Україна
Донецький окружний адміністративний суд
04 жовтня 2019 р. Справа№200/9086/19-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Зінченка О.В.,
при секретарі судового засідання Оголь В.К.,
за участю:
позивача - ОСОБА_1 ,
представника відповідача № 1 Никипорець М. Ф. за довіреністю,
представника відповідача № 2 Михайлішиної С.В., за довіреністю,
представника відповідача № 3 не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відео конференції у спрощеному позовному провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, Державної установи "Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Донецькій області" про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
В липні 2019 року до Донецького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області (далі - відповідач № 1), Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (далі відповідач № 2), в якій позивач просить:
- зобов'язати Головне управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області в особі Ліквідаційної комісії провести ОСОБА_1 розрахунок розміру грошового забезпечення, оформити всі необхідні документи та подати їх до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області для призначення пільгової пенсії за вислугу років відповідно до пункту "а" статті 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (в редакції, чинній до внесення змін Законом № 3668-VI);
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо відмови призначити ОСОБА_1 пільгову пенсію за вислугу років відповідно до пункту "а" статті 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (в редакції, чинній до внесення змін Законом № 3668-VI);
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонд) України в Донецькій області призначити та виплачувати ОСОБА_1 пенсію за вислугу років відповідно до пункту "а" статті 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (в редакції, чинній до внесення змін Законом № 3668-VI) здати подачі Позивачем відповідної заяви про призначення пенсії;
- допустити негайне виконання судового рішення в межах суми стягнення за один місяць.
Також позивач просить встановити судовий контроль за виконанням даного судового рішення та зобов'язати Головне управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області. Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області подати до Донецького окружного адміністративного суду звіт про виконання судового рішення.
Ухвалою суду від 22 липня 2019 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін судове засідання на 15 серпня 2019 року (арк. справи 1-2).
02 серпня 2019 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області до суду поданий відзив на позовну заяву позивача, в якому заперечує у повному обсязі проти позовних вимог, в обґрунтування своїх доводів відповідач зазначив що чинним законодавством України визначено порядок здійснення призначення (перерахунку) пенсій, відповідно до Закону України від 09 квітня 1992 року №2262 «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової Служби, та деяких інших осіб», яким встановлено чіткий механізм призначення (перерахунку) пенсій військовослужбовцям. Заява про призначення пенсії за вислугу років особам, звільненим зі служби, які мають право на пенсію згідно із Законом, подаються цими особами до головних управлінь Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі через уповноважені структурні підрозділи Міністерства оборони України. Міністерства внутрішніх справ України, відповідно до пункту 1 Порядку 3-1, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 року №3-1, подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб». А саме, до органів Пенсійного фонду України уповноваженими структурними підрозділами міністерств та інших державних органів, в яких колишні військовослужбовці проходили службу повинні подаватися документи для призначення та перерахунку пенсій, в тому числі грошовий атестат, довідка про розмір грошового забезпечення, довідка про додаткові види грошового забезпечення та довідки для проведення перерахунку пенсії у відповідності до статті 63 Закону (п. п 1, 7, 24 Порядку № 3-1). В зв'язку з чим, органи Пенсійного фонду не мають відповідних повноважень щодо визначення розміру та складових грошового забезпечення для обчислення (перерахунку) пенсій.
Відповідач № 2 у відзиві на позов зазначає, що заява позивача про призначення пенсії була розглянута в порядку Закону України «Про звернення громадян» та надано відповідь від 26 квітня 2019 року №2443-М-01, в якій зазначено, що позивачу необхідно звернутись до кадрової служби органу за останнім місцем проходження служби, оскільки саме вони здійснюють підготовку всіх необхідних документів для призначення пенсії. Також зазначив, що Головне управління не отримувало від головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області в особі ліквідаційної комісії необхідних призначення пенсії документів, а тому вважає позовні вимоги ОСОБА_1 передчасними.
Щодо виникнення права на призначення пенсії позивача, відповідач № 2 у відзиві на позов зазначає, що статтею 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової Служби, та деяких інших осіб» передбачено, що пенсія за вислугу років призначається наявності відповідних умов, а саме: відповідної вислуги на день звільнення (з 1 жовтня 2015 року 30 вересня 2016 року - 22 календарних роки та 6 місяців і більше, якщо вони звільненні зі служби. Вислуга позивача на день звільнення в календарному обчисленні складає 20 років 02 місяці 21 день. На підставі викладених обставин, відповідач № 2 вважає заявлені позовні вимоги не обґрунтованими та такими, що підлягають відмові у повному обсязі (арк. справи 44-46).
