Україна
Донецький окружний адміністративний суд
02 жовтня 2019 р. Справа№200/10684/19-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Голубової Л.Б., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Покровського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області
про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Покровського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання протиправними дій щодо відмови в зарахуванні до страхового стажу періодів роботи в ЗАТ «Поліном» з 03.05.1996р. по 01.04.1997р. та в ПП «Дата» з 02.04.1997р. по 01.03.2000р., викладену в листі від 12.06.2019 року № 14373/02/25, зобов'язання зарахувати до страхового стажу періоди роботи в ЗАТ «Поліном» з 03.05.1996р. по 01.04.1997р., в ПП «Дата» з 02.04.1997р. по 01.03.2000р. та провести перерахунок та виплату заборгованості по перерахунку пенсії з 06.01.2019 року з урахуванням зазначених періодів страхового стажу.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач є пенсіонером за віком з 06.01.2019 року, значиться на пенсійному обліку відповідача.
В березні 2019 року позивач звернувся до відповідача з заявою з питань неправомірності дій відповідача щодо незарахування до страхового стажу періодів роботи, які не були враховані при призначенні пенсії.
Листом відповідача від 12.06.2019 року № 14373/02/25 відмовлено у задоволенні вимог та перерахунку пенсії. Зокрема, в листі управління зазначено, що зарахувати спірні періоди до страхового стажу немає підстав у зв'язку з ненаданням довідок про стаж.
Позивач не погоджується з такими діями управління, що послужило причиною звернення до суду.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 04 вересня 2019 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання на 02 жовтня 2019 року.
Позивач ОСОБА_1 до суду з'явився.
Відповідачем надано письмовий відзив від 16.09.2019 року (а.с. 44-46). В обґрунтування незгоди з позовними вимогами зазначає, що 17.01.2019 року позивач звернувся в управління з заявою № 207 про призначення пенсії за віком. Пенсія призначена з врахуванням страхового стажу 37 років 03 місяці 02 дні. Пенсію обчислено за періоди роботи з 01.07.2000 по 31.12.2016, розмір пенсії з 01.06.2019 року становить 4859,44 гривень.
Зазначає, що позивач звернувся до управління з заявою про зарахування до страхового стажу періодів роботи в ЗАТ «Поліном» з 03.05.1996р. по 01.04.1997р. та в ПП «Дата» з 02.04.1997р. по 01.03.2000р. та про перерахунок і виплату заборгованості з дати її призначення.
Стосовно не зарахування до страхового стажу періоду роботи в ЗАТ «Поліном» з 03.05.1996р. по 01.04.1997р. та в ПП «Дата» з 02.04.1997р. по 01.03.2000р. зазначає, що позивача було попереджено при прийомі заяви про відсутність довідок про роботу у зазначених підприємствах.
Разом з тим, зазначає, що не прийме довідки, оскільки зазначені вище підприємства знаходяться у м. Донецьку, а довідки з окупованої території не створюють правових наслідків.
З зазначених причин відповідач проси відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Відповідно до положень статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України даний предмет спору віднесено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження, враховуючи, що відповідача у відповідності до норм законодавства повідомлено про наявність позову щодо визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 72-79 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
ОСОБА_1 є громадянином України, про що свідчить паспорт серії НОМЕР_1 (а.с. 9-11). Згідно паспортних даних позивач зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Згідно довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 14.01.2019 року № 1441-5000011434 позивач зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 (а.с. 13).
Судом встановлено, що 06.01.2019 позивач ОСОБА_1 звернувся до відповідача із заявою № 207 про призначення пенсії за віком з доданими документами (а.с. 47-48).
Відповідно до повідомлення управління від 08.02.2019 року позивачеві з 06.01.2019 року довічно призначено пенсію в розмірі 4859,44 гривень, яку обраховано за періоди роботи з 01.07.2000 по 31.12.2016 (а.с. 49).
При цьому, відповідачем до страхового стажу позивача не зараховано періоди роботи в ЗАТ «Поліном» з 03.05.1996р. по 01.04.1997р. та в ПП «Дата» з 02.04.1997р. по 01.03.2000р., оскільки стаж не підтверджено відповідними довідками та ці підприємства знаходяться на окупованій території в м. Донецьку, про що також зазначено в листі управління від 12.06.2019 року № 14373/02/25 (а.с. 28).
