ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
м. Київ
10 липня 2012 року 16:18 № 2а-10612/10/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючого судді Патратій О.В. за участю секретаря Криворучко Л.В. та представників сторін:
від позивача: Капустіна А.А.,
від відповідача: Юшка О.В.,
від третьої особи: Кожем'яка М.Д.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом:Державної податкової служби у м. Києві
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська аграрно-хімічна компанія»
третя особаДержавна податкова інспекція у Голосіївському районі міста Києва Державної податкової служби
прозобов'язання допустити до проведення перевірки
До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулась Державна податкова інспекція у Голосіївському районі міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська аграрно-хімічна компанія»(надалі - відповідач), третя особа -Державна податкова адміністрація у м. Києві про зобов'язання допустити посадових осіб органів державної податкової служби до проведення позапланової виїзної перевірки згідно направлення від 24.06.2010 р. №983/23-60 на підставі наказу ДПА у м. Києві від 21.06.2010р. №365.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 16 липня 2010 року відкрито провадження у даній справі та призначено справу до судового розгляду.
В судовому засіданні 01 жовтня 2010 року судом здійснено заміну неналежного позивача -ДПІ у Голосіївському районі міста Києва на належного -Державну податкову адміністрацію у м. Києві та залучено ДПІ у Голосіївському районі міста Києва до участі у справі в якості третьої особи.
Відповідно до ухвали від 28.03.2012 року справу було прийнято до провадження суддею Патратій О.В.
Враховуючи вибуття позивача та третьої особи зі спірних правовідносин на підставі постанови Кабінету Міністрів України «Про утворення територіальних органів Державної податкової служби'від 21.09.2011 року № 981, в судовому засіданні 10 липня 2012 року було здійснено заміну позивача та третьої осіб на їх правонаступників -Державну податкову службу у м. Києві та Державну податкову інспекцію у Голосіївському районі міста Києва Державної податкової служби, відповідно.
В судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги, в обґрунтування вимог посилався на те, що правовою підставою проведення позапланової виїзної перевірки є п. 8 ст. 11-1, ст.ст. 11 Закону України „Про державну податкову службу в Україні" від 04.12.1990р. № 509-XII. Також позивач вважає, що відповідач не мав права не допускати посадових осіб позивача до проведення позапланової виїзної перевірки, тим самим позбавивши податковий орган можливості здійснювати контрольні функції і завдання, покладені на органи податкової служби діючим законодавством.
Представник третьої особи позов підтримав, просив суд його задовольнити з підстав, наведених позивачем.
Представник відповідача, ТОВ «Українська аграрно-хімічна компанія», в судовому засіданні проти позовних вимог заперечував та просив суд в задоволені позову відмовити, зазначив, що ДПА у м. Києві було порушено вимоги норм чинного законодавства щодо встановленого порядку проведення позапланових виїзних перевірок суб'єктів підприємницької діяльності, зокрема, ст. 19 Конституції України, ч.2 ст. 11-2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»(наданий працівниками ДПА у м. Києві наказ про проведення перевірки від 21.06.2010 № 365 не містив підстав для проведення перевірки, передбачених ч. 1 ст. 11-2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», в наказі не вказану дату почату та дату закінчення проведення перевірки). Крім того, позивачем не наведено доказів того, що в дійсності існують передбачені п. 8 ст. 11-1, ст.ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні'обставини для проведення позапланової виїзної перевірки позивача, оскільки сам факт проведення службового розслідування щодо працівників позивача права на проведення перевірки не надає.
Вищевказане, на думку представника відповідача відповідно до ч. 2 ст. 11-2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні'було законною підставою для недопущення посадових осіб органу державної податкової служби до проведення планової або позапланової виїзної перевірки ТОВ «Українська аграрно-хімічна компанія».
Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення сторін та третьої особи, суд встановив наступне.
ТОВ «Українська аграрно-хімічна компанія'зареєстроване 22.09.2000р. Голосіївською районною у м. Києві державною адміністрацією (код ЄДРПОУ 31109157).
З довідки про взяття на облік платника податків за формою № 4-ОПП від 26.09.2000 ТОВ «Українська аграрно-хімічна компанія'взято на податковий облік в ДПІ у Голосіївському районі м. Києва за № 4157.
Судом встановлено, що на виконання розпорядження ДПІ у Голосіївському районі м. Києва від 17.06.2010р. № 50-р «Про проведення службового розслідування'проведено службове розслідування стосовно дій державних службовців, які контролювали та безпосередньо проводили перевірку ТОВ «Українська аграрно-хімічна компанія» у період з 31.03.2010р. по 29.04.2010р., за результатами якої складено Акт перевірки № 459/1-23-60/31109157 від 07.05.2010р.