07 серпня 2019 року відповідачем № 1 - Головним управлінням МВС України в Донецькій області до суду поданий відзив на позовну заяву позивача, в якому заперечує у повному обсязі проти позовних вимог, в обґрунтування своїх доводів відповідач зазначив, що позивач проходив службу в органах внутрішніх справ з 03 серпня 1998 року по 06 листопада 2015 року. На день звільнення зі служби, вислуга років ОСОБА_1 . складала у календарному обчисленні 20 років 02 місяці 21 день, у пільговому - 24 роки 11 місяців 08 днів. 12 лютого 2019 року ОСОБА_1 звернувся до ліквідаційної комісії ГУМВС України в Донецькій області щодо оформлення та направлення до органів пенсійного забезпечення документи для призначення пільгової пенсії за вислугою років на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та д інших осіб» в редакції чинній на час призначення на посаду - 17 лютого 1998 року. Листом від 25.02.2019 № М-31/лк ліквідаційна комісія ГУМВС України Донецькій області повідомила ОСОБА_1 , про те, що права на пенсію згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служб деяких інших осіб» він не має, оскільки не має достатньої календарної вислуги для отримання пенсії за лінією МВС, відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та д інших осіб». Також зазначає про необґрунтованість вимоги позивача щодо призначення йому пенсії відповідно до пункту "а" статті 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (в редакції, чинній до внесення змін Законом № 3668-VI), які діяли на момент прийому на службу в ОВС позивача, суперечать статі 58 Конституції України. На підставі чого, відповідач № 1 просить у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі (арк. справи 44-53).
21 серпня 2019 року представником позивача ОСОБА_2 до суду подана відповідь на відзив, в якому зазначила, що за законодавством України, особи, які бажають вийти на пенсію, не позбавляють права, а навпаки передбачають право пенсіонера особисто звернутись до органу Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії та всіма необхідними документами. Вважає, що звернувшись до відповідача № 2, він повинен був на підставі його заяви прийняти відповідне рішення про призначення або про відмову у призначенні йому пенсії. Одночасно він звертався до відповідача № 1 із заявою, в якій просив провести розрахунок розміру грошового забезпечення та оформити необхідні документи та подати їх до Головного управління ПФУ в Донецькій області, для призначення пільгової пенсії, втім йому було відмовлено. Вважає, що позивач має право на призначення пенсії, а тому просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі (арк. справи 71-76).
Ухвалою суду від 06 вересня 2019 року за клопотанням відповідача № 1 призначене слухання справи в режимі відео конференції (арк. справи 88).
06 вересня 2019 року від позивача надійшла відповідь на відзив відповідача, в якому позивач зазначив, що Законом України від 08.07.2011 року № 3668-УІ «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» (далі - Закон № 3668-УІ), який набрав чинності 01.10.2011 року, і яким внесено зміни до пункту «а» частини 1 статті 12 Закону № 2262-ХІІ, яким позивач повинен мати вислугу мінімум 22 календарних роки та 6 місяців замість 20 років, як було передбачено раніше, звужує його права, як позивача в розумінні Конституції України. Вважає, що має право на призначення пенсії, виходячи із вислуги років, встановленої п. «а» статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (в редакції, чинній до внесення змін Законом № 3668-VI), а відмова відповідачів порушує його конституційне право на соціальний захист (арк. справи 89-93).
10 вересня 2019 року відповідачем № 1 - Головним управлінням МВС України в Донецькій області надані заперечення на відповідь на відзив позивача, в якому зазначив, що при розгляді звернення ОСОБА_1 про оформлення та подання документів до відповідного органу пенсійного фонду України для призначення йому пенсії правомірно врахувало лише вислугу в календарному обчисленні, а тому діяло на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачено діючим законодавством України (арк. справи 98-99).
Ухвалою суду від 13 вересня 2019 року у судовому засіданні за клопотанням відповідача № 1 залучено в якості співвідповідача - Державну установу "Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Донецькій області" (юридична адреса: 07553, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Новоросійська, буд. 28). Справа відкладена розглядом на 04 жовтня 2019 року (арк. справи 121).
