Україна
Донецький окружний адміністративний суд
04 жовтня 2019 р. Справа№200/6928/19-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Зінченка О.В.,
при секретарі судового засідання - Оголь В.К.,
за участю:
представника позивача - Бондара А.В., за довіреністю,
представник відповідача - Ємець О.А.за довіреністю,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального провадження адміністративну справу за позовом публічного акціонерного товариства «ПО ГАЗОПОСТАЧАННЮ ТА ГАЗИФІКАЦІЇ «ДОНЕЦЬКОБЛГАЗ» до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправними дій, визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -
Публічне акціонерне товариство «ПО ГАЗОПОСТАЧАННЮ ТА ГАЗИФІКАЦІЇ «ДОНЕЦЬКОБЛГАЗ» (надалі - позивач) звернулося до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправними дій, визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.
Згідно поданої позовної заяви позивач просив суд:
- визнати протиправними дії Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби щодо нарахування пені за платежем «Податок на додану вартість із вироблених товарів (робіт, послуг)», код платежу 30 140 101 00 в сумі 959 990,59 грн. та зобов'язати Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби здійснити коригування в інтегрованій картці платника податку шляхом виключення суми нарахованої пені;
- визнати протиправними дії Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби щодо розподілу сплачених грошових коштів в сумі 959 990,59 грн. в інтегрованій картці платника податків на сплату нарахованої пені та зобов'язати здійснити Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби відповідні коригування в інтегрованій картці платника податків шляхом розподілу, а саме виключення (зменшення) зарахованих в рахунок оплати пені коштів в сумі 959 990,49 грн. та відображення вказаних коштів в рахунок сплати податкових зобов'язань позивача;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби від 24 квітня 2019 року №0025501200 про застосування штрафу у розмірі 549 209,35 грн.;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби від 23 квітня 2019 року №0024501200 про застосування штрафу у розмірі 3,21 грн.
Ухвалою суду від 4 червня 2019 року позовну заяву залишено без руху. 13 червня 2019 року позивач усунув недоліки позовної заяви, ухвалою від 14 червня 2019 року відкрито провадження по справі та призначено підготовче засідання на 04 липня 2019 року. Підготовче судове засідання відкладалося на 18 липня 2019 року, 15 серпня 2019 та 13 вересня 2019 року. 18 липня 2019 року судом постановлено ухвалу, внесену до протоколу судового засідання, якою продовжено строк проведення підготовчого провадження на 30 днів. Ухвалою від 13 вересня 2019 року закрито підготовче провадження у справі, справу призначено до розгляду по суті у відкритому судовому засіданні на 04 жовтня 2019 року.
В обґрунтування заявлених вимог щодо визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень про застосування штрафних санкцій за несвоєчасну сплату узгоджених зобов'язань позивач зазначив, що в ході проведених відповідачем камеральних перевірок з питань своєчасності сплати узгоджених сум грошових зобов'язань відповідачем встановлено несвоєчасну сплату узгоджених грошових зобов'язань. На підставі висновків актів перевірки № 224/28-10-50-12-07/03361075 від 25 березня 2019 року та № 569/28/10-50-12-08/03361075 від 31 жовтня 2018 року відповідачем прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення про застосування до позивача штрафних санкцій за несвоєчасну сплату узгоджених податкових зобов'язань на підставі статті 126 Податкового кодексу України. Позивач не погоджується із викладеними в наведених актах висновками, вважає, що несвоєчасне погашення податкових зобов'язань відбулося внаслідок безпідставного відображення в обліковій картці позивача зарахування сплачених коштів без врахування визначеного платником призначення платежу.
Позивач також зауважив на тому, що постановою Донецького окружного адміністративного суду по справі 805/1605/16а від 08 серпня 2016 року з розрахункових рахунків публічного акціонерного товариства «По газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз» стягнуто на користь державного бюджету кошти на погашення податкового боргу з податку на додану вартість в сумі 22 166 351,61 грн. та зі збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності в сумі 1 672 273,91 грн. В подальшому, ухвалою суду від 29 серпня 2016 року виконання постанови Донецького окружного адміністративного суду від 08 серпня 2016 року в адміністративній справі № 805/1605/16-а про стягнення коштів з рахунків у банках платника податку на суму податкового боргу у загальній сумі 23 838 625,52 грн. розстрочено строком на 60 місяців. Позивач зауважив на тому, що оскільки сплату заборгованості з податку на додану вартість розстрочено, штрафні санкції за несвоєчасну сплату грошових зобов'язань не мали застосуватися. Згідно позову спрямування відповідачем сплачених позивачем коштів на виконання судових рішень на погашення інших податкових зобов'язань призвело до безпідставного визначення штрафних санкцій та нарахування пені. Позивач вважає, що зміна напрямку коштів, сплачених на виконання судового рішення порушує принцип обов'язковості виконання судових рішень, закріпленого в статті 124 Конституції України.
Крім цього, позивач вважає, що камеральна перевірка з питань своєчасності сплати узгодженої суми податкових зобов'язань може бути проведеною виключно до зобов'язань, строк сплати яких настав після 01 січня 2017 року, оскільки редакція підпункту 75.1.1. статті 75 Податкового кодексу України, що передбачає проведення камеральної перевірки з питань своєчасності сплати зобов'язань, набрала чинності з 01 січня 2017 року, строк спати зобов'язань, своєчасність сплати яких перевірялася під час камеральної перевірки, склав до 01 січня 2017 року, отже, перевірку своєчасності їх сплати проведено відповідачем протиправно. Оскільки відповідачем протиправно, прийняті на підставі висновків цієї перевірки податкові повідомлення-рішення, останні не можуть вважатися законними.
В обґрунтування протиправності дій відповідача з нарахування пені в сумі 959 990,59 грн. позивач послався на приписи пп. 54.3.3 п. 54.3. статті 54, п. 58.1. статті 58 та пп. 131.1 та 131.2 статті 131 Податкового кодексу України та рішення Конституційного Суду України від 30 травня 2001 року № 1-22/2001, зауважив на протиправності нарахування пені без прийняття відповідного податкового повідомлення-рішення. За змістом позову, нарахування пені шляхом відображення в обліковій картці свідчить про її нарахування із порушенням встановленого порядку, платник податку може її не сплачувати. Позивач наполягав на неможливості доведення відповідачем правомірності нарахування суми пені.
Посилаючись на Закон України від 02 вересня 2014 року N 1669-УІІ "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" позивач зауважив на тому, що платники податку, які перебувають на обліку у податкових органах, і які здійснюють господарську діяльність на території, де проводилася АТО або було оголошено військовий чи надзвичайний стан, на цей період звільняються від відповідальності за неналежне виконання зобов'язань, зокрема за несвоєчасну сплату узгодженої суми грошового зобов'язання. За змістом позову позивача, його структурні підрозділи здійснювали діяльність на території проведення АТО, у серпні 2015 року за фактом захоплення належних позивачу структурних підрозділів до ЄРДР внесені відомості про відкриття кримінальних проваджень.
