07 жовтня 2019 року Справа № 280/3176/19 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Конишевої О.В., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження адміністративну справу
за позовною заявою: Приватного акціонерного товариства "Електротехнологія" (69065, м.Запоріжжя, вул. Електрозаводська, буд.3, код ЄДРПОУ 05402335)
до: Головного управління Держпраці у Запорізькій області (69032, м.Запоріжжя, Північне шосе, буд.25, код ЄДРПОУ 39833546)
про: визнання протиправними та скасування припису від 03.06.2019 та постанови про накладення штрафу від 13.06.2019, -
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Приватного акціонерного товариства «ЕЛЕКТРОТЕХНОЛОГІЯ» (далі - позивач) до Головного управління Держпраці у Запорізькій області (далі - відповідач), в якій позивач просить суд:
визнати протиправним та скасувати Припис про усунення виявлених порушень №ЗП574/570/АВ/П-ЗП1942/570/АВ/П від 03.06.2019, винесений головним державним інспектором праці Демченко A.B. щодо Приватного акціонерного товариства «Електротехнологія»;
визнати протиправним та скасувати Постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №574/570/АВ-ЗП1942/570/АВ/П/ЗБ-ФС від 13.06.2019, винесену заступником начальника Головного управління Держпраці у Запорізькій області Ганненком О.О. щодо накладання штрафу на Приватне акціонерне товариство «Електротехнологія».
В обґрунтуванні позовних вимог позивач зазначає, що інспекційне відвідування проведено незаконно, проводячи інспекційне відвідування після 14.05.2019, тобто після визнання нечинною постанови Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 року №295 рішенням Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.05.2019 по справі № 826/8917/17, відповідач діяв відповідно до вимог нормативно-правового акту, який був нечинним, тобто усупереч та не на підставі, не у межах повноважень та не у спосіб, що визначені Конституцією та законами України. Під час розгляду справи та винесення постанови про накладення штрафу уповноваженою особою №574/570/АВ - ЗП1942/570/АВ/П/ЗБ-ФС від 13.06.2019 відповідач порушив права позивача щодо особистої участі особи у розгляді справи. Враховуючи зазначене вважає, що позов підлягає задоволенню.
Відповідач позов не визнав, 22.07.2019 надав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначає, що Головне управління Держпраці у Запорізькій області діяло на підставі та у межах повноважень у спосіб, що прямо передбачений чинним законодавством України. В ході інспекційного відвідування позивача, за результатами якого складено Акт від 22.05.2019 №ЗП574/570/АВ-ЗП1942/570/АВ, який повністю відповідає вимогам ч. 6 ст. 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", уніфікованій формі Акту, затвердженій Наказом Мінсоцполітики від 18.08.2017 № 1338, а також містить детальний опис виявлених порушень з посиланням на відповідні норми законодавства. Зважаючи на виявлені в ході перевірки порушення, винесено постанову про накладення штрафу. Крім того, відповідач зауважив, що усі визначені процедурні строки були чітко дотримані у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а відтак позовні вимоги є необґрунтованими, тому просить відмовити у задоволенні позову.
Ухвалою суду від 05.07.2018 відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання на 23.07.2019.
Ухвалою суду від 23.07.2019 продовжено строк проведення підготовчого засідання на 30 днів. Наступне підготовче засідання призначено на 24.09.2019.
Ухвалою суду (суддя Калашник Ю.В.) від 21.08.2019 частково задоволено заяву позивача про забезпечення позову та зупинене стягнення на підставі виконавчого документа - постанови від 13.06.2019 №ЗП 574/570/АВ-ЗП 1942/570/АВ/П/ЗБ-ФС про накладення штрафу, у забезпечені позову шляхом зупинення дії Припису №ЗП574/570/АВ/П-ЗП1942/570/АВ/П від 03.06.2019 - відмовлено.
Протокольною ухвалою суду від 24.09.2019 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 02.10.2019.
Від представника позивача 24.09.2019 до суду надійшла заява про розгляд справи в порядку письмового провадження.
Представник відповідача проти розгляду справи в порядку письмового провадження не заперечив, що підтверджується особистим підписом на заяві представника позивача.
Відповідно до ч. 9 ст. 205 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Відповідно до частини 4 статті 229 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
За таких обставин суд дійшов висновку щодо можливості розгляду справи за відсутності представників сторін в порядку письмового провадження на підставі наявних в матеріалах справи доказів, зміст та обсяг яких достатній для вирішення спору по суті.
