03 жовтня 2019 року Справа №160/3024/19
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Дєєв М.В., розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про роз'яснення рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.05.2019 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м.Дніпро, вул.Набережна Перемоги, 26, код ЄДРПОУ 21910427) про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії,-
03.04.2019 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дії щодо відмови у призначенні пенсії та зобов'язання відповідача призначити пенсію.
На підтвердження оскаржуваної дії, позивачем до позову додано завірену копію протоколу №045650001284 від 18.10.2018 року, яким відмовлено у задоволенні звернення від 08.08.2018 року про призначення пенсії (а.с.14).
17.05.2019 року рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду суд постановив:
- адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м.Дніпро, вул.Набережна Перемоги, 26, код ЄДРПОУ 21910427) про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково;
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 08.08.2018 року (дати звернення) про призначення пенсії за віком, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні;
- в іншій частині позовних вимог відмовити.
21.06.2019 року видано виконавчий лист.
23.09.2019 року судді передано заяву ОСОБА_1 про роз'яснення судового рішення, з огляду на те, що рішенням від 17.05.2019 року суд зобов'язав Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 08.08.2018 року (дати звернення), але первинна дата звернення була 23.05.2019 року, про що було вказано в позовній заяві.
Згідно ч.1 та п.1 ч.3 ст.254 КАС України, за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз'яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали. Суд розглядає заяву про роз'яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження.
23.09.2019 року ухвалою суду призначено розгляд вказаної заяви в порядку письмового провадження без виклику сторін на 03.10.2019 року.
Розглянувши заяву ОСОБА_1 про роз'яснення рішення, суд зазначає наступне.
Системне тлумачення положень ст.254 КАС України дозволяє дійти висновку, що судове рішення може бути роз'яснено у разі, якщо без такого роз'яснення його важко виконати, оскільки існує значна ймовірність неправильного його виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення. Тобто, роз'яснення рішення суду - це засіб виправлення недоліків судового акта, який полягає в усуненні неясності судового акта і викладенні судового рішення у більш ясній і зрозумілій формі.
Крім того, як роз'яснив Пленум Вищого адміністративного суду України у постанові № 7 від 20.05.2013 «Про судове рішення в адміністративній справі», в ухвалі про роз'яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду (пункт 19).
Метою роз'яснення судом ухваленого ним рішення є усунення такого недоліку, як незрозумілість судового рішення щодо неоднакового тлумачення висновків суду, що перешкоджає його належному виконанню.
Підставою для роз'яснення судового рішення як засобу усунення недоліків ухваленого судового акта є його неясність, невизначеність. Фактично роз'ясненням рішення є зміна форми його викладення таким чином, щоб ті частини судового акта, які викликають труднощі для розуміння, були висвітлені ясніше та зрозуміліше. При цьому суд, роз'яснюючи рішення, не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення. Тобто процесуальна процедура роз'яснення судового акта виключає можливість будь-яким чином змінювати зміст цього судового рішення, навіть у разі подальшого виявлення судом правових помилок, допущених під час його ухвалення.
Ясність судового рішення полягає у логічному, чіткому, переконливому і зрозумілому викладенні змісту рішення, оскільки недотримання цих вимог може ускладнити або взагалі унеможливити виконання постанови чи ухвали суду. Чіткість викладу передбачає, зокрема, що терміни, вжиті у судовому рішенні, відповідають тому змістові, що вони мають за законодавством України; такі терміни чітко співвідносяться із поняттями, які вони позначають; текст правової норми, застосованої судом, відтворюється без перефразовування і при цьому ясно, де наводиться правова норма, а де суд дає своє тлумачення її змісту. А переконливість і зрозумілість викладення змісту судових рішень забезпечується шляхом дотримання правил юридичної техніки.
Конкретного і вичерпного переліку критеріїв для визначення рішення незрозумілим правова норма не містить, а із змісту закону вбачається, що їх має навести особа, яка звертається із заявою про роз'яснення судового рішення.
Суд звертає увагу заявника, що твердження викладені в заяві про роз'яснення рішення суду є більш незгодою із висновком суду, а не з його розумінням.
При цьому, суд зазначає, що в разі незгоди з рішенням суду першої інстанції, сторона має право на його оскарження в апеляційній інстанції.
Також, суд звертає увагу, що в порядку роз'яснення рішення суд не може в будь-який спосіб змінити зміст судового рішення.
Крім того, як вбачається з матеріалів справи, постановою державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області від 06.08.2019 року, винесеною у виконавчому провадженні №59403362 відкритому з виконання виконавчого листа, виданого у справі №160/3024/19, виконавче провадження закінчено, з огляду на фактичне та повне виконання виконавчого документу. На підтвердження виконання у вказаній постанові зазначено, що, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області надано лист від 26.07.2019 року №15434/08-01/26, зміст якого та спосіб виконання рішення суду доведений до стягувача, а також, роз'яснені вимоги ч.1 ст.383 КАС України.
У відповідності до приписів ч.2 ст.254 КАС України, подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.
Доказів оскарження вказаної постанови про закінчення виконавчого провадження у встановленому законом порядку надано не було.
Пленум Вищого адміністративного суду України в своїй постанові від 20 травня 2013 року N 7 «Про судове рішення в адміністративній справі» зазначив, що судам необхідно враховувати, що не допускається подання заяви про роз'яснення судового рішення, яке вже виконано або закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання. У такому разі суддя одноособово ухвалою заяву про роз'яснення судового рішення залишає без розгляду.
В контексті наведеного вище, беручи до уваги те, що судове рішення за роз'ясненням якого звернувся заявник вже виконано, докази чого містяться в матеріалах справи, суд приходить до висновку, що заява позивача про роз'яснення рішення суду підлягає залишенню без розгляду.
Керуючись ст.ст.248, 254 КАС України, суд,-
Заяву ОСОБА_1 про роз'яснення рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.05.2019 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м.Дніпро, вул.Набережна Перемоги, 26, код ЄДРПОУ 21910427) про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без розгляду.
Ухвала суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи ухвала суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя М.В. Дєєв