2-п/754/102/19
Справа № 754/909/19
іменем України
30 вересня 2019 року Деснянський районний суд м. Києва в складі:
судді Саламон О.Б.
з участю секретаря судового засідання Вільховченко І.І.
розглянувши в відкритому судовому засіданні в м. Києві заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Деснянського районного суду м. Києва від 11.06.2019 р. по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу, стягнення аліментів, стягнення компенсації, -
20.08.2019 р. до суду від відповідача ОСОБА_1 надійшла заява про перегляд заочного рішення Деснянського районного суду м. Києва від 11.06.2019 р. по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу, стягнення аліментів, стягнення компенсації, з посиланням на те, що не заперечує проти вимог позову про розірвання шлюбу, однак розмір аліментів визначений судом є завищений. При цьому, щодо стягнення компенсації половини вартості автомобіля, вказав на те, що зазначений автомобіль є його приватною власністю, та придбаний на особисті кошти відповідача від продажу іншого автомобіля. Зазначив, що був повідомлений про розгляд справи в суді, проте не був присутній в судовому засіданні, оскільки мав намір скористатись послугами фахівця у галузі права.
11.09.2019 р. до суду зі сторони ОСОБА_2 надійшли заперечення на заяву про скасування заочного рішення, посилаючись на те, що відповідачем пропущено строки звернення з вказаною заявою. При цьому, заява не містить жодної поважної причини неявки відповідача в судові засідання по справ та неподання ним відзиву на позов. Зокрема, відповідачем не надано доказів купівлі спірного автомобіля за особисті кошти.
В судове засідання сторони не з'явились, причини неявки суду не відомі, про розгляд справи повідомлялись належним чином, при цьому їх неявка не перешкоджає розгляду заяви.
При цьому, від представника відповідача надійшла заява про розгляд справи за відсутності заявника та його представника, вимоги заяви про перегляд заочного рішення підтримують.
Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до наступного.
Встановлено, що заочним рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 11.06.2019 р. розірвано шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 3 000 грн. щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, з наступною індексацією відповідно до закону, починаючи з 21.01.2019 р. і до досягнення дитиною повноліття; стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 компенсацію половини вартості транспортного засобу «Мітсубіші» д/н НОМЕР_1 , в розмірі 175 850 грн. та судовий збір в розмірі 2 526,9 грн., стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 768, 4 грн.
17.07.2019 р. відповідачем отримано копію зазначеного рішення суду, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення. (а.с. 187)
У відповідності до ст. 284 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Вбачається, що відповідачем отримано заочне рішення суду 17.07.2019 р., при цьому до суду з заявою про перегляд заочного рішення останній звернувся лише 16.08.2019 р., про що свідчить відмітка на Укрпошти на конверті, в якому надійшла заява, тобто через 30 днів з дня вручення повного тексту заочного рішення.
З урахуванням вказаного, відповідачем пропущено строки звернення з вказаною заявою до суду, при цьому останній не звертався до суду з заявою про поновлення пропущених строків.
Зокрема, згідно з ч. 1 ст. 288 заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Так, в процесі розгляду заяви про перегляд заочного рішення не встановлено обставин поважності неявки відповідача в судове засідання 11.06.2019 р., оскільки відповідач належним чином повідомлявся про розгляд справи, про що особисто зазначає в поданій заяві.
При цьому, доказів наявності обставин, які перешкоджали відповідачу звернутись за правовою допомогою вчасно, та подати до суду відзив на позовну заяву в терміни вказані в ухвалі про відкриття провадження по справі, які останній отримав разом з позовом 12.02.2019 р. (а.с. 30), до суду не надано.
За змістом п. 1 ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Рішеннями ЄСПЛ визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Європейський суд з прав людини у своїй практиці зазначає, що обов'язок заявника полягає у тому, щоб проявити особливу сумлінність у захисті своїх інтересів та вживати необхідних дій для ознайомлення з ходом провадження (рішення у справі «Сухорубченко проти Росії» (Sukhorubchenko v. Russia), заява № 69315/01, пункт 48, від 10 лютого 2005 року; ухвала щодо прийнятності у справі «Гуржій проти України» (Gurzhyy v. Ukraine), заява № 326/03 від 01 квітня 2008 року).
Посилання відповідача про те, що він необізнаний в галузі права та звернувся за наданням правової допомоги лише 10.06.2019 р., суд важчає необґрунтованими та оцінює критично, оскільки як вбачається з матеріалів справи відповідач був повідомлений про розгляд вказаної справи в суді ще в лютому 2019 р., про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення, при цьому судом здійснювались всі необхідні та можливі дії для належного повідомлення відповідача.
Посилання на те, що відповідач є неосвіченим в галузі права не звільняє останнього від обов'язку добросовісного користування своїми процесуальними правами.
Враховуючи вказане, пасивна поведінка відповідача призвела до тяганини розгляду справи. При цьому, відповідачу було достеменно відомо про розгляд вказаної справи в суді. Останній не був позбавлений реалізувати свої процесуальні права шляхом подання доказів на спростування обставин, викладених в позові, та заперечень (відзиву) на позов.
Отже, заява про перегляд заочного рішення не містить обставин поважності неявки відповідача в судове засідання по вказаній справі 11.06.2019 р., та не подання ним доказів на спростування вимог позову та заперечень (відзиву).
Окрім вказаного, заява про перегляд заочного рішення суду не містить посилання на докази, які мають істотне значення для правильного вирішення справи. Посилань на обставини невідповідності висновків суду, викладених в рішенні, вимогам законодавства чи обставинам справи, заява не містить.
Посилання на те, що сума аліментів, стягнутих рішенням суду є необґрунтовано завищеною не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи, зокрема, заявником не надано доказів наявності обставин, які б перешкоджали останньому сплачувати аліменти на утримання сина в розмірі 3 000 грн.
Крім вказаного, ОСОБА_1 не надано належних, достатніх та допустимих доказів того, що спірний автомобіль, половина вартості якого стягнута з нього на користь позивача рішенням суду, належав йому на праві приватної власності.
Отже, заява про перегляд заочного рішення не містить обґрунтованих заперечень щодо вимог позивача.
Враховуючи вказане, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні заяви про перегляд заочного рішення суду.
Керуючись п. 5 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, суд, -
Заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Деснянського районного суду м. Києва від 11.06.2019 р. по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу, стягнення аліментів, стягнення компенсації - залишити без задоволення.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет на веб-сайті суду: http://ds.ki.court.gov.ua/
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили негайно після її проголошення.
Заочне рішення може бути оскаржено в загальному порядку протягом 30 днів з дня постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення шляхом подання безпосередньо до Київського апеляційного суду апеляційної скарги.
До початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Деснянський районний суд міста Києва.
Повний текст ухвали суду складено 30.09.2019 р.
Суддя