Розглянувши матеріали та з'ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.
Головним управлінням Держпраці у Запорізькій області з 13.05.2019 по 24.05.2019 на підставі Наказу №868 від 10.05.2019 проведено інспекційне відвідування Приватного акціонерного товариства «ЕЛЕКТРОТЕХНОЛОГІЯ».
На підставі наказу оформлено направлення №568 від 10.05.2019 на проведення заходу державного нагляду (контролю) у формі інспекційного відвідування. Відповідно до направлення №568 від 10.05.2019 для здійснення інспекційного відвідування позивача направляються головні державні інспектори Демченко А.В . та Коник С.В. Дата початку та дата закінчення заходу - з 13.05.2019 по 24.05.2019.
22.05.2019 за результатами інспекційного відвідування складено Акт інспекційного відвідування юридичної особи, яка використовує найману працю №ЗП574/570/АВ-ЗП1942/570/АВ.
Інспектуванням було встановлено, що позивачем порушено вимоги трудового законодавства, у т. ч. 1 та 2 ст.115 КЗпП України, ч.1 ст.24 Закону України «Про оплату праці». Зокрема, порушення полягають у тому, що заробітна плата виплачується працівникам з порушенням строків, які визначені чинним законодавством.
03.06.2019 відповідачем внесений припис про усунення виявлених порушень №ЗП574/570/АВ/П-ЗП1942/570/АВ/П на підставі акта інспекційного відвідування від 22.05.2019 №ЗП574/570/АВ-ЗП1942/570/АВ.
З висновками акта ПрАТ «Електротехнологія» не погодилось та 22.05.2019 позивачем підписано Акт із зауваженнями, а саме було зазначено позивачем, що 14.05.2019 рішенням Шостого апеляційного адміністративного суду від по справі № 826/8917/17 визнано нечинною постанову Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 року №295, а зауваження будуть надані додатково.
07.06.2019 відповідачем на адресу позивача направлено повідомлення про розгляд справи №08/03.4-06/52/9 від 06.06.2019, відповідно до якого позивач запрошувався на розгляд справи, який повинен був відбудетеся 13.06.2019 о 14 годині.
13.06.2019 позивачем до канцелярії відповідача здано клопотання від 13.06.2019 №68/184 про перенесення розгляду справи на іншу дату.
Того ж дня на підставі акта інспекційного відвідування прийнято постанову №574/570/АВ-ЗП1942/570/АВ/П/ЗБ-ФС від 13.06.2019 щодо накладання штрафу на Приватне акціонерне товариство «Електротехнологія» штрафу в сумі 12 519,00 грн.
Вважаючи прийнятий відповідачем припис про усунення виявлених порушень №ЗП574/570/АВ/П-ЗП1942/570/АВ/П від 03.06.2019 та постанову про накладення штрафу №574/570/АВ-ЗП1942/570/АВ/П/ЗБ-ФС від 13.06.2019 протиправними, позивач звернувся до суду із позовом про їх скасування.
Всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, дослідивши надані позивачем та відповідачем докази, суд приходить до висновків, що позовна заява підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Щодо законності складання акта інспекційного відвідування та припису про усунення виявлених порушень №ЗП574/570/АВ/П-ЗП1942/570/АВ/П від 03.06.2019, суд зазначає наступне.
Відповідно до направлення, перевіряючі проводили інспекційне відвідування на предмет додержанням законодавства про працю та перевірялося виконання припису від 18.02.2019 №ЗП574/570/АВ/П .
Відповідно до припису та акта інспекційного відвідування, проведено інспекційне відвідування позивача відповідно до статті 259 КЗпП України, ч.3 ст. 34 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", пунктів 19 та 31 Порядку № 295 на предмет порушення строків виплати заробітної плати.
Суд зазначає, що постановою Шостого апеляційного адміністративного суду по справі № 826/8917/17 від 14 травня 2019 року визнано нечинною постанову Кабінету Міністрів України від 29.04.2017 року № 295 «Деякі питання реалізації статті 259 Кодексу законів про працю України та статті 34 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні". Постанова набрала законної сили 14 травня 2019 року. У даній Постанові Шостий апеляційний адміністративний суд дійшов наступних висновків, зокрема:
По-перше: правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю) їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначені в Законі України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності»;
По-друге: здійснення, зокрема, органами державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення має відбуватися у відповідності до Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами. Також суд вказав, що Порядок № 295, який затверджений відповідною постановою КМ України за своєю суттю також суперечить вимогам чинного законодавства, зокрема Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».