В судовому засіданні представник позивача надав пояснення аналогічні викладеним в позові та відповіді на відзив, просив суд задовольнити позов.
Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечував, підстави незгоди із позовом визначив у наданому суду відзиві на позов.
За змістом викладеного у відзиві податковий орган діяв виключно в межах наявних повноважень та у спосіб, передбачений Конституцією України та Податковим кодексом України.
Відповідач зазначив, що застосування до платників податків, що несвоєчасно сплачують узгоджені податкові зобов'язання штрафних санкцій передбачено пунктом 126.1. статті 126 Податкового кодексу України, факт несвоєчасної сплати відповідачем узгоджених податкових зобов'язань встановлено в ході проведених камеральних перевірок, за наслідком яких складено акти № 569/28/10-50-12-08/03361075 від 31 жовтня 2018 року та № 224/28-10-50-12-07/03361075 від 25 березня 2019 року.
Вказує, що відповідно до висновків Верховного Суду висловленого у постанові від 07 серпня 2018 року по справі №805/4013/17-а: посилання скаржника на положення Закону № 1726-УІІІ та Закону №1669, як підставу правового регулювання спірних правовідносин, є неприйнятним з огляду на системний аналіз статей 1, 5, 7 Податкового кодексу України, за якими серед загальних засад встановлення податків і зборів пунктом 7.3 статті 7 передбачено, що будь-які питання щодо оподаткування регулюються цим Кодексом і не можуть встановлюватися або змінюватися законами України, крім законів, що містять виключно положення щодо внесення змін до цього Кодексу та/або положення, які встановлюють відповідальність за порушення норм податкового законодавства. Оскільки норми наведених сторонами законів не відповідають встановленим Податковим кодексом України засадам, їх положення не можуть застосовуватись у межах спірних відносин
В судовому засіданні представник відповідача надав пояснення аналогічні викладеному у відзиві, просив суд відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог.
Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.
Позивач - Публічне акціонерне товариство "ПО ГАЗОПОСТАЧАННЮ ТА ГАЗИФІКАЦІЇ "ДОНЕЦЬКОБЛГАЗ" є юридичною особою, зареєстровано в Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців ат громадських формувань за кодом 03361075. Згідно даних державного реєстру місцезнаходженням юридичної особи: 84313, Донецька обл., місто Краматорськ, вулиця Південна, будинок 1, перебуває на обліку як платник податків в Офісі ВПП ДФС (Харківське управління).
Згідно наявного в матеріалах справи сертифікату Торгово-промислової палати України від 30 липня 2014 року № 2059/05-4 ПАТ "ПО ГАЗОПОСТАЧАННЮ ТА ГАЗИФІКАЦІЇ "ДОНЕЦЬКОБЛГАЗ» засвідчено настання обставин непереборної сили з 01 липня 2014 року при здійсненні господарської діяльності на території Донецької області щодо виконання законодавчих актів України, які стосуються справляння та сплати податків та обов'язкових платежів (а.с. 74-75).
Судом встановлено, що 08 серпня 2016 року Донецьким окружним адміністративним судом прийнято постанову по справі № 805/1605/16-а, якою з розрахункових рахунків публічного акціонерного товариства "ПО ГАЗОПОСТАЧАННЮ ТА ГАЗИФІКАЦІЇ "ДОНЕЦЬКОБЛГАЗ" на користь державного бюджету стягнуто кошти на погашення податкового боргу з податку на додану вартість в сумі 22 166 351 грн. (двадцять два мільйони сто шістдесят шість тисяч триста п'ятдесят одна гривня) 61 коп. та зі збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності в сумі 1 672 273 грн. (один мільйон шістсот сімдесят дві тисячі двісті сімдесят три гривні) 91 коп. (а.с. 33-34). За змістом наведеної постанови заборгованість з податку на додану вартість, що була заявлена позивачем до стягнення у сумі 22 166 351 грн. 61 коп., виникла на підставі податкових декларацій з податку на додану вартість від 21 березня 2016 року № 9039352172 на суму 8560694 грн., від 20 квітня 2016 року № 9060264159 на суму 8056997 грн., від 19 травня 2016 року № 9081113139 на суму 9097782 грн., від 17 червня 2016 року в сумі 677941 грн., від 18 липня 2016 року в сумі 1416251 грн. Постанова суду по справі № 805/1605/16-а набрала законної сили 23 серпня 2016 року. В подальшому, ухвалою суду від 29 серпня 2016 року у справі № 805/1605/16-а виконання постанови від 08 серпня 2016 року розстрочено строком на 60 місяців, зокрема, в частині стягнення коштів в рахунок погашення податкового боргу з податку на додану вартість розстрочено шляхом встановлення погашення в період з серпня 2016 року по червень 2021 року у сумі по 369 439 грн. 19 коп. щомісячно та у липні 2021 року у сумі 369 439 грн. 40 коп. (а.с. 35-36).
31 жовтня 2018 року Харківським управлінням Офісу великих платників податків ДФС було проведено камеральну перевірку щодо своєчасності сплати Публічним акціонерним товариством "По газопостачанню та газифікації "Донецькоблгаз", код ЄДРПОУ 03361075, узгодженої суми податкових зобов'язань з податку на додану вартість згідно: - податкового повідомлення-рішення форми "Ш" №0041501200 від 16.05.2018 р.; - податкового повідомлення-рішення форми "Ш" № 0042501200 від 16.05.2018 р.; - податкового повідомлення-рішення форми "ПІ" № 0053501200 від 08.06.2018 р.; - податкового повідомлення-рішення форми "Ш" № 0065501200 від 18.09.2018 р.; - податкової декларації з податку на додану вартість за звітний період березень 2016 року, вх. № 9060264159 від 20.04.2016 р.
За результатами проведеної камеральної перевірки складено акт "Про результати камеральної перевірки від 31 жовтня 2018 року № 569/28-10-50-12-08/03361075 (а.с. 44-46). Вказаним актом перевірки встановлено несвоєчасну сплату ПАТ "Донецькоблгаз" узгодженої суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість згідно податкової декларації з податку на додану вартість за березень 2016 року (сплату зобов'язання за березень 2016 року розстроченого ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 29.08.2016р. по справі № 805/1605/16-а в сумі 969 041,07 грн.), згідно податкового повідомлення-рішення форми "Ш" № 0041501200 від 16.05.2018 р. в сумі 7164,56 грн., згідно податкового повідомлення-рішення форми "Ш" № 0042501200 від 16.05.2018 р. за штрафом 53 118,31 грн., згідно податкового повідомлення-рішення форми "Ш" № 0053501200 від 08.06.2018 р. за штрафом 42359,17 грн., згідно податкового повідомлення-рішення форми "Ш" № 0065501200 від 18.09.2018 р. за штрафом 32,15 грн., протягом строків, визначених Податковим кодексом України, чим порушено вимоги п. 57.1, п. 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України (а.с. 205-209).
