Справа № 574/521/19
Провадження № 3/574/100/2019
08 липня 2019 року м. Буринь
Суддя Буринського районного суду Сумської області Куцан В.М розглянувши матеріали, які надійшли з Глухівського ВП ГУ НП в Сумській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 , не працюючого,
за ст.ст.130 ч.1 КУпАП
09 квітня 2019 року, о 6 годині 49 хвилин, ОСОБА_1 , по вулиці Заводській в м. Глухів Сумської області, керував автомобілем «Ауді 80», номерний знак НОМЕР_1 в стані алкогольного сп'яніння, чим порушив вимоги п.п.2,9 «а» ПДР України.
ОСОБА_1 про розгляд справи повідомлений належним чином, в судове засідання не з'явився, надавши 07.07.2019 року клопотання про відкладення розгляду справи, оскільки він перебуває на лікуванні.
Між тим, належних і допустимих доказів на підтвердження поважності причини неявки до суду не надав. При цьому, останній повторно не з'явився до суду (попередній виклик проводився на 24.05.2019 року).
Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у ст.6 §1 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання. Держави-учасниці користуються у цьому питанні певною свободою розсуду. Однак Суд повинен прийняти в останній інстанції рішення щодо дотримання вимог Конвенції; він повинен переконатись у тому, що право доступу до суду не обмежується таким чином чи такою мірою, що сама суть права буде зведена нанівець. Крім того, подібне обмеження не буде відповідати ст.6 §1 Конвенції, якщо воно не переслідує легітимної мети та не існує розумної пропорційності між використаними засобами та поставленою метою (рішення від 12.07.2001 у справі «Ганс-Адамс II проти Німеччини» (Prince Hans-Adam II of Liechtenstein v. Germany).
В своєму рішенні від 07.07.1989 у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» (Uniуn Alimentaria Sanders S.A. v. Spain), ЄСПЛ зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
З врахуванням наведеного, та приймаючи до уваги, що строк розгляду даного виду справи, встановлений ст.277 КУпАП, становить 15 днів, приходжу до висновку, що ОСОБА_1 зловживає своїми процесуальними правами, намагається затягнути розгляд справи для закінчення передбачених ст.38 КУпАП строків накладення адміністративного стягнення, при цьому жодних доказів чи письмових пояснень, на спростування обставин викладених в протоколі про адміністративне правопорушення не надав.
Таким чином, суддя прийшов до висновку про можливість розгляду справи за відсутністю особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, вважаю, що вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення за вищевикладених обставин повністю доведена в судовому засіданні.
Зокрема, з протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що він 09.04.2019 року, о 6 годині 49 хвилин, по вулиці Заводській в м. Глухів Сумської області, керував автомобілем «Ауді 80», номерний знак НОМЕР_1 в стані алкогольного сп'яніння, чим порушив вимоги п.п.2,9 «а» ПДР України (а.с.2)
Відповідно до квитанції та акту огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів (газоаналізатора), який проводився працівниками поліції в присутності двох свідків, в організмі останнього виявлений етиловий спирт в кількості 1,33 проміле (а.с.6,7).
Вказані обставини підтверджені і письмовими поясненнями свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (а.с.4,5).
Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до п.п.2.9а Правил дорожнього руху України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Аналізуючи зазначені положення нормативних актів та оцінюючи кожен наведений доказ за своїм внутрішнім переконанням, суддя вважає їх належними, допустимими та достовірними, а їх сукупність є достатньою для того, щоб покласти в основу цієї постанови щодо доведеності вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень за вищевикладених обставин.
Таким чином, вважаю, що вина ОСОБА_1 доведена в судовому засіданні і його дії необхідно кваліфікувати за ч.1 ст. 130 КУпАП, так як він керував транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння.
При накладенні стягнення, у відповідності до ст. 33 КУпАП, враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність.
ОСОБА_1 не працює, раніше до адміністративної відповідальності не притягувався.
Обставин що пом'якшують та обтяжують відповідальність не вбачається.
З огляду на вказане, вважаю, що з метою виховання порушника і запобіганню вчинення ним нових порушень його необхідно піддати адміністративному стягненню передбаченому законом у виді штрафу на користь держави з позбавленням права керування транспортними засобами на певний строк.
Керуючись ст.ст.36,283-285 КУпАП, -
ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні правопорушення передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП і піддати його адміністративному стягненню у виді штрафу у розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10200 (десять тисяч двісті) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь спеціального фонду Державного бюджету 384 гривні 20 копійок судового бору.
Відповідно до ч.1 ст.307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Постанова може бути оскаржена до Сумського апеляційного суду через Буринський районний суд протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя В.М.Куцан