Отже, Шостий апеляційний адміністративний суд підтвердив, що призначення та проведення інспекційних відвідувань відповідачем має здійснюватися у відповідності до Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».
Суд не приймає до уваги посилання у відзиві представника відповідача на те, що фактично інспекційне відвідування відбулося з 13.05.2019 тобто до дати винесення судом рішення по справі № 826/8917/17 від 14 травня 2019 року, а тому вказане рішення не розповсюджується на ці правовідносини, оскільки Порядком №295 визначені не тільки порядок та підстави здійснення відвідування підприємства, але й складання акта такого відвідування та прийняття рішення за його результатами.
Судом встановлено, що акт інспекціного відвідування складався відповідачем 22.05.2019 року, припис 03.06.2019, а постанова про накладення штрафу 13.06.2019 тобто вже після набрання законної сили судового рішення (14.05.2019 року), у зв'язку із чим, суд вважає, що до них повинні бути застосовані положення вищенаведеного рішення суду.
Крім того, повний текст рішення суду по справі № 826/8917/17 від 14 травня 2019 року було оприлюднено в ЄДРСР 17.05.2019 , що спростовує доводи відповідача, про необізнаність щодо прийняття такого рішення суду, зокрема і позивач зазначав про наявність такого рішення суду в акті інспекційного відвідування, що не позбавляло відповідача можливості перевірити даний факт.
Таким чином, висновки акта інспекційного відвідування не тягнуть за собою будь-яких правових наслідків, бо сам акт складено на підставі та відповідно до Порядку № 295, який на той час вже було визнано нечинним.
Оскаржуваний позивачем припис від 03.06.2019 був внесений відповідно до відповідно до п.27 Порядку № 295, в якому зазначено, що у разі наявності порушень вимог законодавства про працю, зафіксованих актом інспекційного відвідування або актом невиїзного інспектування, після розгляду зауважень об'єкта відвідування (у разі їх надходження) інспектор праці проводить аналіз матеріалів інспекційного відвідування або невиїзного інспектування, за результатами якого вносить припис та/або вживає заходів до притягнення винної у допущенні порушень посадової особи до встановленої законом відповідальності.
Тобто припис складається за результатами інспекційного відвідування, які фіксуються в акті.
Враховуючи те, що акт інспекційного відвідування не тягне за собою будь-яких правових наслідків, так як складий на підставі Порядку № 295, який визнано рішенням суду нечинним, тому суд приходить до висновку, що і внесення припису на підставі такого акта є протиправним.
Щодо правомірності складання Постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №574/570/АВ-ЗП1942/570/АВ/П/ЗБ-ФС від 13.06.2019, суд зазначає наступне.
Механізм накладення на суб'єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, передбачених частиною другою статті 265 Кодексу законів про працю України, та частинами другою - сьомою статті 53 Закону України «Про зайнятість населення» визначається Порядком накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 509 від 17.07.2013 ( далі - Порядок № 509 в редакції чинній на момент накладання штрафу на позивача).
Пунктом 2 Порядку № 509 визначено, що штрафи накладаються Головою Держпраці, його заступниками, начальниками управлінь і відділів Держпраці та їх заступниками (з питань, що належать до їх компетенції), начальниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками, керівниками виконавчих органів міських рад міст обласного значення, сільських, селищних, міських рад об'єднаних територіальних громад та їх заступниками (далі - уповноважені посадові особи).
Згідно з п. 3 Порядку № 509 уповноважена посадова особа не пізніше ніж через 10 днів з дати складення акта приймає рішення щодо розгляду справи про накладення штрафу (далі - справа). Відповідно до п. 4 Порядку № 509 справа розглядається у п'ятнадцятиденний строк з дня прийняття рішення про її розгляд.
Згідно з п. 6 Порядку № 509 про розгляд справи уповноважені посадові особи письмово повідомляють суб'єктів господарювання та роботодавців не пізніше ніж за п'ять днів до дати розгляду рекомендованим листом чи телеграмою, телефаксом, телефонограмою або шляхом вручення повідомлення їх представникам, про що на копії повідомлення, яка залишається в уповноваженої посадової особи, що надіслала таке повідомлення, робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника.
Дослідивши надані докази та перевіривши матеріали справи судом встановлено, що позивач був поінформований про розгляд справи менше ніж за сутки, вжив усіх заходів для реалізації своїх прав на участь у засіданні шляхом направлення клопотання про перенесення.