Позивач надав заперечення на акт перевірки, втім за наслідком їх розгляду відповідачем залишено без змін висновки акту перевірки , про що позивача повідомлено листом № 49401/10/2-10-50-12-15 від 27 11.2018 (арк. справи 49-54).
З наданих представниками сторін пояснень та рішення про результати розгляду скарги № 7376/6/99-99-11-06-01-25 від 14 лютого 2019 року судом встановлено, що 29 листопада 2018 року на підставі акту перевірки № 569/28-10-50-12-08/03361075 відповідачем прийняті податкові повідомлення - рішення №0081501200 (застосовані штрафні санкції в сумі 10 267,42 грн.) та №0082501200 (застосовані штрафні санкції в сумі 193 808,21 грн.), що оскаржувалися позивачем в адміністративному порядку. Рішенням ДФС України "Про результати розгляду скарги" від 14 лютого 2019 року №7376/6/99-99-11-06-01-25 скаргу позивача частково задоволено, ППР №0081501200 від 29 листопада 2018 року в частині порушення сплати грошових зобов'язань з ПДВ в частині не відображення в ІКПП судового оскарження, зокрема, по ППР форми "Ш" №0041501200 від 16 травня 2018 року; ППР форми "Ш" №0042501200 від 16 травня 2018 року, ППР форми "Ш" №0053501200 від 08 червня 2018 року від 16 травня 2018 року, в іншому спірні податкові повідомлення - рішення від 29 листопада 2018 року № 0081501200 та 0082501200 залишились незмінними (а. с. 46-48).
24 квітня 2019 року на підставі вказаного акту та рішення ДФС України "Про результати розгляду скарги" від 14 лютого 2019 року №7376/6/99-99-11-06-01-25 відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0024501200 від 29 листопада 2018 року, яким за порушення строку сплати суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 32,15 грн. на підставі ст. 126 Податкового кодексу України до позивача застосовані штрафні санкції в сумі 3,21 грн. (а.с. 11). Відповідно до Розрахунку штрафних санкцій до податкового повідомлення-рішення № 0024501200 від 24 квітня 2019 позивачем 18 жовтня 2018 року сплачено 32,15 грн. в рахунок погашення заборгованості за податковим повідомленням-рішенням № 0065501200 від 18 вересня 2018 року з кінцевим строком сплати 05 жовтня 2018 року.
25 березня 2019 року Харківським управлінням Офісу великих платників податків ДФС проведено камеральну перевірку щодо своєчасності сплати Публічним акціонерним товариством "ПО ГАЗОПОСТАЧАННЮ ТА ГАЗИФІКАЦІЇ "ДОНЕЦЬКОБЛГАЗ", код ЄДРПОУ 03361075, узгодженої суми податкових зобов'язань з податку на додану вартість згідно податкової декларації з податку на додану вартість за звітний період березень 2016 року, вх. № 9060264159 від 20 квітня 2016 року та податкової декларації за квітень 2016 року, № 9081113139 від 19 травня 2016 року. За результатами проведеної камеральної перевірки 25 березня 2019 року складено акт про результати камеральної перевірки № 224/28-10-50-12-07/03361075 (а.с. 38-47).
Згідно висновків наведеного акту перевіркою встановлено несвоєчасну сплату ПАТ "Донецькоблгаз" узгодженої суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість згідно податкової декларацій з податку на додану вартість за березень 2016 року, погашення грошового зобов'язання відповідно до постанови та ухвали Донецького окружного адміністративного суду від 08 серпня 2016 року та від 29 серпня 2016 року по справі № 805/1605/16-а в сумі 2 556 870,25 грн., згідно податкової декларації з податку на додану вартість за квітень 2019 року погашення податкового боргу за грошовим зобов'язанням за якою проводиться за постановою та ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 08 серпня 2016 року та від 29 серпня 2016 року відповідно по справі 805/1605/16 а в сумі 189 176,49 грн.
23 квітня 2019 року на підставі висновків акту перевірки № 224/28-10-50-12-07/03361075 від 25 березня 2019 року відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0024501200, яким до позивача за несвоєчасну сплату узгоджених податкових зобов'язань в сумі 2 746 046,74 грн. застосовано штрафні санкції у 20% розмірі в сумі 549209,35 грн. (а.с. 10).
Згідно наявного в матеріалах справи розрахунку штрафних санкцій до податкового повідомлення-рішення № 0024501200 від 23 квітня 2019 року штрафні санкції нараховані за несвоєчасну сплату грошового зобов'язання за березень 2016 року, строки сплати за якою відбуваються на підставі судових рішень Донецького окружного адміністративного суду по справі 805/1605/16 а, в сумі 2 746 046,74 грн.
