Ухвала від 04.10.2019 по справі 260/1359/19

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА

про задоволення заяви про самовідвід судді

04 жовтня 2019 рокум. Ужгород№ 260/1359/19

Суддя Закарпатського окружного адміністративного суду Ващилін Р.О., розглянувши заяву про самовідвід судді у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області в особі Управління обслуговування громадян Ужгородського відділу обслуговування громадян (сервісний центр) про визнання дій протиправними і зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області в особі Управління обслуговування громадян Ужгородського відділу обслуговування громадян (сервісний центр), в якій просить: 1) визнати незаконною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області в особі Управління обслуговування громадян Ужгородського відділу обслуговування громадян (сервісний центр) щодо зарахування ОСОБА_1 до стажу роботи на посаді судді додатково трьох років роботи в галузі права з 09.1993 по 09.1996 року на посадах заступника завідуючого, завідувача юридичним відділом Закарпатської обласної державної адміністрації, секретаріату обласної Ради народних депутатів та відповідно проведення перерахунку довічного грошового утримання; 2) зобовязати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області в особі Управління обслуговування громадян Ужгородського відділу обслуговування громадян (сервісний центр) зарахувати ОСОБА_1 до стажу роботи на посаді судді додатково три роки роботи в галузі права з 09.1993 по 09.1996 року на посадах заступника завідуючого, завідувача юридичним відділом Закарпатської обласної державної адміністрації, секретаріату обласної Ради народних депутатів та відповідно провести перерахунок довічного грошового утримання з 11 квітня 2019 року.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.09.20019 р. дану адміністративну справу було передано на розгляд головуючому судді Гебешу С.А.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2019 року задоволено заяву головуючого судді Гебеша С.А про самовідвід, а адміністративну справу №260/1359/19 передано для повторного автоматизованого розподілу між суддями.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Закарпатського окружного адміністративного суду від 01.10.2019 р. матеріали позовної заяви передано на розгляд судді Дору Ю.Ю.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2019 року задоволено заяву головуючого судді Дору Ю.Ю. про самовідвід, а адміністративну справу №260/1359/19 передано для повторного автоматизованого розподілу між суддями.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.10.2019 р. дану адміністративну справу передано на розгляд судді Ващиліну Р.О.

З метою уникнення сумнівів щодо неупередженості та об'єктивності в розгляді зазначеної справи суддею Ващиліним Р.О. до прийняття вищевказаної справи до свого провадження подано заяву про самовідвід, обґрунтовану тим, що позивачем у справі є суддя Закарпатського окружного адміністративного суду у відставці ОСОБА_1 , який тривалий час працював разом з головуючим суддею у суддівському корпусі Закарпатського окружного адміністративного суду та перебуває з ним у дружніх відносинах.

Розглянувши заяву про самовідвід, суд виходить з наступного.

Норми Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) регламентують принцип незмінності складу суду, відповідно до якого справа, розгляд якої розпочато одним суддею чи колегією суддів, повинна бути розглянута цим самим суддею чи колегією суддів, за винятком випадків, які унеможливлюють участь судді у розгляді справи.

Разом з тим, з метою уникнення сумніві в неупередженості судді, положеннями ст. 36 КАС України визначені підстави, за наявності яких суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу), серед яких:

1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі;

2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи;

3) якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді;

5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.

Вказаний перелік не є вичерпним. Однак з його правового аналізу вбачається, що суддя не може брати участь у розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу) у разі наявності будь-яких обґрунтованих обставин, які викликають сумнів у його неупередженості або обґрунтованості.

Нормами ст. 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» №1402-VIII від 02.06.2016 р. встановлено, що суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» кожному гарантується захист його прав, свобод та законних інтересів незалежним і безстороннім судом, утвореним відповідно до закону.

Вказане кореспондуються також з нормами міжнародного законодавства. Зокрема, відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово вказував на те, що для визначення неупередженості суду належить виходить не тільки з суб'єктивного критерію, але й об'єктивного підходу, який визначає, чи були забезпечені достатні гарантії, аби виключити будь-які законні сумніви з цього приводу (Рішення у справі Ferrantelli et Santangelo).

У рішенні Європейського суду з прав людини від 09.11.2006 у справі «Білуха проти України» зазначено, що наявність безсторонності відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції має визначатися за суб'єктивними та об'єктивними критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто те, чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у конкретній справі. Згідно з об'єктивним критерієм визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад умови, за яких були б неможливі будь-які сумніви в його безсторонності. У кожній окремій справі слід вирішувати чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, які свідчать про відсутність безсторонності суду.

Безсторонність суду є також однією із засад адміністративного судочинства, передбачених ст. 2 КАС України.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 39 КАС України, за наявності підстав, зазначених у ст.ст. 36 - 38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов'язані заявити самовідвід.

Згідно ч. 3 ст. 39 КАС України відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

У зв'язку з вищенаведеним, з метою забезпечення дотримання судом принципів законності та об'єктивності, а також уникнення будь-яких сумнівів сторін щодо безсторонності не неупередженості суду при вирішенні даної адміністративної справи, суд вважає, що подана заява є вмотивованою та підлягає задоволенню.

Відповідно до норм ч. 1 ст. 41 КАС України, у разі задоволення відводу (самовідводу) судді, який розглядає справу одноособово, адміністративна справа розглядається в тому самому адміністративному суді іншим суддею, який визначається в порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу.

На підставі наведеного та керуючись ст. 36, 39, 40, 248 КАС України, суддя -

УХВАЛИВ:

1. Заяву головуючого судді Ващиліна Р.О. про самовідвід - задовольнити.

2. Адміністративну справу №260/1359/19 за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області в особі Управління обслуговування громадян Ужгородського відділу обслуговування громадян (сервісний центр) про визнання дій протиправними і зобов'язання вчинити певні дії - передати до відділу документального забезпечення для здійснення повторного автоматизованого розподілу між суддями.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили в порядку зазначеному в статті 256 КАС України.

Суддя Р.О. Ващилін

Попередній документ
84782545
Наступний документ
84782547
Інформація про рішення:
№ рішення: 84782546
№ справи: 260/1359/19
Дата рішення: 04.10.2019
Дата публікації: 08.10.2019
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Закарпатський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; управління, нагляду, контролю та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з них; загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них; осіб, звільнених з публічної служби