вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
м. Київ
"02" жовтня 2019 р. Справа № 911/1301/19
Господарський суд Київської області у складі судді Сокуренко Л.В., за участю секретаря судового засідання Абраменко М.К., розглянувши заяву про ухвалення додаткового рішення по справі
За позовом Фізичної особи-підприємця Лісового Володимира Олександровича
до Фізичної особи-підприємця Данильчук Тетяни Миколаївни
про стягнення 22 966,72 грн.
Учасники судового процесу:
від позивача:Грицаєнко О.П.;
від відповідача: не з'явився;
Фізична особа-підприємець Лісовий Володимир Олександрович звернувся до Господарського суду Київської області з позовною заявою до Фізичної особи-підприємця Данильчук Тетяни Миколаївни про стягнення 22 966,72 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем не виконані зобов'язання щодо оплати поставленого товару. У зв'язку із цим позивачем подано зазначену позовну заяву до відповідача про стягнення 17 999,00 грн. основного боргу, 85,90 грн. 3 % річних, 508,14 грн. нарахованої пені, 2 338,24 грн. штрафу та 2 035,44 грн. збитків.
Ухвалою Господарського суду Київської області № 911/1301/19 від 28.05.2019 позовну заяву Фізичної особи-підприємця Лісового Володимира Олександровича залишено без руху.
12.06.2019 від позивача надішли до суду документи на виконання вимог ухвали суду від 28.05.2019.
Ухвалою суду від 18.06.2019 було відкрито провадження у справі № 911/1301/19. Приймаючи до уваги малозначність справи в розумінні частини 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи ціну позову, характер спірних правовідносин та предмет доказування, господарським судом вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, у зв'язку з чим надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву, а позивачу - для подання відповіді на відзив.
19.08.2019 Господарським судом Київської області в порядку спрощеного позовного провадження було складено та підписано повний текст судового рішення у справі №911/1301/19, яким позовні вимоги задоволено частково: стягнуто з Фізичної особи-підприємця Данильчук Тетяни Миколаївни на користь Фізичної особи-підприємця Лісового Володимира Олександровича 17 999,00 грн. основного боргу, 508,14 грн. пені, 80,13 грн. 3 % річних, 2338,24 грн. штрафу, 1 920,47 грн. судового збору та 1 999,45 грн. витрат на послуги адвоката; в іншій частині позовних вимог відмовлено.
29.08.2019 до суду надійшла заява про вирішення питання про розподіл судових витрат шляхом ухвалення додаткового рішення, яка була здана на пошту 27.08.2019, до якої надано докази понесення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 7 000,00 грн. та витрати, пов'язані із здійсненням відправлення поштової кореспонденції у розмірі 74,00 грн.
Ухвалою суду від 05.09.2019 було призначено судове засідання для вирішення питання про судові витрати на 04.10.2019 о 15:20.
Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Згідно з ч. 4 ст. 89 Цивільного кодексу України відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до Єдиного державного реєстру.
За приписами частини 1 статті 7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.
Так, з метою повідомлення відповідача про розгляд заяви щодо вирішення питання про судові витрати, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду від 05.09.2019 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: АДРЕСА_1; а також на фактичну адресу: АДРЕСА_2.
Зазначене поштове відправлення було вручено адресату 13.09.2019, що підтверджується наявним у матеріалах справи повідомленням про вручення рекомендованого поштового відправлення № 0103270201923.
Згідно з ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Відтак, в силу положення пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України, день проставлення у повідомленні про вручення відмітки про вручення, вважається днем вручення відповідачу ухвали суду.
Представник відповідача у судове засідання 02.10.2019 не з'явився, проте, про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.
Представник позивача в судовому засіданні 02.10.2019 надав усні пояснення щодо поданої заяви, відповідно до яких просив суд її задовольнити в повному обсязі.
Незважаючи на неявку відповідача, суд дійшов висновку щодо можливості вирішення питання про судові витрати у судовому засіданні 02.10.2019.
У судовому засіданні 02.10.2019 судом було проголошено вступну та резолютивну частини додаткового рішення.
Розглянувши подану позивачем заяву та додані до неї документи і матеріали, Господарський суд Київської області,
За приписами ст.221 Господарського процесуального кодексу України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п'ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.
У ст. 244 вказаного нормативно-правового акту зазначено, суд, який ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, в тому числі, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Суд, який ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Частиною 1 ст.123 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Статтею 1 Закону України «Про судовий збір» визначено, що судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, в тому числі, витрати на професійну правничу допомогу (ч.3 ст.123 Господарського процесуального кодексу України).