За даними інтегрованої картки позивача за платежем "Податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), код платежу 30 14010100 00", відповідачем в періоді що перевірявся, а саме з 18 вересня 2018 року по 18 жовтня 2018 року, нараховано пеню у розмірі 959 990,59 грн., у тому числі:
17.01.2018 в сумі 24 315,26 грн. за період з 04.05.2016 по 17.01.2018 внаслідок відображення погашення податкових зобов'язань згідно рішення суду про розстрочення (відстрочення) податкового боргу;
24.01.2018 - 38043,13 грн. за період з 04.05.2016 по 24.01.2018 внаслідок відображення погашення податкових зобов'язань згідно рішення суду про розстрочення (відстрочення) податкового боргу;
29.01.2018 - 10 991,05 грн. за період з 04.05.2016 по 29.01.2018 внаслідок відображення погашення податкових зобов'язань згідно рішення суду про розстрочення (відстрочення) податкового боргу;
01.02.2018 - 81032,69 грн. за період з 04.05.2016 по 01.02.2018 внаслідок відображення погашення податкових зобов'язань згідно рішення суду про розстрочення (відстрочення) податкового боргу;
01.02.2018 - 102,72 грн. за період з 15.01.2018 по 01.02.2018 внаслідок відображення погашення податкових зобов'язань згідно податкового повідомлення-рішення № 0157501200 від 26.12.2017;
08.02.2018 - 28 260,71 грн. за період з 04.05.2016 по 08.02.2018 внаслідок відображення погашення податкових зобов'язань згідно рішення суду про розстрочення (відстрочення) податкового боргу;;
14.02.2018 - 25509,78 грн. за період з 04.05.2016 по 14.02.2018 внаслідок відображення погашення податкових зобов'язань згідно рішення суду про розстрочення (відстрочення) податкового боргу;
19.02.2018 - 25728,95 грн. за період з 04.05.2016 по 19.02.2018 внаслідок відображення погашення податкових зобов'язань згідно рішення суду про розстрочення (відстрочення) податкового боргу;
15.03.2018 - 15361,45 грн. за період з 04.05.2016 по 15.03.2018 внаслідок відображення погашення податкових зобов'язань згідно рішення суду про розстрочення (відстрочення) податкового боргу;
20.04.2018 - 90989,08 грн. за період з 04.05.2016 по 20.04.2018 внаслідок відображення погашення податкових зобов'язань згідно рішення суду про розстрочення (відстрочення) податкового боргу;
20.04.2018 - 105211,90 грн. за період з 04.05.2016 по 20.04.2018 внаслідок відображення погашення податкових зобов'язань згідно рішення суду про розстрочення (відстрочення) податкового боргу;
20.04.2018 - 6,42 грн. за період з 10.04.2018 по 19.04.2018 внаслідок відображення погашення зобов'язань згідно податкового повідомлення-рішення № 00255012100 від 26.03.2018;
10.05.2018 - 20434,28 грн. за період з 04.05.2016 по 10.05.2018 внаслідок відображення погашення податкових зобов'язань згідно рішення суду про розстрочення (відстрочення) податкового боргу;
21.05.2018 - 88203,68 грн. за період з 04.05.2016 по 18.05.2018 внаслідок відображення погашення податкових зобов'язань згідно рішення суду про розстрочення (відстрочення) податкового боргу;
21.05.2018 - 0,02 грн. за період з 18.05.2018 по 20.05.2018 внаслідок відображення погашення зобов'язань згідно податкового повідомлення-рішення № 00375012100 від 03.05.2018;
20.06.2018 - 49 257,72 грн. за період з 04.05.2016 по 19.06.2018 внаслідок відображення погашення податкових зобов'язань згідно рішення суду про розстрочення (відстрочення) податкового боргу;
18.09.2018 в сумі 95 882,89 грн. (6,28 грн., 82,70 грн., 70,33 грн., 1,24 грн., 0,03 грн., 1,02грн., 24,67 грн., 19,57 грн., 68,70 грн., 0,62грн., 11,89 грн., 67,85 грн., 9,20 грн., 42,83 грн., 0,06 грн., 33,11 грн., 17,37 грн., 14,04 грн., 10,43 грн., 16,57 грн., 0,95 грн., 300,81 грн., та 95082,62 грн.) за період з 04.09.2018 по 17.09.2018 року внаслідок відображення погашення податкових зобов'язань визначених податковими повідомленнями-рішеннями № 0042501200 від 16.05.2018, № 0041501200 від 16.05.2018 та рішення суду про розстрочення податкового боргу;
- 18.10.2018 - 0,19 грн. за період з 08.10.2018 по 17.10.2018 року внаслідок відображення погашення зобов'язань згідно податкового повідомлення-рішення № 0065501200 від 18.09.2018;
- 18.10.2018 - 260 658,87 грн. за період з 04.05.2016 по 18.10.2018 року; внаслідок відображення погашення податкових зобов'язань згідно рішення суду про розстрочення (відстрочення) податкового боргу.
Судом встановлено, що питання правомірності дій відповідача щодо нарахування пені за платежем "Податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), код платежу 30 14010100 00" в сумі 356541,95 грн. 18.09.2018 та 18.10.2018, зобов'язання здійснити коригування в інтегрованій картці шляхом виключення (зменшення) нарахованої пені в сумі 356 541,95грн.; питання правомірності дій відповідача щодо розподілу сплачених ПАТ "По газопостачанню та газифікації "Донецькоблгаз" грошових коштів в сумі 356 541,95 грн. на оплату (зарахування на погашення (оплату)) пені та зобов'язання здійснити відповідні коригування в обліковій картці розглянуті Донецьким окружним адміністративним судом в іншій адміністративній справі № №200/5445/19-а (а.с. 238-247). За таких обставин, враховуючи не набрання законної сили рішенням Донецького окружного адміністративного суду по справі №200/5445/19-а ухвалою суду від 4 жовтня 2019 року судом в частині вимог про визнання протиправними дії Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби щодо нарахування пені за платежем «Податок на додану вартість із вироблених товарів (робіт, послуг)», код платежу 30 140 101 00 в сумі 356 541,95 грн. та зобов'язати Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби здійснити коригування в інтегрованій картці платника податку шляхом виключення суми нарахованої пені та визнання протиправними дії Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби щодо розподілу сплачених грошових коштів в сумі 356 541,95 грн. в інтегрованій картці платника податків на сплату нарахованої пені та зобов'язати здійснити Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби відповідні коригування в інтегрованій картці платника податків шляхом розподілу, а саме виключення (зменшення) зарахованих в рахунок оплати пені коштів в сумі 356 541,95 грн. та відображення вказаних коштів в рахунок сплати податкових зобов'язань позивача позов залишено без розгляду.
Із врахуванням залишення без розгляду частини заявлених позивачем вимог спірними питаннями цієї справи є:
визнання протиправними дій Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби щодо нарахування пені за платежем «Податок на додану вартість із вироблених товарів (робіт, послуг)», код платежу 30 140 101 00 в сумі 603 448,64 грн. та зобов'язання Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби здійснити коригування в інтегрованій картці платника податку шляхом виключення суми нарахованої пені;
визнання протиправними дій Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби щодо розподілу сплачених грошових коштів в сумі 603 448,64 грн. в інтегрованій картці платника податків на сплату нарахованої пені та зобов'язати здійснити Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби відповідні коригування в інтегрованій картці платника податків шляхом розподілу, а саме виключення (зменшення) зарахованих в рахунок оплати пені коштів в сумі 603 448,64 грн. та відображення вказаних коштів в рахунок сплати податкових зобов'язань позивача;
скасування податкових повідомлень-рішень Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби від 24 квітня 2019 року №0025501200 про застосування штрафу у розмірі 549 209,35 грн. та від 23 квітня 2019 року №0024501200 про застосування штрафу у розмірі 3,21 грн.
Оцінивши за правилами статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства визначає Податковий кодекс України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі - ПК України).
Пунктом 1.1. статті 1 ПК України визначено, що Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Підпунктом 20.1.4 п.20.1 ст. 20 ПК України визначено право податкового органу проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
Відповідно до наявних в матеріалах справи актів 224/28-10-50-12-07/03361075 та № 569/28-10-50-12-08/03361075 камеральні перевірки проведені 25 березня 2019 року та 31 жовтня 2018 року відповідно. На час проведення перевірок редакція пп. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 ПК України передбачала можливість проведення камеральної перевірки щодо своєчасності сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.
Застосування контролюючим органом положень Податкового кодексу України в редакції, чинній на момент проведення такої перевірки, є правомірним.
З огляду на наведене вище, суд вважає доводи позивача, щодо безпідставності проведення камеральної перевірки своєчасності сплати узгоджених податкових зобов'язань, строк сплати яких настав до 01 січня 2017 року є безпідставними.