Ухвалою суду від 13 вересня 2019 року за клопотанням відповідача № 1 розгляд справи призначений на 04 жовтня 2019 року в режимі відео конференції (арк. справи 127).
30 вересня 2019 року до суду надійшло клопотання від співвідповідача - Державної установу "Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Донецькій області", в якому він зазначив, що його функції належать виключно на направлення на розгляд до уповноваженого структурного підрозділу МВС матеріалів на призначення (перерахунку) пенсії пенсіонерам ОВС. Зазначив, що відповідно до наказу Міністерства внутрішніх справ України від 25.02.2019 року № 129 в Міністерстві внутрішніх справ України, уповноваженим структурним підрозділом з підготовки та подання до органів Пенсійного фонду України документів для призначення (перерахунку) пенсії визначено Департамент персоналу, організації освітньої та наукової діяльності. Відповідно до положення про Департамент персоналу, організації освітньої та наукової діяльності Міністерства внутрішніх справ України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 24.05.2018 року № 440, Департамент є структурним підрозділом апарату Міністерства внутрішніх справ України та не має статусу окремої юридичної особи. Вважає, що не є уповноваженим структурним підрозділом, а тому не може бути співвідповідачем у цій справі
У судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав у повному обсязі, надав пояснення аналогічні позову та відповіді на відзив. Просив позовні вимоги задовольнити.
Представники відповідачів заперечували проти задоволення позовних вимог, надавши пояснення аналогічні тим, що викладені у відзивах на позовну заяву.
Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, судом встановлено наступне.
Позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у період з 15 серпня 1995 року по 06 листопада 2015 року проходив службу в органах внутрішніх справ (арк. справи 37).
Наказом від 06 листопада 2015 року ОСОБА_1 звільнено з органів внутрішніх справ у запас Збройних Сил за пунктом 64 «г» (через скорочення штатів). Цим наказом встановлена вислуга на день звільнення в календарному обчисленні, для виплати надбавки за вислугу років та одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби - 20 років 02 місяці 21 день, у пільговому обчисленні - 24 роки 11 місяців 08 днів (арк. справи 20).
12 лютого 2019 року позивач звернувся до Ліквідаційної комісії ГУ МВС України в Донецькій області із заявою про підготовку розрахунку розміру грошового забезпечення, оформлення документів та подання їх до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області для призначення пільгової пенсії за вислугу років відповідно до п. «а» ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (у редакції Закону, чинній на час призначення на посаду - 17 лютого 1998 року) (арк. справи 22-23).
Листом від 25 лютого 2019 року за вихідним № М-31 лк, Головне управління МВС України в Донецькій області повідомило позивача про відсутність у нього права на пенсійне забезпечення по лінії МВС України, оскільки вислуга років на день звільнення повинна становити 22 календарних роки 6 місяців і більше, а становить лише 20 років 02 місяці 21 день, що недостатньо для оформлення документів та направлення їх до Пенсійного фонду для призначення пенсії за вислугою років (арк. справи 24-25).
Не погодившись із рішенням Головного управління МВС України в Донецькій області, 12 квітня 2019 року позивач звернувся із заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про призначення йому пенсії за вислугою років, на підставі поданих ним документів, виходячи з розрахунку розміру грошового забезпечення для призначення пільгової пенсії за вислугою років відповідно до пункту «а» статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених - з військової служби, та деяких інших осіб» в редакції, чинній а час прийняття його на службу та призначення на посаду в ОВС) (арк. справи 27-29, 30).
Листом від 26 квітня 2019 року за вихідним № 2443-М-01, Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області повідомило позивача, що право на призначення пенсії мають особи, які звільнені зі служби в період з 01 жовтня 2015 року по 30 вересня 2016 року і на день звільнення мають вислугу 22 календарних роки 6 місяців і більше. Також в листі зазначено, що підготовка та подання документів для призначення пенсій військовослужбовцям здійснюються уповноваженими структурним підрозділом відповідного Міністерства за місцем проходження військової служби, відповідно до Закону № 2662, та постанови Правління Пенсійного фонду України від 30 січня 2007 року № 3-1 (арк. справи 31).
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом визначені Законом України від 9 квітня 1992 року № 2262-XII "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі Закон № 2262-XII).
