Справа № 752/18048/19
Провадження №: 3/752/7132/19
18.09.2019 року суддя Голосіївського районного суду міста Києва Єсауленко М.В., розглянувши адміністративний матеріал про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, не працюючої, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , до адміністративної відповідальності за ознаками правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 173-2 КУпАП,
встановив:
ОСОБА_1 інкримінується те, що вона 17.05.2019 року о 16 год. 35 хв., перебуваючи за місцем проживання за адресою: АДРЕСА_1 , вчинила домашнє насильство відносно матері ОСОБА_2 .
В судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненні інкримінованих їй дій не визнала. Пояснила, що у дитинстві мати передала її на виховання до дитячого будинку, де вона і виросла, через це у неї часто виникають із матір'ю конфлікти та сварки. Матері не подобається, що вона з нею проживає, оскільки вона страждає на психічне захворювання. Мати постійно викликає поліцію та психіатричну бригаду, яка проводить їй лікування. Зазначила, що жодних протиправних дій відносно матері не вчиняла.
Заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.
Абз.3 п.1 ч.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» визначає, що домашнє насильство це діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Нормами наведеного закону визначено, що психологічним насильством є така форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Згідно ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Суд, дослідивши дані рапорту оперативного чергового Голосіївського УП від 17.05.2019 р., відомості викладені у заяві і письмових поясненнях ОСОБА_2 , вислухавши пояснення ОСОБА_1 , приходить до висновку, що в матерііали справи не містять данних про те, що 17.05.2019 ОСОБА_1 вчинила насильство психологічного характеру відносно матері ОСОБА_2 .
Стаття 19 Конституції України зобов'язує органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадових осів діяти лише на підставі та в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
В силу статті 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Окрім того в матеріалах справи відсутні докази того, що особа, яка притягається до відповідальності, є осудною.
У зв'язку з наведеним, суд приходить до висновку про відсутність як подій так і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 173-1 КУпАП, що відповідно до вимог п.3 ч.1 ст.284, п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП є підставою для закриття справи.
З урахуванням вищевикладеного, керуючись ст.9, п.1 ч.1 ст.247, ст.ст.251-252, 173-2, 280, 283, п.3 ч.1 ст.284 КУпАП, суд, -
постановив:
Провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ознаками правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП закрити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку на її оскарження.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Голосіївський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя М.В. Єсауленко