Відповідно до п. 5 Порядку № 509 у разі надходження від суб'єкта господарювання або роботодавця, щодо якого порушено справу, обґрунтованого клопотання про відкладення її розгляду, строк розгляду справи може бути продовжений уповноваженою посадовою особою, але не більше ніж на 10 днів.
Повідомлення №08/03.4-06/52/9 від 06.06.2019 про розгляд справи відправлено відповідачем 07.06.2019. Згідно із вказаним повідомленням керівника ПрАТ «Електротехнологія» повідомлено про необхідність прибути до ГУ Держпраці в Запорізькій області для участі у розгляді справи, яка відбудеться 13.06.2019 о 14 годині 00 хвилин. Відправлення повідомлення підтверджується поштовим конвертом із штриховим кодовим ідентифікатором № 6909505362748.
Згідно із даними офіційного сайту ПАТ «Укрпошта» за ШКІ №6909505362748 вказане повідомлення отримано о 16 години 33 хвилини 12.06.2019.
З огляду на викладене позивачем отримано повідомлення про розгляд справи менше ніж за добу.
13.06.2019 позивачем до канцелярії відповідача здано клопотання від 13.06.2019 №68/184 про неможливість керівника підприємства прийняти участь у розгляді справи у зв'язку з перебуванням у відрядженні та перенесення розгляду справи на іншу дату. Отримання відповідачем вказаного листа підтверджується наданими документами та не заперечується відповідачем.
При цьому, враховуючи не своєчасність повідомлення позивача, наявність клопотання позивача про перенесення розгляду справи та заперечення зазначені позивачем в акті перевірки, суд вважає, що це свідчить про бажання позивача прийняти участь розгляді справи, однак відповідачем не були враховані дані обставини та у порушення вимог пункту 6 Порядку № 509 справу розглянуто 13.06.2019 за відсутності посадової особи позивача.
Верховним Судом 12 червня 2019 року у справі №813/3415/18 зроблено правовий висновок, відповідно до якого особа, до якої застосовуються санкції, має бути завчасно повідомлена про час та місце розгляду справи. Головні управління Держпраці зобов'язані не пізніше ніж за п'ять днів письмово повідомляти суб'єктів господарювання та роботодавців про дату розгляду справи щодо накладення штрафу.
Верховним Судом зауважено, що положення п. 6 Порядку № 509 покладає цей обов'язок (завчасного інформування) на уповноважену посадову особу. Зміст цього обов'язку не вичерпується надсиланням тексту відповідного повідомлення, оскільки саме лише надсилання, без отримання, не свідчить про поінформованість особи про час та місце розгляду справи, а отже, робить це право недієвим. У разі неналежного поінформування особи, яка притягується до відповідальності, уповноважена особа не може розпочинати розгляд справи.
Верховний Суд дійшов висновку, що обов'язок уповноваженої посадової особи письмово повідомляти суб'єктів господарювання та роботодавців не пізніше ніж за п'ять днів до дати розгляду справи про накладення штрафу вважається виконаним, якщо особа, яка притягується до відповідальності, знає (поінформована) про час та місце розгляду справи за п'ять днів до дати розгляду.
Повідомлення має на меті забезпечити участь особи у розгляді уповноваженим державним органом справи, яка її стосується. У разі одержання повідомлення до засідання, але у строк, що є меншим за п'ятиденний, особа повинна вживати розумних заходів для реалізації своїх прав на участь у засіданні.
Крім того, суд звертає увагу на те, що згідно Порядку № 509 штрафи можуть бути накладені на підставі акта про виявленні під час перевірки суб'єкта господарювання або роботодавця ознаки порушення законодавства про працю.
Судом встановлено, що про час розгляду справи про накладення штрафу позивач був поінформований неналежним чином, строк розгляду справи перенесений не був, інспекційне відвідування проведено протиправно, відповідно акт інспекційного відвідування від 22.05.2019 не несе для позивача будь-яких наслідків, таким чином і не може бути підставою для накладення штрафу на позивача.
Отже постанова про накладення штрафу №574/570/АВ-ЗП1942/570/АВ/П/ЗБ-ФС від 13.06.2019 є протиправною, а її прийнято без дотриманням необхідного балансу між несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів позивача і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, без урахування прав позивача на участь у процесі прийняття рішення, а тому вона підлягає скасуванню.