Відповідно до частини 1 статті 1 Закону № 2262-XII особи офіцерського складу, прапорщики і мічмани, військовослужбовці надстрокової служби та військової служби за контрактом, особи, які мають право на пенсію за цим Законом, при наявності встановленої цим Законом вислуги на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони і в державній пожежній охороні, службі в Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, в органах і підрозділах цивільного захисту, податкової міліції, Державної кримінально-виконавчої служби України мають право на довічну пенсію за вислугу років.
Умови призначення пенсії за вислугою років визначені у статті 12 Закону № 2262-ХІІ, згідно якої пенсія за вислугу років призначається: а) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах "б" - "д", "ж" статті 12 цього Закону (крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону), незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби: зокрема, (за умови, що позивач звільнений зі служби з 31 грудня 2016 року) з 1 жовтня 2015 року по 30 вересня 2016 року і на день звільнення мають вислугу 22 календарних роки та 6 місяців і більше.
До календарної вислуги років зараховується також період, зазначений у частині другій статті 17 цього Закону.
Статтею 17 Закону № 2262-ХІІ визначено вичерпний перелік видів служби та періоди часу, які зараховуються до вислуги років для призначенні пенсії.
Згідно з частиною 2 статті 17 Закону № 2262-ХІІ до вислуги років поліцейським, особам офіцерського складу, особам середнього, старшого та вищого начальницького складу органів внутрішніх справ, державної пожежної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції чи Державної кримінально-виконавчої служби України при призначенні пенсії на умовах цього Закону додатково зараховується час їхнього навчання (незалежно від форми навчання) у цивільних вищих навчальних закладах, а також в інших навчальних закладах, після закінчення яких присвоюється офіцерське (спеціальне) звання, до вступу на військову службу, службу до органів внутрішніх справ, Національної поліції, державної пожежної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції чи Державної кримінально-виконавчої служби України або призначення на відповідну посаду в межах до п'яти років із розрахунку один рік навчання за шість місяців служби.
Календарний рік - це рік, який особа фактично відпрацювала на займаній посаді.
Аналіз наведених норм дозволяє дійти висновку про те, що Законом чітко визначено, що пенсія за вислугу років призначається при наявності на день звільнення вислуги 22 календарних роки та 6 місяців і більше, та міститься виключний перелік періодів служби, які враховуються в календарну вислугу років.
Як встановлено судом та не є спірною обставиною між сторонами, позивач проходив службу в органах внутрішніх справ з 03 серпня 1998 року по 06 листопада 2015 року, вислуга років на день звільнення позивача у календарному обчисленні склала 20 років 02 місяці 21 день.
Виходячи з наведеного, в Законі № 2262-XII визначено, що пенсія за вислугу років призначається при наявності 22 календарних роки та 6 місяців, та міститься виключний перелік періодів служби, які враховуються в календарну вислугу років. Отже, у відповідача №1 відсутні підстави для направлення до органів Пенсійного фонду України необхідних документів для призначення ОСОБА_1 пільгової пенсії за вислугу років, з огляду на що, суд приходить до висновку, що оскаржувана відмова була правомірною.
При цьому суд звертає увагу, що пенсія може бути призначена лише з моменту набуття особою права на пенсію. Оскільки позивач за призначенням пенсії звернувся 12 лютого 2019 року після звільнення, відтак до вказаних правовідносин застосовуються норми, що діють на час виникнення права на пенсію, а не на час початку проходження служби, що дає право на пільгове призначення пенсії.
Аналогічний правовий висновок щодо застосування норм матеріального права у спорах цієї категорії міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 27 березня 2018 року у справі № 295/6301/17, від 19 вересня 2018 року у справі № 725/1959/17, від 22 листопада 2018 року у справі № 161/4876/17.
Згідно з Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 № 3-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 15.02.2007 за № 135/13402, документи для призначення пенсії звільненим військовослужбовцям, особам начальницького і рядового складу, що мають право на пенсію за цим Законом, подаються до головних управлінь Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі через уповноважені структурні підрозділи силових міністерств та відомств.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 02.11.2006 № 1522 «Про передачу органам Пенсійного фонду України функції з призначення і виплати пенсії деяким категоріям громадян» з 01 січня 2007 року органи Пенсійного фонду України виконують функції лише з призначення та перерахунку пенсій. Обчислення вислуги років залишилось у компетенції органів силових міністерств (відомств), з яких звільнений військовослужбовець.