Пунктом 76.3 ст. 76 ПК України (в редакції на момент проведення перевірок) передбачено, що камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання.
Камеральна перевірка з інших питань проводиться з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу.
Контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку. (п. 102.1 ст. 102 ПК України).
Предметом проведеної відповідачем камеральної перевірки 31 жовтня 2018 року (акт № 569/28-10-50-12-08/03361075) є перевірка своєчасності сплати узгоджених сум податкових зобов'язань з податку на додану вартість згідно податкових повідомлень рішень № 0041501200 від 16.05.2018, № 0042501200 від 16.05.2018, № 0053501200 від 08.06.2018, № 0065501200 від 18.09.2018 та згідно декларації з податку на додану вартість за березень 2016 року (вх. № 9060264159 від 20.04.2016), предметом камеральної перевірки 25 березня 2019 року (акт № 224/28-10-50-12-07/03361075) є перевірка своєчасності сплати узгоджених сум податкових зобов'язань з податку на додану вартість згідно декларації з податку на додану вартість за березень 2016 року (вх. № 9060264159 від 20.04.2016) та квітень 2016 року (вх. № 9081113139 від 19.05.2016).
В контексті норми п.76.3 ст. 76 ПК України вказаний предмет підпадає під дію абз. 2 даної норми та відповідно передбачає застосування строку ст. 102 ПК України - 1095 днів. В ході судового розгляду справи судом не було встановлено порушення строку проведення камеральної перевірки позивача з питань своєчасності сплати узгоджених пасткових зобов'язань під час проведення камеральних перевірок 31 жовтня 2018 року та 25 березня 2019 року.
Щодо позовних вимог позивача щодо визнання протиправними дій Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби щодо нарахування пені за платежем "Податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), код платежу 30 14010100 00" в сумі 603 448,64 грн.; зобов'язання Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби здійснити коригування в інтегрованій картці ПАТ "По газопостачанню та газифікації "Донецькоблгаз" за платежем "Податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), код платежу 30 14010100 00" шляхом виключення (зменшення) нарахованої пені в сумі 603 448,64 грн., суд зазначає наступне.
Підпунктом 14.1.162 п. 14.1 ст. 14 ПК України визначено, що пенею є сума коштів у вигляді відсотків, нарахована на суми грошових зобов'язань у встановлених цим Кодексом випадках та не сплачена у встановлені законодавством строки.
Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 ст. 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом;
Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові 20 лютого 2018 року по справі №810/700/17 зазначено, що на платника податків покладено обов'язок здійснити у встановлені строки сплату узгодженого грошового зобов'язання. Не сплачене у встановлений законом строк грошове зобов'язання визначається сумою податкового боргу платника податків.
Відповідно п. 129.1 ст. 129 ПК України в редакції, чинній на час нарахування оскаржуваної позивачем пені (січень - червень 2018 року) нарахування пені розпочинається:
129.1.1. при нарахуванні суми грошового зобов'язання, визначеного контролюючим органом за результатами податкової перевірки, - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків податкового зобов'язання, визначеного цим Кодексом (у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження);
129.1.2. при нарахуванні суми податкового зобов'язання, визначеного контролюючим органом у випадках, не пов'язаних з проведенням податкових перевірок, - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов'язання (в тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження);
129.1.3.при нарахуванні суми податкового зобов'язання, визначеного платником податків або податковим агентом, - після спливу 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов'язання.
Пунктом 129.3.1. статті 129 податкового кодексу України передбачено, що нарахування пені закінчується у день зарахування коштів на відповідний рахунок органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, та/або в інших випадках погашення податкового боргу та/або грошових зобов'язань;
На суми грошового зобов'язання, визначеного підпунктами 129.1.1 та 129.1.2 пункту 129.1 цієї статті (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені), та в інших випадках визначення пені відповідно до вимог цього Кодексу, коли її розмір не встановлений, нараховується пеня за кожний календарний день прострочення сплати грошового зобов'язання, включаючи день погашення, з розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день. На суми грошового зобов'язання, визначеного підпунктом 129.1.3 пункту 129.1 цієї статті (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені), нараховується пеня за кожний календарний день прострочення у його сплаті, включаючи день погашення, із розрахунку 100 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день. (п.129.4 ст. 129 ПК України)
Пункт 131.2. ст.131 ПК України визначає, що при погашенні суми податкового боргу (його частини) кошти, що сплачує такий платник податків, у першу чергу зараховуються в рахунок податкового зобов'язання. У разі повного погашення суми податкового боргу кошти, що сплачує такий платник податків, в наступну чергу зараховуються у рахунок погашення штрафів, в останню чергу зараховуються в рахунок пені.
Якщо платник податків не виконує встановленої цим пунктом черговості платежів або не визначає її у платіжному документі (чи визначає з порушенням зазначеного порядку), контролюючий орган самостійно здійснює такий розподіл такої суми у порядку, визначеному цим пунктом.
Алгоритм визначення сум грошових зобов'язань міститься в статті 54 ПК України та передбачає самостійне обчислення платником податку суми податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, шляхом зазначення у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу або визначення грошового зобов'язання контролюючим органом. При цьому, контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган (пп. 54.3.3 статті 54 ПК України).
Приписи податкового кодексу України надають право податковому органу нараховувати пеню та у встановлених випадках перерозподіляти грошові кошти сплачені позивачем в порядку черговості виникнення податкового боргу. Проте, обов'язку виносити окреме податкове повідомлення-рішення на суму нарахованої пені за ст.129 ПК України не встановлено.
Відповідно до наказу Міністерства фінансів України "Про затвердження Порядку ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 07.04.2016 року № 422 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 20.05.2016 року за № 751/28881 передбачено, що інтегрована картка платника (далі - ІКП) - форма оперативного обліку податків, зборів, митних платежів до бюджетів та єдиного внеску, що ведеться за кожним видом платежу та включає перелік показників підсистем інформаційної системи органів ДФС, які характеризують стан розрахунків платника з бюджетами та цільовими фондами; (п.1 Розділ І. Загальні положення).
ІКП відкриваються автоматично кожному платнику у разі: нарахування сум грошових зобов'язань і пені з податків, зборів та сум єдиного внеску, самостійно визначених платником (за фактом надходження податкових декларацій, розрахунків, уточнюючих розрахунків) (п. 2 ч. 1 "Порядок ведення інтегрованої картки платника", розділ ІI. "Інтегрована картка платника").
Абзаци 4, 7 п. 1 глави 1 Розділу VI Порядку №422, визначають, що при нарахуванні чергової частки розстрочення (відстрочення) сум податкового боргу в ІКП відбувається нарахування пені за несвоєчасну сплату на суму нарахованої частки податкового боргу за період з 91-го дня після останнього дня граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного Податковим кодексом України, і по дату надання розстрочення (відстрочення) податкового боргу (у випадку, коли податковий борг виник в результаті несплати платником податків грошового зобов'язання, визначеного у поданій ним звітності), а з наступного дня після початку дії розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу) та/або наступного дня після граничного строку сплати чергової частки розстроченого (відстроченого) грошового зобов'язання (податкового боргу) розпочинається нарахування процентів, які нараховуються по день фактичного погашення чергової частки розстроченого (відстроченого) грошового зобов'язання (податкового боргу) включно.
