Україна
Донецький окружний адміністративний суд
02 жовтня 2019 р. Справа№200/9677/19-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Куденкова К.О.,
секретар судового засідання: Притула С.С.;
за участю:
представника позивача: не з'явився,
представника відповідача: Яковлєва А.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Центральна збагачувальна фабрика «Селидівська» до Головного управління ДФС у Донецькій області про скасування податкового повідомлення-рішення, -
У липні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Центральна збагачувальна фабрика «Селидівська» (далі - позивач, ТОВ «ЦЗФ «Селидівська») звернулося до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Донецькій області (далі - відповідач, ГУ ДФС), в якому просить скасувати податкове повідомлення-рішення від 01.04.2019 № 0026464507.
Обґрунтовуючи позов ТОВ «ЦЗФ «Селидівська» посилається на: порушення відповідачем порядку проведення камеральної перевірки; своєчасну сплату екологічного збору за спірні періоди; а також на знаходження підприємства на території проведення АТО, що є підставою для застосування п. 38.2 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України.
Відповідач надав відзив на адміністративний позов, яким просить відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Зазначає, що предметом камеральної перевірки окрім питань правильності оформлення податкових декларацій можуть бути й інші питання, зокрема своєчасність сплати грошових зобов'язань. На виконання вимог п. 87.9 ст. 87 Податкового кодексу України самостійно сплачені позивачем кошти на загальну суму 519800,47 грн. по екологічному податку зараховані в рахунок погашення податкового боргу. Закон України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» не регулює питання оподаткування або внесення змін до Податкового кодексу України. Місто Селидове не входить до переліку населених пунктів, на території яких органи державно влади тимчасово не здійснюють свої повноваження та переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення.
Ухвалою суду від 06.08.2019 позовну заяву залишено без руху.
Ухвалою суду від 15.08.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі, витребувано у відповідача докази.
Ухвалою суду від 10.09.2019 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 02.10.2019.
Представник позивача до судового засідання не з'явився, про дату, час і місце судового розгляду був повідомлений належним чином. Про причини неявки суд не повідомив.
Представник відповідача в судовому засіданні від 02.10.2019 просила відмовити в задоволені позову.
Суд, перевіривши матеріали справи та оцінивши повідомлені обставини, дійшов наступних висновків.
ТОВ «ЦЗФ «Селидівська» є юридичною особою, ідентифікаційний код 31714629, місцезнаходження: 85400, Донецька область, м. Селидове, вул. Миру, 34, що підтверджується копією виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 27.08.2014.
Відповідачем проведено камеральну перевірку своєчасності сплати узгодженого грошового зобов'язання по екологічному податку та орендній платі за земельні ділянки ТОВ «ЦЗФ «Селидівська», за наслідками якої складено акт від 21.03.2019 №120/05-99-45-07/31714629.
Відповідно до вказаного акта, перевіркою встановлено, що: 1) за розрахунком за розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи об'єктах - додаток 3 до податкової декларації екологічного податку №9161295145 від 06.08.2018 позивачем сплачено 2,07 грн. (платіжний документ від 12.02.2019 №123/16) із затримкою 177 днів і 158118,75 грн. (платіжний документ від 19.02.2019 №237) із затримкою 184 дні; 2) за податковим повідомленням-рішенням № 0083014507 від 04.10.2018 позивачем сплачено 72491,56 грн. (платіжний документ від 19.02.2019 №237) із затримкою 122 дні; 3) за розрахунком за розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи об'єктах - додаток 3 до податкової декларації екологічного податку №9242265907 від 06.11.2018 позивачем сплачено 289177,58 грн. (платіжний документ від 19.02.2019 №237) із затримкою 92 дні і 10,51 грн. (платіжний документ від 14.02.2019 №205/16) із затримкою 95 днів.
У зв'язку з наведеним ГУ ДФС дійшло висновку про несвоєчасну сплату грошових зобов'язань по екологічному податку.
На підставі акта від 21.03.2019 №120/05-99-45-07/31714629 ГУ ДФС прийняло податкове повідомлення-рішення від 01.04.2019 № 0026464507, яким на підставі ст. 126 Податкового кодексу України до позивача застосовано штраф у розмірі 103960,09 грн. (20 %) за затримку грошового зобов'язання.
З розрахунку штрафної санкції до вказаного рішення випливає, що штрафні санкції за сплату розстроченого/відстроченого боргу (рішення суду у справі № 805/2984/17-а) до позивача оскаржуваним рішенням не застосовувалися.
Позивачем надана копія рішення ГУ ДФС № 5/05-99 від 11.03.2019 і копія договору № 5/05-99 про розстрочення податкового боргу з 11.03.2019 по 27.12.2019.