Щодо виявленого правопорушення несвоєчасності виплати заробітної плати, суд зазначає, що жодною із сторін данні правопорушення не були доведені або спростовані. Крім того, слід зазначити, що позивач аргументуючи свою позовну заяву не наводив доказів на спростування виявленого правопорушення.
Однак суд, враховуючи встановлені під час розгляду справи суттєві порушення проведення інспекційного заходу та порушення вимог законодавства під час прийняття оскаржуваних актів індивідуальної дії, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Відповідно до ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Щодо заяви представника позивача від 24.09.2019 про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу у сумі 7 000,00 грн., суд зазначає наступне.
При вирішенні питання щодо розподілу витрат на професійну (правничу) допомогу суд, відповідно до положень ч.5, ч.6 ст.13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», ч.5 ст.242 КАС України враховує висновки Верховного Суду щодо застосування норм права.
Так, у відповідності до висновків Верховного Суду, які викладені у постанові від 15.05.2018 у справі №821/1594/17, вирішуючи питання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, суд виходить з того, що компенсація таких витрат здійснюється у порядку, передбаченому статтею 134 КАС України, яка не обмежує розмір таких витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Як вбачається з аналізу наведених правових норм, документально підтверджені судові витрати підлягають компенсації стороні, яка не є суб'єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень. При цьому, склад та розміри витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги, документи, що свідчать про оплату обґрунтованого гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку.
Цей висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 21.03.2018 у справі № 815/4300/17, від 11.04.2018 у справі №814/698/16.
Судом встановлено, що 18.03.2019 ПрАТ «Електротехнологія» (Клієнт) укладено із Адвокатським об'єднанням «ЛЕГЕСІ» (Виконавець) Договір про надання правової допомоги №12/19.
Згідно з пунктом 1 вказаного договору предметом даного Договору є надання Виконавцем усіма законними методами та способами правової допомоги Клієнту у всіх справах, які пов'язані чи можуть бути пов'язані із захистом та відновленням порушених, оспорюваних, невизнаних його прав та законних інтересів.
Відповідно до пунктів 4.1 Договору сторони погодили, що на визначення розміру гонорару впливають строки та результати вирішення спірних правовідносин, ступінь важкості справи, обсяг правових послуг, необхідних для досягнення бажаного результату та належного виконання окремих доручень Клієнта. Обсяг правової допомоги враховується при визначенні обґрунтованого розміру гонорару.
Згідно з пунктом 1 Додаткової угоди № 2 від 14.06.2019 Клієнт доручає, а Виконавець бере зобов'язання надати правову допомогу у зв'язку з проведеним на підприємстві посадовими особами Головного управління Держпраці в Запорізькій області інспекційного відвідування, проведеного на підставі наказу № 868 від 10.05.2019, під час якої Виконавець буде здійснювати наступні дії в інтересах Клієнта.
Згідно з Додатковою угоди № 2 від 14.06.2019 сторони погодили, що на виконання п.4.2. Договору №12/19 від 18.03.2019 розмір гонорару (вартість послуг) Виконавця складає 5 000,00 грн.
Пунктом 3.4 Додаткової угоди №2 від 14.06.2019 визначено, що Клієнт також бере на себе зобов'язання з оплати послуги Виконавця щодо участі в судових засіданнях у судах, виходячи із вартості послуги 2000,00 грн. за участь в одному судовому засіданні (один судодень).
В обґрунтування понесених витрат на професійну правничу допомогу представником позивача подано: Договір про надання правової допомоги №12/19 від 18.03.2019, Додаткову угоду №2 від 14.06.2019, рахунок на оплату №4/12/19 від 21.06.2019, платіжне доручення №7883 від 21.06.2019, рахунок на оплату № 6/12/19 від 16.07.2019, платіжні доручення від 31.07.2019 № 8098, акт приймання-передачі послуг від 19.09.2019 з правової допомоги за Договором про надання правової допомоги №12/19 від 18.03.2019 та Додатковою угодою №2 від 14.06.2019, рахунок на оплату №7/12/19 від 23.07.2019, платіжне доручення № 8076 від 25.07.2019, Акт приймання-передачі від 23.07.2019 послуг з правової допомоги за Договором про надання правової допомоги №12/19 від 18.03.2019 та Додатковою угодою №2 від 14.06.2019.