Отже, нарахування пені здійснюється в автоматичному режимі та пов'язано з фактом несплати у встановлений строк суми самостійно узгодженого зобов'язання.
Відповідно до п.42-1.2. ст. 42-1 ПК України, електронний кабінет забезпечує можливість реалізації платниками податків прав та обов'язків, визначених цим Кодексом та нормативно-правовими актами, що прийняті на підставі та на виконання цього Кодексу, законами з питань митної справи, в тому числі, шляхом перегляду в режимі реального часу інформації про платника податків, що збирається, використовується та формується контролюючими органами у зв'язку з обліком платників податків та адмініструванням податків, зборів, митних платежів, здійсненням податкового контролю, в тому числі дані оперативного обліку податків та зборів (у тому числі дані інтегрованих карток платників податків), дані системи електронного адміністрування податку на додану вартість, дані системи електронного адміністрування реалізації пального, а також одержання такої інформації у вигляді документа, який формується автоматизовано шляхом вивантаження відповідної інформації з електронного кабінету із накладенням електронного підпису посадової особи контролюючого органу та печатки контролюючого органу.
З наведеного вбачається, що пеня на суму узгодженого податкового зобов'язання нараховується в силу вимог закону, процес нарахування здійснюється в автоматичному режимі, про стан, розмір нарахування пені платник може дізнатись, зокрема, скориставшись електронним кабінетом.
Як встановлено судом в обліковій картці відображено нарахування пені в сумі 109,16 грн. за несвоєчасну сплату зобов'язань, визначених податковими повідомленнями-рішеннями (01.02.2018, 20.04.2018, 21.05.2018) та в сумі 603 339,48 грн. за несвоєчасну сплату самостійно визначеного позивачем зобов'язання з податку на додану вартість за березень 2016 року, розстроченого за рішенням суду.
Так, 01.02.2018 нараховано пеню в сумі 102,72 грн. за період з 15.01.2018 по 31.01.2018 за несвоєчасну податкового зобов'язання за податковим повідомленням-рішенням № 00157501200 від 26.12.2017, 20.04.2018 нараховано пеню в сумі 6,42 грн. за період з 10.04.2018 по 19.04.2018 внаслідок відображення погашення зобов'язань згідно податкового повідомлення-рішення № 00255012100 від 26.03.2018; 21.05.2018 в сумі 0,02 грн. за період з 18.05.2018 по 20.05.2018 внаслідок відображення погашення зобов'язань згідно податкового повідомлення-рішення № 00375012100 від 03.05.2018.
Період нарахування пені за несвоєчасну сплату грошового зобов'язання за березень 2016 року за даними облікової картки позивача починається з 04.05.2016 - з наступного за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов'язання дня по день фактичної сплати грошового зобов'язання.
Під час вирішення питання щодо обґрунтованості доводів позивача про неможливість нарахування пені за несвоєчасну сплату грошових зобов'язань, сплату яких розстрочено судовим рішенням наступне.
Частиною 1 статті 263 КАС України (у редакції до 15.12.2017 р.) визначено, що за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), особа, яка бере участь у справі, та сторона виконавчого провадження можуть звернутися до адміністративного суду першої інстанції (незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий лист) із заявою про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення.
Положення статті 263 КАС України в системному зв'язку із нормами, які гарантують право на судовий захист і передбачають форми й способи його реалізації (статті 105 та 162 Кодексу), надають підстави зробити висновку, що процедура виконання судового рішення, на підставі якого з платника податків стягуються кошти, є самостійною процедурою, яка регулюється окремими нормами Податкового кодексу України (порядок стягнення податкового боргу платників податків регулюється статтями 95 - 99 Податкового кодексу України).
Зі змісту наведених законодавчих норм можна зробити висновок, що відстрочення застосовується як у процедурі примусового стягнення податкового боргу, так і під час добровільного погашення платником грошових зобов'язань. А відтак відстрочення є лише законодавчо передбаченою формою розрахунків платника з бюджетом шляхом зміни строків платежу; відстрочення не можна розцінювати як окремий спосіб погашення податкового боргу, що виключає можливість застосування інших заходів з примусового стягнення податкового боргу; використання інституту розстрочення не виключається і на стадії виконання судового рішення про примусове стягнення податкового боргу.
Суд звертає увагу, що оскільки розстрочення є лише формою розрахунків платника з бюджетом шляхом зміни строків платежу, яка може застосовуватись в тому числі і у процедурі примусового стягнення податкового боргу, то відповідно при такому розстроченні має враховуватись стаття 100 Податкового кодексу України, яка містить правове регулювання з цього питання. Рішення суду про розстрочення сплати податкового боргу є лише процесуальним рішенням, що визначає спосіб виконання судового рішення про стягнення податкового боргу.
Постановлення такого рішення не змінює статус такої заборгованості - податковий борг - несплачена сума узгодженого (самостійно задекларованого) грошового зобов'язання, та не спростовує того факту, що боржник вчинив податкове правопорушення у вигляді несплати такого і таке правопорушення триває до часу погашення боргу в добровільному чи примусовому порядку.
Вказана правова позиція висловлена Верховним судом у постановах від 27 лютого 2018 року справа №805/4622/16-а, від 08 травня 2018 року справа №802/777/16-а.
З викладеного також виходить, що нарахування пені здійснюється на самостійно узгоджене податкове зобов'язання, як вже зазначалось, наявність судового рішення про розстрочення такого не змінює його правової природи.
При самостійному нарахуванні суми грошового зобов'язання платником податків нарахування пені розпочинається після спливу 90 днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного цим Кодексом та закінчується у день зарахування коштів на відповідний рахунок органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, та/або в інших випадках погашення податкового боргу та/або грошових зобов'язань (пп. 129.3.1 п. 129.3 ст. 129 Податкового кодексу України).
Контролюючий орган у позбавлений права нараховувати таку пеню до спливу 90 - денного строку з дня наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання у разі якщо пеня нараховується на погашену суму заборгованості, що виникла в результаті самостійно нарахованого платником податків узгодженого грошового зобов'язання, то відповідно. Вказана правова позиція висловлена Верховним судом у постанові від 27 лютого 2018 року справа №805/4622/16-а.
Втім, як встановлено судом в ході розгляду справи пеня за несвоєчасну сплату податкового зобов'язання за березень 2016 року, самостійно задекларованого позивачем в наданій декларації від 20 квітня 2016 року нарахована без врахування "правила 90-днів", що свідчить про протиправність нарахування пені та наявність підстав для її вилучення з ІКП позивача.