Суд зазначає, що погашення зазначених в акті грошових зобов'язань відбулось до надання розстрочення податкового боргу, тобто вказані рішення № 5/05-99 від 11.03.2019 і договір не впливають на спірні правовідносини.
Відповідачем надана роздруківка витягу з інтегрованої картки платника податків - ТОВ «ЦЗФ «Селидівська» з надходжень від розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи об'єктах (код класифікації доходів бюджету 19010300), з якої випливає, що сплачені платіжними документами від 12.02.2019 №123/16, від 19.02.2019 №237, від 14.02.2019 №205/16 кошти були зараховані в рахунок погашення податкового боргу з цього платежу.
При цьому, суд звертає увагу, що у вказаній роздруківці витягу з інтегрованої картки платника податків наявні відомості щодо виникнення заборгованості за податковим повідомленням-рішенням № 0083014507 від 04.10.2018 та наведеними податковими деклараціями. Також в інтегрованій картці платника податків дати погашення податкового боргу за наведеними платіжними документами відповідають наведеним в акті від 21.03.2019 №120/05-99-45-07/31714629 і розрахунку до оскаржуваного рішення датам.
Спірні правовідносини виникли з приводу правомірності застосування до платника податків штрафних санкції за несвоєчасну сплату грошових зобов'язань.
Згідно з пп. 14.1.39 і пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України визначено, що грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності; податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Відповідно до п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України передбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Підпунктом 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України передбачено, що камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового.
Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.
Отже, предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання, але виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.
Верховний Суд в постанові від 20.08.2019 у справі 200/11376/18-а зазначив, що з 1 січня 2017 року у податкового органу з'явились підстави для проведення камеральних перевірок платників податків щодо своєчасності сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах, а з урахуванням положень статті 102 ПК України, такою перевіркою може бути охоплено період в 1095 днів, що настали за останнім днем граничного строку сплати узгодженого податкового зобов'язання.
Як було встановлено судом, в інтегрованій картці платника податків - ТОВ «ЦЗФ «Селидівська» наявні відомості щодо виникнення податкового боргу заборгованості за податковим повідомленням-рішенням № 0083014507 від 04.10.2018 та наведеними податковими деклараціями. Тому для проведеної камеральної перевірки відповідачу не потрібно було використовувати паперові документи, у тому числі податкове повідомлення-рішення № 0083014507 від 04.10.2018, оскільки відповідні відомості щодо виникнення грошового зобов'язання, податкового боргу і його погашення наявні в інтегрованій картці платника податків, тобто у відповідній інформаційній базі.
Отже, ГУ ДФС під час камеральної перевірки правомірно встановило порушення строку сплати узгодженого грошового зобов'язання, визначеного податковим повідомленням-рішенням № 0083014507 від 04.10.2018 і податковими деклараціями.
Статтею 3 Закону України від 2 вересня 2014 року № 1669-VII «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» передбачено, що органам і посадовим особам, уповноваженим законами здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності, у період та на території проведення антитерористичної операції тимчасово забороняється проведення планових та позапланових перевірок суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність у зоні проведення антитерористичної операції, крім позапланових перевірок суб'єктів господарювання, що відповідно до затверджених Кабінетом Міністрів України критеріїв оцінки ступеня ризику від провадження господарської діяльності віднесені до суб'єктів господарювання з високим ступенем ризику.
Суд зазначає, що відповідачем проведена камеральна перевірка, а не документальна (планова чи позапланова).
Крім того, Верховний Суд у постанові від 04.09.2018 у справі № 805/3894/17-а зазначив, що аналіз викладеної норми доводить, що предметом заборони є перевірки щодо здійснення уповноваженими законами органами державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, до яких податкові правовідносини не належать, як з огляду на положення статей 1, 3, 4 Господарського кодексу України, так і з положень пункту 1.1 статті 1 Податкового кодексу України.
З огляду на викладене, посилання позивача на приписи ст. 3 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» є безпідставним.
Пунктом 87.9 ст. 87 Податкового кодексу України передбачено, що у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.
Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов'язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Отже, податковим законодавством становлено обов'язок контролюючого органу здійснювати зарахування коштів, що сплачує платник податків, в першу чергу в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків.
Відповідно до п. 126.1 ст. 126 Податкового кодексу України встановлено, що у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2 цієї статті) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.
Верховний Суд у постанові від 13.02.2018 у справі № 808/2290/17 зазначив, що аналіз наведеної норми доводить, що об'єктом застосування штрафу є погашена сума податкового боргу, спосіб такого погашення значення не має (є це самостійна сплата чи примусове стягнення). Погашення податкового боргу за положеннями підпункту 14.1.152 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України це зменшення абсолютного значення суми такого боргу, підтверджене відповідним документом.