Разом з тим, представником позивача подано до суду детальний опис робіт (надання послуг) за договором, який складає:
- аналіз Припису про усунення виявлених порушень №ЗП574/570/АВ/П-ЗП1942/570/АВ/П від 03.06.2019 та Постанови про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №574/570/АВ- ЗП1942/570/АВ/П/ЗБ-ФС від 13.06.2019 та формування правової позиції - 500,00 грн.;
- підготовка позовної заяви про визнання дій ГУ Держпраці протиправними та скасування постанови про накладення штрафу та подання її 02.07.2019 до ЗОАС - 2000,00 грн.;
- аналіз отриманого відзиву відповідача на позовну заяву та формування правової позиції щодо наведених заперечень - 500,00 грн.;
- підготовка письмової відповіді на відзив відповідача від 01.08.2019 та подання її до суду - 1000,00 грн.;
- підготовка та подання до суду 20.08.2019 у справі № 280/3176/19 заяви про забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі оскаржуваної постанови про накладення штрафів та дії припису - 1000,00;
Участь у підготовчому судовому засіданні 23.07.2019 - 2000,00 грн.
Враховуючи надані докази, суд вважає за необхідне частково задовольнити заяву представника позивача про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу, оскільки:
по-перше, послуги з аналізу Припису про усунення виявлених порушень №ЗП574/570/АВ/П-ЗП1942/570/АВ/П від 03.06.2019 та Постанови про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №574/570/АВ- ЗП1942/570/АВ/П/ЗБ-ФС від 13.06.2019 та формування правової позиції (500,00 грн.) фактично включаються в послугу підготовка та подання позовної заяви до суду (2000,00 грн.);
по-друге, аналіз отриманого відзиву відповідача на позовну заяву та формування правової позиції щодо наведених заперечень фактично включаються в послугу підготовка відповіді на відзив відповідача на позов від 01.08.2019 та подання вказаної заяви до суду та копії відповідачу (1000,00 грн.);
Витрати ж на підготовку позовної заяви до Запорізького окружного адміністративного суду щодо визнання протиправними та скасування актів індивідуальної дії ГУ Держпраці в Запорізькій області (2000,00 грн.); підготовку відповіді на відзив відповідача на позов від 01.08.2019 та подання вказаної заяви до суду та копії відповідачу (1000,00 грн.); підготовку та подання до суду 20.08.2019 у справі № 280/3176/19 заяви про забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі оскаржуваної постанови про накладення штрафу (1000,00 грн.), участь представника у судовому засіданні від 23.07.2019 (2000,00 грн.), суд вважає співмірними із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи, а, тому задовольняє заяву представника позивача про стягнення їх з відповідача на користь позивача.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
При зверненні до суду позивачем було сплачено судовий збір у загальному розмірі 3842,00 грн. Таким чином, судовий збір у розмірі 3842,00 грн., та витрати на правничу допомогу у розмірі 6000,00 грн. (1000,00+2000,00+1000,00+2000,00) підлягають відшкодуванню позивачу за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень Головного управління Держпраці у Запорізькій області.
Керуючись ст.ст. 241-246, 250,255 КАС України, суд
Позовну заяву Приватного акціонерного товариства «Електротехнологія» (69065, м.Запоріжжя, вул. Електрозаводська, буд.3, код ЄДРПОУ 05402335) до Головного управління Держпраці у Запорізькій області (69032, м. Запоріжжя, вул. Північне шосе, буд. 25, ЄДРПОУ 39833546) - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати припис Головного управління Держпраці у Запорізькій області про усунення виявлених порушень №ЗП574/570/АВ/П-ЗП1942/570/АВ/П від 03.06.2019.
Визнати протиправною та скасувати постанову Головного управління Держпраці у Запорізькій області про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 13.09.2019№574/570/АВ-ЗП1942/570/АВ/П/ЗБ-ФС про накладення на Приватне акціонерне товариство «Електротехнологія» штрафу в сумі 12519,00 грн.
Стягнути на користь Приватного акціонерного товариства «Електротехнологія» (69065, м.Запоріжжя, вул. Електрозаводська, буд.3, код ЄДРПОУ 05402335) понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 3842,00 грн. (три тисячі вісімсот сорок дві гривні 00 коп.) та витрати на правничу допомогу у розмірі 6000,00 грн. (шість тисяч гривень 00 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держпраці у Запорізькій області (69032, м. Запоріжжя, вул. Північне шосе, буд. 25, ЄДРПОУ 39833546).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Відповідно до п.п. 15.5 п. 15 ч. 1 Перехідних положень КАС України рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення виготовлено в повному обсязі 07.10.2019.
Суддя О.В. Конишева