Під час вирішення питання щодо правомірності нарахування пені в сумі 109,16 грн. за несвоєчасну сплату грошових зобов'язань, визначених контролюючим органом у податкових повідомленнях-рішеннях., то в ході судового розгляду судом не встановлено будь-яких порушень її нарахування та підстав для її виключення з ІКП позивача.
Сума нарахованої пені із порушенням норми п. 129.1 ст.129 ПК України становить 603 339,48 грн. Оскільки пеня у розмірі 603 339,48 грн. нарахована із порушенням статті 129 ПК України, ІКП позивача підлягає коригуванню шляхом виключення сум протиправно нарахованої пені.
Отже, заявлені позивачем вимоги підлягають задоволенню в цій частині.
Щодо позовних вимог про визнання протиправними дій Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби щодо розподілу сплачених грошових коштів в інтегрованій картці ПАТ "По газопостачанню та газифікації "Донецькоблгаз" за платежем "Податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), код платежу 30 14010100 00" в сумі 603 339,48 грн. на оплату (зарахування на погашення (оплату)) пені; зобов'язання Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби здійснити коригування в інтегрованій картці ПАТ "По газопостачанню та газифікації "Донецькоблгаз" за платежем "Податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), код платежу 30 14010100 00" шляхом розподілу, а саме: виключення (зменшення) зарахованих в рахунок оплати пені грошових коштів в сумі 603 339,48 грн. та зарахування (збільшення) вказаних коштів в сумі 603 339,48 грн. в рахунок оплати податкових зобов'язань ПАТ "По газопостачанню та газифікації "Донецькоблгаз" за платежем "Податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), код платежу 30 14010100 00", суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 87 ПК України джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.
Джерелом самостійної сплати грошових зобов'язань з податку на додану вартість є суми коштів, джерела яких зазначені в абзаці першому цього пункту та обліковуються в системі електронного адміністрування податку на додану вартість. У разі сплати податкових зобов'язань, що виникли до 1 липня 2015 року, та/або погашення податкового боргу за податковими зобов'язаннями, що виникли до 1 липня 2015 року, перерахування коштів до бюджету здійснюється безпосередньо з поточних рахунків платника податків, відкритих у банках.
Сплату грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснено також:
а) за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника);б) за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів з урахуванням особливостей, визначених у пункті 43.4 1 статті 43 цього Кодексу;
в) за рахунок суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість (на підставі відповідної заяви платника) до Державного бюджету України.
Згідно з п. 87.9 статті 87 ПК України у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.
Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов'язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що податковий орган, спрямовуючи кошти, які сплачує платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків діяв в межах повноважень та у спосіб передбачений ПК України, а тому у задоволенні позову в цій частині слід відмовити.
Щодо визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби від 24 квітня 2019 року №0025501200 щодо застосування штрафу у розмірі 3,21 грн. та від 23 квітня 2019 № 0024501200 про застосування штрафу в розмірі 549 209,35 грн. суд зазначає наступне.
Відповідно до пункту 126.1 статті 126 ПК України у разі, якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:
при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;
при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.
Згідно розрахунку штрафної санкції до податкового повідомлення-рішення від 24 квітня 2019 року №0025501200 та акту камеральної перевірки № 569/28-10-50-12-08/03361075 від 31 жовтня 2018 року штрафна санкція в сумі 3,21 грн. застосована через сплату позивачем фінансових санкцій, нарахованих за податковим повідомленням-рішенням № 0065501200 від 18 вересня 2018 року, шляхом зарахування до бюджету з рахунку в системі електронного адміністрування ПДВ коштів за платіжним дорученням № 56107841 від 18 жовтня 2018 року із простроченням сплати 12 днів.
Згідно розрахунку штрафної санкції до податкового повідомлення-рішення від 23 квітня 2019 року №0024501200 та акту камеральної перевірки № 224/28-10-50-12-08/03361075 від 25 березня 2019 року штрафна санкція в сумі 549 209,35 грн. застосована через несвоєчасну сплату позивачем узгодженої суми грошових зобов'язань з податку на додану вартість за березень 2016 року в сумі 2 556 870,25 грн. та за квітень 2016 року в сумі 189 176,49 грн., погашення яких проводиться згідно постанови та ухвали Донецького окружного адміністративного суду по справі 805/1605/16-а.
В статті 126 ПК України закріплений припис, який підлягає застосуванню в будь-яких випадках прострочення встановленого ПК України строку сплати узгодженого податкового зобов'язання.
Обсяг податкового обов'язку, а також відповідальність за його невиконання визначається виключно нормами податкового законодавства, у тому числі пунктом 126.1 статті 126 ПК України. Факт дотримання при цьому строків сплати, встановлених у судовому рішенні, не впливає на порушення строків сплати узгоджених грошових зобов'язань, визначених ПК України, і не може нівелювати правове значення останніх. Судове рішення не може встановити інших строків сплати узгодженого податкового зобов'язання порівняно з тими, що визначені нормами ПК України.
Судове рішення про розстрочення присудженої судом суми податкового боргу не змінює обсягу податкового обов'язку платника податків боржника (у тому числі суми податкового боргу, а також розміру штрафу за несвоєчасну сплату грошового зобов'язання), оскільки суд не наділений відповідними повноваженнями.
Правопорушення, відповідальність за яке встановлена пунктом 126.1 статті 126.1 ПК України, є закінченим у момент збігу передбаченого податковим законодавством строку сплати узгодженого, але не сплаченого платником податків грошового зобов'язання, а розмір штрафу визначається нормативно та фактично залежить від тривалості прострочення до моменту погашення боргу (до 30 днів або понад 30 днів).
У свою чергу розстрочення судом у процесі виконання судового рішення присудженої ним з платника податків суми податкового боргу (сплата якої на час вирішення спору в суді вже є простроченою) не впливає на факт вчинення правопорушення, оскільки воно є вчиненим до моменту відповідного розстрочення, а тому розстрочення виконання не змінює обсягу відповідальності платника податків (не зменшує і не збільшує).
Аналогічне регулювання було встановлено підпунктом 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".
Правовий висновок з приводу застосування цих положень у разі порушення граничних строків сплати узгодженої суми податкового зобов'язання в залежності від того, як платник податку її сплатив - добровільно чи на підставі рішення суду, у тому числі й у разі розстрочення його виконання, викладено у постанові Верховного Суду України від 18 вересня 2014 року у справі № 21-279а14 за позовом Комунального підприємства "Міський водоканал" до Державної податкової інспекції у м. Нова Каховка Херсонської області Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.
Таким чином, суд не приймає до уваги доводи позивача щодо протиправності застосування штрафних санкцій за несвоєчасну сплату узгодженого грошового зобов'язання за наявності судового рішення про розстрочення сплати податкового боргу.
