Рішення
Іменем України
02 жовтня 2019 року місто Чернігів
Справа №751/5631/19
Провадження №2/751/1255/19
в складі: головуючого - судді Маслюк Н. В.
секретаря судового засідання Дасюк Н. В.
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1
відповідач - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Чернігова в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну розміру та способу стягнення аліментів,
Встановив:
І. Стислий виклад позиції позивача
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про зміну розміру та способу стягнення аліментів, які стягуються на утримання неповнолітньої дитини - ОСОБА_3 , з 500 грн на 1/4 частину усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи від дня пред'явлення позову до досягнення дитиною повноліття.
Заявлені вимоги позивач обґрунтовує тим, що з 2002 року перебувала у зареєстрованому шлюбі з відповідачем. У 2011 році шлюб було розірвано. Від даного шлюбу має неповнолітню доньку - ОСОБА_4 , 2006 року народження. На підставі рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 20.09.2013 року з відповідача стягуються аліменти на утримання дитини в розмірі 500 грн щомісячно. Зазначає, що на даний час рівень життя значно збільшився і тих доходів, які має позивач та стягнута судом сума аліментів вже не забезпечує належне матеріальне утримання та фізичний розвиток дитини. Крім того, у законодавстві відбулися зміни та встановлено мінімальний розмір аліментів в розмірі, який є не менше, ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, що складає 1 059 грн.
ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи та інші процесуальні дії у справі
Ухвалою Новозаводського районного суду м. Чернігова від 21.08.2019 року відкрито провадження у вищевказаній справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Відповідачу було запропоновано протягом п'ятнадцяти днів із дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати відзив на позовну заяву.
Ухвалою Новозаводського районного суду м. Чернігова від 19.09.2019 року розгляд справи відкладено на 02 жовтня 2019 року у зв'язку з неотриманням відповідачем позовної заяви з доданими до неї документами.
Відповідачу двічі надсилалася ухвала суду про відкриття провадження у справі за адресою його місця проживання, зареєстрованою у встановленому законом порядку.
Відповідач копію ухвали про відкриття провадження у справі, позовну заяву з доданими документами не отримав, хоча повідомлений про день розгляду справи в телефонному режимі.
У встановлений судом строк, на адресу суду клопотань про розгляд справи з повідомленням сторін та відзиву на позовну заяву відповідач не надав.
У відповідності до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося
Ш. Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин
Як вбачається із матеріалів справи, сторони перебували у зареєстрованому шлюбі, який розірвано рішенням Новозаводського районного суду міста Чернігова від 28.09.2011 року (а.с.5,8).
Сторони мають неповнолітню дитину: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.4).
У подальшому позивач зареєструвала шлюб з ОСОБА_5 та змінила прізвище на « ОСОБА_6 » (а.с.7), але шлюб було розірвано, що підтверджується копією свідоцтва про розірвання шлюбу (а.с.8).
Згідно довідки Управління адміністративних послуг від 14.06.2019 року неповнолітня дитина проживає з позивачем по АДРЕСА_1 (а.с.9).
Рішенням Новозаводського районного суду міста Чернігова з відповідача на користь позивача стягнуто аліменти на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 500 грн щомісячно, починаючи з 17.07.2013 року до досягнення дитиною повноліття. У зв'язку з чим видано виконавчий лист (а.с.6).
На підставі вказаного рішення державним виконавцем Новозаводського відділу державної виконавчої служби міста Чернігів 12.06.2019 року відкрито виконавче провадження з примусового виконання рішення суду (а.с.10).
Сторони доказів про наявність чи відсутність рухомого та нерухомого майна у їх власності суду не надали.
ІV. Норми права, які застосував суд та оцінка аргументів сторін
Відповідно до статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Відповідно до частин 1 і 2 статті 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України №789-XII від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
За змістом ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів (ч. 3 ст. 181 СК України).
Відповідно до ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів.
Відповідно до положень ст. 183 СК України розмір аліментів визначається у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини.
Крім того, суд за заявою одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі (ч.1 ст. 184 СК України).
При цьому підстави визначення розміру аліментів у частках до заробітку (доходу) або у твердій сумі визначаються з урахуванням як положень ст. 182 СК України, так і положень ст.ст. 183, 184 СК України.
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Частина перша статті 192 СК України передбачає, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Згідно з п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від15 травня 2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв'язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров'я когось із них.
Враховуючи зміст ст.ст. 181, 192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним.
Право вимагати зміни розміру аліментів шляхом зміни способу присудження аліментів не може заперечуватися, адже можливість вибору способу присудження аліментів з огляду на мінливість життєвих обставин, зазначених ст.ст. 182-184 СК України, не може обмежуватися разовим її здійсненням.
З огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями ст. 192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів, визначений у певній твердій грошовій сумі та навпаки).
Такий висновок узгоджується із правовою позицією, висловленою Верховним Судом України у постанові від 5 лютого 2014 року у справі № 6-143цс-13.
Суд погоджується з доводами позивача про те, що за час, який минув після стягнення аліментів у твердій грошовій сумі в розмірі 500 грн, значно збільшився законодавчо визначений розмір прожиткового мінімуму для дитини віком від 6 до 18 років, який відповідно до Закону України «Про Державний бюджет на 2019 рік» складає 2 118 грн.
Крім того, інфляційні процеси, які відбулися в державі за останні роки не дозволяють позивачу забезпечити належне матеріальне утримання дитини та її нормальний фізіологічний розвиток на визначену судом суму аліментів. Водночас суд вважає, що зміна способу стягнення аліментів - із стягнення аліментів у твердій грошовій сумі на стягнення аліментів у частці від доходу забезпечить більш оперативну адаптацію розміру аліментів до економічної ситуації без звернення до суду, що буде сприятиме кращому захисту інтересів дитини.
Враховуючи вищенаведене, виходячи із засад справедливості та захисту прав неповнолітньої дитини, суд вважає необхідним змінити розмір і спосіб стягнення аліментів, встановлений вищевказаним рішенням суду, стягнувши з відповідача аліменти в розмірі 1/4 частки усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Разом з тим, підлягають стягненню аліменти в новому розмірі з дня набрання рішенням законної сили, з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст.191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви.
У всіх інших випадках, в тому числі у разі зміни як способу стягнення аліментів так і розміру їх стягнення, стягнення аліментів відбувається за загальним правилом - з дня набрання рішенням законної сили.
Зокрема, як роз'яснено у п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 15 травня 2006 р. «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», у новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням законної сили.
За вищезазначених обставин, позов підлягає частковому задоволенню.
V. Розподіл судових витрат
Суд вирішує питання про розподіл судових витрат на підставі ст. 141 ЦПК України, тобто з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір в розмірі 768,40 грн.
Керуючись ст. ст. 1-18, 259, 264, 265, 268, 354, 355 ЦПК України, ст.ст. 181, 183-184, 192 Сімейного Кодексу України, суд -
Вирішив:
Позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Змінити розмір і спосіб стягнення аліментів, що визначений рішенням Новозаводського районного суду м. Чернігова від 20.09.2013 року, стягнувши з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця м. Будапешт Угорщина, на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня набрання цим рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття.
В іншій частину позову - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) грн 40 коп на користь УК у м. Чернігові/Новозаводський р-н/22030101, код ЄДРПОУ 38054398, МФО 899998, банк отримувача - Казначейство України, розрахунковий рахунок - UA698999980000031214206025004, призначення платежу: судовий збір 02894496, код бюджетної класифікації 22030101 (судовий збір ДСА).
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення складено 02.10.2019 року.
Позивач - ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 )
Відповідач - ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 )
Суддя Н. В. Маслюк