Справа № 595/1683/19
Провадження 2-о/595/62/2019
26.09.2019
Бучацький районний суд Тернопільської області
одноособово суддею Федорончуком В.Б.,
при секретарі Ковалівському Б.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Бучач справу за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту належності правовстановлюючого документу,
ОСОБА_1 просить суд встановити факт належності їй трудової книжки серії НОМЕР_1 від 31 березня 1993 року, мотивуючи тим, що при підготовці документів для оформлення пенсії по інвалідності виявила, що у трудовій книжці невірно записана вона по батькові, замість « ОСОБА_2 », записано « ОСОБА_3 », внесення змін або виправлень до вказаного документу в адміністративному порядку неможливе.
Заявниця ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася, однак подала заяву, в якій вказала, що заяву підтримує і просить суд справу розглядати у її відсутності.
Представник заінтересованої особи - Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області в судове засідання не з'явився, хоч належно повідомлявся про розгляд справи.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши письмові докази, суд встановив наступні обставини.
Судом встановлено, що відповідно до копії паспорта серії НОМЕР_2 , копій свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 та свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_4 , по батькові заявниця « ОСОБА_2 », вона народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Жизномир Бучацького району Тернопільської області.
Трудова книжка серії НОМЕР_1 заповнена 31 березня 1993 року на ім'я ОСОБА_4 , що не збігається з даними її по батькові, які зазначені в паспорті.
Згідно п.6 ч.1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з ім'ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 234 та п. 5 ч. 1 ст. 256 ЦПК України та роз'яснень, викладених у п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року N 5 "Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення", суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення.
Встановлення факту належності диплому породжує юридичні наслідки, тобто від нього залежить виникнення особистих та майнових прав заявника; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення. Заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт належності йому вказаного документу, що має юридичне значення для послідуючого призначення та отримання пенсії.
З огляду на викладене та ту обставину, що для оформлення та отримання пенсії на території України є об'єктивні перешкоди, з метою захисту прав і свобод громадян України, суд вважає, що заявлені вимоги слід задовольнити, з огляду на їх законність та обґрунтованість, оскільки від цього факту безпосередньо породжуються юридичні наслідки, від яких залежить встановлення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, і законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Відповідно до п.12 Постанови Пленуму Верховного суду України №5 від 31.03.1995 року Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення, на підставі ЦПК України, суд може встановлювати факти належності особі документів, які не відносяться до таких, що посвідчують особу, наприклад, довідок про поранення чи перебування у госпіталі у зв'язку з пораненням, повідомлення військових частин, військкоматів і інших органів військового управління про загибель чи пропажу без вісті в зв'язку з обставинами військового часу, а також заповіту, страхового свідоцтва (полісу), ощадної книжки, трудової книжки, іншого документа про трудовий стаж.
Таким чином, зібрані у справі докази та їх належна оцінка вказують на наявність підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення, а саме належності їй трудової книжки, що передбачено ч.1 ст.315 ЦПК України.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 12,13,81,89,263-265,268,315-319 ЦПК України, Постановою Пленуму Верховного суду України №5 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», суд
Заяву задовольнити.
Встановити факт належності ОСОБА_1 трудової книжки серії НОМЕР_1 .
На рішення може бути подана апеляційна скарга до Тернопільського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя: В. Б. Федорончук