Отже, суд погоджується з доводами Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області відносно того, що органи Пенсійного фонду України здійснюють призначення, перерахунок та виплату пенсій військовослужбовцям на підставі документів, що надані уповноваженими структурними підрозділами, де особа проходила службу, про що було повідомлено позивача, а тому в даному випадку діяло у межах повноважень, та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Із доводами позивача щодо необхідності застосування положень Закону № 2262-ХІІ у редакції Закону від 01.01.1996, які діяли на час зарахування позивача до органів внутрішніх справ, оскільки зміни в законодавстві, які звужують зміст та обсяг існуючих прав не повинні застосовуватися, суд додатково зазначає також наступне.
У період дії пункту «а» статті 12 положень Закону № 2262-ХІІ у редакції до 01.11.2011 року, пенсія за вислугу років призначається особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах "б" - "д" статті 1 2 цього Закону, незалежно від віку в разі, якщо вони мають на день звільнення зі служби вислугу 20 років і більше, за винятком осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону.
Статтею 58 Конституції України встановлено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Позиція щодо незворотності дії нормативно-правових актів викладено в рішеннях Конституційного Суду України від 13.05.1997 №1-зп, від 19.04.2000 №6-рп/2000, постанові Верховного Суду від 22.02.2017 по справі №6-2705цс16.
Тобто, застосуванню до даних правовідносин підлягає редакція пункту «а» ст. 12 Закону №2262-XII, яка визначає право на призначення пенсії за вислугою років, виходячи з наявності відповідної кількості календарних років вислуги на момент звільнення.
З урахуванням наведеного та враховуючи, що стаж позивача за вислугу років не достатній для призначення пенсії на підставі пункту «а» статті 12 Закону № 2262-ХІІ (в редакції після 01.11.2011), суд приходить до висновку про відсутність порушеного права позивача діями Головного управління МВС України в Донецькій області та Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо відмови у призначенні пенсії за вислугу років.
За таких обставин, суд приходить до висновку про необґрунтованість позовних вимог, у зв'язку з чим позовні вимоги позивача задоволенню не підлягають у повному обсязі.
Відповідно до положень статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, розподіл судових витрат не здійснюється, у зв'язку із відмовою у задоволенні позовних вимог позивача.
Керуючись статями 2, 3, 5, 9, 12, 15, 19, 22, 25, 32, 72, 76, 77, 79, 139, 194, 205, 241-243, 245, 246, 291, 371 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 (зареєстрованого за місцем проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області (за місцезнаходженням: 87515, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Італійська, буд. 32), Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (за місцезнаходженням: 84122, Донецька обл., місто Слов'янськ, ПЛОЩА СОБОРНА, будинок 3, код ЄДРПОУ 13486010), Державної установи "Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Донецькій області" (юридична адреса: 07553, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Новоросійська, буд. 28) про зобов'язання Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області в особі Ліквідаційної комісії провести ОСОБА_1 розрахунок розміру грошового забезпечення, оформити всі необхідні документи та подати їх до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області для призначення пільгової пенсії за вислугу років відповідно до пункту "а" статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (в редакції, чинній до внесення змін Законом № 3668-VI), про визнання протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо відмови у призначенні ОСОБА_1 пільгової пенсії за вислугу років відповідно до пункту "а" статті 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (в редакції, чинній до внесення змін Законом № 3668-VI), зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області призначити та виплачувати ОСОБА_1 пенсію за вислугу років відповідно до пункту "а" статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (в редакції, чинній до внесення змін Законом № 3668-VI) з дати подачі відповідної заяви про призначення пенсії, допустити негайне виконання судового рішення в межах суми стягнення за один місяць , встановити судовий контроль за виконанням даного судового рішення та зобов'язати Головне управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області. Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області подати до Донецького окружного адміністративного суду звіт про виконання судового рішення, - відмовити у повному обсязі.
Вступна та резолютивна частини рішення проголошено у судовому засіданні 04 жовтня 2019 року.
Рішення складено у повному обсязі 07 жовтня 2019 року.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, або спрощеного позовного провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту судового рішення.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).
Суддя О.В. Зінченко