Справа № 490/5342/17
нп 2/490/571/2018
Центральний районний суд м. Миколаєва
03 жовтня 2019 року Центральний районний суд м. Миколаєва
у складі головуючого судді: Черенкової Н.П.
при секретарі : Янкевич В.С.
розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєва цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання правочину недійсним,
Позивач звернувся до суду з даним позовом до відповідачів, в якому просив визнати недійсним договір позики від 24.10.2014 року, укладений між ним та ОСОБА_2 , ОСОБА_3 . При цьому, договір позики від 24.10.2014 року не надав.
Ухвалою суду від 06.11.2017 року відкрито провадження у справі.
05.06.2018 року від відповідача ОСОБА_2 надійшов відзив на позов.
12.11.2018 року на адресу суду від позивача надійшла заява про розгляд справи у його відсутності.
Ухвалою Центрального районного суду м. Миколаєва від 17.12.2018 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 06.03.2019 року. Надано можливість позивачу надати відповідь на відзив до судового засідання у вигляді пояснень, міркувань і аргументів щодо наведених відповідачем у відзиві заперечень і мотиви їх визнання або відхилення. Зобов'язано позивача ОСОБА_1 надати копію договору позики від 24.10.2014 року. Визнано явку позивача ОСОБА_1 до судового засідання обов'язковою. Визнано явку відповідачів ОСОБА_4 та ОСОБА_3 до судового засідання обов'язковою.
Відповідно до п. 2. ч. 1 ст. 43 ЦПК учасники справи мають право подавати докази, яке у взаємозв'язку з положеннями ст. 44 повинно використовуватись добросовісно, а не всупереч завданню судочинства. Відповідно до п. 2 та 4 ч. 2 ст. 43 ЦПК учасники справи зобов'язані подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази.
Неподання позивачем доказів або неможливість їх отримання, а також неподання клопотання про їх витребування дає можливість витребування судом доказів в порядку ст. ст. 44, 43, ч. 7 ст. 81, ч.ч. 5, 6 ст. 84 ЦПК України.
Однак, позивач ухвалу суду від 17.12.2018 року не виконав та копію договору позики від 24.10.2014 року не надав.
Справа призначалась до слухання на 06.03.2019 року, 22.04.2019 року, 11.06.2019 року та 03.10.2019 року. Однак, належним чином повідомлений позивач до судового засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином, про що свідчать наявні в матеріалах справи поштові відправлення, які повернулися на адресу суду із зазначенням працівника пошти «за закінченням терміну зберігання». Причини своєї неявки позивач не повідомив.
Як зазначено в ст. 10 цього Кодексу, ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини, як джерела права.
Слід звернути увагу, що Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить з того, що положення п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його цивільних прав і обов'язків. Проте право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.
Європейський суд з прав людини дотримується позиції, що проявляти ініціативу щодо своєчасного розгляду справи повинен саме позивач.
Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосереднього його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Крім того, як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд, позивач як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі "Смірнова проти України").
Відповідно до ч. 2 ст. 43 ЦПК України, учасники справи зобов'язані сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; з'являтись в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов'язковою.
Відповідно до ч. 3 ст. 131 ЦПК України, учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про причини неявки в судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин.
Згідно ч. 2 статті 44 ЦПК України залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, спрямованих на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення.
В даному випадку, свідоме неотримання судової кореспонденції, яка направлялася судом за адресою, зазначеною самим позивачем в у позовній заяві, може бути розцінено судом як дії, спрямовані на затягування розгляду справи та свідчити про зловживання процесуальними правами учасника справи, які направлені на перешкоджання здійснення своєчасного розгляду справи (Постанова КГС ВС від 17.04.2019 № 922/1714/18).
Статтями 223, 257 ЦПК України врегульовано питання щодо наслідків неприбуття в судове засідання позивача.
Відповідно до статті 223 ЦПК України суд відкладає розгляд справи у разі першої неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними. У разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Пунктом 3 частини першої статті 257 ЦПК України передбачено, що суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.
Враховуючи викладене, а також зважаючи на розумні строки розгляду справ, та те, що сторона позивача зловживає своїми процесуальними правами та не виконує обов'язок щодо надання доказів. а саме договору позики від 24.10.2014 року, та не являється в суд для розгляду справи без підтвердження поважності неявки, суд вважає за доцільне залишити позов без розгляду, оскільки, позивач повторно не з'явився в судове засідання без поважних причин.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 13, 257, 158 ЦПК України, суд,
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання правочину недійсним - залишити без розгляду.
Роз'яснити позивачу право на повторне звернення до суду після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду або через Центральний районний суд м. Миколаєва шляхом подачі апеляційної скарги в 15-денний строк з дня проголошення ухвали.
Суддя Н.П. Черенкова