03 жовтня 2019 р. Справа № 480/3516/19
Сумський окружний адміністративний суд у складі судді Гелети С.М., розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження у приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до начальника Охтирського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Сумській області Кладько Руслана Володимировича, Охтирського відділу поліції Головного управління національної поліції в Сумській області про визнання бездіяльності протиправною, визнання дій неправомірними та незаконними, зобов'язання вчинити дії,-
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовною заявою до начальника Охтирського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Сумській області Кладька Руслана Володимировича, Охтирського відділу поліції Головного управління національної поліції в Сумській області, в якій просить: визнати незаконною, необ'єктивною, необґрунтованою відповідь відповідача від 18.04.2019 № 5792; визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не направлення відповіді від 18.04.2019 № 5792; визнати неправомірними та незаконними дії відповідача, що полягають у неповному, необ'єктивному розгляді заяви від 18.04.2019 та підготовці неповної, необ'єктивної, необґрунтованої відповіді від 18.04.2019 № 5792; зобов'язати відповідача розглянути заяву відповідно до вимог діючого законодавства України та надати повну, об'єктивну, обґрунтовану відповідь.
Ухвалою від 11.09.2019 відкрито провадження, розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Ухвалою від 19.09.2019 судом відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про розгляд справи з викликом сторін.
03.10.2019 ОСОБА_1 подала до суду заяву про відвід судді. Подана заява обґрунтована тим, що головуючий суддя, будучи упередженою, незаконно та безпідставно неодноразово відхиляла клопотання про розгляд справи з викликом сторін, не надаючи відповідного правового обґрунтування.
Вирішуючи питання про обґрунтованість заяви про відвід, суд виходить з наступного.
Підстави для відводу (самовідводу) судді визначено статтею 36 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), відповідно до частини першої якої суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу):
1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі;
2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи;
3) якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді;
5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.
Відповідно до частини третьої статті 40 КАС України питання про відвід судді вирішується судом, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.
Водночас суд вважає за необхідне вказати, що відповідно до частини третьої статті 39 КАС України відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим. Суд звертає увагу на те, що для відведення судді необхідно обґрунтувати наявність обставин, які викликають сумнів у його неупередженості або об'єктивності.
Проаналізувавши викладені в заяві від 01.10.2019 доводи, суд дійшов висновку про відсутність визначених процесуальним законом підстав для відводу судді Гелети С.М. у даній справі. Заява не містить посилання на обставини, які за суб'єктивними чи об'єктивними критеріями виключають участь судді Гелети С.М. у розгляді цієї справи, відповідно до статті 36 КАС України, а доводи заяви та зазначені у ній міркування зводяться до припущень та не доводять наявності обставин, які викликали б сумнів у неупередженості або об'єктивності судді при розгляді даної справи.
Крім того, стосовно посилання позивача на те, що судом було відмовлено в клопотанні про розгляд справи із викликом сторін, незадоволення клопотання позивача про явку представника відповідача обов'язковою, неповідомлення про дату, час і місце розгляду справи, слід зазначити наступне.
Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" на суд покладено обов'язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України (далі - Конвенція), та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права. У рішенні ЄСПЛ у справі "Білуха проти України" (№ 33949/02, § 49-52, від 09 листопада 2006 року) зазначено, що наявність безсторонності відповідно до пункту першого статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Стосовно суб'єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного. Стосовно об'єктивного критерію, то це означає, що під час вирішення того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими.
Із заяви позивача про відвід вбачається, що в ній фактично викладено незгоду з процесуальним рішенням судді про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, ухваленому на підставі і з додержанням вимог статей 12, 257-263 КАС України. Тому доводи заяви не свідчать про існування об'єктивно обґрунтованих обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді. Незгода сторони з процесуальним рішенням суду, що прийняте в межах його повноважень, не може слугувати підставою для його відводу.
Відповідно до частини четвертої статті 36 КАС України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
З огляду на наведені норми процесуального права та проаналізувавши викладені в заяві доводи, суд дійшов до висновку про відсутність визначених процесуальним законом підстав для відводу судді у цій справі.
Керуючись ст. ст. 36, 39, 40, 248, 256 КАС України, суд, -
Заяву ОСОБА_1 про відвід судді Гелети С.М. по справі № 480/3516/19 визнати необґрунтованою.
Передати заяву про відвід судді Гелети С.М. у справі № 480/3516/19 на автоматизований розподіл для визначення судді, який вирішуватиме питання про заявлений відвід, в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України, для розгляду заяви.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та окремо не оскаржується. Заперечення проти неї може бути включене до апеляційної скарги на рішення чи ухвалу суду, прийняту за наслідками розгляду справи.
Повний текст ухвали складено та підписано 03.10.2019.
Суддя С.М. Гелета