ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
03 жовтня 2019 року м. Київ № 640/11460/19
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:
головуючої судді - Добрівської Н.А.,
під час розгляду в поряду загального позовного провадження адміністративної справи
за позовом ОСОБА_1
до Кабінету Міністрів України
про визнання незаконним і таким, що не відповідає правовому акту вищої юридичної сили пункту порядку, -
ОСОБА_1 звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Кабінету Міністрів України про визнання незаконним і таким, що не відповідає правовому акту вищої юридичної сили п.15 Порядку призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.06.2016 року №365.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.07.2019 року відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження.
При вирішенні питання щодо можливості продовження розгляду даної справи, судом враховується наступне.
02.09.2019 року через канцелярію суду представником позивача подано заяву про зміну предмету позову, у якій заявлено вимогу про визнання незаконним і таким, що не відповідає правовому акту вищої юридичної сили абз.20 п.1 постанови Кабінету Міністрів України №637 від 05.11.2014 року «Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам» та зобов'язання опублікувати оголошення про оскарження абз.20 п.1 постанови Кабінету Міністрів України №637 від 05.11.2014 року (надалі - Постанова №637).
Відповідно до п.4 та п.5 ч.5 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України у позовній заяві зазначаються: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Особливості провадження у справах щодо оскарження нормативно-правових актів органів виконавчої влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування та інших суб'єктів владних повноважень визначаються статтею 264 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно ч.2 ст.264 Кодексу адміністративного судочинства України право оскаржити нормативно-правовий акт мають особи, щодо яких його застосовано, а також особи, які є суб'єктом правовідносин, у яких буде застосовано цей акт.
При цьому, в ч.4 ст.264 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що у разі відкриття провадження в адміністративній справі щодо оскарження нормативно-правового акта суд зобов'язує відповідача опублікувати оголошення про це у виданні, в якому цей акт був або мав бути офіційно оприлюднений.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 оскаржується абзац пункту 1 Постанови №637.
Однак, враховуючи вимоги позивача викладені у заяві від 02.09.2019 року про зміну предмету позову, ОСОБА_1 фактично оскаржує пункт Постанови Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 року №788 "Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України", оскільки саме нею додано абзац "Суми пенсій, які не виплачено за період до місяця їх відновлення, обліковуються в органі, що здійснює пенсійні виплати, та виплачуються на умовах окремого порядку, визначеного Кабінетом Міністрів України" до Постанови №637.
Наведена обставина позбавляє можливості вирішити питання щодо виконання ч.4 ст.264 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки не можливо встановити про оскарження якої саме постанови Кабінету Міністрів України суд має опублікувати оголошення.
З огляду на зазначене, суд вважає за необхідне зобов'язати позивача сформувати позовні вимоги до відповідача, вказати яким саме нормативно-правовим актом суб'єкта владних повноважень - відповідача у справі порушують охоронювані законом права та інтереси позивача у публічно-правових відносинах.
Відповідно до частини тринадцятої статті 171 КАС України суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
Згідно частини другої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи вищевикладене, позовна заява підлягає залишенню без руху із встановленням позивачу строку для усунення недоліків шляхом подання до суду позовної заяви, оформленої з урахуванням вищезазначених вимог, а також з наданням копій у відповідній кількості для направлення відповідачу (відповідачам).
З огляду на зазначене та керуючись ст.ст. 160, 161, ч.1 ст.169, ч.13 ст.171, ст.ст. 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя -
1. Позовну заяву ОСОБА_1 залишити без руху.
2. Встановити позивачу п'ятиденний строк з дня одержання даної ухвали для усунення недоліків.
3. Попередити позивача про те, що у випадку неусунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява буде залишена без розгляду відповідно до ч.15 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили відповідно до ч.1 ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Н.А. Добрівська