Частинами 1-4 ст.126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Наразі, обґрунтовуючи розмір понесених судових витрат на професійну правничу допомогу позивачем представлено до матеріалів справи: - договір про надання правничої допомоги № 3-1/19 від 15.04.2019 та додаток № 1 до нього від 15.04.2019(копії); - копію свідоцтвіа про право на заняття адвокатською діяльністю серія КС № 6757/10; - копію ордеру серія КС № 456660; - копію акту виконаних робіт № 2 від 27.08.2019 на суму 7 000,00 грн; - копію платіжного доручення - дублікат квитанції № Р24А657657634А64780 від 27.08.2019 на суму 7 000,00 грн.. На доказ понесення витрат, пов'язаних із здійсненням відправлення поштової кореспонденції у розмірі 74,00 грн. позивачем долучено до заяви копії поштових фіскальних чеків № 3000472391 від 21.05.2019 на суму 27,20 грн., № 3000458531 від 21.05.2019 на суму 23,00 грн. та № 3000472391 від 11.06.2019 на суму 24,20 грн.
Слід зазначити, що ч. 4 ст.129 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Як вказувалось вище, рішенням Господарського суду Київської області від 19.08.2019 судом було задоволено позовні вимоги частково, а саме стягнуто з Фізичної особи-підприємця Данильчук Тетяни Миколаївни на користь Фізичної особи-підприємця Лісового Володимира Олександровича 17 999,00 грн. основного боргу, 508,14 грн. пені, 80,13 грн. 3 % річних, 2338,24 грн. штрафу, 1 920,47 грн. судового збору та 1 999,45 грн. витрат на послуги адвоката; в іншій частині позовних вимог відмовлено.
Згідно приписів ч.4 ст.129 Господарського процесуального кодексу України, суд зобов'язаний розподілити судові витрати за наслідками розгляду господарського спору пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Судом враховано, що ч. 4 ст.126 Господарського процесуального кодексу України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Згідно ч. 6 вказаної статті передбачено, що у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Проте, відповідачем вказаного вище клопотання подано не було, неспівмірності витрат позивача на послуги адвоката не доведено.
За таких обставин, враховуючи вищевикладене у сукупності, виходячи з приписів чинного господарського процесуального законодавства стосовно необхідності розподілу судових витрат пропорційно задоволених вимог, з огляду на відсутність підстав для зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката, суд дійшов висновку про покладення на відповідача означених вище витрат в сумі 6 337,86 грн.
Щодо вимоги про відшкодування витрат, пов'язаних із здійсненням поштових відправлень у розмірі 74,00 грн., які позивач відносить до витрат, пов'язаних з вчиненням інших процесуальних дій, господарський суд зазначає наступне.
Відповідно до ст.123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати:1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Особа, яка надала доказ на вимогу суду, має право вимагати виплати грошової компенсації своїх витрат, пов'язаних із наданням такого доказу. Розмір грошової компенсації визначає суд на підставі поданих такою особою доказів здійснення відповідних витрат (ст. 128 ГПК України).
Розмір витрат, пов'язаних з проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів та вчиненням інших дій, пов'язаних з розглядом справи чи підготовкою до її розгляду, встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.
У випадках, коли сума витрат пов'язаних з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів та вчиненням інших дій, пов'язаних з розглядом справи чи підготовкою до її розгляду, повністю не була сплачена учасниками справи попередньо або в порядку забезпечення судових витрат, суд стягує ці суми зі сторони, визначеної судом відповідно до правил про розподіл судових витрат, встановлених цим Кодексом.
Граничний розмір компенсації витрат, пов'язаних з проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням та вчиненням інших дій, необхідних для розгляду справи, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Беручи вищенаведене до уваги, а також те, що чинним ГПК України не передбачено можливість відшкодування позивачу, понесених ним витрат на здійснення відправлення поштової кореспонденції, то суд відмовляє в задоволенні зазначеної частини вимоги про відшкодування витрат у розмірі 74,00 грн.
Керуючись приписами ст.ст.123, 126, 129, 221, 244 Господарського процесуального кодексу України,
1. Заяву про ухвалення додаткового рішення задовольнити частково.
2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Данильчук Тетяни Миколаївни (місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; місцезнаходження: АДРЕСА_2 ; ІПН НОМЕР_1 ) на користь Товариства Фізичної особи-підприємця Лісового Володимира Олександровича (місце реєстрації: АДРЕСА_3 ; ІПН НОМЕР_2 ) 6 377,86 грн. витрат на послуги адвоката.
3. В іншій частині заяви відмовити.
4. Рішення господарського суду набирає законної сили у відповідності до приписів ст.241 Господарського процесуального кодексу України. Згідно ч.1 ст.256 та п.п.17.5 пункту 17 Розділу XI «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд протягом двадцяти днів з дня його проголошення.
Повний текст рішення складено та підписано 07.10.2019.
Суддя Л.В. Сокуренко