печерський районний суд міста києва
Справа № 760/21686/18-ц
01 жовтня 2019 року суддя Печерського районного суду м. Києва Остапчук Т.В., при секретарі Ткаченко Ю.М., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління національної поліції в м. Києві, Генеральної прокуратури України, Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди, стягнення коштів, зобов'язання вчинити дії ,-
У провадженні Печерського районного суду м. Києва перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Головного управління національної поліції в м. Києві, Генеральної прокуратури України, Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди, стягнення коштів, зобов'язання вчинити дії.
Вважаю за необхідне заявити самовідвід, оскільки стороною позивача було подано скаргу до Вищої ради правосуддя відносно дій головуючого під час розгляду зазначеної справи, що можна розцінювати як вплив на суд.
З підстав, зазначених у статтях 36, 37 і 38 ЦПК України, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов'язані заявити самовідвід, як встановлено нормою частини 1 статті 39 ЦПК України.
Відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
В статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини закріплено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Пунктом 28 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Газета «Україна-центр» проти України» від 15.10.2010 визначено, що відповідно до усталеної практики Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно визначатися на підставі суб'єктивного критерію, в контексті якого слід враховувати особисті переконання та поведінку певного судді, що означає необхідність встановити, чи мав суддя у певній справі будь-яку особисту зацікавленість або упередженість, а також на підставі об'єктивного критерію, в контексті якого необхідно встановити, чи забезпечував суд і, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії аби виключити будь-які обґрунтовані сумніви щодо його безсторонності (див., серед іншого, рішення у справі «Фей проти Австрії» (Fey v. Austria,) від 24.02.1993, пп. 27, 28 і 30, Series A, no. 255, і рішення «Ветштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), заява № 33958/96, п. 42, ECHR 2000-XII). Таким чином, у кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду (рішення у справі «Пуллар проти Сполученого Королівства» (Pullar v. United Kingdom), від 10.06.1996, п. 38).
Як встановлюють Бангалорські принципи поведінки суддів, схвалені резолюцією 2006/23 Економічної і Соціальної Ради ООН від 27.07.2006, об'єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов'язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття. Суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об'єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.
Відповідно до статті 6 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», суди здійснюють правосуддя самостійно. Здійснюючи правосуддя, суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу. Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України, забезпечуючи при цьому верховенство права.
Тлумачення положень статті 36 ЦПК України та практики Європейського суду з прав людини дозволяє дійти висновку, що у даному випадку підставою для відводу не обов'язково має бути доведений факт необ'єктивності чи зацікавленості судді. Згідно з цією нормою, унеможливлюється участь судді у розгляді справи за наявності лише сумніву щодо його неупередженості.
За вказаних обставин, виходячи із загальних принципів судочинства, з метою виключення будь-яких сумнівів в неупередженості суду при вирішенні цивільної справи, а також ймовірності виникнення припущень щодо зацікавленості судді у розгляді, суддя дійшов до висновку про необхідність самовідводу головуючим суддею, оскільки особисто знайома з позивачем.
У разі задоволення заяви про відвід судді, який розглядає справу одноособово, справа розглядається в тому самому суді іншим суддею, який визначається у порядку, встановленому статтею 33 цього Кодексу, згідно з приписами частини 1 статті 41 ЦПК України.
Керуючись ст.ст. 1-19, 36, 39, 40, 41, 353 Цивільного процесуального кодексу України, -
Заявити у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління національної поліції в м. Києві, Генеральної прокуратури України, Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди, стягнення коштів, зобов'язання вчинити дії - самовідвід.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Остапчук Т.В.