Жодних рішень стосовно неврахування відповідачем до страхового стажу позивача спірних періодів роботи сторонами до матеріалів справи не надано, крім листа управління від 12.06.2019 року № 14373/02/25. Разом з тим, відповідач у позові зазначає, що позивач звернувся до управління з заявою про зарахування до страхового стажу періодів роботи в ЗАТ «Поліном» з 03.05.1996р. по 01.04.1997р. та в ПП «Дата» з 02.04.1997р. по 01.03.2000р. та про перерахунок пенсії і виплату заборгованості по перерахунку з дати її призначення - з 06.01.2019 року.
Фактично, відповідач вимагає у позивача довідки, які в подальшому не прийме до уваги, оскільки вони будуть видані з окупованої території України.
У трудовій книжці позивача від 20.06.1979р. (а.с. 14-21) по спірним періодам наявні наступні записи:
- з 03.05.1996р. по 01.04.1997р. в ЗАТ «Поліном» в якості начальника вузла «Релком»;
- з 02.04.1997р. по 01.03.2000р. в ПП «Дата» в якості провідного інженера-програміста (а.с. 18).
Тобто, по всіх спірних періодах роботи є належним чином вчинені записи у трудовій книжці позивача.
Вказані підприємства знаходяться у м. Донецьку, про що свідчать витяги з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с. 29-34). ЗАТ «Поліном» припинено за рішенням засновників 19.04.2011 року, про що внесено відповідний запис до реєстру. Тобто, фактично управління вимагає довідку з ліквідованого в 2011 році підприємства.
Перевіряючи правомірність дій відповідача щодо неврахування при призначені пенсії ОСОБА_1 спірних періодів роботи позивача в ЗАТ «Поліном» з 03.05.1996р. по 01.04.1997р. та в ПП «Дата» з 02.04.1997р. по 01.03.2000р., суд виходить з наступного.
Статтею 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-ІV регулюються відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.
Статтею 113 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що держава створює умови для функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування і гарантує дотримання законодавства з метою захисту майнових та інших прав і законних інтересів осіб стосовно здійснення пенсійних виплат.
Право на призначення пенсії обґрунтовується також Законом України «Про пенсійне забезпечення».
Згідно зі ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
За приписами ст. 48 Кодексу законів про працю України, положення якої кореспондуються зі ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення», трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п. 3 постанови Кабінету Міністрів України від 12.08.93 № 637 «Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній» за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Відповідно до п. 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 № 637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У такій довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. У разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованій території України або в районах проведення антитерористичної операції, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Суд зазначає, що вищевказаний Порядок, як вбачається з його назви та змісту, поширюється саме на випадки відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.
Згідно з ч. 3 ст.44 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
Аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Проте, якщо у трудовій книжці не зазначені відомості про умови праці та характер виконуваної роботи, то для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
Таким чином, довідка уточнюючого характеру може бути основним доказом підтвердження пільгового стажу в період роботи на відповідних посадах або за професіями лише в тих випадках, коли відсутня трудова книжка чи відповідні записи у трудовій книжці. Крім того, після 21 серпня 1992 року основними документами, які підтверджують пільговий стаж в період роботи на відповідних посадах або за професіями, які включені до Списків, є трудова книжка та документи, що підтверджують проведення атестації робочих місць за умовами праці. При цьому, значення трудової книжки та результатів атестації як основних документів, що підтверджують пільговий стаж роботи, встановлено Законом України «Про пенсійне забезпечення» (статті 13,62), і будь-які підзаконні нормативно-правові акти, які суперечать цьому положенню, не можуть бути застосовані до спірних правовідносин.
Суд зауважує, що в трудовій книжці позивача належно відображено періоди роботи позивача в ЗАТ «Поліном» з 03.05.1996р. по 01.04.1997р. та в ПП «Дата» з 02.04.1997р. по 01.03.2000р.
Крім того, ЗАТ «Поліном» є припиненим з 2011 року, тому вимоги управління стосовно довідки з ліквідованого підприємства також є неправомірними.
Суд зазначає, що довідки, видані підприємствами, які знаходяться на непідконтрольній території, та з урахуванням того, що відомості, вказані у довідці підтверджуються записами у трудовій книжці позивача, суд приймає до уваги відомості, вказані у трудовій книжці позивача.