У постанові від 11.09.2018 у справі № 813/3722/17 Верховний Суд зазначив, що з огляду на це, незалежно від того, в який спосіб було погашено податковий борг Товариства - із застосуванням приписів пункту 87.9 статті 87 Податкового кодексу України, шляхом зарахування коштів сплачених боржником, в рахунок погашення податкового боргу, чи в інший спосіб, чинне законодавство не звільняє платника податків від відповідальності за затримку сплати узгодженого грошового зобов'язання.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що сплата ТОВ «ЦЗФ «Селидівська» податкового зобов'язання перед погашенням податкового боргу, внаслідок чого податковий орган здійснював зарахування коштів на погашення податкового боргу замість платника податків, не звільнює платника податків від відповідальності за несвоєчасну сплату узгодженої суми грошового зобов'язання і тягне за собою наслідки, передбачені ст. 126 Податкового кодексу України.
Законом України від 21 грудня 2016 року № 1797-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» підрозділ 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України доповнено пунктом 38, підпунктами 38.1 і 38.2 якого передбачено що терміни, що застосовуються у цьому пункті: період проведення антитерористичної операції - використовується у значенні, наведеному Законом України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції"; тимчасово окупована територія - територія окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей, визначена відповідно до Постанови Верховної Ради України "Про визнання окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей тимчасово окупованими територіями", на якій органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження. Перелік населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, визначається Кабінетом Міністрів України; населені пункти на лінії зіткнення - населені пункти, що розташовані на лінії зіткнення, перелік яких визначений Кабінетом Міністрів України; інша територія України - територія України, крім території, визнаної тимчасово окупованою, та населених пунктів на лінії зіткнення.
На період проведення антитерористичної операції для платників податків, місцезнаходженням (місцем проживання) яких станом на 14 квітня 2014 року була тимчасово окупована територія та/або територія населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення, і які станом на 1 січня 2017 року не змінили своє місцезнаходження (місце проживання) із зазначених територій на іншу територію України: 1) зупиняється нарахування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені за несвоєчасне погашення визначених станом на 14 квітня 2014 року грошових зобов'язань, за якими зупинено стягнення; 2) зупиняється застосування норм статей 59, 60 (в частині податкових вимог), 87-101 цього Кодексу.
Підпунктом 38.2 п. 38 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, у редакції Закону № 2628-VIII від 23.11.2018, передбачено, що на період проведення антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення проведення операції Об'єднаних сил (ООС) для платників податків, місцезнаходженням (місцем проживання) яких станом на 14 квітня 2014 року була тимчасово окупована територія та/або територія населених пунктів на лінії зіткнення і які станом на 1 січня 2017 року не змінили своє місцезнаходження (місце проживання) із зазначених територій на іншу територію України: 1) зупиняється нарахування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені за несвоєчасне погашення визначених станом на 14 квітня 2014 року грошових зобов'язань; 2) зупиняється застосування норм статей 59, 60 (в частині податкових вимог), 87-101 цього Кодексу.
Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 7 листопада 2014 року № 1085-р затверджено перелік населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, згідно з додатком 1 і перелік населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення, згідно з додатком 2.
Місто Селидове відсутнє у вказаних переліках, а ТОВ «ЦЗФ «Селидівська» не є платником податків, місцезнаходженням, якого станом на 14 квітня 2014 року була тимчасово окупована територія та/або територія населених пунктів на лінії зіткнення.
Отже, приписи пп. 38.2 п. 38 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України не розповсюджуються на позивача.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що відповідач правомірно застосував до позивача штрафні санкції за несвоєчасну сплату узгодженого грошового зобов'язання за наслідками проведеної камеральної перевірки.
Тому позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Керуючись статтями 2, 5-10, 19, 72-77, 90, 132-139, 143, 241-246, 250, 255, 295, підпунктом 15.5 пункту 15 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
У задоволені позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Центральна збагачувальна фабрика «Селидівська» (ідентифікаційний код 31714629, 85400, Донецька область, м. Селидове, вул. Миру, 34) до Головного управління ДФС у Донецькій області (ідентифікаційний код: 39406028, 87526, Донецька область, місто Маріуполь, вулиця 130 Таганрозької дивізії, будинок 114) про скасування податкового повідомлення-рішення - відмовити повністю.
Рішення ухвалене в нарадчій кімнаті, скорочене рішення проголошено в судовому засіданні 2 жовтня 2019 року. У повному обсязі рішення буде складено протягом п'ять днів з дня закінчення розгляду справи.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Повне рішення суду складено 7 жовтня 2019 року.
Суддя К.О. Куденков