Справа № 740/3701/19
Провадження № 2/740/1188/19
03 жовтня 2019 року м. Ніжин
Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області
в складі: головуючої-судді Пантелієнко В.Г.,
при секретарі Філоненко О.В.,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , яка діє в своїх інтересах та інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_3 про захист права власності,
Позивач звернувся до суду з позовом в якому просив визнати ОСОБА_2 , ОСОБА_2 такими, що втратили право користування житловим будинком АДРЕСА_1 з тих підстав, що останні понад рік без поважних причин в зазначеному житлі не проживають. В позові ОСОБА_1 вказав, що він є власником будинку АДРЕСА_1 . В даному будинку крім позивача та його сина, зареєстровані його колишня дружина ОСОБА_2 , з якою шлюб було розірвано 22 червня 2016 року та дочка ОСОБА_2 . Після розірвання шлюбу його колишня дружина разом з дочкою, забравши свої речі, виїхала зі спірного будинку, хоча залишаються зареєстрованими до цього часу. Їх особистих речей в будинку немає, ніяких перешкод у користуванні будинком не чинилися, угоди щодо користування приміщенням не укладалися. Реєстрація ОСОБА_2 та ОСОБА_2 у вищевказаному будинку створює перешкоди і незручності для реалізації його прав як власника, зокрема в отриманні державної допомоги у вигляді отриманні субсидії.
Ухвалою суду від 31 липня 2019 року позовну заяву було прийнято до розгляду та відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
Відповідачу було запропоновано протягом п'ятнадцяти днів із дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати відзив на позовну заяву.
Позивач в судове засідання не з'явився, від представника позивача ОСОБА_4 до суду надійшла заява в якій просила розглянути справу у їх відсутність, підтримала позовні вимоги та просила їх задовольнити, проти заочного розгляду справи не заперечує.
Третя особа ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився, до суду надав заяву в якій просив розглянути справу у його відсутність та не заперечував проти задоволення позову.
У встановлений судом строк відповідач відзив на позовну заяву не подала, повідомлена належним чином через оголошення на сайті суду про судове засідання, у зв'язку з чим, згідно ч. 5 ст. 279, ст.ст. 280-281 ЦПК України, справа розглянута у порядку заочного розгляду за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши письмові докази, які є в матеріалах справи, суд приходить до наступних висновків.
Свідоцтвом про право на спадщину за заповітом від 21 липня 2011 року та витягом про державну реєстрацію прав від 01 серпня 2011 року, підтверджується, що будинок АДРЕСА_1 на праві власності належить ОСОБА_1 (а.с 7-8).
Згідно довідок Лосинівської селищної ради Ніжинського району Чернігівської області від 08.08.2019 року ОСОБА_2 та ОСОБА_2 зареєстровані, але не проживають за адресою: АДРЕСА_1 .
Рішенням Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 22 червня 2016 підтверджується, що шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розірвано (а.с.9).
Відповідно до ч. 1 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Згідно ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. При цьому відповідно до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
За змістом ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
За правилами ст.ст.150, 156 ЖК Української РСР громадяни, які мають у приватній власності будинок (частину будинку), квартиру, користуються ним (нею) для особистого проживання і проживання членів їх сімей і мають право розпоряджатися цією власністю на свій розсуд
Аналіз вказаних норм цивільного законодавства України дає підстави дійти висновку про те, що у разі будь-яких обмежень у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном власник має право вимагати усунення відповідних перешкод, у тому числі шляхом звернення до суду за захистом свого майнового права, зокрема, із позовом про усунення перешкод у користуванні власністю.
Підстави втрати права на користування житловим приміщенням регулюються ст. 71,72 ЖК України в разі користування житловим приміщенням в будинках державного і громадського фонду та ст. 405 ЦК України в разі користування майном (житлом) власника.
Будинок АДРЕСА_1 є майном (житлом) позивача, тому правовідносини між сторонами мають регулюватися відповідними нормами цивільного кодексу України.
Відповідно до вимог ст. 405 ЦК України член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом в разі відсутності в житлі понад один рік без поважних причин, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.
Судом встановлено, що відповідач не є членом сім'ї власника житла в силу ст. 64 Житлового кодексу України, дані про укладення з ним договору найму житлового будинку також відсутні.
Норма закону яка б регулювала порядок визнання особи, яка не є членом сім'ї власника (чи наймачем), такою, що втратила право користування жилим приміщенням в діючому законодавстві, зокрема, ЖК України та ЦК України не передбачена, з огляду на це, слід застосувати аналогію закону, зокрема, ст.405 ЦК України.
В позові ОСОБА_1 стверджував, що відповідач після розірвання шлюбу разом з дочкою ОСОБА_2 , тобто більше року, не проживають в будинку, власником якого є позивач.
На підтвердження даних тверджень позивач надав суду акт про не проживання осіб за місцем реєстрації від 29 липня 2019 року та довідку видану виконкомом Лосинівської селищної ради Ніжинського району Чернігівської області від 09 липня 2019 року в яких значиться, що ОСОБА_2 та ОСОБА_2 за місцем реєстрації не проживають з вересня 2016 року.
На думку суду позивач довів той факт, що ОСОБА_2 разом з неповнолітньою ОСОБА_2 понад один рік не проживають за місцем реєстрації тому їх слід визнати такими, що втратили право користування вказаним жилим приміщенням.
Керуючись ст. 391, 405 ЦК України, ст.ст. 258, 259, 263-265, 280-284, 289 ЦПК України суд,
Позов задовольнити.
Визнати ОСОБА_2 , 1976 року народження, такою, що втратила право користування житловим приміщенням - будинком АДРЕСА_1 .
Визнати ОСОБА_2 , 2004 року народження, такою, що втратила право користування житловим приміщенням - будинком АДРЕСА_1 .
Заочне рішення може бути переглянуте судом за письмовою заявою відповідача протягом 30 днів з дня отримання копії рішення.
Рішення може бути оскаржено до Чернігівського апеляційного суду протягом 30 днів.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя Ніжинського
міськрайонного суду В.Г. Пантелієнко