Україна
Донецький окружний адміністративний суд
07 жовтня 2019 р. Справа №200/11015/18-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Мозговая Н.А., розглянувши у приміщенні суду за адресою: м. Слов'янськ, вул. Добровольського, 1, заяву відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області про заміну способу та порядку виконання рішення суду у справі за позовом ОСОБА_1 до Маріупольського управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання дії протиправною, зобов'язання вчинити певні дії,-
02 жовтня 2019 року до суду від відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області до суду надійшла заява про зміну способу і порядку виконання рішення від 26.09.2019 р., яким зобов'язано Маріупольське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області поновити виплату пенсії ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) зі сплатою заборгованості по ній з 01 квітня 2017 року. Просив змінити спосіб виконання рішення на «стягнення з Маріупольського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області нараховану заборгованість з пенсійних виплат з 01.04.2017 року по 31.03.2019 року у сумі 41081,54 грн.».
Згідно з ч. 1 ст. 378 Кодексу адміністративного судочинства України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
За приписами п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду заяви про зміну чи встановлення способу, порядку і строку виконання судового рішення встановлювалась ставка судового збору у розмірі 0,3 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Станом на 1 січня 2019 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб складав 1921,00 грн., що визначено Законом України "Про Державний бюджет України на 2019 рік".
Враховуючи наведене, за подання заяви про зміну способу і порядку виконання рішення особою, що звернулась до суду із такою заявою, має бути сплачено 576,30 грн.
Разом із цим, відповідно до ч. 6 ст. 7 КАС України у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права).
Так, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
З огляду на викладене вище можна дійти висновку про необхідність застосування у даному випадку положень КАС України, якими визначено порядок залишення без руху позовних заяв.
Згідно з ч. 3 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Заявником не додано до поданої заяви документу про сплату судового збору у сумі, визначеній Законом України "Про судовий збір".
У заяві, крім іншого, викладено клопотання про звільнення від сплати судового збору, вмотивоване тим, що оскільки виконавче провадження станом на теперішній час завершенню не підлягає, включення судового збору до витрат виконавчого провадження є неможливим з огляду на неможливість винесення постанови про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження. Крім цього, спір стосується захисту соціальних прав.
Відповідно до статті 8 Закону України "Про судовий збір" та статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір" суд може відстрочити або розстрочити сплату судового збору за умови, якщо предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Разом із цим, обов'язок сплати судового збору слугує гарантуванню принципу рівності всіх осіб у правах щодо доступу до суду, відповідає встановленим ст. 129 Конституції України основним засадам судочинства, а саме: рівності усіх учасників судового процесу перед законам і судом.
Постановою Пленуму Вищого адміністративного суду України від 23 січня 2015 року № 2 "Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI "Про судовий збір" доведено до відома суддів апеляційних, окружних адміністративних судів та місцевих загальних судів довідку про результати вивчення та узагальнення практики застосування адміністративними судами положень Закону України "Про судовий збір", якою у розділі "Відстрочення та розстрочення сплати судового збору, звільнення від його сплати" зазначено, що обмежене фінансування бюджетних установ не є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати.
Крім цього, посилання заявника на неможливість здійснення витрат виконавчого провадження через те, що виконавче провадження не закінчено, суд до уваги не приймає, оскільки витрати виконавчого провадження мають спрямуватись саме на організацію та проведення виконавчого провадження, у той час, коли воно триває, а не після його закінчення.
Таким чином, підстав для звільнення заявника від сплати судового збору немає.
Наведене вище свідчить про те, що заява про зміну способу і порядку виконання рішення з урахуванням ч. 6 ст. 7 КАС України та згідно з ч. 1 ст. 169 цього підлягає залишенню без руху.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 243, 248, 273, 256, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Заяву відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області про заміну способу та порядку виконання рішення суду у справі №200/11015/18-а - залишити без руху.
Встановити заявнику строк для усунення недоліків заяви шляхом надання до суду оригіналу документа про сплату судового збору у розмірі 576 (п'ятсот сімдесят шість) гривень 30 коп. - 10 днів з моменту отримання копії ухвали.
У разі не усунення недоліків позовної заяви, яку залишено без руху, вона повертається позивачеві.
Повернення позовної заяви не позбавляє позивача права повторного звернення до суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
Ухвала оскарженню не підлягає.
Текст ухвали розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/) та на веб-порталі судової влади України.
Суддя Н.А. Мозговая