/28/17-ц, від 16 січня 2019 року у справі №657/233/14-ц, від 19 червня 2019 року у справі №64/229.
Судом встановлено, що постановою старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Бурлою В.Е. від 19.03.2019 відкрито виконавче провадження (ВП № 58668303) з виконання ухвали Господарського суду Луганської області від 18.02.2016 у справі №3/5014/866/2012(9/11/2011), якою затверджено мирову угоду між сторонами у справі.
09.09.2019 головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Сидоренком Р.Г. винесено постанову у виконавчому провадженні №51291600 про арешт майна боржника, якими накладено арешт на вагони, які належать ПрАТ «Сєвєродонецьке об'єднання азот».
З тексту зазначеної постанови вбачається, що на примусовому виконанні у Відділі примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України перебуває зведене виконавче провадження №51291600 з примусового виконання рішення на підставі наступних виконавчих документів: виконавчого листа Луганського окружного адміністративного суду №812/623/17 від 15.08.2017, виконавчого листа Луганського окружного адміністративного суду №812/930/17 від 15.08.2017, наказу Господарського суду Луганської області №9/5014/969/2012 від 04.04.2016, ухвали Господарського суду Луганської області від 19.11.2015 у справі №9/5014/969/2012, наказу Господарського суду Луганської області №913/869/14 від 29.02.2016, наказу Господарського суду Луганської області №913/518/13-г від 07.12.2016, ухвали Господарського суду Луганської області від 18.02.2016 у справі №3/5014/866/2012 (ВП №58668303), наказу Господарського суду Луганської області №913/869/14 від 21.12.2017, божником за якими є ПрАТ «Сєвєродонецьке об'єднання азот».
Судом встановлено, що у зведеному виконавчому провадженні №51291600 об'єднано виконання судових рішень, ухвалених судами за правилами різних юрисдикцій - господарської та адміністративної.
Оскільки скаржник просить визнати неправомірними дії головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Сидоренка Р.Г. щодо винесення постанови про арешт майна та скасувати постанову про арешт майна боржника в межах зведеного виконавчого провадження №51291600, у якому об'єднано виконання судових рішень, ухвалених судами за правилами різних юрисдикцій, то відповідна скарга не підлягає розгляду за правилами господарського судочинства, а її розгляд відноситься до юрисдикції адміністративних судів.
Положення ч.10 ст.11 Господарського процесуального кодексу України визначають, що у разі, якщо спірні відносини не врегульовані законом і відсутній звичай ділового обороту, який може бути до них застосований, суд застосовує закон, що регулює подібні відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - виходить із загальних засад і змісту законодавства (аналогія права).
Так відповідно до п.1 ч.1 ст.175 Господарського процесуального кодексу України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду за правилами господарського судочинства.
Частиною 6 ст. 175 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що відмовляючи у відкритті провадження з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз'яснити заявнику, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи.
З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку про відмову у відкритті провадження за скаргою б/н та без дати Приватного акціонерного товариства “Сєвєродонецьке об'єднання Азот” на постанову головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Сидоренка Р.Г. від 09.09.2019 по ВП №51291600.
Керуючись ст.ст. 175, 232, 234, 235, 339 - 340 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Відмовити Приватному акціонерному товариству “Сєвєродонецьке об'єднання Азот” у відкритті провадження за скаргою б/н та без дати на постанову головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Сидоренка Р.Г. від 09.09.2019 по ВП №51291600.
2. Скаргу з доданими до неї документами повернути скаржнику.
Додаток (тільки для скаржника): скарга б/н та б/д з доданими до неї документами на 17 арк.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання 07.10.2019 відповідно до ст.235 ГПК України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції у строки, передбачені ст.256 ГПК України та порядку, визначеному пп.17.5 п.17 ч.1 Перехідних положень ГПК України.
Суддя Т.В. Косенко