За результатами проведення службового розслідування, комісією складено акт від 16.07.2010р. № 33/13-032, яким фактично підтверджено правомірність дій інспекторів при проведенні перевірки відповідача, порушень з боку посадових осіб ДПІ у Голосіївському районі м. Києва, за скоєння яких чинним законодавством України передбачено відповідальність, і які б призвели до ненадходження до бюджетів сум податків та зборів, не виявлено.
Наказом керівника ДПА у м. Києві від 21.06.2010 року № 365 прийнято рішення про проведення позапланової виїзної перевірки ТОВ «Українська аграрно-хімічна компанія'та видано направлення на перевірку від 24.06.2010 року № 983/23-60.
В наказі про проведення перевірки вказано, що його видано на підставі ч. 1 ст. 8, ст. 9, ч. 8 ст. 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні'та на виконання листа ДПА України від 15.06.2010р. № 11640/7/23-5017 щодо виконання доручення по доповідній записці від 10.06.2010 р. № 165/23-5025«Про проведення службових розслідувань'щодо результатів аналізу якості планової виїзної перевірки ТОВ «Українська аграрно-хімічна компанія».
Як свідчать матеріали справи, наказ та направлення на перевірку були отримані посадовою особою ТОВ «Українська аграрно-хімічна компанія», якою відмовлено перевіряючим в допуску до проведення позапланової виїзної перевірки, про що складено акт від 24.06.2010 року № 5/23-60.
Суд зазначає, що частиною першою статті 2 КАС України визначено завдання адміністративного судочинства -захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Державна податкова інспекція є органом державної влади і, відповідно, її діяльність має підпорядковуватися вимогам наведеної норми Конституції України та аналогічним вимогам ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»(тут і далі -у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Право податкової інспекції на проведення перевірки підлягає законодавчим обмеженням та реалізується з дотриманням порядку, встановленого законом.
Згідно ст. 11-1 Закону України «Про державну податкову службу України'позаплановою виїзною перевіркою вважається перевірка, за наявності підстав, передбачених даною правовою нормою.
Пунктом 8 ст. 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні'встановлено, що позапланова виїзна перевірка проводиться у разі, якщо вищестоящій орган державної податкової служби в порядку контролю за достовірністю висновків нижчестоящого органу державної податкової служби здійснив перевірку документів обов'язкової звітності платника податків або висновків акта перевірки, складеного нижчестоящим контролюючим органом, та виявив їх невідповідність вимогам законів, що призвело до ненадходження до бюджету сум податків та зборів (обов'язкових платежів).
Позапланова виїзна перевірка, в цьому випадку, може ініціюватися вищестоящим органом державної податкової служби, коли стосовно посадових або осіб нижчестоящого органу державної податкової служби, які проводили планову або позапланову виїзну перевірку зазначеного платника податків, розпочато службове розслідування або порушено кримінальну справу.
Суд зазначає, що позивач звертається до суду з позовом зобов'язати ТОВ «Українська аграрно-хімічна компанія'допустити посадових осіб позивача до проведення позапланової виїзної перевірки та надання документів, необхідних для перевірки дотримання вимог податкового законодавства.
Нормами зазначеного Закону, в тому числі й положеннями ст.ст. 11, 11-1, на які посилається позивач, органам державної податкової служби не надано права щодо звернення до суду з позовними вимогами, які є предметом спору по цій справі.
Крім того, суд зауважує, що проведення службового розслідування відносно посадових осіб ДПІ у Голосіївському районі у м. Києві, що проводили попередню перевірку підприємства, неможливо вважати безперечною підставою для проведення позапланової виїзної перевірки, оскільки обґрунтування необхідності проведення службового розслідування повинно відповідати вимогам п. 8 ст. 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»(тобто мати посилання на результати перевірки документів обов'язкової звітності платника податків або висновків акту перевірки, складеного нижчестоящим контролюючим органом, та виявлені під час здійснення такої перевірки факти невідповідності дій посадовців ДПІ вимогам законів, що призвело до ненадходження до бюджету сум податків та зборів (обов'язкових платежів)).
За змістом даної норми, сам по собі факт призначення та початку службового розслідування відносно працівників ДПІ у Голосіївському районі м. Києва не є достатньою підставою для проведення позапланової виїзної перевірки у відповідача, оскільки, даний факт є лише обов'язковою умовою при наявності певних обставин, визначених в п. 8 ст. 111 Закону України "Про державну податкову службу в Україні", а саме: здійснення перевірки вищестоящим податковим органом документів обов'язкової звітності платника податків в порядку контролю за достовірністю висновків нижчестоящого органу і встановлення їх невідповідність вимогам закону; здійснення перевірки висновків акту перевірки, складеного нижчестоящим податковим органом і також встановлення невідповідності його висновків Закону, що спричинило ненадходження до бюджету сум податків.
Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 26.10.2010р. у справі № 2а-2320/07 (К-6055/08).
Проте позивачем не було надано суду доказів виявлення ДПА у м. Києві під час проведення перевірки акту перевірки № 459/1-23-60/31109157 від 07.05.2010р. невідповідності його вимогам законів, а в акті про проведення службового розслідування від 16.07.2010р. № 33/13-032, зазначено, що акт лише не відповідає вимогам оформлення та складення актів, а саме вимогам наказу ДПА України від 10 серпня 2005 року № 327 «Про затвердження Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства'та Методичним рекомендаціям щодо оформлення матеріалів документальних перевірок суб'єктів господарювання-юридичних осіб, а також їх філій, відділень та інших відокремлених підрозділів та документування виявлених порушень, затверджених наказом ДПА України від 11.09.2008 № 584.
Крім того, позивачем не надано суду даних щодо ненадходження до бюджетів сум податків та зборів (обов'язкових платежів), як наслідку невідповідності висновків акту перевірки ТОВ «Українська аграрно-хімічна компанія»№ 459/1-23-60/31109157 від 07.05.2010р. вимогам законів. Навпаки, як зазначено в акту службового розслідування, комісією встановлено, що нараховані суми податку на додану вартість згідно акту перевірки № 459/1-26-60/31109157 від 07.05.2010 р. та податкових повідомлень-рішень, сплачені до бюджету, тобто фактично підтверджено правомірність дій інспекторів при проведенні перевірки відповідача. А тому, суд приходить висновку, що ДПА у м. Києві не встановлено факту ненадходження до бюджетів сум податків та зборів (обов'язкових платежів), як наслідку виявлення невідповідності висновків акту перевірки ТОВ «Українська аграрно-хімічна компанія'вимогам законів.
Викладене вище дає підстави суду прийти до висновку про недоведеність позивачем передбачених законодавством підстав для проведення позапланової виїзної перевірки відповідача.
Враховуючи встановлені обставини суд приходить до висновку що недопуск посадовими особами ТОВ «Українська аграрно-хімічна компанія'посадових осіб ДПА у м. Києві до проведення позапланової перевірки є правомірним.
Крім цього суд зазначає, що у відповідності до вимог ч. 3 ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України суб'єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду у випадках, передбачених Конституцією та законами України
Позивачем в розумінні Кодексу адміністративного судочинства України визнається особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано адміністративний позов до адміністративного суду, а також суб'єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подана позовна заява до адміністративного суду.
Пунктом дев'ятим ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що відповідачем в адміністративному судочинстві є суб'єкт владних повноважень, а у випадках, передбачених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача.
Окремі випадки, коли в адміністративному процесі у процесуальному статусі відповідача можуть бути інші особи, крім суб'єкта владних повноважень, визначені частиною четвертою статті 50 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої, громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, їх об'єднання, юридичні особи, які не є суб'єктами владних повноважень, можуть бути відповідачами лише за адміністративним позовом суб'єкта владних повноважень: 1) про тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності об'єднання громадян; 2) про примусовий розпуск (ліквідацію) об'єднання громадян; 3) про примусове видворення іноземця чи особи без громадянства з України; 4) про обмеження щодо реалізації права на мирні зібрання (збори, мітинги, походи, демонстрації тощо); 5) в інших випадках, встановлених законом.
Аналіз положень процесуального закону свідчить, що суб'єкт владних повноважень може звернутись до адміністративного суду лише, коли законом передбачено право такого суб'єкта владних повноважень на звернення з таким позовом.
Кодекс адміністративного судочинства України, а також чинне на момент виникнення спірних правовідносин законодавство України, в тому числі Закон України «Про державну податкову службу в Україні», не надає позивачу, як суб'єкту владних повноважень, права на звернення до суду із адміністративним позовом відповідного змісту. Зокрема, ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», якою передбачено вичерпний перелік випадків, у яких органи державної податкової служби мають право звертатись до суду з позовними заявами, права щодо звернення з позовом про зобов'язання надання документів до перевірки не передбачено, а тому суд приходить до висновку, що позивач не мав права звертатись до суду з даною позовною вимогою.
За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги ДПС у м. Києві задоволенню не підлягають.
Керуючись вимогами ст.ст. 69-71, 94, 160-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва
У задоволенні позову відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання апеляційної скарги до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Патратій О.В.
Повний тест постанови складено та підписано: 20 липня 2012 року.