Судом встановлено, що відповідно до сертифікату Торгово-промислової палати України засвідчено настання обставин непереборної сили від 30.07.2014 для ПАТ "По газопостачанню та газифікації "Донецькоблгаз" № 2059/05-4. При цьому, місцезнаходження підприємства визначено: вул. Рози Люксембург, 23а, м. Донецьк, Україна.
ПАТ "По газопостачанню та газифікації "Донецькоблгаз" відповідно до рішення загальних зборів від 29 травня 2015 року (постанова № 1 від 29.05.2015 до протоколу загальних зборів № 21 від 29.05.2015) змінило місцезнаходження та на теперішній час здійснює діяльність за адресою м. Краматорськ Донецької області, вул. Південна 1, про що внесено запис до Єдиного державного реєстру. Дані обставини встановлені рішенням суду від 27 лютого 2019 року по справі № 805/3095/17-а та відповідно до приписів КАС України не підлягають доказуванню.
Оскільки спірні у даній справі відносини виникли після зміни позивачем місцезнаходження, тому Сертифікат ТПП № 2059/05-4 від 30 липня 2014 року не може засвідчувати ПАТ "По газопостачанню та газифікації "Донецькоблгаз" настання обставин непереборної сили при здійсненні діяльності на території м. Краматорськ Донецької області та дотриманні норм законодавчих актів України, які стосуються справляння та сплати податків та обов'язкових платежів.
Вказана правова позиція щодо аналогічних за змістом правовідносин висловлена Донецьким апеляційним адміністративним судом у постанові від 06 лютого 2018 року справа №805/2135/17-а.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що наявний у позивача Сертифіката про настання форс-мажорних обставин не може звільняти останнього від відповідальності встановленої ПК України.
Водночас, як вбачається з розрахунку штрафної санкції до податкового повідомлення-рішення від 23 квітня 2019 року №0024501200 та акту камеральної перевірки № 224/28-10-50-12-08/03361075 від 25 березня 2019 року, передумовою застосування штрафної санкції за несвоєчасну сплату податкового зобов'язання в сумі 326 791,78 грн. стало відображення зменшення боргу шляхом зарахування в рахунок зменшення зобов'язання від'ємного значення податку. В рахунок зменшення податкового боргу, що виник через несвоєчасну сплату податкових зобов'язань з податку на додану вартість за березень 2016 року зараховано від'ємне значення податку на додану вартість в сумі 319 303,86 грн. та 369 215,39 грн. за декларацією з податку на додану вартість за березень 2018 року (вх. № 9073087974 від 20.04.2018), в сумі 295 983,66 грн. за декларацією з податку на додану вартість за квітень 2018 року (вх. № 9096722127 від 18.05.2018), в сумі 157 419,55 грн. за декларацією з податку на додану вартість за травень 2018 року (вх. № 9122926777 від 19.06.2018), в сумі 150 974,91 грн. за декларацією з податку на додану вартість за червень 2018 року (вх. № 9148151697 від 20.07.2018), в сумі 102418,24 грн. за декларацією з податку на додану вартість за серпень 2018 року (вх. № 9202590745 від 20.09.2018), в сумі 36186,86 грн. за декларацією з податку на додану вартість за вересень 2018 року (вх. № 9229648847 від 22.10.2018), в сумі 13 279,94 грн. за декларацією з податку на додану вартість за жовтень 2018 року (вх. № 9256892656 від 20.11.2018). В рахунок зменшення податкового боргу, що виник через несвоєчасну сплату податкових зобов'язань з податку на додану вартість за квітень 2016 року зараховано від'ємне значення податку на додану вартість в сумі 189 176,49 грн. за декларацією з податку на додану вартість за листопада 2018 року (вх. № 9284003714 від 19.12.2018).
Відповідно до статті 35 Податкового кодексу України сплата податків та зборів здійснюється в грошовій формі у національній валюті України, крім випадків, передбачених цим Кодексом або законами з питань митної справи. Сплата податків та зборів здійснюється в готівковій або безготівковій формі, крім випадків, передбачених цим Кодексом або законами з питань митної справи.
Отже, зменшення грошового зобов'язання в обліковій картці внаслідок відображення від'ємного значення податку звітних податкових періодів не є сплатою податкових зобов'язань у розумінні приписів Податкового кодексу України.
Враховуючи викладене вище, суд дійшов висновку, що штрафні санкції за несвоєчасну сплату позивачем зобов'язань з податку на додану вартість за податковим повідомленням-рішенням № 0024501200 від 23 квітня 2019 року застосовані неправомірно в сумі 326 791,78 грн., що є підставою для скасування зазначеного податкового повідомлення-рішення в частині безпідставно застосованих штрафних санкцій.
Будь-яких порушень застосування штрафних санкцій за податковим повідомленням-рішенням від 24 квітня 2019 року № 0025501200 судом не встановлено.
Таким чином заявлені позивачем вимоги підлягають частковому задоволенню.
Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому, суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору (частина 3 вказаної статті).
Позивачем при пред'явленні адміністративного позову сплачений судовий збір у розмірі 23 052,00 що підтверджується наявними в матеріалах адміністративної справи платіжним дорученням № 6395 від 12 червня 2019 року (том 1 арк. справи 98).
Із врахуванням часткового задоволення позову судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 13 760,24 грн., які є пропорційними від частини задоволених позовних вимог, підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань великих платників податків Державної фіскальної служби на користь позивача.
З огляду на викладене вище, на підставі положень Податкового кодексу України та керуючись 2, 3, 5- 9, 12, 15, 19, 22, 25, 32, 72, 76, 77, 79, 94, 139, 194, 205, 241-243, 245, 246, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов Публічного акціонерного товариства «По газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз» (84313, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Південна, 1, код ЄДРПОУ 03361075) до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 11-г, код ЄДРПОУ 39440996) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень, визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби щодо нарахування пені за платежем «Податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), код платежу 30 14010100 00» в сумі 603 339,48грн.
Зобов'язати Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби здійснити коригування в інтегрованій картці ПАТ "По газопостачанню та газифікації "Донецькоблгаз" за платежем «Податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), код платежу 30 14010100 00» шляхом виключення (зменшення) нарахованої пені в сумі 603 339,48грн.
Скасувати податкове повідомлення-рішення Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби від 23.04.2019 № 0024501200 в частині застосування штрафних санкцій в сумі 326 791,78 грн.
В задоволенні решти вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 11-г, код ЄДРПОУ 39440996) на користь Публічного акціонерного товариства «По газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз» (84313, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Південна, 1, код ЄДРПОУ 03361075) суму судового збору у розмірі 13 760,24 гривень.
Вступна та резолютивна частини рішення проголошено у судовому засіданні 04 жовтня 2019 року.
Рішення у повному обсязі складено 07 жовтня 2019 року.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, або спрощеного позовного провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту судового рішення.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).
Суддя О.В. Зінченко