Згідно з нормами частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до вимог пункту 4 частини першої статті 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Згідно до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до вимог частин першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Нормами частини другої зазначеної статті встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд, відповідно до положень частини п'ятої статті 77 КАС України, вирішує справу на підставі наявних доказів.
Нормами частини другої зазначеної статті встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Презумпція винуватості покладає на суб'єкта владних повноважень обов'язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів.
Потенційний обов'язок суб'єкта владних повноважень довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності в суді посилює його відповідальність при прийнятті рішень, вчиненні інших дій чи допущенні бездіяльності.
Презумпція винуватості суб'єкта владних повноважень відповідача також означає припущення, що повідомлені позивачем обставини у справі про рішення, дії, бездіяльність відповідача і про порушення права, свободи чи інтересу відповідають дійсності, доки відповідач їх не спростує на основі доказів.
Враховуючи, що відповідач не надав суду достатніх доказів, які б спростували позицію та доводи позивача, суд доходить висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими, а позов таким, що підлягає задоволенню.
Таким чином, суд дійшов висновку, що відмова у зарахуванні до страхового стажу ОСОБА_1 не прийнятих відповідачем спірних періодів роботи позивача є неправомірною і ці період мають бути зараховані до страхового стажу позивача.
За вимогами ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Щодо стягнення з відповідача витрат по підготовці справи до розгляду, суд зазначає наступне.
Статтею 132 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду; 3) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов'язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.
Розмір витрат, пов'язаних з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів та вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою справи до розгляду, встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів (ч. 1 ст. 138 КАС України).
З матеріалів справи, судом встановлено, що позивачем з метою подання адміністративного позову та підготовкою справи до розгляду було здійснено запит через центр надання адміністративних послуг, щодо отримання витягів з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с. 29-34), стосовно місцезнаходження ЗАТ «Поліном» та ПП «Дата» та сплачено суму у розмірі 200,00 гривень, що підтверджується квитанціями про сплату послуг від 13.06.2019 року № 657120720 та № 1289896358 (а.с. 89).
Отже, розмір судових витрат, понесених позивачем в ході розгляду даної справи, складає 200,00 гривень.
З огляду на викладене, суд вважає за можливе стягнути (повернути) ОСОБА_1 судові витрати, що пов'язані з отриманням витягів з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань в розмірі 200,00 гривень.
Частиною 1 статті 143 КАС України передбачено, що суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Згідно частини 3 статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України у виняткових випадках залежно від складності справи складення рішення, постанови у повному обсязі може бути відкладено на строк не більш як десять, а якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження - п'ять днів з дня закінчення розгляду справи.
Відповідно до частини 4 статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
З огляду на викладене, на підставі положень Конституції України, Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV від 09.07.2003 року, ст.ст. 2, 17, 77, 90, 139, 242-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 (місце реєстрації відповідно паспорта громадянина України: АДРЕСА_3 ; місце фактичного проживання/перебування згідно довідки від 14.01.2019р. № 1441-5000011434 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи: АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Покровського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (місцезнаходження згідно даних з ЄДР: 85323, Донецька область, м. Мирноград, вул. Центральна, 13, код ЄДРПОУ 42169323) про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправними дії Покровського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області щодо відмови в зарахуванні до страхового стажу ОСОБА_1 періодів роботи в ЗАТ «Поліном» з 03.05.1996р. по 01.04.1997р. та в ПП «Дата» з 02.04.1997р. по 01.03.2000р., викладену в листі від 12.06.2019 року № 14373/02/25.
Зобов'язати Покровське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періоди роботи в ЗАТ «Поліном» з 03.05.1996р. по 01.04.1997р., в ПП «Дата» з 02.04.1997р. по 01.03.2000р. та провести перерахунок та виплату заборгованості по перерахунку пенсії з 06.01.2019 року з урахуванням зазначених періодів страхового стажу та раніше виплаченої пенсії.
Стягнути з Покровського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (код ЄДРПОУ 42169323) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) судові витрати з судового збору у розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) гривень 40 копійок.
Стягнути з Покровського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (код ЄДРПОУ 42169323) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) судові витрати, пов'язані з підготовкою до розгляду справи у розмірі 200 (двісті) гривень 00 копійок.
Рішення складено у повному обсязі та підписано 07 жовтня 2019 року.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Суддя Л.Б. Голубова