№263/6252/19
№2/263/1627/2019
20 травня 2019 року місто Маріуполь
Суддя Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області Ковтуненко В.О., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Державної казначейської служби України, прокуратури Донецької області про стягнення моральної шкоди, завданої незаконною бездіяльністю органу досудового розслідування, що призвела до недотримання розумних строків досудового розслідування,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до Державної казначейської служби України, прокуратури Донецької області про стягнення моральної шкоди, завданої незаконною бездіяльністю органу досудового розслідування, що призвела до недотримання розумних строків досудового розслідування.
Зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки подана з порушенням ст. 175 ЦПК України, виходячи з наступного.
На обґрунтування розміру моральної шкоди позивач посилається на вимоги Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду".
Так, згідно ст. 1 зазначеного закону право на відшкодування шкоди в розмірах і в порядку, передбачених цим Законом, виникає у випадках: 1) постановлення виправдувального вироку суду; 1-1) встановлення в обвинувальному вироку суду чи іншому рішенні суду (крім ухвали суду про призначення нового розгляду) факту незаконного повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, незаконного взяття і тримання під вартою, незаконного проведення в ході кримінального провадження обшуку, виїмки, незаконного накладення арешту на майно, незаконного відсторонення від роботи (посади) та інших процесуальних дій, що обмежують чи порушують права та свободи громадян, незаконного проведення оперативно-розшукових заходів; 2) закриття кримінального провадження за відсутністю події кримінального правопорушення, відсутністю у діянні складу кримінального правопорушення або невстановленням достатніх доказів для доведення винуватості особи у суді і вичерпанням можливостей їх отримати; 4) закриття справи про адміністративне правопорушення. Право на відшкодування шкоди, завданої зазначеними у статті 1 цього Закону оперативно-розшуковими заходами, виникає у випадках, передбачених пунктом 1-1 частини першої цієї статті, або за умови, що протягом шести місяців після проведення таких заходів не було розпочате кримінальне провадження за результатами цих заходів.
У відповідності до ст. 12,13,14 Закону України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду" розмір відшкодовуваної шкоди, зазначеної в пунктах 1, 3, 4 статті 3 цього Закону, залежно від того, який орган провадив слідчі (розшукові) дії чи розглядав справу, у місячний термін з дня звернення громадянина визначають відповідні органи, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратура і суд, про що виносять постанову (ухвалу). Якщо кримінальне провадження закрито судом при розгляді кримінальної справи в апеляційному або касаційному порядку, зазначені дії провадить суд, що розглядав справу у першій інстанції. У разі незгоди з винесеною постановою (ухвалою) про відшкодування шкоди громадянин відповідно до положень цивільного процесуального законодавства може оскаржити постанову до суду, а ухвалу суду - до суду вищої інстанції в апеляційному порядку.
Проте будь-яких доказів наявності вказаних підстав або посилання на них у позовній заяві відсутні.
В свою чергу у позові також міститься посилання на ст. 1176 ЦПК України. Однак шкода, завдана незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, розслідування, прокуратури або суду, відшкодовується державою лише у випадках вчинення незаконних дій, вичерпний перелік яких охоплюється частиною першою статті 1176 ЦК України, а саме у випадку незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт.
За відсутності підстав для застосування частини першої статті 1176 ЦК України, в інших випадках заподіяння шкоди цими органами, діють правила частини шостої цієї статті - така шкода відшкодовується на загальних підставах, тобто виходячи із загальних правил про відшкодування шкоди, завданої органом державної влади, їх посадовими та службовими особами (статті1173,1174цьогоКодексу).
Проте у позов відсутнє обґрунтування та розрахунок заявлених позовних вимог саме на підставі зазначених норм законодавства.
Крім того у прохальній частині позову також вказано вимогу щодо стягнення 15000 грн. на відшкодування судових витрат, проте будь-якого розрахунку з цього приводу, відповідних доказів або посилання на них як у тексті позову, так й поданих до нього документах, відсутні.
Також згідно зі ст. 175 ЦПК України у позові окрім іншого мають бути зазначені відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору; відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Проте вказані вимоги закону у позовній заяві не виконані.
Отже вищевказана позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає ст. ст. 175 ЦПК України, а саме: зміст позовних вимог не конкретизований, протиречно викладені обставини, обраховано розміру моральної шкоди та посилання, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги, не в повній мірі зазначені докази, що підтверджують кожну обставину або наявність підстав для звільнення від доказування, не визначено в чому полягає моральна шкода саме бездіяльністю, також не виконані зазначені вище приписи ст. 175 ЦПК України, тобто позов не відповідає вимогам діючого законодавства.
Згідно ч.1 ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Для виконання вимог, визначених ст. 175 ЦПК України, суд встановлює позивачу строк п'ять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 175, 185, 260, 353, 354 ЦПК України, суддя,
Позовну заяву ОСОБА_1 до Державної казначейської служби України, прокуратури Донецької області про стягнення моральної шкоди, завданої незаконною бездіяльністю органу досудового розслідування, що призвела до недотримання розумних строків досудового розслідування, залишити без руху, надавши позивачу строк тривалістю п'ять днів з дня отримання ухвали для усунення недоліків.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання.
Суддя В.О. Ковтуненко